АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА НЕГОСПІТАЛЬНУ ПНЕВМОНІЮ

Автор(и)

  • O. Ye. Samohalska Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-8194-4040
  • V. F. Tiurina Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-0066-1373
  • Z. P. Mandziy Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0003-0239-5272
  • I. M. Markiv Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-8210-4035
  • I. I. Savitska Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2024.2.14700

Ключові слова:

негоспітальна пневмонія, клінічні прояви, динаміка показників, антибіотики, антибіотикотерапія, ефективність і безпека лікування

Анотація

Мета роботи. Провести аналіз частоти призначення антибактеріальних препаратів різних груп пацієнтам із негоспітальною пневмонією (НП) в умовах стаціонару, а також клініко-фармакологічну оцінку терапії цими засобами.

Матеріали і методи. У роботі використано карти стаціонарних хворих на НП (J13-J15 за МКХ-10), які перебували на лікуванні в Тернопільській міській комунальній лікарні № 3 з 21 березня 2019 р. до 13 вересня 2023 р. Статистичну обробку одержаних даних проводили за допомогою електронних таблиць Excel версії XP.

Результати й обговорення. Результати ретроспективного аналізу карт стаціонарних хворих показали, що НП було діагностовано в 21 (51,22 %) чоловіка й у 20 (48,78 %) жінок. Вік хворих коливався від 34 до 95 років (середній вік (57,7+3,9) року). Найбільш частими симптомами були: кашель, підвищення температури, загальна слабість. 29 пацієнтів (70,73 %) мали різні супутні захворювання. Антибіотикотерапія хворих на НП включала лікування цефалоспоринами (препарат «Цефтріаксон» чи «Цефазолін»), яку отримували 30 (73,17 %) пацієнтів, фторхінолонами (засіб «Левофлоксацин») – 9 (21,95 %), комбінації пеніцилінів з інгібіторами бета-лактамази (препарат «Амоксицилін» чи «Клавуланова кислота») – 2 (4,88 %). Серед препаратів лідерами за призначенням були: «Цефтріаксон», «Цефазолін», «Левофлоксацин». Застосування антибактеріальних препаратів у хворих на НП мало позитивний вплив на суб’єктивний та об’єктивний стани пацієнтів. У всіх хворих зникли симптоми захворювання, нормалізувались лабораторні та інструментальні показники.

Висновки. Результати проведеного клініко-фармакологічного аналізу антибактеріальних препаратів у лікуванні хворих на НП, які застосовували у терапевтичному відділенні Тернопільської міської комунальної лікарні № 3, показали переважне застосування цефалоспоринів (73,17 %), позитивний вплив на клініку, лабораторні та інструментальні показники у всіх пацієнтів.

Біографії авторів

O. Ye. Samohalska, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної  фармації

V. F. Tiurina, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

кандидат медичних наук, доцент закладу вищої освіти кафедри клінічної  фармації

Z. P. Mandziy, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

кандидат медичних наук, доцент закладу вищої освіти кафедри клінічної  фармації

I. M. Markiv, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

кандидат медичних наук, доцент закладу вищої освіти кафедри клінічної  фармації

I. I. Savitska, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

магістрант кафедри клінічної  фармації

Посилання

Adapted evidence-based clinical practice. Unified protocol for providing medical care to adult patients with community-acquired pneumonia [Internet]. Available from: http://www.ifp.kiev.ua/doc/staff/pneumonia_guidelines_2016.pdf. Ukrainian.

Kovalenko NI, Zamazii TM, Novikova IV. Analysis of antibiotic resistance of opportunistic microflora isolated from community-acquired pneumonia. Infectious diseases. 2020; 3:44-49. [in Ukrainian].

World Health Statistics – 2019. Geneva: World Health Organization, 2019. P. 120 [Internet]. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241565707.

Aliberti S, Dela Cruz, CS, Amati F, Sotgiu G, Restrepo MI. Community-acquired pneumonia. Lancet. 2021;398: 906–919.

Candel FJ, Salavert M, Basaras M, Borges M, Cantón R et al. Ten Issues for Updating in Community-Acquired Pneumonia: An Expert Review. Journal of clinical medicine. 2023; 12(21): 6864. doi.org/10.3390/jcm12216864

Cavallazzi R, Ramirez, JA. How and when to manage respiratory infections out of hospital. European respiratory review: an official journal of the European Respiratory Society. 2022;31(166): 220092. doi.org/10.1183/16000617.0092-2022

State Statistics Service of Ukraine [Internet]. Available from: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ11_u.htm.

Cillóniz C, Rodríguez-Hurtado D, Torres, A. Characteristics and management of community-acquired pneumonia in the era of global aging. Medical Sciences. 2018; 6(2):35.

Mostovoi YM. Nosocomial pneumonia: key provisions of diagnosis and treatment. Ukr. Med. Journal. 2016;1(111): 49–51. [in Ukrainian].

Community-acquired pneumonia in adults: etiology, pathogenesis, classification, diagnosis, antimicrobial therapy and prevention. Adapted evidence-based clinical practice. [Internet]. Available from: http://www.ifp.kiev.ua/ftp1/metoddoc/Pneumonia_guidelines_2019_[rev29].pdf. Ukrainian.

Solovyov O. A modern approach to the treatment of community-acquired pneumonia. Medical newspaper "Health of Ukraine of the 21st Century". 2022; 18-19: 535-536. [in Ukrainian].

Snegyrev FG. Nosocomial pneumonia in adults: etiology, pathogenesis, classification, diagnosis, antimicrobial therapy and prevention. Ukrainian medical journal. [Internet]. Available from: https://umj.com.ua/uk/novyna-157209-negospitalna-pnevmoniya-u-doroslih-osib-etiologiya-patogenez-klasifikatsiya-diagnostika-antimikrobna-terapiya-ta-profilaktika-adaptovana-klinichna- nastanova-zasnovana-na-dokazah-namn-ukrayini-2019. Ukrainian.

Sheiko SO, Kolb NO. Teaching pneumonia at the "General practice-family medicine" specialization cycle. Galician Medical Herald. 2017; 24(1): 46-48. [in Ukrainian].

Instruction 00122. Pneumonia. [Internet]. Available from: https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3023. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-30

Як цитувати

Samohalska, O. Y., Tiurina, V. F., Mandziy, Z. P., Markiv, I. M., & Savitska, I. I. (2024). АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА НЕГОСПІТАЛЬНУ ПНЕВМОНІЮ. Фармацевтичний часопис, (2), 93–100. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2024.2.14700

Номер

№ 2 (2024)

Розділ

ФАРМАЦЕВТИЧНА ОПІКА

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Фармацевтичний часопис

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).