Про журнал

Галузь та проблематика

Категорії читачів: лікарі-інфекціоністи і наукові працівники, епідеміологи, лікарі загальної практики, студенти вищих навчальних медичних закладів.

Програмні цілі (основні принципи): систематичне інформування журналом лікарів і наукових працівників про найновіші досягнення у сфері медичної інфектології, про досвід і перспективи боротьби з інфекційними хворобами; об`єднання зусиль українських вчених і лікарів у розробці та впровадженні нових методів діагностики, лікування і профілактики інфекційних хвороб.

Процес рецензування

Усі надіслані статті рецензуються. Рецензенти призначаються з числа відомих науковців - фахівців у галузі,  до якої стосується стаття. Передусім звертається увага на наукові новизну й коректність викладу матеріалу, стилістичні й граматичні помилки, відповідність вимогам журналу для публікації.

Політика відкритого доступу

Цей журнал забезпечує миттєвий відкритий доступ до свого вмісту за принципом того, що надання досліджень у вільному доступі для громадськості підтримує більший глобальний обмін знаннями.

Підтримка

Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Періодичність випуску – 1 раз у квартал;

Місцезнаходження редакції: журнал «Інфекційні хвороби»; Майдан Волі, 1; м. Тернопіль, 46001.

Вид видання за цільовим призначенням – наукове, медичне.

Етична політика

Автори/співавтори повинні звертатися до рекомендацій, опублікованих Міжнародним комітетом редакторів медичних журналів.

Усі учасники рецензування та публікації повинні враховувати свої конфлікти інтересів під час процесу рецензування та публікації документів і зобов’язані розкривати всі стосунки, які можуть розглядатися як потенційні конфлікти інтересів.

Якщо матеріал/рукопис був опублікований раніше, він, як правило, не прийнятний для публікації в журналі «Інфекційні хвороби».

Заява про біоетику та зловживання службовим становищем

Супровідний лист повинен містити інформацію про внески кожної особи, зазначеної як автор/співавтор статті. Щоб уникнути двозначності навколо внесків, автор повинен дотримуватися вказівок, опублікованих Міжнародним комітетом редакторів медичних журналів у рекомендаціях щодо звітності, редагування та публікації наукових робіт у медичних журналах.

Усі процедури, що описують експерименти з використанням лабораторних тварин, будь-які маніпуляції з матеріалами, отриманими від людей або донорів, та/або пацієнтів, повинні здійснюватися, керуючись нормами біоетики.

Дослідницькі звіти про результати досліджень на людях або тваринах повинні містити в розділі «Методи» заяву про те, що протокол дослідження було схвалено відповідним комітетом з питань етики. Назва комітету та номер рішення мають слідувати за твердженням. .

Подані рукописи мають відповідати рекомендаціям Міжнародного комітету редакторів медичних журналів стосовно захисту прав учасників дослідження.

Журнал «Інфекційні хвороби» не допускає будь-яких наукових порушень у будь-якій формі. Іноді неопубліковані/опубліковані статті можуть свідчити про порушення професійних етичних кодексів, наприклад багаторазове подання, фіктивні заяви про авторство, порушення прав інтелектуальної власності, плагіат, шахрайське використання даних тощо. Стаття, про яку йдеться (або прийняті до публікації рукописи, чи опубліковані статті до виявлення порушення), буде відхилена журналом «Інфекційні хвороби», і всі автори/співавтори будуть проінформовані після того, як претензія буде підтверджена доказами.

Політика боротьби з плагіатом

Журнал «Інфекційні хвороби» перевіряє всі надіслані рукописи на плагіат незалежними експертами та спеціальним програмним забезпеченням. Ми захищаємо права авторів/співавторів і розслідуємо заяви про плагіат, чи неправомірне використання опублікованих статей. Відповідальність за достовірність інформації, наведеної в статтях, достовірність імен, прізвищ, цитат несуть автори. Автори несуть відповідальність за представлені ними матеріали у разі виявлення в них плагіату. Так само ми захищаємо репутацію журналу від зловживань. Таким чином, журнал застерігає за собою право відхилити статтю за плагіат без додаткових пояснень і вжити відповідних судових заходів.