СУЧАСНИЙ СТАН ТА ВИКЛИКИ ПІСЛЯДИПЛОМНОГО НАВЧАННЯ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ В УМОВАХ КРИЗОВИХ ПЕРІОДІВ

Автор(и)

  • Л. І. Зелененька Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-4014-3378
  • М. В. Гребеник Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-8118-5742
  • В. Р. Микуляк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-9907-9569

DOI:

https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2024.1.14588

Ключові слова:

післядипломна освіта, лікарі-інтерни, воєнний час, сучасні виклики, соціальна адаптація, методологія PHEEM

Анотація

У період кризових соціальних, медичних та геополітичних змін забезпечення якісного безпечного післядипломного освітнього середовища в поєднанні з особистоцентричним навчанням стали новим викликом та реальністю адаптації організації освітнього процесу. Це спонукало провести аналітично-дослідницьку роботу з використанням методології PHEEM (Postgraduate Hospital Education Environment Measure) серед лікарів-інтернів за спеціальностями «Внутрішні хвороби» та «Загальна практика – сімейна медицина».

Метою дослідження було вивчити сприйняття ролі автономії, навчального процесу та соціальної підтримки серед молодих фахівців у післядипломному освітньому медичному просторі під час пандемії COVID-19 та воєнного періодів. За даними опитаних лікарів-інтернів, організація робочого процесу достатньо висока. Щодо процедури введення в посаду та належного робочого навантаження в інтернатурі позитивно відповіли 77,2 % та 83,2 % респондентів. Молоді фахівці дали схвальні відгуки (2,85 бала) щодо можливості набуття належних навичок із виконання практичних процедур. Лікарі-інтерни нашої кафедри високо оцінили (3,09 бала) сприйняття викладання. Третя складова (соціальна підтримка) дослідження PHEEM вперше в історії оцінена під час воєнного часу. В цій компоненті 72,3 % лікарів-інтернів отримують підтримку від своїх викладачів. Проте 41,6 %  молодих фахівців дали негативну оцінку можливостям доступу до консультації в їхній карʼєрі.

Таким чином, наші результати демонструють високий рівень самоусвідомлення та саморегуляції в професійному фаховому становленні лікарів-інтернів, навичок взаємодії та відповідального прийняття клінічних рішень в еру серйозних соціальних та геополітичних викликів.

Посилання

Balaniuk, I.V. (2022). Osvita v umovakh pandemii: problemy ta naslidky [Education in pandemic conditions: problems and consequences]. Medychna osvita – Medical Education, 3, 10-15. DOI 10.11603/m.2414-5998.2022.3.13401 [in Ukrainian].

Korda, M.M., Chornomydz, A.V., Shulhai, A.H., & Mashtalir, A.I. (2020). Osoblyvosti funkcionuvannia systemu vnutrishnyoho zabezpechenia yakosti vushchoi osvity v Ternopilskomu nacionalnomu meduchnomu universuteti im. I. Ya. Horbachevskoho MOZ Ukrainy [Features of functioning of the system of internal quality assurance of higher education at I. Horbachevsky Ternopil National Medical University of Ministry of Health of Ukraine]. Medychna osvita – Medical Education, 4, 32-37. DOI 10.11603/me.2414-5998.2020.4.11655 [in Ukrainian].

Chan, C.Y.W., Sum, M.Y., Lim W.S., Chew, N.W.M., Samarasekera, D.D., & Sim, K. (2016). Adoption and correlates of Postgraduate Hospital Educational Environment Measure (PHEEM) in the evaluation of learning environments – A systematic review. Medical Teacher, 38(12), 1248-1255. DOI 10.1080/0142159X.2016.1210108.

Chambers, R., & Wall, D. (2000). Teaching made easy: a manual for health professionals. Radcliffe Medical. BMJ, 320, 1677. DOI 10.1136/bmj.320.7250.1677.

Puranitee, P., Stevens, F., Pakakasama, S., Plitponkarnpim, A., Vallibhakara, S.A., Busari, J.O., & Van Mook, W. (2019). Exploring burnout and the association with the edu­cational climate in pediatric residents in Thailand. BMC medical education, 19(1), 245. DOI 10.1186/s12909-019-1687-7.

Papaefstathiou, E., Tsounis, A., Papaefstathou, E., Malliarou, M., Sergentanis, T., & Sarafis, P. (2019). Impact of hospital educational environment and occupational stress on burnout among Greek medical residents. BMC research notes, 12(1), 281. DOI 10.1186/s13104-019-4326-9.

Marinoni, G., Land, H.V., & Jensen, T. (2020). The impact of COVID-19 on higher education around the world. IAU global survey report. Published by the International Association of Universities.

Roff, S., McAleer, S., & Skinner, A. (2005). Development and validation of an instrument to measure the postgraduate clinical learning and teaching educational environment for hospital-based junior doctors in the UK. Med. Teach., 27(4), 326-331. DOI 10.1080/01421590500150874. PMID: 16024415.

Soemantri, D., Herrera, C., & Riquelme, A. (2010). Measuring the educational environment in health professions studies: a systematic review. Medical teacher, 32(12), 947-952. DOI 10.3109/01421591003686229.

Vieira, J.E. (2008). The postgraduate hospital educational environment measure (PHEEM) questionnaire identifies quality of instruction as a key factor predicting academic achievement. Clinics, 63(6), 741-746. DOI 10.1590/S1807-59322008000600006.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-24

Як цитувати

Зелененька, Л. І., Гребеник, М. В., & Микуляк, В. Р. (2024). СУЧАСНИЙ СТАН ТА ВИКЛИКИ ПІСЛЯДИПЛОМНОГО НАВЧАННЯ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ В УМОВАХ КРИЗОВИХ ПЕРІОДІВ . Медична освіта, (1), 110–114. https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2024.1.14588

Номер

Розділ

РЕФОРМУВАННЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ