Фармацевтичний часопис
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas
<p><em>Рецензований науковий журнал, який було засновано у 2007 році. Журнал публікує оригінальні статті та огляди, які відображають передовий досвід і результати наукових досліджень у фармацевтичній галузі, а саме: синтез біологічно активних сполук; фітохімічні дослідження; фармацевтична технологія, біофармація, гомеопатія; аналіз лікарських препаратів; інформаційні та інноваційні технології в фармації; фармацевтичний менеджмент, маркетинг та логістика; організація роботи аптечних підприємств; фармакокінетика і фармакодинаміка лікарських засобів; фармацевтичне законодавство; фармацевтична освіта; історія фармації; фармацевтична опіка, тощо.</em> <br><em><strong><span lang="EN-GB">ISSN </span></strong><strong><span lang="EN-GB">2414-9926 (Online), ISSN </span></strong><strong><span lang="EN-US">2312-0967</span></strong><strong><span lang="EN-US"> </span></strong><strong><span lang="EN-GB">(Print)</span></strong></em></p>Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ Україниuk-UAФармацевтичний часопис2312-0967<p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</p> <ul> <li class="show">Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі <img src="https://www.eff.org/sites/all/themes/frontier/images/cc-by-logo.png" alt="Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo"">.</li> <li class="show">Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> </ul> <p>Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</p>ВАЛІДАЦІЯ СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНОЇ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ДІАЦЕРЕЇНУ У ТЕСТІ «РОЗЧИНЕННЯ» ТВЕРДИХ ЖЕЛАТИНОВИХ КАПСУЛ
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/14116
<p><strong>Мета роботи.</strong> Дослідження валідаційних характеристик спектрофотометричної методики визначення діацереїну у тесті «розчинення» з твердих желатинових капсул.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>У роботі викоистовували субстанцію діацеренїну фармакопейної якості (Taizhou Highsun Pharmaceutical Co., Ltd, Китай); капсули «Артродарин®», 50 мг, (TRB PHAR-MA S. A., Аргентина). Дослідження розчинення проводили в 6-ти станційному апараті з лопаттю, спектрофотометричні вимірювання проводили за допомогою УФ-спектрофотометра UV VIS Lambda 35 («PerkinElmer», USA) в кюветах з товщиною шару 10 мм.</p> <p><strong>Результати та їх обговорення</strong>. Досліджено валідаційні характеристики: лінійність, правильність, специфічність, збіжність. Повна прогнозована невизначеність аналітичної методики становила 1,96, і не перевищувала гранично допустимої невизначеності 3%. Встановлено, що лінійність методики витримується в діапазоні від 50 до 140 % від номінального значення. Вплив фонового поглинання «плацебо» на результати вимірювання абсорбції є незначним, методика характеризується належною специфічністю. Проведено статистичну обробку експериментальних даних, коефіцієнт кореляції лінійної залежності (r) між введеним і знайденим значеннями становить >0,990, що свідчить про коректність методики.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Розроблена швидка, точна та селективна методика із застосуванням компоненту натрію ацетату у якості гідротропної речовини для підвищення розчинності діацереїну у неводному розчиннику при проведенні спектрофотометричного аналізу визначення діацереїну в тесті «Розчинення». Спектр діацереїну характеризується максимумом поглинання за довжини хвилі 343 нм. Лінійність підтверджена в діапазоні концентрацій 50-140 % від номінального значення. Для запропонованої методики також виконуються критерії правильності і збіжності.</p>O. O. SaliyV. I. BessarabovO. V. GrechanaYu. V. Pervun
Авторське право (c) 2023 Фармацевтичний часопис
https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-11-302023-11-304303910.11603/2312-0967.2023.4.14116СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ НІТРОФУРАЛУ В БАГАТОКОМПОНЕНТНОМУ СПРЕЇ
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/14295
<p><strong>Мета</strong><strong> роботи. </strong>Розробка спектрофотометричних методик кількісного визначення нітрофуралу у назальному багатокомпонентному спреї антигістамінної дії екстемпорального виготовлення.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Матеріалом для дослідження обрана лікарська форма екстемпорального виготовлення: «Спрей від алергії» (виробник ТОВ «Леда», м. Харків). Модельні суміші готували із субстанцій: нітрофуралу, дифенгідраміну гідрохлориду, фенілефрину гідрохлориду і натрію хлориду, які були використані при виготовленні лікарської форми. У роботі використані: аналітична вага AXIS (Польща), спектрофотометр UV-2600 SHIMADZU, рН-метр (рН-150 МИ), мірний посуд класу А і реактиви, що відповідають вимогам Державної Фармакопеї України (ДФУ).</p> <p><strong>Результати і обговорення. </strong>Вперше були розроблен дві прості, специфічні, легкі, правильні та прецизійні методики для визначення нітрофуралу без попереднього розділення складових досліджуваного спрею. Для визначення кількісного вмісту нітрофуралу в присутності фенілефрину гідрохлориду, дифенгідраміну гідрохлориду і натрію хлориду використовувати метод абсорбційної спектрофотометрії в ультрафіолетовій ділянці у водному середовищі за власним поглинанням сполуки за довжини хвилі 375 нм і метод абсорбційної спектрофотометрії у видимій ділянці у середовищі 0,1 М розчину натрію гідроксиду за довжини хвилі 445 нм.</p> <p><strong>Підпорядкування основному закону світлопоглинання розчинів нітрофуралу у обох середовищах спостерігається </strong>в межах концентрації сполуки від 0,0016 мг/мл до 0,0160 мг/мл. Отримані валідаційні характеристики свідчать про те, що запропоновані спектрофотометричні методики кількісного визначення нітрофуралу в досліджуваній багатокомпонентній лікарській формі за правильністю, прецизійністю, лінійністю (=1.60 ≤ max=3.20, d=0.33% та 0.09 ≤ maxd = 1.02, a=0.04 та 1.38 max a=5.12, r = 0.9999 min r=0.9924) є придатними для контролю вмісту нітрофуралу у досліджуваному багатокомпонентному спреї.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Розроблено спектрофотометричні методики для визначення нітрофуралу у комбінованому лікарському засобі у формі спрею. Доведено, що за такими валідаційними характеристиками, як лінійність, прецизійність, правильність та робасність запропоновані спектрофотометричні методики кількісного визначення нітрофуралу у багатокомпонентному лікарському засобі є валідними.</p>V. O. ChernakovaN. Yu. Bevz
Авторське право (c) 2023 Фармацевтичний часопис
https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-11-302023-11-304404710.11603/2312-0967.2023.4.14295ВИВЧЕННЯ УМОВ ЕКСТРАКЦІЇ ДЕКСТРОМЕТОРФАНУ ОРГАНІЧНИМИ РОЗЧИННИКАМИ З ВОДНИХ РОЗЧИНІВ
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/14364
<p><strong>Мета роботи. </strong>Вивчити умови екстракції (ефективний екстрагент, рН середовища, сторонні електроліти) декстрометорфану з водних розчинів.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Дослідження виконані із субстанцією декстрометорфану гідроброміду (серія № 6700-34-1, Fagron GmbH & Co. KG, Німеччина). У роботі використовували реактиви: хлороформ, діетиловий етер, гексан, натрію хлорид, амонію сульфат; 0,1 М розчини хлоридної кислоти і натрій гідроксиду. Спектрофотометричні вимірювання проводили на спектрофотометрі Lambda-25 (PerkinElmer, USA), вимірювання рН розчинів – на іономірі моделі АІ-123.</p> <p><strong>Результати й обговорення. </strong>Досліджено умови екстракції декстрометорфану з водного середовища (рН 3-12) різними органічними розчинниками. Встановлено, що найвищий ступінь вилучення декстрометорфану (82,64 %) досягається при екстрагуванні хлороформом з лужних водних розчинів (pH 10). Вилучення декстрометорфану з водного розчину гексаном спостерігається починаючи з рН 5. Це дозволяє використовувати гексан, як екстрагент для очищення органічних витяжок, отриманих при ізолюванні декстрометорфану з біологічного матеріалу. Додавання в екстракційну систему електролітів-висолювачів супроводжується підвищенням ступеня вилучення декстрометорфану з кислих розчинів хлороформом, діетиловим ефіром та гексаном і не впливає на ефективність його екстракції з лужних розчинів.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Найбільш ефективним екстрагентом декстрометорфану з водних лужних розчинів (рН 10) є хлороформ. Гексан рекомендується використовувати для очищення органічних витяжок від домішок з слабко кислого середовища (рН 5). Застосування електролітів-висолювачів під час екстрагування декстрометорфану буде дещо підвищувати ступінь вилучення з слабко кислих розчинів і не впливатиме на ефективність вилучення з лужних.</p>M. M. MykhalkivI. B. IvanusaM. I. DmytrivV. M. YatsyukV. M. Korobchuk
Авторське право (c) 2024 Фармацевтичний часопис
https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-11-302023-11-304485410.11603/2312-0967.2023.4.14364СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ВИРОБНИЦТВА ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИННИХ ЗАСОБІВ
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/14177
<p><strong>Мета роботи.</strong> Провести аналіз формування умов розвитку фармацевтичного сектору шляхом підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу економіки, зокрема, лікарської рослинної сировини, а також привернути увагу виробників до потенціалу виробництва лікарських засобів на основі рослинної сировини.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Вітчизняна й міжнародна нормативно-правова база, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених досліджувались загальнонауковими та спеціальними методами: аналізу та синтезу – при вивченні сучасного стану та розвитку фармацевтичної галузі в Україні, та абстрактно-логічним – при формуванні висновків.</p> <p><strong>Результати і обговорення.</strong> Проаналізовано умови вирощування і заготівлі лікарської рослинної сировини в Україні. Наведено перелік підприємств, що спеціалізуються на виготовленні лікарських препаратів з рослинної сировини. Обговорено вимоги до виготовлення лікарських рослинних засобів та вимоги до культивування і заготівлі лікарської рослинної сировини. Обґрунтовано стратегії маркетингу та оптимізації структури капіталу фармацевтичного підприємства при виробництві фітозасобів. Окреслено особливості організації фармацевтичного виробництва лікарських засобів з рослинної сировини. Надано рекомендації щодо основних стратегічних напрямків розвитку виробництва лікарських засобів рослинного походження.</p> <p><strong>Висновки.</strong> На підставі проведеного аналізу розроблено рекомендації, які сприятимуть збільшенню виходу і якості виробництва лікарських рослинних засобів, зниженню собівартості і трудомісткості та підвищенню рентабельності виробництва. На основі отриманих даних запропоновано розширення виробничого потенціалу за умови взаємодії або кластеризації з підприємствами аграрного сектору з вирощування лікарських рослин та заготівлі лікарської рослинної сировини. Запропоновано основні напрямки стратегії розвитку виробництва лікарських засобів рослинного походження.</p>O.O. NikitinaS. Choudhry
Авторське право (c) 2023 Фармацевтичний часопис
https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-11-302023-11-304869610.11603/2312-0967.2023.4.14177ПОРІВНЯННЯ ДИНАМІКИ СПОЖИВАННЯ ГІПОГЛІКЕМІЧНИХ ЗАСОБІВ В УКРАЇНІ ТА ДЕЯКИХ КРАЇНАХ ЄВРОПИ
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/14239
<p><strong>Мета роботи.</strong> Аналіз асортименту (за 2020-2022 рр.) та обсягів споживання (за 2020-2021 рр.) однокомпонентних гіпоглікемізуючих препаратів (ГГП) на фармацевтичному ринку України та порівняння показників споживання ГГП з даними європейських країн – Естонією та Норвегією.</p> <p><strong>Матеріали і методи</strong>. Для аналізу асортименту та споживання ГГП на фармацевтичному ринку України використовували Державний реєстр лікарських засобів України, Компендіум онлайн та дані аналітичного дослідження ринку ЛЗ «Proxima Research» компанії «Моріон». Дослідження споживання проводили за ATC/DDD методологією, рекомендованою ВООЗ.</p> <p><strong>Результати й обговорення. </strong>Асортимент ГГП на фармацевтичному ринку України за 2020-2022 роки був достатньо широкий – 136-141 асортиментних позицій препаратів переважно вітчизняних виробників (53,7-59,0 %) на основі 14 МНН. Дані ЛЗ мали широкий діапазон цін, що дозволяє оптимізувати витрати на лікування хворих з ЦД 2 типу. Більшу частку ринку у 2022 р. займали препарати метформіну з групи бігуанідів (53,0-55,4 %) та похідні сульфонілсечовини (33,0-34,6 %). Споживання ГГП в Україні було високим і варіювало від 22,21 DID у 2020 р. до 23,77 DID у 2021 р. Найбільші обсяги споживання припадали на препарати груп бігуаніди та похідні сульфонілсечовини, що пов’язано з їхньою клінічною ефективністю, невисокою вартістю, значною кількістю генеричних препаратів на ринку, а також наявністю у програмі з реімбурсації «Доступні ліки», до якої увійшли метформін, глібенкламід та гліклазид. В Україні порівняно з Норвегією та Естонією досить мало використовують нові ефективні класи препаратів антагоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 та інгібіторів дипептидил пептидази-4, що включені в сучасні міжнародні рекомендації Американської діабетичної асоціації та Європейської асоціації з вивчення ЦД.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Встановлено особливості асортименту за 2020-2022 рр. та споживання ГГП в Україні за 2020-2021 рр. За період дослідження відмічено тенденцію до збільшення кількості вітчизняних препаратів на ринку та до зростання загального рівня споживання у 2021 р. порівняно з 2020 р. Для відповідності сучасним міжнародним рекомендаціям з лікування хворих з ЦД 2 типу доцільним є включення нових класів препаратів (GLP-1 та DPP-4) до Державної програми з реімбурсації «Доступні ліки».</p>O. V. TkachovaO. O. GerasymovaL. V. Iakovlieva
Авторське право (c) 2023 Фармацевтичний часопис
https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-11-302023-11-304556210.11603/2312-0967.2023.4.14239СИНТЕЗ ТА ОЦІНКА ПРОТИПУХЛОВОЇ АКТИВНОСТІ 2-АМІНОІЗОІНДОЛ ТІАЗОЛІДИНОНОВИХ ГІБРИДІВ
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/14290
<p><strong>Мета роботи.</strong> Синтез похідних 2-аміноізоіндол тіазолідинону шляхом реакції [2+3]-циклоконденсації шляхом використання різноманітних еквівалентів діелектрофільного синтону [C<sub>2</sub>]<sup>2+</sup> та скринінг протипухлинної активності синтезованих сполук <em>in</em> <em>vitro</em>.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Органічний синтез, ЯМР спектроскопія, фармакологічний скринінг <em>in</em> <em>vitro</em>.</p> <p><strong>Результати й обговорення. </strong>Шляхом реакції [2+3]-циклоконденсації 1-(1,3-діоксоізоіндолін-2-іл)тіосечовини з монохлороцтвою кислотою, <em>N</em>-арилмалеімідами and <em>β</em>-ароїлакриловими кислотами в середовищі льодяної оцтової кислоти було одержано 5-заміщені 2-аміноізоіндол тіазолідинонові гібриди. Синтез індолвмісних 2-аміноізоіндол тіазолідинонів було здійснено одностадійною трикомпонентною реакцією of 1-(1,3-діоксоізоіндолін-2-іл)тіосечовини, відповідного ізатину та монохлороцтової кислоти. Протиракова активність синтезованих сполук була вивчена в концентрації 10<sup>-5</sup> M на панелі з 60 ракових клітин відповідно до стандартних протоколів Національного Інститут Раку (NCI, Bethesda, MD, USA) Developmental Therapeutic Program (DTP).</p> <p><strong>Висновки. </strong>Досліджено ефективний метод синтезу нових ізоіндолтіазолідинонів. Індолвмісний 2-аміноізоіндолтизолідинон, продемонстрував помірний рівень протипухлинної активності з впливом на клітинні лінії меланоми, раку нирок і молочної залози.</p>O.-M. V. FedusevychI. M. YushynI.L. DemchukR. B. Lesyk
Авторське право (c) 2023 Фармацевтичний часопис
https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-11-302023-11-30451110.11603/2312-0967.2023.4.14290АНАЛІЗ ФІЗИЧНОЇ ДОСТУПНОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/14296
<p><strong>Мета роботи.</strong> Аналіз фізичної доступності населення Вінницької області до фармацевтичної допомоги за рівнем концентрації суб’єктів господарювання, що мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами та виробами медичного призначення і здійснюють свою роботу у безперебійному режимі.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Для аналізу доступності населення до фармацевтичної допомоги використовували методи наукового узагальнення, статистичного, ректроспективного аналізу та групування аптечних закладів з огляду на їх фізичне розташування у Вінницькій області на основі опрацювання даних звітів про підсумки діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у 2017-2022 роках, даних Ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами станом на 1 травня 2023 року, статистичні дані про чисельність населення Вінницької області.</p> <p><strong>Результати й обговорення. </strong>Встановлено, що на території Вінницької області станом на травень 2023 року зареєстровано 312 суб’єктів господарювання, що мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами та виробами медичного призначення у 878 місцях провадження діяльності. Постійно працюючими є 685 аптечних закладів. В містах зосереджено 66 % аптечних закладів, в селищах міського типу та селах 19 % та 15 % відповідно. Лише 3 аптечних заклади в області мають ліцензію, що дозволяє здійснювати виробництво лікарських засобів в умовах аптеки.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Абсолютна більшість аптечних закладів Вінницької області розташована у містах; у обласному центрі сконцентровано майже 30 % від всієї кількості постійно функціонуючих аптечних закладів, розташованих у області, та спостерігається суттєва диференціація між адміністративно-територіальними одиницями за забезпеченістю аптечними закладами; мешканці лише 5% сіл мають фізичну доступність до фармацевтичної допомоги у своїх населених пунктах; серед організаційно-правових форм господарювання, що здійснюють роздрібну реалізацію лікарських засобів у Вінницькій області, переважну частину становлять товариства з обмеженою відповідальністю та фізичні особи-підприємці, максимальна кількість місць провадження діяльності для яких становила 6 та 70 відповідно.</p>V. M. KovalO. V. KryvoviazV. V. HutsolO. Yu. Toziuk
Авторське право (c) 2023 Фармацевтичний часопис
https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-11-302023-11-304636910.11603/2312-0967.2023.4.14296ПОВЕДІНКОВІ РЕАКЦІЇ ГРИЗУНІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ ПОХІДНИХ 1,2,3-ТРИАЗОЛО-1,4-БЕНЗОДІАЗЕПІНІВ В ТЕСТІ «ВІДКРИТОГО ПОЛЯ»
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/14297
<p><strong>Мета роботи.</strong> Дослідження впливу нових синтезованих похідних 1,2,3-триазоло-1,4-бензодіазепінів на поведінкові реакції гризунів в тесті «відкритого поля».</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Перед застосуванням 1,2,3-тріазоло-1,4-бензодіазепінів під шифром МА-252, МА-253, МА-254, МА-255 та МА-261 у експериментах <em>in vivo</em> було здійснено тритурацію похідних з лактозою у співвідношенні 1:1000. Поведінкові реакції гризунів оцінювали у тесті «відкритого поля», під час якого реєстрували кількість перетнутих квадратів, вертикальних стійок, заглядань в нірки, актів дефекацій, уринацій та вмивань.</p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> Рухова активність, яка характеризується кількістю перетнутих квадратів, зростала при введенні похідного МА-253 в усіх досліджуваних дозах в порівнянні з показником в групі контролю та достовірно не відрізнялась від групи, яка отримувала гідазепам. Найбільшу кількість стійок, що є проявом орієнтовно-дослідницької активності тварини в умовах тесту, спостерігали в дослідних групах, шо отримували похідні МА-253 та МА-255 в дозі 1 мг/кг та препарат-порівняння гідазепам. Зростання кількості обстежених нірок спостерігали в багатьох досліджуваних групах, однак значущі зміни були лише в групах, які отримували похідне МА-253 та гідазепам в дозі 1 мг/кг. Також встановлено вплив на емоційну компоненту поведінкових реакцій гризунів.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Встановлено, що найвиразніші зміни здійснює похідне МА-253 в дозі 1 мг/кг, яке призводить до збільшення рухової та орієнтовно-дослідницької активності, при цьому зменшується сума емоційних проявів у тварин, що за характером впливу є подібним до препарату-порівняння гідазепаму. Така поведінка мишей може свідчити про зменшення рівня тривоги та психоемоційного напруження тварин, а також вказує на перспективність подальших досліджень фармакологічної активності похідного МА-253.</p>I. V. BotsulaI.V. KireyevO. M. KoshovyiM. O. MazurV. A. Chebanov
Авторське право (c) 2023 Фармацевтичний часопис
https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-11-302023-11-304707710.11603/2312-0967.2023.4.14297ВПЛИВ ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ З ГРИБІВ МАЙТАКЕ НА ОЗНАКИ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА УМОВ ТЕСТОСТЕРОН-ІНДУКОВАНОЇ ДОБРОЯКІСНОЇ ГIПЕРПЛАЗІЇ ПЕРEДМІХУРОВОЇ ЗАЛOЗИ У ЩYРІВ
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/14365
<p><strong>Мета роботи</strong><strong>. </strong>Дослідження впливу гyстого eкстракту з грибів майтаке нa розвиток запальних процесів у білих щурів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози, індукованою тестостероном.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Дослідження проведено на бiлих щурaх-сaмцях, Доброякісну гіперплазію пeредміхурoвої залoзи моделювали шляхoм пiдшкірного ввeдення тeстостерону пропіонату в дoзі 3мг/кг маси тіла тварини протягом 21 дня. Густий екстракт грибів майтаке використовувався для усунення викликаних порушень. Екстракт застосовували перорально щодня протягом трьох тижнів одночасно з тестостероном в дoзі 150 мг/кг мaси тiла твaрини. Як референс-препарат бyло обранo “Простатофіт”, який ввoдили iнтрагастрально за тiєю ж схeмою, щo і дослiджуваний eкстракт в розведенні 1:10 у дозі 1мл/100 г маси тіла щура. На 15 та 22 доби експерименту здійснювали евтаназію щурів із використанням тіопенталу натрію. Протизапальну дію густого екстракту з грибів майтаке оцінювали за наступними біохімічними показниками: кількістю лейкоцитів, величиною швидкості осідання еритроцитів, вмістом С-реактивного протеїну, інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлин-α, тестостерону та дигідротестостерону у сирoватцi кровi тварин.</p> <p><strong>Результати й обговорення</strong>. Встaновлено експериментально, щo підшкірне ввeдення щyрам тестостерону пропіонату протягом 3 тижнів з метою моделювання доброякісної гіперплазії передміхурової залози призводить до розвитоку запального процесу, що підтверджується достовірним збільшенням кількості лейкоцитів, швидкості осідання еритроцитів, вмісту С-реактивного протеїну, інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлин-α, тестостерону та дигідротестостерону у сироватці крові піддослідних тварин. Застосування густого екстракту мaйтаке в дозi 150 мг/кг тiла твaрини паралельно з тестостероном проявило достовірний позитивний вплив на досліджувані біохімічні показнии в усі терміни експерименту.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Отримані результати підтверджують протизапальні властивості густого екстракту, отриманого з грибів майтаке. Це підтверджує ідею вивчення його потенціалу як простатопротектора та розгляду його інтеграції в комплексний план лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози.</p>I. I. HerasymetsL. S. FiraI. I. Medvid
Авторське право (c) 2024 Фармацевтичний часопис
https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-11-302023-11-304788510.11603/2312-0967.2023.4.14365ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН НА ФАРМАКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТАБЛЕТОК НА ОСНОВІ БІСОПРОЛОЛУ ФУМАРАТУ З ІНДАПАМІДОМ
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/14368
<p><strong>Мета роботи. </strong>Вивчення впливу допоміжних речовин на фармако-технологічні показники маси для таблетування та таблеток бісопрололу фумарату з індапамідом.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Для фармацевтичної розробки таблеток були обрані субстанції бісопрололу фумарату та індапаміду; 27 допоміжних речовин із груп розпушувачів, ковзних речовин, змащуючих речовин, наповнювачів на основі мікрокристалічної целюлози та багатофункціональних наповнювачів. Для вивчення впливу ДР використовували п’ятифакторний експеримент на підставі греко-латинського кубу другого порядку.</p> <p>Таблетки отримували методом прямого пресування. Дослідження властивостей маси для таблетування і показників якості таблеток проводили згідно з вимогами Державної Фармакопеї України. Також оцінювали процес пресування таблеток, та їх зовнішній вигляд. Висновки щодо вибору оптимальних ДР робили за допомогою функції бажаності.</p> <p><strong>Результати і обговорення. </strong>Результати дослідження свідчать, що на текучість маси для таблетування, її насипну густину та густину після усадки, кут природного укосу та оцінку процесу пресування найбільше впливали ковзні речовини, а саме Neusilin US 2, а також зразки багатофункціональних наповнювачів (MagGran або Cellactose 80) та наповнювачів на основі МКЦ (Vivapur марки 200 або 302). Кращі показники стійкості до роздавлювання та стираності таблеток забезпечували ковзні речовини, а саме Syloid 244 FP. Розпушуючі речовини, а саме натрію кроскармельоза мала визначальний вплив на час розпадання таблеток.</p> <p>Для прийняття рішення про вибір оптимальних ДР використано узагальнений показник – функцію бажаності.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Вивчено вплив 27-ми ДР на фармако-технологічні показники маси для таблетування та таблеток бісопрололу фумарату з індапамідом. Встановлено, що оптимальні показники якості таблеток бісопрололу фумарату з індапамідом були отримані при використанні натрій крохмаль гліколяту марки VivaStar, Neusilin US 2, ПЕГ-6000, Prosolv EASY tab SP і SacheLac 80. Результати цього дослідження є основою для визначення оптимального кількісного співвідношення допоміжних речовин у складі таблеток з використанням регресійного аналізу.</p>N. V. MalanchukM. B. DemchukT. A. Hroshovyi
Авторське право (c) 2024 Фармацевтичний часопис
https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-11-302023-11-304122110.11603/2312-0967.2023.4.14368ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН НА ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ ПРОТИДІАБЕТИЧНОЇ ДІЇ У ВИГЛЯДІ ТАБЛЕТОК
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/14393
<p><strong>Мета роботи </strong>– відбір допоміжних речовин, вивчення їх впливу на фармако-технологічні показники таблетмаси і таблеток лікарського засобу протидіабетичної дії.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>В експериментах використано допоміжні речовини з груп наповнювачів, розпушувачів та ковзних речовин, а також магнію стеарат як змащувальна речовина. Дослідження проведено на сучасному обладнанні: таблетпрес (Korsh XL-100, Німеччина); для визначення насипної густини (ERWEKA SVM 202, Німеччина); текучості порошків (ERWEKA GT, Німеччина); стійкості до роздавлювання (ERWEKA TBH-525 WTO, Німеччина); стираності (ERWEKA TAR 200, Німеччина); розпадання (ERWEKA ZT 33, Німеччина). Діючою речовиною таблеток лікарського засобу протидіабетичної дії є фармацевтично прийнятний активний фармацевтичний інгредієнт у перерахуванні на вміст дапагліфлозину 5 мг. Експериментальні дані піддавали статистичній обробці методом дисперсійного аналізу. Побудовано функцію бажаності.</p> <p><strong>Результати й обговорення. </strong>За результатами статистичної обробки експериментальних даних дослідили вплив допоміжних речовин на фармако-технологічні показники таблетмаси (насипна густина, густина після ущільнення, текучість, кут природного укосу), процес таблетування і таблеток (зовнішній вигляд, стійкість до роздавлювання, стираність та розпадання). З використанням функції бажаності показано вплив досліджуваних факторів на узагальнені показники якості.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Вивчено вплив допоміжних речовин з груп наповнювачів, розпушувачів та ковзних речовин на фармако-технологічні показники таблетмаси і таблеток лікарського засобу протидіабетичної дії з АФІ –фармацевтично прийнятною формою дапагліфлозину. За результатами дисперсійного аналізу побудовано ранжовані ряди переваг. Використовуючи функцію бажаності, проведені дослідження дозволили встановити, що модельні композиції: суміш мікрокристалічної целюлози марки 102 з лактозою безводною марки 22 AN у співвідношенні 3:1, кросповідон XL-10 та кремнію діоксид колоїдний безводний (аеросил 200) і суміш мікрокристалічної целюлози марки 102 з лактозою безводною марки 22 AN у співвідношенні 3:1, натрію крохмальгліколят та ПЕГ 8000 забезпечують кращі показники текучості, спресованості та якості модельних композицій таблетмас і готових таблеток.</p>Y. P. Boguslavskyi
Авторське право (c) 2024 Фармацевтичний часопис
https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-11-302023-11-304222910.11603/2312-0967.2023.4.14393