https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/issue/feed Інфекційні хвороби 2022-04-11T11:27:44+03:00 Михайло Антонович Андрейчин infecdis@ukr.net Open Journal Systems <p><em>Всеукраїнський науково-практичний медичний журнал, у якому висвітлені найновіші досягнення у сфері медичної інфектології, досвід і перспективи боротьби з інфекційними хворобами, розробка та впровадження нових методів діагностики, лікування і профілактики інфекційних хвороб, сприяння співпраці із зарубіжними колегами та медичними організаціями.</em><br><em><strong>ISSN 2414-9969 (Online), ISSN 1681-2727 (Print)</strong><br></em></p> https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/12838 КОРОНАВІРУСНА ХВОРОБА У ВАГІТНИХ 2022-04-05T13:14:31+03:00 В. С. Копча kopcha@ukr.net В. П. Малий infection@med.edu.ua <p class="1">Наукові дані про вплив COVID-19 на вагітність продовжують накопичуватися. Ще на початку пандемії COVID-19 достеменний ступінь ризику під час вагітності був невизначеним, що впливало на психічне здоров’я таких жінок. Багато досліджень демонстрували відсутність впливу SARS-CoV-2 на перебіг вагітності. Але наявність шкідливих ефектів інших коронавірусних інфекцій під час вагітності, зокрема SARS i MERS, примусило фахівців ставитися до цієї проблеми досить обережно. Тому інфікування SARS-CoV-2 навіть теоретично в цьому плані не може бути винятком. Широкомасштабні дослідження, що тривають й досі, значно розширили уявлення про цю важливу проблему.</p> <p class="1">Розглянуті клінічна картина COVID-19 у вагітних, патологія вагітності та плода, асоційовані з цією хворобою, перинатальне інфікування новонароджених SARS-CoV-2, плацентарне зараження плода вірусом, відповідь материнських антитіл на SARS-CoV-2 та пасивний імунітет при COVID-19.</p> 2022-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/12833 НОВІ ВІРУСНІ КЛІЩОВІ ІНФЕКЦІЇ В ХХІ СТ. ТА ЇХ ЕПІДЕМІЧНА ПОТЕНЦІЯ 2022-04-04T15:10:52+03:00 М. А. Андрейчин andreychyn@tdmu.edu.ua Н. Г. Завіднюк zavidnyuk_ng@tdmu.edu.ua Н. А. Ничик nuchuk@tdmu.edu.ua Я. І. Йосик yosyk_yariv@tdmu.edu.ua <p class="1">На земній кулі як переносники збудників інфекційних хвороб людини кліщі посідають друге місце після комарів. У передачі вірусів роль кліщів як вектора відома вже понад 100 років. Час від часу вдається виявити нові патогенні збудники, а відомі поступово охоплюють все більші географічні території. На сьогодні взаємодія кліщ – вірус все ще перебуває на ранній стадії вивчення. Для деяких вірусів досі не відомий навіть головний кліщовий вектор. Цілком імовірно, що віруси, які переносяться кліщами, будуть продовжувати з’являтися і завдавати проблем громадському та ветеринарному здоров’ю у ХХІ столітті.</p> <p class="1">Наведено дані про деякі емерджентні хвороби та їх збудників, що передаються кліщами, які вдалося виявити в поточному столітті. Показана можливість занесення зоонозів, які були відкриті раніше, в нові регіони планети й вкорінення їх там. Наукові дослідження у цій ділянці можуть забезпечити розробку відповідного етіотропного лікування та ефективних профілактичних і протиепідемічних заходів.</p> 2022-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/12839 АДЕКВАТНА ІМУНІЗАЦІЯ ТА СТВОРЕННЯ КОЛЕКТИВНОГО ІМУНІТЕТУ ВІД COVID-19 У СУЧАСНИХ УМОВАХ 2022-04-05T13:29:49+03:00 А. М. Бондаренко kryobon@ukr.net Л. А. Бондаренко kryobon@ukr.net <p class="1"><span style="font-size: 10.0pt;">Автори зазначають суттєву протиепідемічну неспроможність застосовуваних сьогодні коронавірусних вакцин, навіть незважаючи на значний рівень імунізації населення. Попри це, вакцинація дозволяє уникнути тяжкого або вкрай тяжкого ступеня COVID-19 і смерті від цієї хвороби.</span></p> <p class="1"><span style="font-size: 10.0pt;">Дискутується офіційно заявлене перевищення напруженості та захисної активності поствакцинного антиковідного імунітету, порівняно з постінфекційним.</span></p> <p class="1"><span style="font-size: 10.0pt;">Розглянуто проблеми правової бази вакцинації від COVID-19 в Україні. Запропоновано внести у зазначену нормативну базу нового клінічного стандарту (протоколу, положення, інструкції), що зобов’язують перед щепленням визначати для кожного конкретного пацієнта доцільність вакцинації від COVID-19 та обов’язковий конкретизований облік профілю безпеки щеплення від COVID-19 і профілю індивідуальної безпеки конкретної застосовуваної вакцини. </span></p> <p class="1"><span style="font-size: 10.0pt;">Наведено авторський алгоритм оцінки доцільності та безпеки вакцинації від COVID-19.</span></p> 2022-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/12834 РЕАКТИВНА ВІДПОВІДЬ НЕЙТРОФІЛЬНИХ ГРАНУЛОЦИТІВ І НЕСПЕЦИФІЧНОГО ІМУННОГО ПРОТИІНФЕКЦІЙНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІЗМУ ХВОРИХ НА COVID-19 2022-04-04T15:22:43+03:00 В. Д. Москалюк vdmoskaliuk@ukr.net С. С. Кривецька svitlanakrivetska@gmail.com І. В. Баланюк balanyk85@gmail.com І. В. Рудан rudan.ivanna@gmail.com <p class="1">Коронавірусна хвороба (КВХ) – це гостра респіраторна вірусна інфекція з повітряно-крапельним механізмом передачі, спричинена новим коронавірусом (SARS-CoV-2), що вражає людей різного віку і перебігає у вигляді безсимптомних, легких та тяжких форм з розвитком атипової пневмонії, тяжкого гострого респіраторного синдрому, при якому можливий летальний вислід.</p> <p class="1">Метою дослідження було встановити рівень неспецифічної реакції загального характеру та рівень реактивної відповіді нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові, неспецифічного імунного протиінфекційного захисту організму хворих на КВХ при ушпиталенні.</p> <p class="1">Неспецифічні фактори і механізми протиінфекційного захисту беруть участь у формуванні адаптивного імунітету на усіх стадіях, що підвищує їх роль у протиінфекційному захисті. Тому встановлення рівня неспецифічної реакції загального характеру неспецифічного протиінфекційного захисту організму хворих на КВХ та реактивної відповіді нейтрофільних гранулоцитів є доволі актуальним.</p> 2022-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/12835 ПРОФЕСІЙНА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА COVID-19 У МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ 2022-04-04T15:34:39+03:00 М. А. Андрейчин andreychyn@tdmu.edu.ua Б. Є. Марків hihpractern@ukr.net Н. Г. Завіднюк zavidnyuk_ng@tdmu.edu.ua Я. І. Йосик yosyk_yariv@tdmu.edu.ua <p class="1"><strong>Мета роботи </strong>– проаналізувати медико-статистичні дані про гострі професійні захворювання на COVID-19 серед працівників галузі охорони здоров’я Тернопільської області.</p> <p class="1"><strong>Матеріали і методи. </strong>Досліджено 122 справи гострого професійного інфікування COVID-19 медичних працівників у Тернопільській області (станом на 25.02.2021 р.). Розслідування та облік професійних захворювань було здійснено згідно з наказом МОЗ України від 25.02.2020 р. № 521 «Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб», а також згідно Інструкції № 374 «Про застосування переліку професійних захворювань», затвердженої спільним наказом МОЗ, Національної академії медичних наук України, Мінпраці від 29.12.2000&nbsp;р. № 374/68/33.</p> <p class="1"><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Серед медичних працівників 107 (87,7&nbsp;%) лікувалися під спостереженням сімейного лікаря, амбулаторно, а 15 (12,3&nbsp;%) – в умовах стаціонару. Хворі почали отримувати лікування (амбулаторне чи стаціонарне) в різні терміни хвороби – з 1-ї по 14-у добу. З числа госпіталізованих у перші два дні, пневмонію виявлено в 4 із 73, серед ушпиталених пізніше – у 8 із 49, р&lt;0,001. РНК SARS-CoV-2 за допомогою ПЛР виявлено в середньому на (2,89±1,04) добу захворювання, тоді як негативний тест відзначено на (14,40±0,53) добу. Середня тривалість лікування склала (19,82±0,67) днів.</p> <p class="1">Комісія Держпраці дійшла висновку про гостре професійне захворювання на CОVID-19, обумовлене власною необережністю, у 2 (1,6&nbsp;%) осіб, ймовірну неефективність засобів індивідуального захисту – у 23 (18,9&nbsp;%), порушення посадової інструкції – у 25 (20,5&nbsp;%), недбалість стосовно особистої безпеки – у 72 (59,0&nbsp;%). Із 17 летальних випадків серед медичних працівників з CОVID-19 лише у 7 було підтверджено професійне захворювання на цю інфекцію.</p> <p class="1"><strong>Висновки.</strong> Найбільше повідомлень про гостре професійне захворювання CОVID-19 надійшло від молодшого медичного персоналу – 69,7 %, серед лікарів найчастіше хворіли анестезіологи (р&lt;0,001). Серед причин інфікування працівників галузі охорони здоров’я визнано їхню необережність при наданні професійних послуг (1,6&nbsp;% осіб), ймовірну неефективність засобів індивідуального захисту (18,9&nbsp;%), порушення посадової інструкції – (20,5&nbsp;%), недбалість про особисту безпеку (59,0&nbsp;%). Велика кількість документів, що необхідні для експертизи, ускладнює процедуру підтвердження гострого професійного захворювання на COVID-19 у медичних працівників.</p> 2022-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/12836 МАРКЕРИ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ, БАРТОНЕЛЬОЗУ І ЛЯМБЛІОЗУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ КРОПИВ’ЯНКОЮ 2022-04-04T15:52:51+03:00 А. М. Петрук petruk@tdmu.edu.ua О. Л. Івахів ivakhiv@tdmu.edu.ua В. О. Качор kachor@tdmu.edu.ua І. В. Жулкевич julkevych_iv@tdmu.edu.ua М. М. Корда korda@tdmu.edu.ua І. М. Кліщ klishch@tdmu.edu.ua <p class="1"><strong>Мета дослідженн</strong>я – з’ясувати частоту виявлення серологічних і паразитологічних маркерів збудників деяких інфекційних хвороб (Лайм-бореліозу, бартонельозу і лямбліозу) в пацієнтів із кропивʼянкою.</p> <p class="1"><strong>Пацієнти і методи.</strong> Обстежено 52 хворих на кропивʼянку віком від 18 до 70 років, які протягом 2019-2022&nbsp;рр. перебували на амбулаторному і стаціонарному лікуванні у КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Хмельницької області. Чоловіків було 16 (30,8&nbsp;%), жінок – 36 (69,2&nbsp;%).</p> <p class="1">У сироватках крові усіх обстежених методом імуноферментного аналізу (ІФА) визначали антитіла до антигенів комплексу B. burgdorferi s. l., застосувавши тест-системи компанії Euroimmun AG (Німеччина): класу IgМ − тест-системою Anti-Borrelia burgdorferi ELISA (IgM), класу IgG − Anti-Borrelia plus VIsE ELISA (IgG). Отримані результати оцінювали як позитивні, проміжні або негативні та інтерпретували відповідно до рекомендацій виробника.</p> <p class="1">Сироваткові антитіла класу IgG до збудників бартонельозу (B. henselae / B. quintana) визначали в сироватці крові хворих за допомогою методу непрямої імунофлуоресценції (НІФ), застосувавши тест-системи «Mosaic for Bartonella henselae / Bartonella quintana (IgG)» компанії Euroimmun AG (Німеччина), вироблені за технологією «Біочіп».</p> <p class="1">Для виявлення лямблій готували мазок нативного матеріалу фекалій, який досліджували у світлооптичному мікроскопі при малому і великому збільшенні (об. ×8, ×40, ок. ×10), шукали цистні форми паразита. Антитіла класу IgM до антигенів лямблій у сироватках крові пацієнтів із кропив’янкою визначали методом імуноферментного аналізу (ІФА), використавши набори «Лямблія-IgM-ІФА-Бест».</p> <p class="1"><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> При дослідженні за допомогою ІФА сироваток крові пацієнтів з кропив’янкою позитивні або проміжні результати наявності антитіл класів M і/або G до комплексу B. burgdorferi s. l. отримано у 22 (42,3&nbsp;%) осіб із 52, негативні результати – у 30 (57,7&nbsp;%).</p> <p class="1">Методом непрямої імунофлуоресценції в сироватках 4 (7,7&nbsp;%) хворих із кропив’янкою діагностували специфічні імуноглобуліни класу G лише до B.&nbsp;henselaе.</p> <p class="1">При паразитологічному дослідженні фекалій хворих із кропив’янкою цисти лямблій знайдено у 12 (23,1&nbsp;%) осіб із 52 обстежених. За допомогою методу ІФА специфічні сироваткові антитіла класу М до антигенів лямблій виявили у 3 (5,8&nbsp;%) пацієнтів із кропив’янкою з 52 обстежених.</p> <p class="1"><strong>Висновки.</strong> Діагностування лямбліозу у 14 із 38 пацієнтів (36,8&nbsp;%) з ідіопатичною кропив’янкою дає підстави вважати цей паразитоз тригерним фактором виникнення кропив’янки. Наявність у хворих на кропив’янку антитіл до B.&nbsp;burgdorferi s. l. та B.&nbsp;henselae може свідчити про причетність зазначених збудників кліщових інфекцій до виникнення цієї недуги. Такі обстеження пацієнтів з кропив’янкою у Хмельницькій області проведені вперше.</p> 2022-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/12837 ДИНАМІКА ВІТАМІНУ D В CИРОВАТЦІ КРОВІ ХВОРИХ З ХРОНІЧНИМ ГЕПАТИТОМ С ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛУ В КОМПЛЕКСІ З ПРОТИВІРУСНОЮ ТЕРАПІЄЮ 2022-04-04T16:05:21+03:00 М. А. Ніколайчук nk.miroslava@gmail.com Л. Р. Шостакович-Корецька dsmaifect@ukr.net <p class="1"><strong>Мета роботи –</strong> вивчити динаміку вмісту вітаміну D у хворих на хронічний гепатит C (ХГС) з недостатністю та дефіцитом вітаміну D при застосуванні холекальциферолу разом з противірусною терапією (ПВТ).</p> <p class="1"><strong>Матеріали і методи.</strong> До дослідження було залучено 82 хворих на ХГС з порушеним обміном вітаміну D (субоптимальний рівень та дефіцит). Хворі віком від 18 до 75 років були з підтвердженими маркерами діагностики HCV, раніше не отримували противірусного лікування; з якісним та кількісним виявленням РНК HCV (метод ПЛР), генотипу HCV; з визначеним фіброзом за шкалою METAVIR; зі згодою в участі у дослідженні.</p> <p class="1"><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Порівняльний аналіз вмісту вітаміну D в I групі (дефіцит та недостатність вітаміну D + терапія з додаванням холекальциферолу) та II групі (дефіцит і недостатність вітаміну D + терапія без додавання холекальциферолу) показує, що статус вітаміну D у хворих з його недостатністю не може відновлюватися самостійно, навіть при застосуванні противірусної терапії. Показник вітаміну D в першій групі, де до лікувального алгоритму був включений вітамін D, на старті ПВТ знижувався вміст вітаміну D: 19.9 [16.1; 25.0]&nbsp;нг/мл, що відповідало дефіциту вітаміну D, проте в кінці терапії рівень вітаміну D повністю нормалізувався і становив 30.7 [28.2; 35.2]&nbsp;нг/мл.</p> 2022-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/12840 БОРОТЬБА ЗА ЖИТТЯ ДИТИНИ З COVID-19 ТРИВАЛІСТЮ 68 ДНІВ 2022-04-05T13:44:29+03:00 Г. О. Литвин golytvyn2012@gmail.com О. Л. Личковська mariatanchuk@gmail.com М. В. Стасів mariatanchuk@gmail.com В. Р. Міщук mishchukdoc@gmail.com <p class="2">COVID-19 у дітей не викликав занепокоєння у лікарів, оскільки діти є менш уразливими до нової коронавірусної інфекції. Незважаючи на те, що, за даними статистики, у пацієнтів дитячого віку спостерігався легкий перебіг COVID-19, на жаль, пневмонія, Кавасакі-подібний синдром, мультисистемний запальний синдром (МЗС), інфекційно-токсичний шок, міокардит розвиваються й у дітей. Гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), синдром мультисистемного запалення та поліорганна недостатність – основні причини тяжкого ступеня хвороби та летальності у дітей. Описано випадок стрімкого розвитку дихальної недостатності, що потребував різних методів респіраторної підтримки, в тому числі екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО).</p> <p class="2">У наведеному клінічному випадку описано тяжкий перебіг COVID-19, ускладненої двобічною пневмонією з дихальною недостатністю III ступеня у трирічної дівчинки, яка перебувала на ЕКМО впродовж одного тижня. Діагноз підтверджено виявленням РНК SARS-CoV-2 методом ПЛР, рентгенологічним та ультразвуковим дослідженням легень.</p> <p class="2">Хвороба мала тяжкий драматичний перебіг, супроводжувалася ускладненнями під час терапії. Відчайдушна боротьба медиків за життя дитини завершилася перемогою – повним одужанням дитини.</p> <p class="2">Висновки. Загрозливі для життя стани пов’язані з COVID-19 у дітей, спричинені не тільки розвитком гострого респіраторного дистрес-синдрому та геморагічними ускладненнями внаслідок гепаринотерапії при використанні екстракорпоральної мембранної оксигенації, а й розвитком Clostridium difficile-інфекції при антибіотикотерапії та тривалій госпіталізації.</p> 2022-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/12841 ЛІСТЕРІЙНИЙ МЕНІНГІТ У ДІТЕЙ – СТАН ПРОБЛЕМИ 2022-04-05T15:42:23+03:00 О. В. Прокопів ovprokopiv@ukr.net С. А. Лишенюк svitlana0210@ukr.net Н. М. Прикуда n.prykuda@gmail.com <p class="2">Висвітлено та узагальнено літературні дані, що стосуються захворюваності, особливостей клінічного перебігу та лікування лістеріозу у дітей, сучасні погляди на проблему. Найбільш розповсюдженою клінічною формою є лістерійний менінгіт. В Україні реєструється у вигляді спорадичних випадків. Описано рідкісний випадок лістеріозу з розвитком менінгіту у 4-річної дівчинки, затяжним перебігом хвороби та відсутністю чіткого паралелізму між загальним станом і динамікою змін у лікворі. Застосованим комплексом лікувальних заходів, що включали потужну антибактерійну терапію, досягнуто повного клінічного одужання хворої дитини на 28-й день стаціонарного лікування. Наведеним випадком аргументовано доцільність врахування результатів бактеріоскопічного дослідження ліквору (виявлення грампозитивних паличок) і виділення L. monocytogenes при бактеріологічному дослідженні.</p> 2022-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/12842 ГЕНЕРАЛІЗОВАНА ФОРМА ХВОРОБИ ВІД КОТЯЧИХ ПОДРЯПИН НА ФОНІ ІМУНОДЕФІЦИТУ З УРАЖЕННЯМ ПЕЧІНКИ 2022-04-05T16:31:52+03:00 В. П. Малий infection@med.edu.ua І.М. Асоян asoyanirina1@gmail.com <p class="2">Наведено опис клінічного випадку генералізованої форми хвороби від котячих подряпин (ХКП) на фоні імунодефіциту.</p> <p class="2">У пацієнта спостерігався типовий перебіг ХКП, який спочатку проявлявся симптомами загальної інтоксикації, гарячки, реґіонарним лімфаденітом зі збільшенням пахвового лімфатичного вузла на стороні подряпини та лімфаденітами внутрішніх органів.</p> <p class="2">Разом з тим, у хворого на тлі тяжкого преморбідного фону та імуносупресії виникла генералізація інфекції – системний варіант ХКП, що проявлявся у вигляді ураження легень (плеврит), печінки (гранульоматозний гепатит), селезінки (абсцеси з подальшим їх розсмоктуванням та фіброзуванням), а також різними гематологічними проявами: анемія, тромбоцитопенія.</p> <p class="2">Такий системний характер перебігу ХКП був помилково трактований спеціалістами як ймовірний криптогенний сепсис.</p> 2022-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/12844 ФРАГМЕНТИ СПОГАДІВ ПРО ГЕНРІХА МОСІНГА І ЙОГО РИКЕТСІЙНУ ЛАБОРАТОРІЮ 2022-04-06T11:15:29+03:00 М. М. Сагайдаковський kopcha@ukr.net <p class="2">Наведено спогади про видатного епідеміолога Генріха Мосінга – учня і послідовника творця висипнотифозної вакцини Рудольфа Вейгля. Описані факти з особистого життя Генріха Станіславовича, описано його людські якості та етичні принципи, свідчення вдалого поєднання ним науково-дослідницької роботи з потребами практичної медицини, конкретний внесок в остаточну ліквідацію висипного тифу в Радянському Союзі й сусідніх східноєвропейських країнах.</p> <p class="2">Основне місце в розповіді відведено створенню Генріхом Мосінгом лабораторії дослідження рікетсійних інфекції та її діяльності. Описано цікаві факти з особистого життя і наукової діяльності Генріха Станіславовича до, під час і після Другої світової війни. Відзначено внесок працівників лабораторії у виробництво високоефективної вакцини проти висипного тифу і розробку специфічних методів його діагностики.</p> <p class="2">Наведено дані про рецидивну теорію спорадичного висипного тифу, яку розвинув і відстояв Генріх Мосінг, й критичне ставлення до неї деяких представників провідних наукових кіл держави. Немало з фактів викладено вперше, вони доповнюють наші знання про історію боротьби з висипним тифом і відображають високоетичні та духовні риси Генріха Станіславовича Мосінга, які запам’ятав автор статті.</p> 2022-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/12845 Х З’ЇЗД ІНФЕКЦІОНІСТІВ УКРАЇНИ 2022-04-06T11:24:33+03:00 О. Л. Івахів kopcha@ukr.net <p class="2">Коротко наведено інформацію про Х з’їзд інфекціоністів України на тему: «Інфекційні хвороби: здобутки і проблеми у діагностиці, терапії та профілактиці», який відбувся 6-7 жовтня 2021 р. на базі Конгрес-центру Сумського державного університету.</p> 2022-04-11T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби