Медична освіта https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita <p><em>Науковий журнал, призначений для висвітлення шляхів удосконалення вищої медичної освіти, досвіду з організації навчальної роботи. В журналі публікуються статті науково-методичного характеру щодо методології, сучасних методів навчання, особливостей викладання дисциплін у галузях медицини та фармації на додипломному та післядипломному рівнях. Також друкуються повідомлення, рецензії, історія медичних навчальних закладів.</em><br><em><strong><span lang="EN-GB">ISSN&nbsp;</span></strong><strong><span lang="EN-US">2414-5998</span></strong><strong><span lang="EN-GB"> (Online), ISSN 1681-2751 (Print), <a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=19740&amp;lang=pl"><span class="fs-journal-icv-ibox-title ng-binding ng-scope">ICV 2019 - 77.77</span></a></span></strong></em></p> Ternopil National Medical University uk-UA Медична освіта 1681-2751 ВОРКШОП ЯК СУЧАСНА ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ПІДГОТОВКИ ДИТЯЧИХ ТА СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12397 <p><strong>Анотація</strong><strong>. </strong>Виклики сьогодення та розвиток дистанційної освіти у практиці підготовки дитячих лікарів, з огляду на подальше поширення коронавірусної інфекції СОVID-19, вимагають запровадження у навчальний процес сучасних ефективних навчальних технологій, наприклад, таких, як воркшоп (workshop).</p> <p>Мета статті – розкрити особливості впровадження клінічного воркшопу (зокрема в дистанційному навчанні) у практику підготовки майбутніх дитячих та сімейних лікарів на старших курсах закладів вищої медичної освіти.</p> <p>Для реалізації ефективної підготовки майбутніх дитячих та сімейних лікарів на кафедрі педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця використовується така навчальна технологія, як воркшоп. За нинішньої ситуації, коли збільшується роль дистанційного навчання, вона стала дієвою складовою освітнього процесу, показавши низку переваг порівняно з іншими технологіями. Ці переваги полягають, зокрема, в суттєвому зростанні ефективності роботи, спрямованої на прищеплення студентам навичок активності, самостійності, на розвиток клінічного мислення.</p> <p>Наведено приклад воркшопу за темою «Діагностика та лікування різних видів гострої серцевої недостатності у дітей».</p> <p>Воркшоп є ефективною навчальною технологією оволодіння новими знаннями й уміннями, що є необхідними для формування професійної компетентності майбутніх лікарів. Воркшоп допомагає розвивати клінічне мислення, формувати вміння аргументовано підходити до визначення діагнозу та обирати оптимальну стратегію лікування конкретного пацієнта.</p> О. П. Волосовець О. В. Виговська В. В. Уліщенко Г. В. Бекетова С. П. Кривопустов А. Я. Кузьменко І. О. Логінова О. В. Мозирська О. О. Колбек С. Д. Салтанова Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 6 9 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12397 НОВІ ФОРМИ ПІСЛЯДИПЛОМНОГО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЛІКАРІВ НА КАФЕДРІ МЕДИЦИНИ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12401 <p><strong>Анотація</strong><strong>.</strong> Особливості розвитку сучасних концепцій дистанційної освіти для післядипломної підготовки і навчання лікарів з медицини невідкладних станів та суміжних спеціальностей в умовах поширення інфекції СОVID-19 потребують впровадження у навчальний процес нових, більш ефективних навчальних методик. Однією з таких методик є проведення воркшопу (workshop) в дистанційному форматі.</p> <p>Мета статті – оцінка ефективності навчального процесу для лікарів медицини невідкладних станів та суміжних спеціальностей за умови використання воркшопу як ефективної дистанційної навчальної технології.</p> <p>Для збільшення ефективності дистанційного формату післядипломної підготовки лікарів на кафедрі медицини невідкладних станів Національного університету охорони здоров’я імені П. Л. Шупика в практику викладання була введена така навчальна технологія, як воркшоп, що має низку переваг у вигляді розвитку у слухачів активності, самостійності та стимуляції до взаємного обміну знань. Наведений приклад воршопу щодо діагностики та лікування гострого ішемічного інсульту.</p> <p>Воркшоп є ефективною навчальною технологією оволодіння новими знаннями, яка має знайти широке використання в практиці післядипломної освіти лікарів медицини невідкладних станів та суміжних спеціальностей.</p> А. О. Волосовець І. С. Зозуля В. І. Боброва О. В. Іващенко І. В. Вербицький О. Г. Крамарева А. В. Бойко Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 10 13 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12401 ДЕТЕРМІНАНТИ ВИБОРУ ФОРМИ БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ: АНАЛІЗ ВІДПОВІДЕЙ ЛІКАРІВ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12402 <p><strong>Анотація</strong><strong>. </strong>Трансформації системи вищої та післядипломної освіти в Україні спонукають навчальні заклади оновлювати підходи до просування свого освітнього продукту. У попередніх дослідженнях були встановлені цільові показники тривалості та формату навчання, дана загальна оцінка важливості чинників вибору форми БПР; встановлені особливості груп користувачів, готових та не готових оплачувати навчання самостійно; визначені ключові фактори вибору форми БПР та здійснена сегментація користувачів. На новому етапі дослідження лікарям було запропоновано оцінити додаткові чинники, які впливають на вибір форми БПР.</p> <p>Визначені нові чинники вибору навчального циклу: сучасна тематика курсу (14,2 % опитаних), можливість удосконалення практичних навичок (8,6 %), тривалість навчання (4,1 %), зручне оформлення матеріалів (4,1 %) тощо. Встановлені статистично вірогідні зв’язки між попередньо запропонованими та самовизначеними чинниками, зокрема між наявністю попереднього досвіду навчання на кафедрі та зацікавленості в сучасному обладнанні, кількості отриманих балів БПР і тривалості навчання; необхідністю поїздки в інше місто та кількістю отриманих балів БПР і відсутністю комерційної складової. Також аналіз продемонстрував належність чинника зручного оформлення матеріалів до сфери фактора ефективності навчального циклу.</p> <p>Нові чинники доповнюють ефективність запропонованої авторами чотирифакторної моделі, що передбачає орієнтацію на результат чи на процес, як основну мотиваційну детермінанту вибору форми БПР. Виявлені чинники мають враховуватися під час підготовки інформаційних матеріалів про навчальні цикли.</p> Ю. В. Вороненко О. П. Гульчій К. В. Балашов Н. М. Захарова С. М. Туряниця Ю. М. Мандрик Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 14 19 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12402 СТАНОВЛЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ ХІРУРГІЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ ДО ЇЇ 15-РІЧЧЯ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12403 <p><strong>Анотація</strong><strong>. </strong>Заснування кафедри хірургічної стоматології в місті Тернополі має яскраву історію, однак недостатньо висвітлена у публікаціях. Метою статті було висвітлити основні аспекти становлення, організації та діяльності кафедри хірургічної стоматології Тернопільського національного медичного університету імені Івана Яковича Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України для ефективного засвоєння теоретичних знань, практичних навичок та лікувально-консультативного прийому студентами 3–5 курсів стоматологічного факультету з моменту заснування до сьогодення. У даній статті описано основні аспекти формування кафедри хірургічної стоматології та організацію навчально-методичного процесу із використанням сучасних технічних засобів, розробку викладачами навчальних програм, запровадження навчальних дисциплін за вибором, упровадження сучасних методів лікування травм та запальних процесів щелепно-лицевої ділянки. Мета навчання – виховувати кваліфікованих лікарів-стоматологів, які будуть надавати професійну допомогу пацієнтам.</p> <p>Отже, проблема якостей майбутніх лікарів-стоматологів є актуальною і важливою як для теорії професійної педагогіки, так і для практичної підготовки. Важливим завданням викладачів кафедри є акцентування уваги на формуванні комунікативних якостей у процесі професійної підготовки, так званих soft skills навичок, які є найважливішими для майбутніх лікарів-стоматологів, таких, як гнучкість спілкування, сприйняття людини як особистості. Кафедра хірургічної стоматології стрімко розвивається, що сприяє поліпшенню якості освіти, підготовці конкурентоспроможних фахівців у галузі стоматології. Актуальним та перспективним буде вдосконалення викладання на кафедрі хірургічної стоматології, яке б відповідало світовим стандартам із визнанням за кордоном українського диплома.</p> Н. С. Гутор Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 20 24 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12403 МЕДИЧНІ ФОНДИ ЯК СТРУКТУРА БЛАГОДІЙНИЦТВА В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12404 <p><strong>Анотація</strong><strong>. </strong>У статті здійснено аналіз та подано оцінку благодійності медичних фондів періоду незалежної України, які своєю діяльністю акцентували увагу на доброчинності, допомозі, підтримці та інших питаннях медицини.</p> <p>Проаналізовано мету створення медичних благодійних фондів, яка полягала у цілеспрямованості на медичну соціальну допомогу, захист людини, наукове вдосконалення лікарів, поширення медичних знань, надання допомоги тим, хто її потребує.</p> <p>На особливу увагу заслуговують благодійні фонди, які відіграли важливу роль у розвитку і започаткованості нових галузей допомоги, реалізації програм, зокрема Всеукраїнський благодійний фонд «Крона», Міжнародний благодійний фонд «Україна&nbsp;3000», Всеукраїнський благодійний фонд «Серце до серця», Благодійний фонд «КРАН»,&nbsp;Всеукраїнський благодійний фонд «Дитячий світ», Міжнародний благодійний фонд «Здоровʼя українського народу», Благодійний фонд «Твоя опора», Український фонд благодійності «Мрію жити», Товариство Червоного Хреста України, Благодійний фонд «Мати Тереза».</p> <p>Резюмуючи, можна сказати, що діяльність медичних фондів серед інших форм доброчинності в незалежній Україні стала невід’ємною складовою системи доброчинності у сфері медицини.</p> <p>Мета цієї статті полягає власне у визначенні місця благодійності медичних фондів у незалежній Україні.</p> І. І. Завулічна Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 25 29 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12404 МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МІКРОБІОЛОГІЯ З ПРОФІЛАКТИКОЮ ІНФЕКЦІЙ» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-ПАРАМЕДИКІВ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12405 <p><strong>Анотація</strong><strong>. </strong>Метою нашого дослідження було розкрити завдання та особливості методичного забезпечення навчальної дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій» у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців-парамедиків.</p> <p>У статті розкрито мету, завдання, форми та методи викладання і зміст навчальної дисципліни, знання, вміння та практичні навички, які отримують здобувачі освіти, програмні результати навчання. З метою високоякісної підготовки фахівців на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету викладачі розробили навчально-методичний контент дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій».</p> <p>Встановлено, що вивчення здобувачами освіти навчальної дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій» є невід’ємною складовою формування професійно-комунікативної компетентності фахівця кваліфікації «Парамедик», а також особистості висококваліфікованого спеціаліста у сфері екстреної медицини. Під час вивчення дисципліни майбутні фахівці-парамедики оволодівають системою необхідних знань, вмінь та практичних навичок, які є необхідними для подальшої професійної діяльності. Впровадження інтерактивних методів підвищує мотивацію та інтерес здобувачів освіти до навчання, розвиває творче та клінічне мислення, формує усвідомлене відношення до самоосвіти, навчає швидко орієнтуватися і приймати рішення в складних ситуаціях.</p> І. М. Звягольська Т. В. Дерев’янко Г. А. Лобань Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 30 35 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12405 ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МІКРОБІОЛОГІЯ, ВІРУСОЛОГІЯ І ІМУНОЛОГІЯ» НА ОСНОВІ НАУКОВИХ ДОСЯГНЕНЬ І СУЧАСНИХ ПРАКТИК https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12409 <p><strong>Анотація</strong><strong>. </strong>У статті розглянуто зміст навчальної дисципліни «Мікробіологія, вірусологія і імунологія», що належить до циклу вибіркових дисциплін професійної підготовки освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії (здобувачів третього рівня вищої освіти) за спеціальністю 091 «Біологія» у галузі знань 09 «Біологія». Сучасне суспільство сьогодні потребує конкурентоспроможного науковця та викладача, тож забезпечення високої якості освітньої підготовки доктора філософії є необхідною умовою при підготовці аспіранта. Зміна освітньої парадигми вимагає оновлення змісту згідно з європейськими стандартами.</p> <p>У статті висвітлено зміст дисципліни «Мікробіологія, вірусологія і імунологія» та зміни, які відбулися у робочій програмі, що пов’язано з розвитком наук мікробіології, вірусології, імунології, оновленням інформації про нові структури інфекційної патології, повʼязаної зі зростанням кількості збудників інфекцій, збільшенням частоти персистентних форм інфекційного процесу, розширенням спектра умовно-патогенних мікроорганізмів з множинною стійкістю до протимікробних засобів, використанням нових методів дослідження матеріалу та ідентифікації мікроорганізмів. Таким чином, зміни в робочій програмі «Мікробіологія, вірусологія і імунологія» для підготовки докторів філософії за спеціальністю 091 «Біологія» спрямовані на поєднання навчальної діяльності з науковим пошуком.</p> Н. Я. Кравець С. І. Климнюк Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 36 42 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12409 ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЗМІШАНОЇ ФОРМИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА КАФЕДРІ ГОСПІТАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ ЗАПОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12410 <p><strong>Анотація</strong><strong>. </strong>У статті наведено досвід організації дистанційної освіти на кафедрі госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету з впровадженням новітніх технологій навчання по хірургічній спеціальності.</p> <p>Microsoft Teams&nbsp;– центр командної роботи в сервісі Microsoft Office 365. Тут інтегровано користувачів, вміст та інструменти, необхідні команді для ефективної роботи і взаємодії. Для студентів завантажені електронні матеріали для підготовки. Автоматичний підрахунок процента правильних відповідей нівелює суб’єктивність оцінювання. Інтерактивні відеоконференції у режимі реального часу дають можливість повноцінного усного опитування та розбору клінічних випадків з одночасною презентацією фото- та відеоматеріалів.</p> <p>На базі платформи edX ЗДМУ створено онлайн-курси за вибором, серед яких студент самостійно обирає той, що складає для нього найбільший інтерес. Для написання історії хвороби використовується віртуальний симулятор пацієнта Body Interact. Останній укомплектований різноманітними сценаріями з клініки та невідкладних станів.</p> <p>Внаслідок проведеного аналізу автори дійшли висновків, що розвиток інформаційних технологій розширює можливості як для самоосвіти студентів, так і для впровадження новітніх форм викладання в педагогічний процес. Успішна педагогіка та ефективна освіта мають бути інтерактивними. Обговорення є однією з найефективніших форм навчального процесу і, вірогідно, саме тому залишається незмінною складовою освіти. Анонімне анкетування та спільні круглі столи (в тому числі в онлайн-відеоформаті) викладачів та студентського активу щодо освітнього процесу є дієвим механізмом для гнучкого розвитку освіти й ефективного компромісу між існуючими карантинними обмеженнями та потребами студентства.</p> А. О. Никоненко С. Р. Вільданов Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 43 47 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12410 ВЕБІНАР ЯК СУЧАСНА ОСВІТНЯ ТЕХНОЛОГІЯ У ПРАКТИЦІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ЛІКАРІВ-СТОМАТОЛОГІВ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12411 <p><strong>Анотація</strong><strong>. </strong>Розвиток дистанційної медичної освіти у практиці післядипломної підготовки лікарів-стоматологів з урахуванням пандемії коронавірусної інфекції, що триває більше року, обумовлює зміни у методиках викладання у медичній освіті та необхідність впровадження у післядипломній підготовці лікарів-стоматологів сучасних ефективних освітніх технологій, як-от вебінар.</p> <p>Мета статті – впровадження сучасної технології проведення вебінарів з актуальних питань стоматологічної практики у післядипломну підготовку лікарів-стоматологів у закладах вищої медичної освіти.</p> <p>Для поліпшення ефективності підготовки лікарів-стоматологів на кафедрах стоматології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика використовується така сучасна навчальна технологія, як вебінар, що стала дієвою складовою частиною освітнього процесу. При цьому реалізується низка важливих завдань щодо навчального процесу, а саме: оволодіння слухачами навичками активності, самостійності у прийнятті рішень, стимуляції до взаємного обміну знаннями та навичками, що безперечно має низку переваг над засвоєнням навчального матеріалу під час директивної трансляції знань від викладача до слухачів.</p> <p>Вебінари як сучасну ефективну освітню технологію необхідно широко впроваджувати у післядипломну стоматологічну освіту в закладах вищої медичної освіти із використанням наявних WEB-ресурсів.</p> О. В. Павленко Т. М. Волосовець О. М. Дорошенко М. В. Дорошенко Н. М. Юнакова Н. О. Бакшутова І. Г. Дікова Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 48 51 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12411 ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ПІДГОТОВЦІ КУРСАНТІВ У РЕАЛІЯХ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12412 <p><strong>Анотація</strong><strong>. </strong>В умовах пандемії COVID-19 дистанційні форми навчання лікарів-курсантів на факультетах післядипломної освіти виходять на перші місця і відповідають основним тенденціям надання освітніх послуг у світі. Сучасна ситуація з карантином буде лише збільшувати попит на нові інформаційні форми освіти. У статті висвітлено використання поряд із традиційними методами навчання інтерактивних методів. Ці методи потребують змін до підходів викладання усіх дисциплін, використання нових не типових форматів. Усім учасникам освітнього процесу необхідно оволодіти навичками використання компʼютерних та телекомунікаційних технологій. У статті охарактеризовані та проаналізовані переваги та недоліки дистанційного навчання. Переваги: доступність та комфортність навчання, свобода вибору змісту, часу, теми, форми і методу навчання тощо. До недоліків слід віднести труднощі лікарів в освоюванні онлайн-технологій, аудиторія має різний вік та рівень освітніх можливостей, немає очного спілкування між викладачами та курсантами, відсутня можливість освоєння нових практичних навичок.</p> <p>Використання різноманітних методів та форм навчання у безперервній післядипломній освіті лікарів дозволяє надати різним соціальним групам у будь-яких регіонах країни рівні освітні можливості; підвищити якісний рівень освіти за рахунок більш активного використання наукового та освітнього потенціалу; дозволяє здобути лікарям нові знання паралельно з основною діяльністю.</p> Ю. М. Степанов О. М. Власова Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 52 54 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12412 НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ: ПРИКЛАД ФРАНЦІЇ, ЯПОНІЇ, ГОНКОНГУ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12413 <p><strong>Анотація</strong><strong>.</strong> У статті подано інформацію щодо нормативно-правового та навчально-методичного забезпечення навчального процесу вищої медичної освіти та процесу відбору на навчання в таких країнах, як Франція, Японія та Гонконг, виходячи з огляду педагогічної літератури. Розглянуто кадрове забезпечення організації навчального процесу вищої медичної освіти та процесу відбору на навчання за межами нашої країни. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовано теоретико-методичні підходи до побудови внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти, що ґрунтується на компетентнісному та студенто- і викладацькоцентрованому підходах до освітнього процесу.</p> І. Р. Бекус М. В. Кирилів Г. Я. Загричук Н. І. Гарліцька О. І. Качур Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 56 61 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12413 ТЕХНОЛОГІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ ПРИ ДІАГНОСТУВАННІ ПСИХІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12414 <p><strong>Анотація.</strong> Діагностичний процес психічних захворювань відрізняється від такого в інших клініках. Різниця полягає в тому, що хворі з психопатологічними розладами можуть спотворювати, приховувати свої окремі скарги, переживання і вимагають консультацій терапевта, невропатолога і за показаннями інших фахівців. Основні скарги групуються в симптоми, синдроми, включаючи результати об’єктивного обстеження, анамнез хвороби, життя, динаміку розвитку захворювання.</p> В. М. Василюк Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 62 67 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12414 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ У ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12415 <p><strong>Анотація</strong><strong>.</strong> У статті висвітлено основні особливості організації професійно-практичної підготовки іноземних студентів у Тернопільському національному медичному університеті. Вказано на важливість вивчення мови тієї країни, де здобуває вищу освіту іноземець, що підвищить якість підготовки та формування комунікативної і професійно-комунікативної компетенції, дозволить успішно включитися в навчальний процес та в майбутньому вдало пристосуватися до соціальних ролей, що їх можуть виконувати медики як члени певного соціуму. Здійснено аналіз стандартів вищої освіти і робочих програм, їхньої структури та ступеня використання в процесі надання освітніх послуг іноземним громадянам. Вказано доцільність впровадження кредитно-модульної системи як ефективної моделі організації навчання, застосування методик «єдиного дня», ліній практичних навичок, практично-орієнтованої Z-системи навчання, семестрового тестового контролю знань студентів у Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського. Особлива увага звернена на впровадження сучасних педагогічних технологій, ліцензійних іспитів, розробка яких здійснюється у співдружності з закордонними університетами та провідними медичними закладами вищої освіти України, що значною мірою покращує якість набору іноземців для навчання й отримання медичної, стоматологічної та фармацевтичної освіти. Виокремлено важливість проведення навчальної практики як невід’ємної складової частини процесу підготовки іноземних студентів-медиків у Тернопільському національному медичному університеті. Проаналізовано особливості організації і методичного забезпечення самостійної позааудиторної роботи студентів, що має відповідне дидактичне забезпечення та відіграє важливу роль у формуванні професійного мислення, застосовуванні теоретичних знань у практичній діяльності, що сприяє формуванню свідомої особистої причетності іноземного студента-медика до суспільно значущих справ.&nbsp;</p> Н. І. Гантімурова Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 68 73 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12415 КОМУНІКАТИВНА КУЛЬТУРА МАЙБУТНЬОГО ЛІКАРЯ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12416 <p><strong>Анотація. </strong>У статті проаналізовано сутність понять «комунікація», «спілкування», «комунікативна культура». З’ясовано, що обов’язок майбутнього лікаря полягає не лише в організації процесу лікування, а й у безпосередньому спілкуванні з пацієнтами, родичами, друзями та колегами хворих. Обґрунтовано, що професійне мовлення майбутнього лікаря має величезне психотерапевтичне значення і є потужним засобом впливу на пацієнта, необхідним для правильної діагностики та ефективного лікування захворювань. Комунікативна культура є сукупністю професійних якостей, моральних цінностей і комунікативних умінь майбутнього лікаря. Розглянено основні якості формування професійно-комунікативної культури майбутнього лікаря (добро­зичливість, емпатійність, комунікабельність, рефлективність, урівноваженість). Доведено, що комунікативні якості визначають продуктивність і результативність професійної діяльності та є одним із критеріїв сформованості комунікативної культури майбутнього лікаря. Професійні якості, моральні цінності та комунікативні вміння, що реалізуються під час спілкування в системі взаємовідносин «лікар – пацієнт», визначають рівень сформованості професійно-комунікативної культури майбутнього лікаря.</p> <p>У матеріалах підготовки до заняття з англійської мови та англійської мови за професійним спрямуванням у системі Moodle подано не лише текстовий, а й відеоматеріал із тем, що вивчаються, з метою візуалізації навчальної інформації. Видано навчальні посібники “Video Activity Book” для студентів першого та другого курсів медичного факультету для забезпечення теоретичної та методичної бази формування комунікативних якостей і вмінь студентів як однієї зі складових професійно-комунікативної культури майбутніх лікарів.</p> О. Д. Колодницька Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 74 78 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12416 ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КОМПʼЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНОЇ МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ З ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12128 <p><strong>Анотація</strong><strong>.</strong> У роботі здійснено комплексне дослідження проблеми впровадження комп’ютерно орієнтованої методики розвитку іншомовної комунікативної компетентності лікарів. Проаналізовано комп’ютерно орієнтовану методику розвитку іншомовної комунікативної компетентності лікарів в університетах зарубіжних країн. Виявлено, що найбільшої ефективності при застосуванні комп’ютерно орієнтованої методики вивчення іноземних мов досягається за рахунок використання дистанційних та змішаних форм навчання. Розглянуто та проаналізовано електронні освітні ресурси у вітчизняних медичних університетах, зокрема в Тернопільському національному медичному університеті ім. І. Я. Горбачевського (ТНМУ). Детально описано та проаналізовано комп’ютерно орієнтовану методику проведення занять з латинської мови. Запропоновано засоби та ресурси для підвищення рівня розвитку ІКК майбутніх спеціалістів лікувальної справи. Результати експериментального дослідження дозволили дійти висновку, що запропонована методика є ефективною та може бути рекомендована для впровадження в систему вищої медичної освіти. Обгрунтовано<em> критерії та рівні</em> оцінювання іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів лікувальної справи. Розглянуто рекомендації щодо вдосконалення робочих програм, розробки нових комп’ютерно орієнтованих засобів для покращення рівня розвитку іншомовної комунікативної компетентності в медичних та інших закладах вищої освіти України.</p> Р. Б. Коцюба Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 79 82 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12128 ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ У СВІТЛІ ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12417 <p><strong>Анотація</strong><strong>.</strong> Вища освіта є одним із визначальних чинників, що впливають на професійне становлення людини. Формування самоосвітньої компетентності студентів сприятиме підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців у контексті глобалізації освіти і підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці. Однією з форм самоосвітньої діяльності є самостійна робота. Біофізику студенти-фармацевти медичних закладів вищої освіти ІV рівня акредитації вивчають на першому році навчання. Основна частина навчального навантаження для студентів фармацевтичного факультету заочної форми навчання при­падає на самостійну роботу. У загальній системі організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання особливе місце займає контрольна робота з навчальної дисципліни. Перед виконанням контрольної роботи студенти заочної форми навчання самостійно вивчають теоретичний матеріал, розміщений на сайті університету. Обсяг інформації, який міститься в ньому, оптимізований та адаптований для студентів заочної форми навчання. Під час вивчення дисципліни майбутні провізори повинні опанувати базові знання для блоку дисциплін, що забезпечують професійно-практичну підготовку. Виконання контрольної роботи вимагає формування вмінь самостійно працювати з навчальною літературою. Для підвищення ефективності самостійної роботи і для допомоги студентам-заочникам у виконанні контрольної роботи розроблено варіанти контрольних завдань із біофізики. Завдання контрольної роботи побудовані так, що дозволяють не тільки об’єктивно перевірити рівень знань студентів, а й активізувати їх пізнавальну активність, забезпечити повторення раніше засвоєних знань, застосувати сформовані уміння і навички для активного сприйняття нового матеріалу.</p> Б. М. Паласюк Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 83 87 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12417 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ ЗА УМОВ ПАНДЕМІЇ ВІРУСУ SARS-COV-2 COVID-19 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12418 <p><strong>Анотація</strong><strong>.</strong> Внаслідок епідеміологічної ситуації навчальні заклади змушені були працювати за дистанційною формою навчання. При цьому підготовка спеціалістів галузі знань «Охорона здоров’я» отримала реальну проблему: як надати студенту можливість оволодіти практичними навичками. Вирішення знайшли у запровадженні компʼютерної платформи Microsoft Teams. Напередодні 6-годинного заняття викладач створює у застосунку зустріч-нараду, до якої за допомогою електронних скриньок запрошує студентів.</p> <p>Зокрема, з курсу оториноларингології заняття розпочиналося із вступної частини, на якій викладач коротко ознайомлював студентів із темою заняття, наголошував на важливих моментах, давав відповіді на запитання.</p> <p>Оскільки програма була одночасно завантажена та встановлена на смартфон, то викладач не був прив’язаний до персонального комп’ютера, а міг з телефону шляхом відеочату проводити огляд пацієнта, демонструвати методи обстеження, а також зміни зі сторони ЛОР-органів, пов’язуючи результати обстеження з діагнозом, пояснювати підходи до лікування. Після кожного обстеження проводилася коротка відеонарада з розбором незрозумілих моментів. Іншим варіантом проведення практичної частини заняття була онлайн-трансляція оперативних втручань, під час якої студенти мали можливість бачити всі етапи оперативного втручання, а також чути коментарі. Крім того, практична частина заняття заповнювалася демонстрацією навчальних відеофільмів.</p> <p>Протягом другої частини заняття проходило традиційне семінарське обговорення, під час якого викладач мав можливість провести із студентами живе двобічне спілкування, розібрати цікаві випадки або питання.</p> <p>Третя частина заняття – контроль у дистанційній формі. На платформу Moodle було завантажено базу тестових занять відповідно до тем практичних занять. Студент міг пройти тестовий контроль у визначений час напередодні заняття або за бажанням уже на занятті.</p> <p>Таким чином, застосунок Microsoft Teams може використовуватися для проведення практичних занять та читання лекцій у дистанційному режимі.</p> О. І. Яшан М. І. Герасимюк Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 88 91 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12418 ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ (З ДОСВІДУ ДІЯЛЬНОСТІ «УНІВЕРСИТЕТУ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ» ПРИКАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА) https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/12419 <p><strong>Анотація</strong><strong>.</strong> Мета статті – проаналізувати діяльність «Університету обдарованої дитини» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника щодо розвитку обдарованості школярів&nbsp; крізь призму використання інноваційних&nbsp; методів навчання. Oдним із ключових завдань НМЦ «Університет обдарованої дитини» є розвиток академічної, естетичної, спортивної, практичної, інших видів обдарованості дитини і науково-методичний супровід цього процесу, створення відповідного методичного комплексу з проблем розвитку дітей, розроблення занять, дидактичного матеріалу, упровадження експериментальної та інноваційної діяльності, розроблення інформаційних моделей навчання та розвитку дитини, інтелектуальних інформаційних середовищ навчального призначення тощо. Викладачі та студенти будують свою роботу з дітьми на засадах коучингу.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;</p> Г. В. Білавич Л. В. Ілійчук S. В. Malona Б. П. Савчук О. Я. Довгий О. З. Яремчук Авторське право (c) 2021 Медична освіта https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-10-13 2021-10-13 2 92 96 10.11603/me.2414-5998.2021.2.12419