https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/issue/feed Фармацевтичний часопис 2022-02-17T17:22:01+02:00 T. A. Hroshovyi grochovuy@tdmu.edu.ua Open Journal Systems <p><em>Рецензований науковий журнал, який було засновано у 2007 році. Журнал публікує оригінальні статті та огляди, які відображають передовий досвід і результати наукових досліджень у фармацевтичній галузі, а саме: синтез біологічно активних сполук; фітохімічні дослідження; фармацевтична технологія, біофармація, гомеопатія; аналіз лікарських препаратів; інформаційні та інноваційні технології в фармації; фармацевтичний менеджмент, маркетинг та логістика; організація роботи аптечних підприємств; фармакокінетика і фармакодинаміка лікарських засобів; фармацевтичне законодавство; фармацевтична освіта; історія фармації; фармацевтична опіка, тощо.</em> <br><em><strong><span lang="EN-GB">ISSN&nbsp;</span></strong><strong><span lang="EN-GB">2414-9926 (Online), ISSN&nbsp;</span></strong><strong><span lang="EN-US">2312-0967</span></strong><strong><span lang="EN-US">&nbsp;</span></strong><strong><span lang="EN-GB">(Print)</span></strong></em></p> https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12635 ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЕСТЕРІВ ІБУПРОФЕНУ В ПОЄДНАННІ З НИЗЬКОЧАСТОТНИМ УЛЬТРАЗВУКОМ НА МОДЕЛІ КАРАГЕНІН-ІНДУКОВАНОГО ЗАПАЛЕННЯ 2021-12-21T21:00:57+02:00 B. V. Prystupa bodernet@meta.ua I. A. Kravchenko kisimishca@yahoo.com Ya. V. Rozhkovsky yarro@ukr.net S. I. Bogatu svetabogatu.sb@gmail.com <p><strong>Мета роботи.</strong> Дослідження протизапальної активності м’якої лікарської форми з естерами ібупрофену в поєднанні з низькочастотним ультразвуком.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Протизапальну дію синтезованих сполук оцінювали на моделі карагенінового запалення шляхом субплантарного введення розчину карагеніну в задню кінцівку щурів. Для посилення проникності шкіри використовували низькочастотний ультразвук із частотою 20–25 кГц. У досліджені були використанні білі щури-самці лінії Вістар масою 180–220 г. Динаміку зміни запального процесу визначали за допомогою виміру товщини та об’єму уражених кінцівок. Як референс-препарат використовували 5 % мазь ібупрофену «Долгіт крем». Статистичні показники вираховували за допомогою програмного пакета Microsoft Excel.</p> <p><strong>Результати й обговорення.</strong> За результатами дослідження об’єму уражених кінцівок встановлено, що від початку 4-ї доби лікування етиловий естер ібупрофену в поєднанні з низькочастотним ультразвуком демонструє кращу протизапальну активність, ніж референс-препарат. Аналогічна тенденція спостерігається при визначенні товщини ураженої кінцівки. Так, у групі тварин, яких лікували етиловим естером ібупрофену, товщина уражених кінцівок досягає меж фізіологічної норми на 6-й день лікування, тоді як у групі тварин, лікованих гексадециловим естером ібупрофену – на 7-й день.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Отримані результати свідчать про те, що використання синтезованих естерів ібупрофену в поєднанні з низькочастотним ультразвуком приводить до підвищення їхньої протизапальної активності. Важливо зазначити, що вища протизапальна активність притаманна саме етиловому естеру ібупрофену.</p> 2022-02-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Фармацевтичний часопис https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12512 АНТИМІКРОБНА АКТИВНІСТЬ НАСТОЙОК ТА РІДКИХ ЕКСТРАКТІВ З КОРЕНІВ ЛОПУХА ВЕЛИКОГО, ЛОПУХА МАЛОГО ТА ЛОПУХА ПАВУТИНИСТОГО 2021-11-25T23:13:02+02:00 T. V. Oproshanska arctium55@ukr.net T. P. Osolodchenko imi_lbb@ukr.net O. P. Khvorost khvorost09101960@gmail.com <p><strong>Мета роботи</strong> – дослідити антимікробну активність настойок та рідких екстрактів з коренів лопуха великого, лопуха малого та лопуха павутинистого.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Настойки та рідкі екстракти з сировини готували класичним методом мацерації при кімнатній температурі, екстрагент 50 % спирт етиловий. Вивчення антимікробної активності настойок та рідких екстрактів проводили методом дифузії в агар та методом серійних розведень. Для оцінки активності препаратів використовували референс-штами <em>Staphylococcus</em> <em>aureus</em> ATCC 25923, <em>Es</em><em>с</em><em>herichia</em> <em>coli</em> ATCC 25922, <em>Pseudomonas</em> <em>aeruginosa</em> ATCC 27853, <em>Bacillus</em> <em>subtilis</em> ATCC6633<em>,</em><em>Proteus</em> <em>vulgaris</em> <em>ATCC</em><em> 4636</em> та <em>Candida</em> <em>albicans</em> ATCC 885-653. Були визначені мінімальна інгібуюча (МІК) та мінімальна бактерицидна концентрація (МБцК) рідких екстрактів.</p> <p><strong>Результати й обговорення.</strong> Рідкі екстракти з коренів лопуха великого, лопуха малого, лопуха павутинистого проявили значнішу антимікробну активність, ніж настойки, по відношенню до усіх штамів, що застосували у дослідженнях. Найбільш чутливими всі штами мікроорганізмів були по відношенню до рідкого екстракту з кореня лопуха малого. Настойки та рідкі екстракти проявили досить високу активність по відношенню до мікроорганізмів <em>Basillus</em> <em>subtilis</em><em> АТСС 6633 </em>і <em>Staphylococcus</em> <em>aureus</em><em> АТСС 25923</em>. Вивчено МІК та МБцК рідких екстрактів з коренів лопуха великого, лопуха малого, лопуха павутинистого значення яких у рідких екстрактів з коренів лопуха великого та лопуха малого по відношенню до <em>Escherichia</em> <em>coli</em><em> АТСС </em>25922 (по 125 мг/мл і 250 мг/мл відповідно), рідкого екстракту з кореня лопуха малого по відношенню до <em>Proteus</em> <em>vulgaris</em> <em>ATCC</em><em> 4636 </em>(250 мг/мл і 500 мг/мл відповідно) і рідкого екстракту з коренів лопуха великого по відношенню до <em>Basillus</em> <em>subtilis</em><em> АТСС 6633 </em>(125 мг/мл і 250 мг/мл відповідно) були на рівні МІК і МБцК хлорофіліпту по відношенню до цих штамів мікроорганізмів.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Одержані результати визначення спектру антимікробної активності настойок та рідких екстрактів з коренів лопуха великого, лопуха малого, лопуха павутинистого по відношенню до 6 музейних штамів мікроорганізмів та визначено МІК і МБцК рідких екстрактів. Рідкі екстракти проявили вищу антимікробну активність, ніж настойки. Отримані дані будуть використанні у подальших дослідження настойок та рідких екстрактів.</p> 2022-02-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Фармацевтичний часопис https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12670 ОБҐРУНТУВАННЯ СПОСОБУ ВВЕДЕННЯ СУБСТАНЦІЇ LACTOBACILLUS CASEI ІМВ В-7280 У ДОСЛІДНІ ЗРАЗКИ ПЕСАРІЇВ ІЗ ПРОБІОТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ 2022-01-13T21:59:08+02:00 S. L. Aleinyk aleinyk_svitlana@ukr.net Z. M. Polova zpolova@ukr.net <p><strong>Мета роботи. </strong>Обґрунтувати раціональний спосіб введення субстанції <em>Lactobacillus casei</em> <em>ІМВ В-7280</em> із пробіотичною активністю до складу дослідних зразків песаріїв, що призначені для профілактики та лікування дисбіотичних порушень у жінок.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Об’єкт дослідження: субстанція <em>Lactobacillus casei ІМВ В-7280</em> (самостійно синтезована Інститутом мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного). Відповідно до Державної Фармакопеї України (ДФУ) проводили визначення кристалографічних характеристик субстанції та її розчинення у таких розчинниках: полісорбат-80, олія персикова, 1,2-пропіленгліколь, макрогол-400, вазелінове масло, гліцерин, вода очищена. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою ліцензійного програмного забезпечення MedStat v.5.2.</p> <p><strong>Результати й обговорення. </strong>Визначено, що досліджувана субстанція за кристалографічними характеристиками складається з кристалів та їх уламків анізодіаметричної форми з шорсткуватою поверхнею та ламаними краями, частинки порошку мають здатність до агломерації. Дослідження розчинності вказує на найоптимальніші показники розчинності у водному середовищі з додаванням полісорбату-80: зниження агломерації, лінійних розмірів частинок порошку (до 0,1 мкм) та рівномірний розподіл у даному середовищі.</p> <p><strong>Висновки. </strong>При розробці лікарських засобів (ЛЗ) із пробіотичною активністю для забезпечення високої біодоступності доцільне введення субстанції <em>Lactobacillus casei ІМВ В-7280</em> до складу лікарських форм (ЛФ) у вигляді водного розчину (1:20) при розчиненні з додаванням поверхнево активної речовини (ПАР) (полісорбату-80) з попереднім подрібненням до 0,5–1,0 мкм.</p> 2022-02-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12633 СУЧАСНІ ВИМОГИ ПРОВІДНИХ ФАРМАКОПЕЙ ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ, КЛАСИФІКАЦІЇ ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ М’ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ 2021-12-21T19:46:42+02:00 І. V. Blazhko blajko_ivva@tdmu.edu.ua M. B. Chubka chubkacom@gmail.com B. V. Pavliuk bohdana.vons@gmail.com T. A. Hroshovyi grochovuy@ukr.net <p><strong>Мета роботи. </strong><strong>&nbsp;</strong>Порівняльні дослідження вимог провідних фармакопей щодо визначення, характеристики м’яких лікарських форм (МЛФ) та показників, за якими контролюється їх якість.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Фармакопейні статті та показники якості на МЛФ, наведені у Державній Фармакопеї України (ДФУ) та в деяких зарубіжних фармакопеях. При виконанні досліджень використано методи інформаційного пошуку, аналізу літературних джерел, порівняння та узагальнення.</p> <p><strong>Результати й обговорення. </strong>Проведено порівняльний аналіз фармакопей провідних країн та ДФУ щодо характеристики, класифікації та показників якості МЛФ. У декількох фармакопеях (ДФУ, Ph. Eur., BP, ГФРБ) МЛФ розглянуто у загальних фармакопейних статтях “М’які лікарські засоби для нашкірного застосування”, у Фармакопеях США, Японії та Росії (USP, JP, ГФРФ) м’які форми охарактеризовано у загальній статті на лікарські форми (ЛФ). На підставі вивчення відповідних монографій розглянуто підходи до класифікації МЛФ (за видом ЛФ, типом дисперсних систем, спорідненістю до води). Вивчені підходи ДФУ та зарубіжних фармакопей до МЛФ, що виготовлені в умовах аптек. Проаналізовано вимоги фармакопей щодо показників якості, за якими повинні контролюватися МЛФ, залежно від способу їх застосування. Основними показниками якості, які визначаються для різних МЛФ, є опис, ідентифікація (АФІ, антимікробних консервантів, інших ДР при потребі), однорідність дозованих одиниць (окрім, ЛЗ рослинного походження), рН або кислотне та перекисне число, консистенція, в’язкість, герметичність контейнера, мікробіологічна чистота або стерильність, кількісне визначення.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Отримані результати аналізу показують деякі відмінності досліджуваних фармакопей щодо МЛФ та показників їх якості, що свідчить про доцільність гармонізації фармакопейних вимог до МЛФ з метою уніфікації підходів до підтвердження їх якості.</p> 2022-02-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Фармацевтичний часопис https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12658 АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ У ПРОГРАМІ РЕІМБУРСАЦІЇ «ДОСТУПНІ ЛІКИ» В УКРАЇНІ 2022-01-04T13:21:29+02:00 V. S. Huz vhuz@ukr.net O. M. Zaliska olzaliska@ukr.net N. M. Maksymovych maximovi43@ukr.net <p><strong>Мета роботи.</strong> Провести аналіз упровадження урядової програми реімбурсації «Доступні ліки» для амбулаторного лікування основними лікарськими засобами пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом 2 типу та бронхіальною астмою за 2019–2020 роки. </p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Об’єктами дослідження були дані з НСЗУ за 2019–2020 роки, а також Постанови КМУ, Накази МОЗ України про затвердження Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню у програмі «Доступні ліки». У дослідженні було використано методи частотного, порівняльного, логічного та контент-аналізу.</p> <p><strong>Результати й обговорення.</strong> Розроблено методику аналізу програми реімбурсації з урахуванням районування території України за 5 макрорегіонами та проведено аналіз таких показників, як: бюджетне фінансування програми; кількість виписаних та відпущених електронних рецептів з 01 квітня 2019 року; розподіл електронних рецептів у програмі за віком та статтю пацієнтів; структура аптек за формою власності та типом населеного пункту. Виявлено, що обсяг бюджетного фінансування програми «Доступні ліки» у 2020 році зріс у 3 рази порівняно з 2017 роком. Кількість аптек у 2020 році зросла в 1,84 раза порівняно зі стартом програми. Більшість залучених до програми аптек розташована в містах Західного та Центрального макрорегіону. Встановлено, що у 2020 році найвищі темпи приросту, за досліджуваними параметрами, зафіксовані у Південному та Західному макрорегіонах країни. Впродовж 2019–2020 років понад 50 % е-рецептів було виписано на такі міжнародні непатентовані назви (МНН): бісопролол, клопідогрель, еналаприл та амлодипін.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Проведений аналіз програми реімбурсації виявив збільшення кількості аптек у 1,84 раза порівняно зі стартом програми у 2017 році. Згідно з регіональним розподілом та аналізом показників, найвищі показники приросту встановлені у Південному макрорегіоні. За досліджуваний період більше 50 % з усіх е-рецептів для лікування АГ було виписано для таких лікарських засобів як: бісопролол, клопідогрель, еналаприл та амлодипін.</p> 2022-02-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12704 АНАЛІЗ ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАННЯ БРЕНДУ ОСВІТНЬОЇ ПОСЛУГИ НАЦІОНАЛЬНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО 2022-02-03T18:44:16+02:00 A. V. Volkova volkova.nfau@gmail.com O. Yu. Yakovlieva o.yakovlieva@nuph.edu.ua <p><strong>Мета роботи.</strong> Проведення аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги Національного фармацевтичного університету за ключовими напрямами обізнаності про заклади вищої освіти (ЗВО).</p> <p><strong>Матеріали і методи</strong>. Наукові дані та нормативні документи стосовно інструментів формування бренду освітньої послуги ЗВО, анкети респондентів (здобувачів вищої освіти та потенційні вступники); використано теоретичні (аналіз наукової літератури, узагальнення, класифікації, аналітичний, порівняльний та логічний) та емпіричний (опису, порівняння) методи, а також методи дослідження бренду: психосемантичні, спрямованих асоціацій, персоніфікації; побудова карти позиціонування.</p> <p><strong>Результати й обговорення. </strong>В умовах конкуренції у сфері освіти для ЗВО значущим фактором існування на ринку є відповідність очікуванням споживачів освітніх послуг, тому на перший план виходять бренди, оскільки споживачів значною мірою привертають емоції, які вони викликають.</p> <p>За результатами узагальнення даних наукової літератури було визначено напрями для аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги. Першим етапом аналізу стало дослідження ролі корпоративної символіки у створенні бренду освітньої послуги. Другим етапом – дослідження особливостей впливу веб-сайту НФаУ на створення бренду освітньої послуги. Третій етап – вивчення впливу показників міжнародних та українських рейтингів на формування бренду освітньої послуги НФаУ. Четвертий етап – формування карти позиціонування, індивідуалізації та ідентичності бренду освітньої послуги НФаУ. </p> <p>Проаналізовані інструменти і розроблені карти дали змогу виявити «точки паритету» (асоціації, які не є чимось унікальним, але володіння якими є необхідним в умовах конкурентної боротьби) і «точки диференціації» (атрибути або переваги бренду освітньої послуги, які споживачі міцно пов’язують з ним, позитивно оцінюють і вважають (вірять), що в інших брендів вони відсутні).</p> <p>За підсумками проведеного аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги НФаУ було відзначено наявність значного потенціалу ЗВО в напрямі формування обізнаності про заклад.</p> <p><strong>Висновки.</strong> У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що позиціонування бренду освітньої послуги дає змогу виявити місце ЗВО серед конкурентів, визначити набір потреб в освітніх послугах і їхнє сприйняття споживачами.</p> <p>Досліджено роль корпоративної символіки у створенні бренду освітньої послуги НФаУ. Визначено роль та можливості отримання інформації потенційними вступниками про НФаУ із веб-сайту університету. Проаналізовано місце НФаУ в міжнародних та українських рейтингах й визначено їхній вплив на формування бренду освітньої послуги НФаУ. На основі отриманих результатів побудовано карту позиціонування, індивідуалізації та ідентичності бренду освітньої послуги НФаУ.</p> 2022-02-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12749 До 80-річчя професора Т. А. Грошового 2022-02-15T12:40:38+02:00 Editorial Board vronska_liudmyla@ukr.net <p>26 листопада 2021 року святкує своє 80-річчя доктор фармацевтичних наук, професор Тарас Андрійович Грошовий.</p> <p>Грошовий Тарас Андрійович – доктор фармацевтичних наук, професор, видатний український вчений у галузі фармації, завідувач кафедри управління та економіки фармації з технологією ліків Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, засновник наукової школи застосування математичного планування експерименту при фармацевтичних дослідженнях в Україні – підготував 3 докторів і 27 кандидатів фармацевтичних наук, співрозробник 5 лікарських засобів, автор і співавтор понад 600 наукових праць, 3 монографій, 3 посібників, 29 патентів на винаходи і корисні моделі, у різний час – член спеціалізованих вчених рад на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора фармацевтичних наук при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, Запорізькому державному медичному університеті, Національному фармацевтичному університеті, Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Державному науковому центрі лікарських засобів.</p> 2022-02-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12634 ФАРМАЦЕВТИЧНА ОПІКА ПРИ ВІДПУСКУ СТАНДАРТИЗОВАНИХ РОСЛИННИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ПАЦІЄНТАМ ІЗ КАШЛЕМ 2021-12-21T20:37:21+02:00 K. O. Zupanets katyazupanets@gmail.com T. S. Sakharova ssts2012.2010@gmail.com N. P. Bezugla npbezugla@gmail.com I. A. Otrishko innaotrishko@gmail.com S. K. Shebeko shebeko.sk@gmail.com K. L. Ratushna pharmaxena@gmail.com <p><strong>Мета роботи</strong>. Оптимізація та удосконалення фармацевтичної опіки для забезпечення раціональної фітотерапії пацієнтів при симптоматичному лікуванні кашлю із застосуванням рослинних препаратів, отриманих за оригінальною технологією фітонірингу.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Методологічну основу дослідження складають принципи об’єктивності і системності. У роботі використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: теоретичний, метод узагальнення, систематизації даних, порівняння, методи вивчення літературних джерел і аналізу та ін.</p> <p><strong>Результати й обговорення. </strong>У роботі висвітлено основні принципи фармацевтичноїопіки пацієнтів із кашлем. Актуалізовано роль фітотерапії в симптоматичному лікуванні кашлю та обґрунтовано раціональний вибір оптимального препарату з позицій доказової медицини. Представлено алгоритм фармацевтичної опіки пацієнтів при симптоматичному лікуванні кашлю як одного з характерних симптомів запальних захворювань дихальних шляхів та алгоритм фармацевтичної опіки при виборі та відпуску стандартизованих фітопрепаратів у лікарській формі сиропу для симптоматичного лікування кашлю в дітей.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Під час проведення фармацевтичної опіки пацієнтів із кашлем першорядна рекомендація фармацевтом стандартизованих рослинних лікарських засобів ґрунтується на вагомих даних доказової медицини щодо їх ефективності і безпеки, а також прийнятності для застосування різними категоріями споживачів, включно дітей.</p> 2022-02-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Фармацевтичний часопис https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12669 ВИВЧЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ХМЕЛЮ ШИШОК 2022-01-12T10:59:58+02:00 L. V. Vronska vronska_liudmyla@ukr.net <p><strong>Мета роботи. </strong>Вивчення амінокислотного складу сухого екстракту хмелю шишок.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Сухий екстракт хмелю шишок отримували із вітчизняної сировини (ПРАТ «ЛІКТРАВИ») методом дробної мацерації, застосовуючи етанол (80–70 %, об/об) як екстрагент. Якісний і кількісний склад сухого екстракту досліджували, застосовуючи високоефективну рідинну хроматографію (хроматограф Agilent 1200, флуоресцентний детектор G1315A, автосамплер 1313A, колонка Zorbax Eclipse AAA 4,6х150 мм (3 мкм) («Agilent technologies», США)). Первинні амінокислоти дериватизувалися з о-фталевим альдегідом (OPA, Agilent 5061-3335), вторинні – з 9-флуоренілметилхлорформіатом (FMOC, Agilent 5061-3335), застосовували стандартні суміші амінокислот PN 5061-3334, PN 5062-2478 («Agilent technologies», США).</p> <p><strong>Результати й обговорення.</strong> Дослідження трьох серій сухого екстракту хмелю шишок, отриманих із різних зразків сировини, вказує на однорідність якісного складу – 15 амінокислот у вільному і 15 – у зв’язаному стані. Серед вільних амінокислот найвищим є вміст аспарагінової кислоти, аргініну і проліну. Домінуючими представниками серед зв’язаних амінокислот є аспарагінова і глутамінова кислоти, аланін, гліцин і серин. Склад і вміст амінокислот необхідно враховувати при вивченні біологічної активності та стандартизації сухого екстракту, при дослідженні умов зберігання екстракту та визначенні терміну його придатності.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Хроматографічним методом (ВЕРХ) вивчено склад амінокислот у вільному і зв’язаному стані в сухому екстракті хмелю шишок. Загальний вміст амінокислот коливається у межах 3,2–3,5 %, з яких – 1,0–1,2 % у вільному стані.</p> 2022-02-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12706 ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ТРАВИ МИКОЛАЙЧИКІВ ПЛОСКИХ 2022-02-03T19:10:57+02:00 K. V. Gnatoyko dowbeniuk@ukr.net A. R. Grytsyk grycyk@ukr.net <p><strong>Мета роботи.</strong> Вивчити якісний і кількісний вміст жирних кислот у траві миколайчиків плоских (<em>Eryngium</em> <em>planum</em> L.).</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Об’єкт дослідження – трава миколайчиків плоских, заготовлена в с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області в 2021 р. Якісний і кількісний вміст жирних кислот визначали методом газової хромато-мас-спектрометрії на приладі Agilent 6890N/5973inert (Agilent technologies, USA).</p> <p><strong>Результати й обговорення</strong>. У траві миколайчиків плоских виявили та ідентифікувати 7 жирних кислот (2 ненасичені та 5 насичених). Кількісно переважають α-ліноленова, олеїнова та пентадеканова кислоти (37,6 %,<br />29,5 % та 22,1 % відповідно). Також було виявлено стеаринову, бегенову, трикозанову, лігноцеринову кислоти, загальна сума яких складає 10,8 %.</p> <p><strong>Висновки</strong>. В ході дослідження було встановлено якісний склад та кількісний вміст жирних кислот в траві миколайчиків плоских. Загалом ідентифіковано 7 жирних кислот, серед яких значно переважають α-ліноленова, олеїнова та пентадеканова кислоти.</p> 2022-02-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12705 СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ (7-Н-БУТИЛ-3-МЕТИЛКСАНТИН-8-ІЛ)ДІЕТИЛАМІНОЕТИЛАМОНІЙ ОКСАЛАТУ 2022-02-03T18:58:30+02:00 Y. M. Zhuk lebed_yuliya@i.ua D. G. Ivanchenko ivanchenko230181@gmail.com S. O. Vasyuk vasjuk@zsmu.zp.ua <p><strong>Мета роботи. </strong>Розробка та валідація УФ-спектрофотометричної методики кількісного визначення (7-н-бутил-3-метилксантин-8-іл)діетиламіноетиламоній оксалату.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Об’єкт дослідження – субстанція (7-н-бутил-3-метилксантин-8-іл)діетиламіноетиламонію оксалату. Розчинник – вода очищена. Аналітичне обладнання: спектрофотометр Specord 200 (Analytic Jena AG, Німеччина), ваги лабораторні електронні RADWAG XA 210.4Y, баня ультразвукова Sonorex Digitec DT100H, мірний посуд класу А.</p> <p><strong>Результати й обговорення. </strong>Для розробки методики кількісного визначення зазначеної речовини обрано смугу, яка спостерігається при 265 – 325 нм з максимумом світлопоглинання при 296 нм. Згідно вимог ДФУ було розраховано прогноз повної невизначеності методики, а також проведено валідацію методики за такими валідаційними характеристиками як діапазон застосування, лінійність, прецизійність, правильність та робасність. Діапазон застосування методики лежить у межах 75-125%. Розраховані числові показники лінійності свідчать про те, що методика є лінійною в усьому діапазоні застосування методики (r = 0,9999). Розрахований довірчий інтервал ∆<sub>х</sub> не перевищує максимально припустиму невизначеність аналізу <em>Δ<sub>A</sub></em><em><sub>s</sub></em>, що свідчить про те, що методика є точною на рівні збіжності. Доведено, що систематична похибка <em>δ</em>, яка вноситься нестабільністю аналізованого розчину, не перевищує критичного значення <em>max</em><em>δ</em><em>,</em> тобто розчин залишається стабільним протягом щонайменше 1 год.</p> <p><strong>Висновок.</strong> Розроблено та валідовано УФ-спектрофотометричну методику кількісного визначення (7-н-бутил-3-метилксантин-8-іл)діетиламіноетиламоній оксалату.</p> 2022-02-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис