Етична політика

Публікаційна етика та політика недобросовісної практики
Це твердження пояснює етичну поведінку всіх сторін, залучених до публікації статті для журналів, тобто: автора, головного редактора, рецензента та видавця. Заява ґрунтується на Кодексі поведінки – COPE Code of Conduct та Рекомендаціях найкращої практики для редакторів журналів – Best Practice Guidelines for Journal Editors.

ОБОВ’ЯЗКИ РЕДАКЦІЇ

Рішення про публікацію статей
Головний редактор журналу «Інфекційні хвороби» відповідальний за ухвалення рішення про публікацію статей, поданих до журналу. Головний редактор може керуватися політикою редакційної колегії журналу та дотримуватись вимог законодавства про наклеп, порушення авторських прав і плагіат. Головний редактор може радитися з іншими редакторами або рецензентами для ухвалення такого рішення.

Чесна гра
Рукописи оцінюються тільки на основі їх інтелектуальних достоїнств без урахування раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства чи політичної філософії авторів.

Конфіденційність
Головний редактор/редактори та будь-який редакційний персонал не повинні розголошувати будь-яку інформацію про поданий рукопис нікому, крім відповідного автора, рецензентів, потенційних рецензентів, інших редакційних консультантів і видавця.

Розкриття інформації та конфлікт інтересів
Неопубліковані матеріали, оприлюднені в поданому рукописі, не повинні використовуватися будь-ким, хто бачить рукопис (під час роботи з ним) у власному дослідженні без прямої письмової згоди автора.

ОБОВ’ЯЗКИ РЕЦЕНЗЕНТІВ
Рецензування допомагає головному редактору та редакційній колегії ухвалювати редакційні рішення, тоді як спілкування редакції з автором також може допомогти автору покращити статтю.

Оперативність
Будь-який обраний рецензент, який вважає себе некомпетентним рецензувати призначений рукопис або не може забезпечити швидке рецензування, повинен повідомити редактора та усунутися від процесу рецензування.

Конфіденційність
Рукописи, отримані на рецензування, повинні розглядатися як конфіденційні документи. Їх не можна показувати іншим особам або обговорювати з ними, за винятком випадків, дозволених головним редактором.

Стандарти об’єктивності
Огляди повинні проводитися об’єктивно. Не може бути особистої критики на адресу автора.
Рецензенти повинні чітко висловлювати свою аргументовану думку.

Визнання джерел
Рецензенти повинні ідентифікувати релевантну опубліковану роботу, яку автори не цитували. Будь-яке твердження, про яке раніше повідомлялося в іншому місці, має супроводжуватися відповідним цитуванням. Рецензент також повинен звернути увагу головного редактора на будь-яку суттєву подібність або збіги між розглянутим рукописом і будь-якою іншою опублікованою статтею, про яку він особисто знає.

Конфіденційність
Конфіденційна інформація чи ідеї, отримані під час рецензування, повинні залишатися конфіденційними та не використовуватися для особистої вигоди.

Конфлікт інтересів
Рецензенти не повинні переглядати рукописи, в яких вони мають конфлікт інтересів, що є результатом конкурентних, спільних чи інших відносин чи зв’язків з будь-якими авторами, компаніями чи установами, пов’язаними з документами.

ОБОВ’ЯЗКИ АВТОРІВ

Стандарти звітності
Автори звітів про оригінальні дослідження повинні представити точний звіт про виконану роботу, а також об’єктивне обговорення її значення. Основні дані повинні бути точно представлені в документі. Документ повинен містити достатньо деталей і посилань, щоб інші могли повторити роботу. Шахрайські або свідомо неточні заяви є неетичною поведінкою та неприйнятні.

Доступ і збереження даних
Авторів можуть попросити надати необроблені дані, зазначені у статті для редакційного перегляду, і вони повинні бути готові надати публічний доступ до них, якщо це практично можливо, і в будь-якому випадку повинні бути готові зберігати такі дані протягом розумного часу після публікації.

Оригінальність і плагіат
Автори повинні переконатися, що вони написали повністю оригінальні роботи, і якщо вони використали роботу та/або слова інших осіб, це має бути належним чином процитовано.
В журналі «Інфекційні хвороби» не допускаються плагіат, фальсифікація даних і маніпуляції із зображеннями.
Плагіат включає копіювання тексту, ідей, зображень або даних з іншого джерела, навіть із ваших власних публікацій, без жодного посилання на першоджерело.
Повторне використання тексту, скопійованого з іншого джерела, має бути між лапками та цитуватися на оригінальне джерело. Якщо дизайн дослідження або структура чи стиль рукопису були запозичені з попередніх робіт, вони мають бути чітко цитовані.
Якщо під час рецензування буде виявлено плагіат, рукопис може бути відхилено. У такому разі ми можемо опублікувати виправлення або відкликати статтю.

Кілька публікацій
Загалом автор не повинен публікувати рукописи, що описують по суті одне й те саме дослідження, у кількох журналах чи первинних публікаціях. Одночасне надсилання одного рукопису до кількох журналів вважається неетичною публікацією та є неприйнятним.

Визнання джерел
Завжди має бути належне визнання роботи інших. Автори повинні цитувати публікації, які вплинули на визначення характеру звітної роботи.

Авторство статті
Авторство має бути обмежене лише тими особами, які зробили значний внесок у концепцію, дизайн, виконання чи інтерпретацію звітного дослідження.
Очікується, що кожен автор зробив значний внесок у концепцію чи дизайн роботи; отримання, аналіз або інтерпретацію даних; створення нового програмного забезпечення, що використовується в роботі; та/або написання чи суттєвий перегляд рукопису. Крім того, усі автори повинні схвалити подану версію (і будь-яку суттєво змінену версію, яка передбачає внесок автора в дослідження), а також погоджуються нести особисту відповідальність за власні внески та за те, щоб питання, пов’язані з точністю чи цілісністю будь-якої частини роботи, навіть тієї, в якій автор не брав особистої участі, були належним чином досліджені, вирішені та задокументовані в літературі. Отримання фінансування, збір даних або загальний нагляд за дослідницькою групою самі по собі не вказують на авторство. У подяках слід зазначити тих, хто брав участь у роботі, але не відповідає критеріям авторства.
Більш детальні вказівки щодо авторства дає Міжнародна рада редакторів медичних журналів (International Council of Medical Journal Editors – ICMJE).

Автор, з яким можна вести листування
Йдеться про автора, який відповідає за зв’язок із журналом для публікації. Таий автор повинен переконатися, що всі відповідні співавтори включені до статті, і що всі співавтори переглянули та схвалили остаточну версію статті та дали згоду на її подання для публікації.

Підтвердження джерел фінансування
Джерела фінансування дослідження, про які йдеться в статті, мають бути належним чином зазначені наприкінці статті.

Розкриття інформації та конфлікт інтересів
Усі автори повинні розкривати у своєму рукописі будь-які фінансові чи інші суттєві конфлікти інтересів, які можуть трактуватися як вплив на результати або тлумачення їхнього рукопису. Необхідно розкрити всі джерела фінансової підтримки проєкту.

Принципові помилки в опублікованих працях
Коли автор виявляє суттєву помилку чи неточність у своїй опублікованій роботі, він зобов’язаний негайно повідомити про це редактора журналу чи видавця та співпрацювати з редактором, щоб відкликати чи виправити статтю.

ПРОЦЕДУРИ НЕЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ
Неналежна та неетична поведінка може бути виявлена та доведена до відома редактора й видавця будь-ким. Усі звинувачення слід сприймати всерйоз і таким же чином, доки не буде ухвалене успішне рішення чи висновок.
Початкове рішення повинен ухвалити редактор, який має проконсультуватися з видавцем або, якщо це необхідно, звернутися за порадою до нього. Необхідно збирати докази, уникаючи поширення будь-яких звинувачень за межами тих, кому це необхідно знати.

Результати (крок за кроком)
Інформування або навчання автора чи рецензента у випадках, коли є неправильне розуміння або неправильне застосування прийнятних стандартів.
Публікація повідомлення з детальним описом неправомірної поведінки. Офіційний лист до керівника авторського чи рецензентного відділу чи фінансової організації.
Офіційне відкликання або вилучення публікації з журналу та відмова від будь-якого внеску авторів на індивідуально визначений період.
Повідомлення про випадок і результат професійній організації або вищому органу для подальшого розслідування та вжиття заходів.

Редакційні процедури та рецензування

Початкові перевірки
Усі надіслані рукописи, отримані редакцією, будуть перевірені професійним штатним головним редактором, щоб визначити, чи підготовлені вони належним чином та чи дотримуються етичної політики журналу, включно з політикою експериментів на людях і
тваринах. Рукописи, які не відповідають політиці етики журналу або не відповідають стандартам журналу, будуть відхилені до рецензування. Рукописи, оформлені неналежним чином, повертаються авторам для доопрацювання та повторного подання. Після цих перевірок відповідальний секретар проконсультується з головним редактором журналу або помічниками редактора, щоб встановити, чи відповідає рукопис обсягу журналу та чи є він науково обґрунтованим. На цьому етапі не буде зроблено жодного висновку про потенційний вплив роботи. Рішення про відхилення на цьому етапі перевіряє головний редактор (протягом 7діб).

Експертна оцінка
Політика журналу підтримує високі міжнародні стандарти прозорості процесу рецензування.
Журнал «Інфекційні хвороби» дотримується подвійного сліпого процесу рецензування: автори та рецензенти не знають імен один одного. Коментарі експертної оцінки конфіденційні та будуть розголошені лише за умови чіткої згоди рецензента. У разі регулярного подання, штатні помічники редактора запрошуватимуть експертів, включаючи рекомендації академічного редактора. Ці експерти також можуть включати членів редакційної ради та запрошених редакторів журналу. Також можуть бути розглянуті потенційні рецензенти, запропоновані авторами. Рецензенти не повинні друкувати публікації з жодним із співавторів протягом останніх п’яти років і не повинні працювати у теперішній час чи співпрацювати з будь-якою з установ співавторів поданого рукопису.

Редакційне рішення та перегляд
Усі статті, рецензії та повідомлення, опубліковані в журналі «Інфекційні хвороби», проходять процес рецензування та отримують принаймні дві рецензії. Рецензенти оцінюють науковий рівень рукопису та заповнюють «Рецензійну форму», де вказують свої зауваження та коментарі до авторів, а також рекомендації головному редактору, відповідальному редактору та редакторам розділів. На всі коментарі рецензента слід відповідати по пунктах.
Якщо автори не погоджуються з рецензентом, вони повинні надати чітку відповідь.
Внутрішній редактор повідомить про рішення академічного редактора, яким буде одне з наступного:

Прийняти подання: стаття готова до публікації та прийнята без змін.
Необхідне редагування: прийняття рукопису залежатиме від редакції. Автор повинен надати вичерпну відповідь або спростування, якщо деякі коментарі рецензента не можна переглянути. Зазвичай допускається лише один раунд основних змін. Авторів попросять повторно подати переглянуту статтю протягом відповідного періоду часу, а переглянуту версію буде повернуто рецензенту для подальших коментарів.
Повторно подати на рецензію: якщо для підтвердження висновків необхідні додаткові експерименти, рукопис буде відхилено, а авторам буде запропоновано повторно подати статтю після подальших експериментів.
Відхилити подання: стаття має серйозні недоліки та/або не робить оригінального значного внеску. Пропозиція повторної подачі до журналу не надається.

Авторські звернення
Автори можуть оскаржити відмову, надіславши електронний лист до редакції журналу. В апеляції необхідно надати детальне обґрунтування, включаючи відповіді на коментарі рецензентів та/або редактора по пунктам. Головний редактор журналу перешле рукопис і відповідну інформацію (включно з особами рецензентів) головному редактору, помічнику редактора або члену редакційної ради. Академічному редактору, з яким проводяться консультації, буде запропоновано надати консультативну рекомендацію щодо рукопису і він може рекомендувати прийняття, подальшу експертну перевірку або залишити в силі оригінальне рішення про відмову. Рішення про відмову на цьому етапі є остаточним і не може бути скасоване.
У разі спеціального випуску, головний редактор журналу перешле рукопис і пов’язану з ним інформацію (включно з особами рецензентів) головному редактору, якого попросять надати консультативну рекомендацію про рукопис. Він може рекомендувати прийняття, подальшу експертну перевірку або залишити в силі оригінальне рішення про відмову. Рішення про відмову на цьому етапі також буде остаточним і не може бути скасоване.

Виробництво та публікація
Після прийняття рукопис піддасться професійному копіюванню, редагуванню українською чи англійською мовою, коректурі авторами, остаточним виправленням, розмітці сторінок і публікації на веб-сайті.

ЕТИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за участю людей Повідомляючи про дослідження, які включають людей, людський матеріал, людські тканини або людські дані, автори повинні заявити, що дослідження здійснювали відповідно до правил Гельсінської декларації 1975 р., переглянутої в 2013 р. Згідно з пунктом 23 цієї декларації, перед початкомдослідження слід було отримати схвалення етичного комітету. У розділі «Пацієнти і методи»статті слід навести принаймні заяву, що включає ідентифікаційний код проєкту, датузатвердження та назву етичного комітету, або інституційної ради з перевірки. Дані, що стосуються окремих учасників, повинні бути детально описані, але приватну інформацію, що ідентифікує учасників, не потрібно включати, якщо тільки ідентифікаційні матеріали не стосуються дослідження (наприклад, фотографії облич учасників, на яких видно симптом).

Редакція застерігає за собою право відхилити будь-яку заявку, яка не відповідає цим вимогам.
Приклад етичної заяви: «Усі суб’єкти дали інформовану згоду на включення до участі в дослідженні. Дослідження відповідало Гельсінській декларації, і протокол був схвалений етичним комітетом XXX (ідентифікаційний код проєкту)».
Письмова інформована згода на публікацію повинна бути отримана від пацієнтів-учасників, яких можна ідентифікувати (у тому числі самими пацієнтами). Ініціали пацієнтів або інші особисті ідентифікатори не повинні з’являтися на жодному зображенні. Для рукописів, які містять будь-які деталі випадку, особисту інформацію та/або зображення пацієнтів, автори повинні отримати підписану інформовану згоду пацієнтів (або їхніх родичів/опікунів) перед подачею до журналу «Інфекційні хвороби». Дані про пацієнта мають бути, наскільки це можливо, анонімними, зокрема не вказувати конкретний вік, етнічну приналежність або професію, якщо вони не стосуються висновків. Щоб поважати конфіденційність пацієнтів та інших осіб, не надсилайте підписані форми. Журнал застерігає за собою право вимагати від авторів надання підписаних форм, якщо це необхідно. Крім того, ви можете надати детальне обґрунтування того, чому інформована згода не потрібна.

Етичні рекомендації про використання тварин у дослідженнях
Редактори вимагатимуть, щоб потенційні переваги, отримані від будь-якого дослідження, яке завдає шкоди тваринам, обґрунтовували будь-які страждання тварин, а дотримані процедури не ображали більшість читачів. Автори повинні особливо переконатися, що їхні дослідження відповідають загальноприйнятим: 1) де це можливо, альтернативна заміна тварин; 2) зменшення кількості тварин, що використовуються; 3) удосконалення експериментальних умов і процедур для мінімізації шкоди тваринам.
Будь-яка експериментальна робота також повинна проводитися відповідно до національного законодавства щодо використання тварин для досліджень. Для подальших вказівок авторам слід звернутися до Конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються в експериментальних або інших наукових цілях (1986). Рукописи, що містять оригінальні описи досліджень, здійснених на експериментальних тваринах, повинні містити відомості про схвалення комітетом з етики дослідження. Як мінімум у розділі «Матеріали і методи» слід вказати ідентифікаційний код проєкту, дату схвалення та назву етичного комітету або інституційної комісії.

Дослідження за участю клітинних ліній
У розділах «Матеріали і методи» для звітів про дослідження клітинних ліній має бути зазначено їх походження. Для встановлених клітинних ліній слід також надати посилання на опубліковану статтю або комерційне джерело, яке стосується їх походження. Якщо використовувалися раніше неопубліковані клітинні лінії de novo, включно з тими, які були надані з іншої лабораторії, необхідно надати деталі схвалення інституційної комісії або етичного комітету, а також підтвердження письмової інформованої згоди, якщо лінія походить від людини.

Дослідження за участю рослин
Експериментальні дослідження рослин (культурних або диких), включаючи збір рослинного матеріалу, повинні відповідати інституційним, національним або міжнародним рекомендаціям. Ми рекомендуємо авторам дотримуватися Конвенції про біологічне різноманіття та Конвенції про торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення.
Для кожного поданого рукопису необхідно надати підтверджувальну генетичну інформацію та походження. Для дослідницьких рукописів, що стосуються рідкісних і немодельних рослин (крім, наприклад, Arabidopsis thaliana, Nicotiana benthamiana, Oriza sativa або багатьох інших типових модельних рослин), ваучерні зразки повинні бути збережені в доступному гербарії чи музеї. Ваучери можуть вимагатися для перегляду майбутніми дослідниками, щоб перевірити ідентичність матеріалу, використаного в дослідженні (особливо, якщо в майбутньому відбудуться таксономічні зміни). Вони повинні містити деталі популяцій, відібраних на місці збору (GPS-координати), дату збору та задокументувати частину (частини), використану в дослідженні, де це необхідно. Для рідкісних, зникаючих видів або видів, що перебувають під загрозою зникнення, це можна не застосовувати, але автор повинен описати це в супровідному листі.
Редактори застерігають за собою право відхиляти будь-яке подання, яке не відповідає цим вимогам.