ЛІКУВАТИСЯ З ПРИВОДУ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ У СТАЦІОНАРІ ЧИ АМБУЛАТОРНО – ЩО ДУМАЮТЬ ПАЦІЄНТИ?
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2018.4.9770Ключові слова:
цукровий діабет, мелатонін, алоксан, глутатіон, антиоксидантна системаАнотація
Мета роботи – з’ясувати ставлення пацієнтів, хворих на туберкульоз легень, до стаціонарного і амбулаторного лікування.
За складеною анкетою проведено опитування 105 хворих на туберкульоз легень. Аналізували склад хворих, їх ставлення до стаціонарного чи амбулаторного лікування, частоту і причини переривання хіміотерапії.
73,3 % опитаних хворих висловилися за доцільність стаціонарного лікування до поліпшення стану здоров’я і знебацилення, мотивуючи це небажанням заражати своїх близьких (таку думку висловили 96,0 % хворих 4-ї категорії) і кращими умовами та більшою, на їх думку, ефективністю стаціонарного лікування. Тільки амбулаторне лікування підтримують 8,6 % опитаних. Перериви в прийманні туберкулостатиків у стаціонарі в 79,2 % випадків були зумовлені їх побічною дією, на амбулаторному етапі в 65,0 % випадків байдужістю хворих за відсутності належного контролю лікування. Аналіз відповідей окремих груп хворих залежно від місця проживання, супровідних захворювань, шкідливих звичок, хіміорезистентності збудника дозволив виділити особливості ставлення цих хворих до лікування, які можуть бути враховані при виборі моделі лікування.
Висновки. При незаперечній необхідності оптимізації ліжкового фонду, повна відмова від початкового стаціонарного лікування до знебацилення і поліпшення стану здоров’я хворого передчасна. Його доцільність зумовлена епідеміологічними, соціальними чинниками, необхідністю встановлення переносності хіміотерапії та її корекції, а також складністю організації амбулаторного контрольованого лікування, особливо в сільській місцевості.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).