СИМПТОМОКОМПЛЕКС СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ КЛІНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ІНОЗЕМНИМ СТУДЕНТАМ ТА ШЛЯХИ ЙОГО УСУНЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.1.7619Ключові слова:
викладач, емоційне вигорання, іноземні студенти.Анотація
Викладачі клінічних кафедр вищої школи постійно перебувають під тиском подвійної відповідальності – викладацької та лікарської роботи, що поступово виснажує їх фізичні, розумові та психоемоційні ресурси.
У роботі розглянуто механізми виникнення та шляхи подолання синдрому емоційного вигорання при викладанні клінічних дисциплін іноземним студентам у вищій школі.
В умовах докорінних змін, що відбуваються у нашому суспільстві й системі вищої освіти, різко зростає роль і суть викладача вищої школи. Синдром емоційного вигорання розвивається набагато швидше у викладачів медичних ВНЗ, які викладають іноземною мовою внаслідок емоційно важких та напружених відносин у системі “викладач – студент-іноземець”, яка розвивається з часом. Це має безпосереднє значення для соціального та психологічного здоров’я викладача, відображається на його працездатності та продуктивності трудової діяльності, що потребує пошуку шляхів покращення умов роботи та додаткових психоемоційних розвантажень.
Результати спостережень за викладачами вищої медичної школи вказують на низку зовнішніх та внутрішніх причин, що сприяють появі синдрому емоційного вигорання у медичних працівників при викладанні клінічних дисциплін. Як правило, сприятливими умовами для розвитку даного синдрому є виникнення своєрідних психологічних ножиць між професійною компетентністю викладача (вмінням гнучко пристосовуватись до різних прототипів студента, здатністю розв’язувати конфлікти, при цьому залишаючись на високому рівні підготовки) та дефіцитом часу на виконання підготовки позааудиторних завдань і лікувальної роботи, виконання наукових досліджень, працю в бібліотеках тощо.
Заради досягнення позитивного результату як при викладанні дисципліни, так і в роботі з пацієнтами, викладачу клінічної кафедри при роботі з іноземними студентами необхідно турбуватись про власне здоров’я та самопочуття. Саме формування та зміцнення професійного підходу до сприйняття інформації, її обробку та інтерпретацію має бути, на наш погляд, пріоритетним для такого викладача. Останнє дозволить підвищити пізнавальний та творчий потенціал викладача, покращити якість формування особистості майбутнього лікаря.
Посилання
Bolshakova, T.V. (2004). Osobystisni determinanty y orhanizatsiini faktory vynyknennia psykhichnoho vyhorannoa u medychnykh pratsivnykiv [Personality determinants and organizational factors of mental burnout in health care workers]. Extended abstract of candidate’s thesis [in Ukrainian].
Borisova, М.V. (2005). Psikhologicheskiye determinanty fenomena emotsionalnogo vygoraniya [Psychological determinants of the emotional burnout phenomenon]. Voprosy psikhologii – Questions of Psychology, 2, 97-104 [in Russian].
Vodopyanova, N.E., & Starchenkova, E.S. (2008). Sindrom vygoraniya: diagnostika i profilaktika [Burnout Syndrome: Diagnosis and Prevention]. Piter [in Russian].
Heriak, S.M. (2013). Formuvannia kompetentností molodykh líkarív shliakhom stvorennia realnykh zhyttievykh sytuatsíy dlia studentív [Formation competence of young doctors by making real life situations for students]. Medychna osvita – Medical education, 4, 19-20 [in Ukrainian].
Kosarev, V.V., & Babanov, S.A. (2011). Nevrozy u meditsinskikh rabotnikov [Neurosis in health care workers]. Zdorovia Ukrainy – Ukraine Health, 1, 49 [in Russian].
Lembryk, I.S. (2016). Syndrom emotsiinoho vyhorannia pry vykladanni dystsypliny “Pediatriia“ studentam starshykh kursiv fakultetu pidhotovky inozemnykh hromadian [Syndrome of emotional burnout in teaching “Pediatrics“ discipline for students of the faculty of foreign students]. Zdorovia dytyny – Children’s Health, 7, 130-134 [in Ukrainian].
Liselotte, N. Dyrbye, Tait, D. Shanafelt, Charles, M. Balch, Daniel, Satele, & Jeff Sloan. (2011). Relationship between work-home conflicts and burnout among American surgeons. Archives of Surgery, 146, 211-217.
Paris, M., & Hoge, M.A. (2010). Burnout in the mental health workforce: a review. Health Serv. Res. 37 (4), 519-528.
Sidorov, P.I. (2007). Sindrom emotsionalnogo vygoraniya (lektsiya) [Syndrome of emotional burnout (lecture)]. Mezhdunar. nevr. zhur. – International Neurological Journal, 1 (11), 129-140 [in Russian].
Trunov, D.O. (2004). I snova o “professionalnoy deformatsii” [And again about "professional deformation"]. Psikhologicheskaya gazeta – Psychological Newspaper, 6, 32-34 [in Russian].
Fedak, B.S. (2007). Sindrom vygoraniya u meditsinskikh rabotnikov [Burnout syndrome in health care workers]. Meditsinskaya psikhologiya – Medical Psychology, 2 (3), 18-22 [in Russian].
Chyzma, D.M. & Maksymenko, S.D. (2008). Analiz teoretychnykh pidkhodiv do problemy samorehuliatsii osobystostosti [Analysis of theoretical issues to the problems of self-regulation]. Aktualni problemy psykholohii. Zb.nauk.prats Instytutu psykholohii im. H.S. Kostiuka APN Ukrainy – Actual problems of psychology. Collection of scientific works of the Institute of Psychology by H.S. Kostiuk of APS of Ukraine, 4, 333-340 [in Ukrainian].
Shailesh Kumar. (2016). Burnout and doctors: prevalence, prevention and intervention, Healthcare, 4 (37), 1-9.
Freischlag, J. (2011). Relationship between work-home conflicts and burnout among American surgeons: A comparison by sex. Arch. Surg., 146, 211-217.
Buchberger, B., Heymann, R., & Huppertz, H.
(2011). The effectiveness of interventions in workplace health promotion as to maintain the working capacity of health care personal. GMS Health Technol. Assess., 7. Doc06. doi: 10.3205/hta000097. Epub 2011 Sep 28.
Van Wyk, B.E., & Pillay-Van Wyk V. (2010). Preventive staff-support interventions for health workers. Cochrane Database Syst. Rev.
Amoafo, E., Hanbali, N., & Patel A. (2015). What are the significant factors associated with burnout in doctors? Occup. Med., 65, 177-121.
