ДИСТАНЦІЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ В ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ: РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ

Abstract

З метою прогностичної оцінки попиту та готовності лікарів до дистанційної форми післядипломного навчання методом
анкетування були опитані 172 практикуючих та лікарів-інтернів терапевтичного профілю. Виявлено, що загалом 82 %
лікарів мають можливість користуватися комп’ютером з доступом в мережу Internet, про рівні опанування персональним
комп’ютером за градаціями користувач та досвідчений користувач повідомили 48,8 та 4,7 % відповідно, переважно у віці
до 40 р. Лише 13,4 % респондентів впевнено уявляли форму і зміст дистанційного навчання, а 66,3 % лікарів надавали
перевагу очному. Разом з тим, 48,3 % опитаних прихильно ставляться до запровадження дистанційного навчання в
систему післядипломної освіти. Зроблено висновок, що для реалізації дистанційного навчання слід завершити законодав-
че її врегулювання, а перспектива повноцінного функціонування цієї системи серед лікарського загалу найбільш реаль-
но очікувати в найближчі п’ять років.