Фармацевтичний часопис https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas <p><em>Рецензований науковий журнал, який було засновано у 2007 році. Журнал публікує оригінальні статті та огляди, які відображають передовий досвід і результати наукових досліджень у фармацевтичній галузі, а саме: синтез біологічно активних сполук; фітохімічні дослідження; фармацевтична технологія, біофармація, гомеопатія; аналіз лікарських препаратів; інформаційні та інноваційні технології в фармації; фармацевтичний менеджмент, маркетинг та логістика; організація роботи аптечних підприємств; фармакокінетика і фармакодинаміка лікарських засобів; фармацевтичне законодавство; фармацевтична освіта; історія фармації; фармацевтична опіка, тощо.</em> <br><em><strong><span lang="EN-GB">ISSN&nbsp;</span></strong><strong><span lang="EN-GB">2414-9926 (Online), ISSN&nbsp;</span></strong><strong><span lang="EN-US">2312-0967</span></strong><strong><span lang="EN-US">&nbsp;</span></strong><strong><span lang="EN-GB">(Print)</span></strong></em></p> uk-UA <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</p> <ul> <li class="show">Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії&nbsp;<a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі&nbsp;<img src="https://www.eff.org/sites/all/themes/frontier/images/cc-by-logo.png" alt="Результат пошуку зображень за запитом &quot;CC-BY logo&quot;">.</li> <li class="show">Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> </ul> <p>Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.&nbsp;<a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</p> grochovuy@tdmu.edu.ua (T. A. Hroshovyi) vronska_liudmyla@ukr.net (Liudmyla Vronska) вт, 28 чер 2022 11:29:08 +0300 OJS 3.2.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 ДОСЛІДЖЕННЯ ЗІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ЗОЛОТОТИСЯЧНИКА МАЛОГО ТРАВИ СУХОГО ЕКСТРАКТУ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13052 <p><strong>Мета роботи.</strong> Дослідження можливості ідентифікації і кількісної оцінки золототисячника малого трави сухого екстракту.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Матеріал дослідження – сухий екстракт, отриманий методом дробної мацерації з золототисячника малого трави; екстрагент – етанол (70 %, об/об), співвідношення сировина – екстрагент – 1:10, кратність екстрагування – 5, тривалість одного екстрагування – 24 год; концентрування рідкого витягу – з ротаційним випарювачем за температури 50 °С; висушування – за температури 45–50 °С у сушильній шафі; DER – (3,5–4,5) : 1. Дослідження здійснювали методом тонкошарової хроматографії, кількісне визначення флавоноїдів – спектрофотометрично.</p> <p><strong>Результати й обговорення. </strong>Якісні дослідження, проведені методом тонкошарової хроматографії, дали змогу виявити глікозиди секоіридоїдів, зокрема, ідентифіковано свертіамарин. Серед флавоноїдів ідентифіковано рутин. Кількісний вміст флавоноїдів у перерахунку на рутин і суху речовину у досліджуваному екстракті становив (6.91 ± 0.04)%.</p> <p> <strong>Висновки.</strong> У проєкт специфікації золототисячника малого трави сухого екстракту запропоновано внести ТШХ-методики ідентифікації глікозидів секоіридоїдів і флавоноїдів та спектрофотометричну методику кількісного визначення флавоноїдів.</p> L. V. Vronska, I. A. Rehalova, M. M. Mykhalkiv, A. Ye. Demyd, I. B. Ivanusa Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13052 вт, 28 чер 2022 00:00:00 +0300 ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОПІКИ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13055 <p><strong>Мета роботи</strong>. Аналіз використання лікарських засобів для симптоматичного лікування проявів застуди (в рамках фармацевтичної опіки) під час пандемії COVID-19.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Проведено опитування населення, а саме 56 осіб віком від 18 до 87 років та 36 фармацевтів віком від 20 до 38 років. Для опитування складено анкети, які включали паспортні дані та питання щодо використання лікарських засобів при симптомах застуди в період пандемії COVID-19.</p> <p><strong>Результати й обговорення. </strong>Анкетування населення продемонструвало при виборі лікарських засобів пріоритет рекомендацій лікаря (59 %) і фармацевта (23 %). Фармацевти вказали, що при обранні симптоматичної фармакотерації симптомів застуди найбільше значення мали власний досвід та дані наукових досліджень, які оцінювали, відповідно, в 4,3 та 4,2 бала (за 5-бальною шкалою). Із жарознижувальних препаратів опитані віддавали превагу парацетамолу та препаратам на його основі, що відповідає діючому протоколу фармацевта, як і рекомендації лікарських засобів при болю в горлі, кашлі і риніті.</p> <p><strong>Висновки. </strong>З метою оптимізації фармацевтичної опіки хворих із проявами застуди доцільно доповнити протоколи фармацевта окремим протоколом із лікування COVID-19 з врахуванням загрозливих симптомів і рекомендацій з профілактики, зокрема, вакцинації.</p> O. Ye. Samohalska, O. V. Shmanko, Z. P. Mandziy, V. F. Tiurina, L. H. Dziuba Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13055 вт, 28 чер 2022 00:00:00 +0300 СТАНДАРТИ НАЛЕЖНОЇ АПТЕЧНОЇ ПРАКТИКИ ЯК БАЗИС РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПАЦІЄНТАМ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13058 <p><strong>Мета роботи: </strong>визначення атрибутів належної аптечної практики в реалізації концепції фармацевтичної допомоги хворим на цукровий діабет на підставі аналізу міжнародного досвіду.</p> <p><strong>Матеріали і методи</strong><strong>.</strong> Об’єктами дослідження слугували інформація баз даних мережі Інтернет PubMed, Cochrane Library тощо та міжнародні рекомендації. Застосовували контент-аналіз, бібліосемантичний, логічний, аналітичний, узагальнюючий аналізи.</p> <p><strong>Результати дослідження та обговорення.</strong> Дослідження науковців свідчать про значну роль фармацевтів у діабетологічній допомозі хворим на цукровий діабет. Впровадження стандартів належної аптечної практики є ефективним у процесі надання фармацевтичної допомоги. Фармацевти можуть покращити результати лікування цукрового діабету за рахунок надання кваліфікованої фармацевтичної допомоги. Впровадження атрибутів належної аптечної практики є світовою практикою надання фармацевтичної допомоги хворим на цукровий діабет. Визначено атрибути належної аптечної практики в реалізації концепції фармацевтичної допомоги хворим на цукровий діабет, що включають: інформування про фактори ризику цукрового діабету та пропаганду здорового способу життя; виявлення недіагностованого та некоменсованого цукрового діабету; навчання хворих самоконтролю цукрового діабету тощо.</p> <p><strong>Висновок.</strong> В Україні на даному етапі майже не реалізовується в практичному плані використання здобутків стандартів належної аптечної практики, які орієнтовані на певне хронічне захворювання, таке як цукровий діабет. Впровадженню належної аптечної практики повинно передувати вивчення потреб хворих на цукровий діабет та актуальність впровадження для них атрибутів належної аптечної практики в аптечному закладі.</p> I. O. Vlasenko, L. L. Davtian Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13058 вт, 28 чер 2022 00:00:00 +0300 РОЗРОБКА СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КОМБІНОВАНОГО ЗАСОБУ ДЛЯ ФАРМАКОТЕРАПІЇ АЛКОГОЛЬНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12721 <p><strong>Мета роботи</strong>. Проведення фармако-технологічних досліджень із розробки складу та технології комбінованого лікарського засобу для фармакотерапії алкогольної інтоксикації у формі порошку для приготування орального розчину.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>При виконанні досліджень використано активні фармацевтичні інгредієнти та допоміжні речовини (сорбіт, фруктоза, глюкоза, сахароза, лимонна кислота моногідрат та лимонна кислота безводна), що за якістю відповідають вимогам нормативної документації. Аналіз проводили з використанням органолептичних, фізичних та фармако-технологічних методів дослідження.</p> <p><strong>Результати й обговорення. </strong>Експериментально обґрунтовано використання сорбіту як наповнювача та коригента смаку в лікарському засобі; розраховано масу кислоти лимонної безводної та натрію гідрокарбонату, які є оптимальними для створення шипучого ефекту при приготуванні орального розчину, а також зумовлюють найбільший індекс смакового відчуття; визначено основні фармако-технологічні характеристики препарату; розроблено ресурсозберігальну технологію промислового виробництва, визначено критичні параметри технологічного процесу.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У результаті проведених комплексних досліджень розроблено склад оригінального комбінованого лікарського засобу для лікування алкогольної інтоксикації у формі порошку для приготування орального розчину в саше-пакетах на основі комбінації гліцину, глютамінової, ацетилсаліцилової та аскорбінової кислот.</p> O. V. Rudakova , S. M. Gubar , O. M. Bezchasnyuk, N. Yu. Bevz, N. M. Smielova, V. A. Georgiyants Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12721 вт, 28 чер 2022 00:00:00 +0300 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ ВИГОТОВЛЕННЯ КОМБІНОВАНОГО ГЕЛЮ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПРОМЕНЕВИХ УШКОДЖЕНЬ ШКІРИ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13060 <p><strong>Мета роботи. </strong>Розробка технології комбінованого гелю «Біоседум плюс» для терапії променевих ушкоджень шкіри.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Об’єктами дослідження стали зразки комбінованого гелю на основі соку очитку великого; жирних олій обліпихи, шипшини та звіробою; кверцетину, виготовлені із використанням різних технологічних параметрів. Для стабілізації основи комбінованого гелю та введення до її складу жирних олій, використали комплексний емульгатор Lanette SX та антиоксидант бутилоксіанізол. Гліцерин використовували для отримання суспензії кверцетину та солюбілізації ефірних олій кориці та лимону (ароматизатори гелю). Дослідження проводили за методиками Державної фармакопеї України.</p> <p><strong>Результати й обговорення. </strong>Розроблено технологію комбінованого гелю під умовною назвою «Біоседум плюс» для профілактики і терапії променевих ушкоджень шкіри на основі соку очитку великого, жирних олій обліпихи, шипшини, звіробою (2:1:1), а також кверцетину та визначено критичні точки його технології.</p> <p>Технологічний режим отримання гелевої основи (процес набухання має відбуватися при температурі не вище 60 °С при перемішуванні при 250 об/хв) підтвердили мікроскопічним методом. Вплив тривалості гомогенізації на ступінь дисперсності встановлювали шляхом перемішування зразків за обраної швидкості – 2000 об / хв упродовж 10, 20, 30, 40, 60 хв. Композицію олій та бутилоксіанізол вводили в основу у вигляді емульсії, а кверцетин ‒ тонкодисперсної суспензії при диспергуванні гліцерином із наступним розведенням соком очитку великого.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Обґрунтовано технологічний процес та розроблено технологію комбінованого гелю під умовною назвою «Біоседум плюс», який складається зі стадій отримання гелевої основи, отримання емульсії, отримання суспензії, виготовлення комбінованого гелю, фасування гелю в полімерні контейнери, пакування у пачки, пакування пачок у коробки. Визначено технологічні та критичні параметри отримання комбінованого гелю.</p> O. I. Burban, T. M. Zubchenko Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13060 вт, 28 чер 2022 00:00:00 +0300 ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ВИПАДКОВОГО БАЛАНСУ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ КІЛЬКОСТЕЙ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН НА ТЕХНОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ТАБЛЕТОК ІЗ ЛІОФІЛІЗОВАНИМ ПОРОШКОМ ТРУТНЕВОГО ГОМОГЕНАТУ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13056 <p><strong>Мета роботи. </strong>Вивчення впливу допоміжних речовин на фармако-технологічні показники порошкових мас та таблеток на основі ліофілізованого порошку трутневого гомогенату з метою розробки складу таблеток.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Активний фармацевтичний інгредієнт – ліофілізований порошок трутневого гомогенату, а також такі допоміжні речовини, як Prosolv SMCC 90, МКЦ 102, Ludipress, Emdex dextrates, натрію карбоксиметилкрохмаль, Neusilin US 2, Neusilin UFL, кальцію фосфат двохосновний, натрію лаурилсульфат, кальцію стеарат, кислота лимонна. Таблетки отримували методом прямого пресування. Дослідження впливу кількостей допоміжних речовин на фармако-технологічні показники порошкових мас та таблеток проводили відповідно до методик, що регламентовані Державною фармакопеєю України (ДФУ).</p> <p><strong>Результати й обговорення.</strong> Дослідження показали, що близькими за значеннями були відгуки за показниками насипної густини до та після усадки, пресування таблеток та їх середньою масою. Враховуючи те, що результати, отримані при дослідженні кута природного укосу порошкових мас, однорідності маси таблеток, стійкості таблеток до роздавлювання, стираності та часу розпадання, були різними, за вказаними відгуками будували діаграми розсіювання.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Застосування методу випадкового балансу дало змогу визначити найбільш значущі кількісні фактори та стабілізувати їх на оптимальних рівнях у складі розроблених таблеток із ліофілізованим порошком трутневого гомогенату з метою забезпечення якості відповідно до вимог ДФУ.</p> B. V. Pavliuk, M. B. Chubka, T. A. Hroshovyi, M. M. Dobrynchuk Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13056 вт, 28 чер 2022 00:00:00 +0300 МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНІ ОЗНАКИ ТРАВИ ПОРТУЛАКУ ВЕЛИКОКВІТКОВОГО (PORTULACA GRANDIFLORA HOOK.) https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13059 <p><strong>Мета роботи</strong>. Дослідження морфолого-анатомічної будови надземної частини портулаку великоквіткового (<em>Portulaca</em> <em>grandiflora</em> Hook.).</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Об’єкт дослідження – трава портулаку великоквіткового. Для мікроскопічного аналізу використали поперечні зрізи стебла та листкової пластинки, нижню і верхню епідерму листкової пластинки, фрагменти квітки та насіння. Для проведення мікроаналізу використали мікроскоп Granum N-180 M (окуляр EW10X/20, об’єктиви ×10/0.25, ×40/0.65, ×100/1.25) з фотонасадкою DC&nbsp;1300.</p> <p><strong>Результати й обговорення.</strong> Визначено макроскопічні ознаки трави портулаку великоквіткового: довжина, форма листкової пластинки, наявність черешка, особливості будови листкової пластинки (верхівка, основа, край, форма), тип і будова квіток, характеристики стебла (довжина, форма, поверхня, розгалуження) та насіння (форма, розмір, поверхня). За результатами мікроскопічного аналізу встановлено: базисні епідермальні клітини листкової пластинки з глибоковиїмчастими стінками, продихи парацитного типу, які більшою мірою представлені у верхній епідермі; клітини епідерми стебла прямокутної форми, з виразною кутикулою; клітини серцевини паренхімні, тонкостінні, щільні, з друзами оксалату кальцію та слизом; провідні пучки закриті колатеральні; клітини поверхні насіння ізодіаметричні з випуклим сосочкоподібним тілом та короткими заокругленими виростами; клітини епідерми пелюстки видовжені, прямостінні і тонкостінні; елементи маточки вкриті простими волосками.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Отримані дані будуть використані для розробки вітчизняної нормативної документації на сировину – траву портулаку великоквіткового.</p> А. O. Kinichenko, S. D. Trzhetsynskyi Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13059 вт, 28 чер 2022 00:00:00 +0300 МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНІ ТА ФЕНОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ РОДУ МИКОЛАЙЧИКИ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13057 <p><strong>Мета роботи.</strong> Макроскопічне дослідження видів роду Миколайчики, які зростають на території України; мікроскопічне дослідження миколайчиків плоских для встановлення основних діагностичних ознак; фенологічні спостереження за розвитком миколайчиків плоских.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Для проведення досліджень за допомогою мікроскопії використовували повітряно-суху сировину та свіжозібрану і фіксовану в спирто-водно-гліцериновій суміші (1:1:1) рослинну сировину. Вивчення проводили за методиками Державної фармакопеї України. При вивченні тимчасових препаратів використовували оптичний приладу Delta Optical Genetic Pro, та фіксували за допомогою камери Delta Optical DLT-Cam Pro. Фенологічні спостереження проводили на дослідних ділянках та в природних умовах.</p> <p><strong>Результати й обговорення</strong>. В результаті проведених досліджень встановлено спільні та відмінні морфологічні ознаки для миколайчиків плоских, миколайчиків польових та миколайчиків приморських. Встановлено основні мікроскопічні діагностичні ознаки миколайчиків плоских. За допомогою фенологічних спостережень описані фази розвитку миколайчиків плоских.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Відмінними діагностичними ознаками видів роду Миколайчики, які зростають на території України є висота стебла, забарвлення, форма листків та плодів. Встановлено мікроскопічні діагностичні ознаки миколайчиків плоских: слабозвивисті клітини верхнього та сильнозвивисті клітини нижнього епідермісу, продихи анізоцитного типу, друзи кальцію оксалату та головчасті волоски. Описано основні фази розвитку миколайчиків плоских.</p> K. V. Gnatoyko, A. R. Grytsyk Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13057 вт, 28 чер 2022 00:00:00 +0300 ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИРНИХ КИСЛОТ CAMELINA SATIVA (L.) CRANTZ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12772 <p><strong>Мета роботи</strong> – встановлення якісного складу та визначення кількісного вмісту жирних кислот рижію посівного сорту «Славутич».</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Об’єкт дослідження – рижію посівного трава та насіння. Сировина вирощена та заготовлена ​​на території Запорізької області влітку 2018 р. Дослідження хімічного складу рижію посівного проводили методом ГХ-МС за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B GC System з мас-спектрометричним детектором Agilent 5977 BGC/MSD та хроматографічною колонкою DB-5ms.</p> <p><strong>Результати й обговорення.</strong> Методом ГХ-МС виявлено 11 жирних кислот в сировині рижію посівного, а саме у траві – 5, у насінні – 11. Загальна кількість жирних кислот у траві <em>Camelina sativa</em> (L.) Crantz становить 2,04%, а в насінні – 40,32%. Кількість ненасичених жирних кислот (35,20%) у траві становить майже третину від загального вмісту, де переважає α-ліноленова кислота (24,86%). При цьому кількість ненасичених жирних кислот насіння (86,94%) значно перевищує кількість насичених кислот з домінуванням α-ліноленової (161,03 мг/г, 39,95% від загального вмісту ідентифікованих жирних кислот), паулінової (81,20 мг/г, 20,15%) та лінолевої кислот (73,30 мг/г, 18,19%).</p> <p><strong>Висновки. </strong>На основі проведеного фітохімічного дослідження ідентифіковано та встановлено кількісний вміст жирних кислот трави та насіння рижію посівного сорту Славутич. Отримані результати дозволяють рекомендувати насіння рижію посівного як рослинне джерело поліненасичених жирних кислот з метою створення на його основі ефективних вітчизняних препаратів.</p> T. O. Lisova, S. D. Trzhetsynskyi Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/12772 вт, 28 чер 2022 00:00:00 +0300 ХРОМАТОГРАФІЧНІ ПРОФІЛІ ПОЛІФЕНОЛІВ І ТЕРПЕНОЇДІВ У ТРАВІ ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ ЧЕБРЕЦЬ (THYMUS L.) https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13054 <p><strong>Мета роботи. </strong>Провести ідентифікацію поліфенолів та терпеноїдів у траві <em>Thymus pulegioides</em>&nbsp;(сорт «2/6-07»), <a href="http://www.theplantlist.org/tpl1.1/record/kew-205382"><em>Thymus</em>&nbsp;<em>richardii</em>&nbsp;</a>(сорт «Fantasy») і <em>Thymus vulgaris</em>&nbsp;(сорт «Jalos») з використанням методу тонкошарової хроматографії (ТШХ), а також здійснити газохроматографічний аналіз ефірної олії <em>Thymus&nbsp;richardii</em>.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Метод тонкошарової хроматографії було використано для якісного аналізу поліфенолів і сполук неполярної природи в надземній частині трьох представників роду Чебрець (<em>Thymus</em> L., родина <em>Lamiaceae</em> Martinov), які заготовляли в умовах культури на території Херсонської області. В ефірній олії <em>Thymus richardii</em> Pers методом газової хроматографії з мас-спектрометрією визначено склад і вміст летких сполук.</p> <p><strong>Результати й обговорення.</strong> У метанольних витягах трави усіх трьох досліджуваних видів роду <em>Thymus</em> ідентифіковано розмаринову та кофейну кислоти. Лютеолін було чітко помітно тільки на хроматограмі <a href="http://www.theplantlist.org/tpl1.1/record/kew-205382"><em>Thymus</em> <em>richardii</em></a>, тоді як слабку зону апігеніну виявлено лише в <em>Thymus vulgari</em>s. ТШХ-аналіз терпеноїдів показав наявність тимолу лише в метиленхлоридному екстракті надземної частини <em>Thymus vulgaris</em>. Слабкі зони <em>β</em>-ситостеролу були помітні на хроматограмах усіх трьох видів роду <em>Thymus</em>. Методом газової хроматографії з мас-спектрометрією встановлено, що основними компонентами ефірної олії <em>Thymus richardii</em> Pers. були ліналоол (38,60&nbsp;%), ліналілацетат (18,26&nbsp;%) і тимол (8,41&nbsp;%), які мають значний терапевтичний потенціал.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Використані методи хроматографічного аналізу можна вважати простими й надійними для застосування у фітохімічній ідентифікації сировини досліджуваних представників роду <em>Thymus.</em></p> M. I. Shanaida, S. R. Klyzub, L. V. Svydenko, N. I. Hudz, Marietta Bialon, Piotr P. Wieczorek Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13054 вт, 28 чер 2022 00:00:00 +0300 ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРО- ТА МАКРОЕЛЕМЕНТНОГО СКЛАДУ ДВОХ ВИДІВ РОДУ САМОСИЛ (TEUCRIUM L.) https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13053 <p><strong>М</strong><strong>ета </strong><strong>роботи.</strong> Вивчення якісного складу та кількісного вмісту мікро- та макроелементів у різних органах двох представників роду Самосил (<em>Teucrium</em>&nbsp;L.), а саме самосилу гайового та самосилу гірського.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Дослідження якісного складу та кількісного вмісту макро- та мікроелементів у коренях, листках, суцвіттях і стеблах самосилу гайового (<em>Teucrium сhamaedrys</em> L.) та самосилу гірського (<em>Teucrium montanum</em>&nbsp;L.) проводили з використанням рентгенофлуоресцентного аналізатора ElvaX-med (Україна).</p> <p><strong>Результати й обговорення.</strong> Отримано дані про вміст 13 мікро- та макроелементів у різних органах досліджуваних рослин. Найбільше в органах обох видів містились чотири елементи – калій, кальцій, сульфур та хлор; менше – ферум, хром, цинк, бром, манган, купрум, нікель та цирконій. Серед органів самосилу гайового найбільше мікро- та макроементів містилося в листках, найменше – в коренях рослини. У самосилу гірського найбільше мікро- та макроелементів містилося в траві, найменше – в суцвіттях.</p> <p><strong>Висновки.</strong> На основі проведених досліджень визначено склад і вміст мікро- та макроелементів у сировині двох видів роду <em>Teucrium </em>– <em>Teucrium сhamaedrys</em> та <em>Teucrium montanum</em>. Отримані дані можуть бути враховані при плануванні подальших фармакологічних досліджень цих видів.</p> K. M. Anzina, A. V. Gudzenko Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/13053 вт, 28 чер 2022 00:00:00 +0300