ПРОГНОЗ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ ГЕПАТИТУ С НА 2018–2020 РР. В ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГІОНІ ТА УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2018.2.9031Ключові слова:
гепатит С, захворюваність, темпи зростання, прогноз.Анотація
Мета роботи – вивчити та проаналізувати у динаміці рівень захворюваності на гострий гепатит С (ГГС) за 2004-2017 рр. та хронічний гепатит С (ХГС) за 2010-2017 рр. у Дніпропетровському регіоні порівняно з показниками в Україні. Визначити кумулятивні показники захворюваності на гепатит С (ГС) за 2010-2017 рр., тенденції та подальший прогноз розвитку епідемічного процесу і рівня захворюваності на 2018-2020 рр.
Матеріали і методи. Аналіз захворюваності проведено епідеміологічним методом. Для визначення основних тенденцій і прогнозування захворюваності на ГС розраховували ланцюгові темпи зростання та аналітично вирівнювали початкову динамічну криву з використанням логарифмічного типу апроксимації.
Результати. Динаміка захворюваності на ГГС, ХГС та ГС в Дніпропетровській області та в Україні демонструє хвилеподібний характер. Простежується більш чітка тенденція до зниження показників захворюваності на ГГС та збільшення показників захворюваності на ХГС та кумулятивних показників захворюваності на ГС в Україні. Середні рівні захворюваності на ГГС в Дніпропетровській області становили 2,04±0,11 на 100 тис. населення області проти 1,72±0,12 на 100 тис. населення в Україні (p<0,05). Середні показники захворюваності на ХГС у Дніпропетровській області становили 16,31±0,91 на 100 тис. населення. Рівень захворюваності вірогідно перевищував показники в Україні – 12,94±0,31 на 100 тис. нас.; p<0,05). Рівень захворюваності на ГС у Дніпропетровській області в абсолютних цифрах у середньому становив 599,0±29,6, в Україні – (6111,1±188,1) випадку.
Висновки. За прогнозними даними, у 2018-2020 рр. можна очікувати рівень захворюваності на ГГС в області в середньому 1,68±0,01 випадків на 100 тис. населення на рік, в Україні в середньому 1,20±0,02 на 100 тис. населення на рік; захворюваність на ХГС в Україні – 13,87±0,06 випадків на 100 тис. населення, а захворюваність на ГС – 6715,2±36,0 випадків на рік.
Для запровадження глобальної стратегії ВООЗ з вірусних гепатитів необхідно охопити всі прошарки населення скринінговою програмою для своєчасного виявлення хворих на гепатит С. Створення реєстру хворих на хронічні вірусні гепатити на місцевому та національному рівні допомогло б узагальненню даних щодо захворюваності та поширеності гепатиту С, сприяло б своєчасному плануванню діагностичних та терапевтичних заходів хворим на вірусні гепатити.
Посилання
WHO. Global Hepatitis Report. Geneva (2017). April, 13-14. [Electronic resource]. Access mode: http://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/255016/9789241565455-eng.pdf;jsessionid=1325BE28DB7D6667E5D40D85D9CB48D6?sequence=1
Choo, Q.L., Kuo, G., Weiner, A.J., Overby, L.R., Bradley, D.W., & Houghton, M. (1989). Isolation of a cDNA clone derived from a blood-borne non-A, non-B viral hepatitis genome. Science, 244(4902), 359-362.
Lozano, R., Naghavi, M., Foreman, K., Lim, S., Shibuya, K., Aboyans, V. (2012). Global and regional mortality from 235 causes of death for 20 age groups in 1990 and 2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet, 15, 380(9859), 2095-2128. doi: 10.1016/S0140-6736(12)61728-0
Perz, J.F., Armstrong, G.L., Farrington, L.A., Hutin, Y.J., Bell, B.P. (2006). The contribution of hepatitis B virus and hepatitis C virus infections to cirrhosis and primary liver cancer worldwide. J. Hepatol., 45(4), 529-538. Epub 2006 Jun 23. DOI:10.1016/j.jhep.2006.05.013
Zhebrun, A.B., Kalinina, O.V. (2016). Virusnyy gepatit C: evolyutsiya epidemicheskogo protsessa, evolyutsiya virusa [Viral hepatitis C: the evolution of the epidemic process, the evolution of the virus]. Zhurnal mikrobiologii, epidemiologii i immunologii, 1, 102-112 [in Russian].
Shevchenko-Makarenko, O.P., Shostakovych-Koretska, L.R., Chykarenko, Z.O., Tkachenko, V.D., Lisnycha, O.O. (2017). Vyvchennia yakosti zhyttia khvorykh na khronichnyi virusnyi hepatyt C [Study of the quality of life of patients with chronic viral hepatitis C]. Medychni perspektyvy – Medical Prospects, 22 (4), 81-86. DOI: https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2017.4.117677 [in Ukrainian].
Khalafyan, A.A. (2010). [Statisticheskiy analiz dannykh: ucheb. posobiye dlya vuzov] [Statistica 6. Statistical analysis: a manual for the higher educational institutions]. Moscow: Binom-Press [in Russian].
WHO methods and data sources for global burden of disease estimates 2000-2015. January 2017 (2017) [Electronic resource]. Access mode: http://www.who.int/healthinfo/global_burden_disease/GlobalDALYmethods_2000_2015.pdf
Shostakovych-Koretska, L.R., Shevchenko-Makarenko, O.P., Shevelova, O.V., Tkachenko, V.D. (2018). Dosvid stvorennia reiestru khvorykh na khronichni virusni hepatyty v Dnipropetrovskomu rehioni dlia optymizatsii reiestratsii, sposterezhennia i likuvannia khvorykh [Experience of creating register of patients with chronic viral hepatitis in the Dnipropetrovsk region to optimize registration, monitoring and treatment of patients]. Medychni perspektyvy – Medical Prospects, 23 (1), 101-107. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1.124946 [in Ukrainian].
GBD (2017). GBD 2016 Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 328 diseases and injuries for 195 countries, 1990–2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. The Lancet, 390(10100), 1211-1259. doi: 10.1016/S0140-6736(17)32154-2.
WHO. (2016). Monitoring and evaluation for viral hepatitis B and C: recommended indicators and framework [Electronic resource]. Access mode: http://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/204790/9789241510288_eng.pdf?sequence=1
Hural, A.L., Mariievskyi, V.F., Serheieva, T.A., Shahinian, V.R., & Ruban, O.N. (2011). Kharakterystyka i osoblyvosti epidemichnoho protsesu hepatytu С v Ukrayini [Characteristics and trends in the development of the epidemic process of hepatitis C in Ukraine]. Profilaktychna medytsyna, 1(13), 9-18. [in Ukrainian].
Andreychyn, M.A. (2017). Nebezpechna dynamika infektsiinoi zakhvoriuvanosti v Ukraini [The dangerous dynamics of infectious diseases in Ukraine]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 2 (88), 4-8 [in Ukrainian]. DOI: http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2017.2.7993
Shostakovych-Koretska, L.R., Shevchenko-Makarenko, O.P., Sheveliova, O.V., Lytvyn, K.Yu., Revenko, H.O., Lesnycha, O.O. … & Nosenko K.A. (2016). Poshyrenist ko-infektsii VIL/hepatyt u Dnipropetrovsku [The prevalence of co-infection with HIV/hepatitis in Dnipropetrovsk]. Problemy viiskovoi okhorony zdorovia: zbirnyk naukovykh prats Ukrainskoi viiskovo-medychnoi akademii – Problems of Military Health Care: Collection of Scientific Works of the Ukrainian Military Medical Academy, 45 (2), 286-293 [in Ukrainian].
Maistat L., Kravchenko, N., & Reddy, A. (2017). Hepatitis C in Eastern Europe and Central Asia: a survey of epidemiology, treatment access and civil society activity in eleven countries. Hepatology, Medicine and Policy, 2, 9. DOI 10.1186/s41124-017-0026-z.
WHO. (2016). Global health sector strategy on viral hepatitis 2016-2021. [Electronic resource]. Access mode: http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/246177/1/WHO-HIV-2016.06-eng.pdf?ua=1
Zaytsev, I.A., Potiy, V.V., Kiriyenko, V.T. (2017). Vozmozhnyye strategii realizatsii programmy VOZ po eliminatsii gepatita C v Ukraine k 2030 godu [Possible strategies for implementing the WHO program for the elimination of hepatitis C in Ukraine by 2030]. Gepatologiya – Gepatology, 4, 6-13 [in Russian].
Shevchenko-Makarenko, O.P. (2015). Monitorynh zakhvoriuvanosti ta poshyrenosti khronichnykh virusnykh hepatytiv, dosvid vykonannia krokiv derzhavnoi tsiliovoi sotsialnoi prohramy profilaktyky, diahnostyky ta likuvannia virusnykh hepatytiv u Dnipropetrovskomu rehioni [Monitoring of the incidence and prevalence of chronic viral hepatitis, experience in implementing the steps of the state target social program for the prevention, diagnosis and treatment of viral hepatitis in the Dnipropetrovsk region]. Hepatolohiia – Hepatology, 3 (29), 18-29 [in Ukrainian].
Holubovska, O.A., Vysotka, O.I., & Bezrodna, O.V. (2017). Rol pervynnoi medychnoi dopomohy khvorym na hemokontaktni infektsii (VIL-infektsiia ta hepatyty B i C) [The role of primary care for patients with hemocontact infections (HIV-infection and hepatitis B and C)]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 1, 5-8 [in Ukrainian].
Lapasov, S.K., Khakimova, L.R., Ablakulova, M.K., Yermukhamedova, N.N., & Abdukhamidova, D.K. (2017). Diahnostyka, likuvannia ta profilaktyka khronichnoho hepatytu C v umovakh pervynnoi lanky medychnoi dopomohy (ohliad literatury) [Diagnosis, treatment and prevention of chronic hepatitis C in primary health care system (literature review)]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 2, 13-21 [in Russian]. DOI: http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v0.i2.7722
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).