ОЦІНКА ВПЛИВУ ЕКСТРАКТІВ GLECHOMA HEDERACEA L. НА ESCHERICHIA COLI, BACILLUS SUBTILIS ТА CANDIDA PARAPSILOSIS

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2024.2.14759

Ключові слова:

Glechoma hederacea L., загальний вміст поліфенолів, загальний вміст гідроксикоричних кислот, антимікробна активність

Анотація

Мета роботи. Дослідити взаємозалежність між загальним вмістом поліфенолів (ЗВП), загальним вмістом гідроксикоричних кислот (ЗВГ) в екстрактах трави Glechoma hederacea L. та їх антимікробною активністю.

Матеріали і методи. У дослідженні застосовано екстракцію зі зворотним холодильником і мацерацію для приготування екстрактів Glechoma hederacea L.; спектрофотометрію для визначення ЗВП та ЗВГ; метод дифузії в агар для антимікробного дослідження; кореляційний аналіз, а саме, лінійну попарну кореляцію Пірсона.

Результати й обговорення. ЗВП у досліджуваних водно-етанолових екстрактах коливався від 2,890 до 17,076 мг∙г-1 сухої маси в еквіваленті до галової кислоти. Екстракти з водним етанолом (ВЕ) різної концентрації демонстрували зону затримки росту діаметром 8,67–15,67 мм, 8,67–15,00 мм і 17,00–21,00 мм для Escherichia coli, Bacillus subtilis і Candida parapsilosis відповідно. Згідно з результатами кореляційного аналізу, між зонами інгібування і біологічно активними речовинами (БАР) екстракту з 95 % ВЕ Glechoma hederacea L. встановлено тісні зв’язки (кореляційна матриця 1). Відзначено негативну кореляцію між зоною інгібування (ЗІ) Candida parapsilosis і ЗВП (в перерахунку на галову кислоту) з r≥-0,806 (р<0,053), ЗВГ (в перерахунку на хлорогенову кислоту) r≥-0,747 (р<0,088) та позитивну кореляцію з гідроксикоричними кислотами (в перерахунку на кавову) r≥+0,856 (р<0,03). Кореляцій між іншими дослідженими ЗІ мікроорганізмів та вмістом досліджених БАР не виявлено.

Висновки. Результати фітохімічного скринінгу водно-спиртових екстрактів Glechoma hederacea L. показали наявність у значних кількостях таких фармакологічно активних речовин, як поліфенольні сполуки, зокрема, гідроксикоричні кислоти. Очевидно, що вид Glechoma hederacea L. має відмінні антимікробні властивості проти Escherichia coli, Bacillus subtilis і Candida parapsilosis, а також може бути використаний як потенційне джерело сполук з антимікробною активністю, незважаючи на те, що встановлено тісний зв’язок із позитивними кореляціями між діаметром зони затримки росту і Candida parapsilosis та ЗВГ (в еквіваленті до кавової кислоти) екстракту, приготовленого лише з 95 % ВЕ.

Біографії авторів

H. V. Yavorska, Львівський національний університет імені Івана Франка

кандидат біологічних наук, доцент кафедри мікробіології

N. M. Vorobets, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

доктор біологічних наук, професор кафедри фармакогнозії і ботаніки

Посилання

Nosal IM. From a plant to a person: Stories about medicinal and medicinal plants of Ukraine. K.: Veselka, 1992. Ukrainian.

Chopyk VI, Fedoronchuk MM. Flora of the Ukrainian Carpathians. Ternopil: Ternograf LLC. 2015. Ukrainian.

Judzentiene A, Stoncius A, Budiene J. Chemical composition of the essential oils from Glechoma hederacea plants grown under controlled environmental conditions in Lithuania. J. Essent. Oil Res. 2015; 27(5):1-5. DOI: 10.1080/10412905.2015.1039663.

Sile I, Krizhanovska V, Nakurte I, Mezaka I, Kalane L, Filipovs J, Vecvanags A, Pugovics O, Grinberga S, Dambrova M, Kronberga A. Wild-Grown and Cultivated Glechoma hederacea L.: Chemical Composition and Potential for Cultivation in Organic Farming Conditions. Plants (Basel). 2022;11(6):819. DOI: 10.3390/plants11060819.

China Pharmacopoeia Committee. Pharmacopoeia of the People’s Republic China. Volume 1. China Medical Science Press; Beijing, China: 2010. pp. 204-205.

Yamauchi H, Kakuda R, Yaoita Y, Machida K, Kikuchi M. Two new glycosides from the whole plants of Glechoma hederacea L. Chem. Pharm. Bull. 2007;55:346-347. DOI: 10.1248/cpb.55.346.

Chou ST, Lai CC, Lai CP, Chao WW. Chemical composition, antioxidant, anti-

melanogenic and anti-inflammatory activities of Glechoma hederacea (Lamiaceae) essential oil. Ind. Crops Prod. 2018;122:675-685. DOI: 10.1016/j.indcrop.2018.06.032.

Chou ST, Lin TH, Peng HY, Chao WW. Phytochemical profile of hot water extract of Glechoma hederacea and its antioxidant, and anti-inflammatory activities. Life Sci. 2019;231:116519. DOI: 10.1016/j.lfs.2019.05.075.

Varga L, Engel R, Szabó K, Abrankó L, Gosztola B, Zámboriné Németh É, Sárosi S. Seasonal variation in phenolic content and antioxidant activity of Glechoma hederacea L. harvested from six hungarian populations. Acta Aliment. 2016;45:268-276. DOI: 10.1556/066.2016.45.2.14.

Grabowska K, Amanowicz K, Paśko P, Podolak I, Galanty A. Optimization of the extraction procedure for the phenolic-rich Glechoma hederacea L. herb and evaluation of its cytotoxic and antioxidant potential. Plants. 2022;11:2217. DOI: 10.3390/plants11172217.

Šeremet D, Jokić S, Aladić K, Butorac A, Lovrić M, Jurinjak Tušek A, Obranović M, Mandura Jarić A, Vojvodić Cebin A, Carović-Stanko K. Comprehensive study of traditional plant ground ivy (Glechoma hederacea L.) grown in Croatia in terms of nutritional and bioactive composition. Foods. 2022;11(5):658. DOI: 10.3390/foods11050658.

Kumarasamy Y, Cox PJ, Jaspars M, Nahar L, Sarker SD. Biological activity of Glechoma hederacea. Fitoterapia. 2002;73:721-723. DOI: 10.1016/s0367-326x(02)00237-x.

Gwiazdowska D, Uwineza PA, Frąk S, Juś K, Marchwińska K, Gwiazdowski R, Waśkiewicz A. Antioxidant, Antimicrobial and Antibiofilm Properties of Glechoma hederacea Extracts Obtained by Supercritical Fluid Extraction, Using Different Extraction Conditions. Applied Sciences. 2022; 12(7):3572. DOI: 10.3390/app12073572.

Shanaida MI. Botanical and pharmacognostic aspects of the study of medicinal plants of the family Lamiaceae Juss. (Review). Phytotherapy. Magazine 2005;2:50-57. Ukrainian.

Chew KK, Ng SY, Thoo YY, Khoo MZ, Wan Aida WM, Ho CW. Effect of ethanol concentration, extraction time and extraction temperature on the recovery of phenolic compounds and antioxidant capacity of Centella asiatica extracts. Intern Food Res Journal (IFRJ), 2011;18: 571-578. Available online: https://search.ebscohost.com.

Yavorska N, Vorobets N. Seasonal variation in the polyphenols and flavonoids content in shoots of highbush blueberry cultivars during vegetation stages. Bulletin of Problems in Biology and Medicine, 2020;3(157):70-75. DOI: 10.29254/2077-4214-2020-3-157-70-75. Ukrainian.

Koiro OO, Stepanova SI, Shtrygol SYu. Quantitative determination of the amount of hydroxycinnamic acids in the raw material of primrose. Ukr J Clin Lab Med. 2009;4(2):52-55.

Cappelli G, Mariani F. A Systematic Review on the Antimicrobial Properties of Mediterranean Wild Edible Plants: We Still Know Too Little about Them, but What We Do Know Makes Persistent Investigation Worthwhile. Foods. 2021;10(9):2217. DOI: 10.3390/foods10092217.

Coman V, Vodnar DC. Hydroxycinnamic acids and human health: Recent

advances. J. Sci. Food Agric. 2020;100:483-499. DOI: 10.1002/jsfa.10010.

Taofiq O, González-Paramás A, Barreiro M, Ferreira I. Hydroxycinnamic acids and their derivatives: Cosmeceutical significance, challenges and future perspectives, a review. Molecules. 2017;22:281.: DOI: 10.3390/molecules22020281.

Sova M, Saso L. Natural Sources, Pharmacokinetics, Biological Activities and Health Benefits of Hydroxycinnamic Acids and Their Metabolites. Nutrients. 2020;12(8):2190. DOI: 10.3390/nu12082190.

Lafay S, Gil-Izquierdo A. Bioavailability of phenolic acids. Phytochem. Rev. 2007;7:301. DOI: 10.1007/s11101-007-9077-x.

Salam U, Ullah S, Tang ZH, Elateeq AA, Khan Y, Khan J, Khan A, Ali S. Plant metabolomics: An overview of the role of primary and secondary metabolites against different environmental stress factors. Life. 2023;13: 706.

Verma N, Shukla S. Impact of various factors responsible for fluctuation in plant secondary metabolites. J. Appl. Res. Med. Aromat. Plants. 2015;2:105-113.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-28

Як цитувати

Yavorska, H. V., & Vorobets, N. M. (2024). ОЦІНКА ВПЛИВУ ЕКСТРАКТІВ GLECHOMA HEDERACEA L. НА ESCHERICHIA COLI, BACILLUS SUBTILIS ТА CANDIDA PARAPSILOSIS. Фармацевтичний часопис, (2), 78–84. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2024.2.14759

Номер

Розділ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН