ГЕНЕТИЧНІ ВАРІАЦІЇ АЛЕЛЕЙ HLA DRB1 ПРИ ЦЕРЕБРАЛЬНОМУ ТОКСОПЛАЗМОЗІ У ПАЦІЄНТІВ З ВІЛ-ІНФЕКЦІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2018.2.9021Ключові слова:
ВІЛ-інфекція, опортуністичні захворювання, церебральний токсоплазмоз, HLA DRB1 алелі.Анотація
Токсоплазмоз ЦНС є однією з найрозповсюдженіших причин ураження мозку у пацієнтів зі СНІДом. Поліморфізм локусів HLA DRB1 пов’язаний із захистом проти ВІЛ-1 та може впливати на розвиток опортуністичних захворювань.
Мета роботи – вивчити варіації алелей HLA DRB1 при церебральному токсоплазмозі та порівняти їх з даними пацієнтів при інших опортуністичних захворюваннях IV клінічної стадії ВІЛ-інфекції для визначення протекторних можливостей.
Пацієнти і методи. Обстежено 70 пацієнтів з ВІЛ-інфекцією та опортуністичними захворюваннями, індикаторними для IV клінічної стадії, віком від 24 до 61 років, серед яких чоловіків було 41 (58,6 %), жінок – 29 (41,4 %). 66 (94,3 %) пацієнтів були виписані з лікарні з покращенням стану, 4 (5,7 %) хворих померли внаслідок захворювання.
Пацієнти були розподілені на дві групи: основну групу склали 23 хворих (32,9 %) з токсоплазмозом головного мозку, підтвердженим детекцією ДНК Toxoplasma gondii в лікворі, серологічними дослідженнями та характерними ознаками на серії томограм, а у померлих пацієнтів дослідженням автопсійного матеріалу тканини мозку. Групу порівняння склали 47 хворих (67,1 %), які мали інші опортуністичні захворювання.
Типування DRВ1 алелів проводилось методом ПЛР, варіантом сіквенс-специфічних праймерів (PCR-SSP). Дослідження здійснювалося наборами «HLA-ДНК-ТЕХ» для типування генів DRВ1 виробництва «ДНК-Технологія» (РФ).
Статистична обробка результатів дослідження проводилась з використанням пакету прикладних програм STATISTICA v.6.1®.
Результати. Аналіз варіацій алелей локусів DRB1 системи HLA II класу у 70 хворих з IV клінічною стадією ВІЛ-інфекції довів, що в більшості випадків визначались алелі локусів DRB1*01 (21,4 %), DRB1*04 (18,6 %), DRB1*07 (25,7 %), DRB1*11 (35,7 %), DRB1*13 (18,6 %), DRB1*15 (17,1 %), DRB1*16 (21,4 %). Алелі DRB1*02, DRB1*05, DRB1*06, DRB1*09, DRB1*18 не виявлялись в жодному випадку.
Встановлено тенденції до збільшення серед хворих з токсоплазмозом носіїв алелей DRB1*01 (30,4 %), DRB1*15 (26,1 %), DRB1*16 (30,4 %), порівняно з іншими опортуністичними захворюваннями – 17,0 %, 12,8 % і 17,0 % відповідно, що при більшій кількості спостережень в означених групах може досягти критичного рівня статистичної значимості (p<0,05) для прогнозування церебрального токсоплазмозу. Водночас ризик розвитку токсоплазмозу серед ВІЛ-позитивних пацієнтів з алелями DRB1*13 був вірогідно нижчим, ніж при інших захворюваннях (rs=-0,26; p<0,05). Так, алель гена DRB1*13 виявлявся в 1 (4,3 %) хворого з токсоплазмозною інфекцією і у 12 (25,5 %) хворих з опортуністичними захворюваннями іншої етіології (р=0,048 FET), що свідчить про можливу захисну дію означених алелей.
Проведений аналіз варіацій алелей DRB1 системи HLA II класу при токсоплазмозі окремо залежно від статі показав наявність вірогідних асоціацій з токсоплазмозом у жінок, носіїв алелей гена DRB1*16 (46,2 %; p<0,01), в той час як у чоловіків такий варіант частіше асоціювався з опортуністичними захворюваннями іншої етіології (25,8 проти 10,0 %; p>0,05). Протилежні тенденції встановлені відносно алелей DRB1*04: у жінок вони були виявлені лише у пацієнток без токсоплазмозної інфекції (31,3 %; p<0,05), у чоловіків, навпаки, носіїв алелей DRB1*04 було більше серед хворих з токсоплазмозом (30,0 проти 16,1 %; p>0,05).
Висновки. Експресія варіанта HLA-DRB1 має певний зв’язок зі статтю, впливає на прогресування ВІЛ та розвиток токсоплазмозу. Тенденція до збільшення носіїв алелей DRB1*01 (30,4 %), DRB1*15 (26,1 %), DRB1*16 (30,4 %) серед пацієнтів з токсоплазмозом свідчить про підвищену чутливість до токсоплазмозу та необхідність посилення профілактичних заходів у групі. Нижчий ризик розвитку токсоплазмозу серед ВІЛ-позитивних пацієнтів з алелями DRB1*13, ніж інших захворювань (rs=-0,26; p<0,05), свідчить про протекторну дію даного генетичного варіанту відносно токсоплазмозу.
Посилання
Tan, I.L., Smith, B.R., von Geldern, G., Mateen, F.J., & McArthur, J.C. (2012). HIV-associated opportunistic infections of the CNS. The Lancet Neurology, 11 (7), 605-617.
Vallat-Decouvelaere, A.V., Chrétien, F.L., de la Grandmaison, G., Carlier, R., Force, G. & Gray, F. (2003). The neuropathology of HIV infection in the era of highly active antiretroviral therapy. Annales de Pathologie, 23(5), 408-423.
Cohen, B.A. (1999). Neurologic manifestations of toxoplasmosis in AIDS. Seminars in neurology, 19(2), 201-211. Thieme Medical Publishers, Inc..
Camara, V.D., Tavares, W., Ribeiro, M., & Dumas, M. (2003). Neurological manifestations of toxoplasmosis in AIDS. DST--Jornal Brasileiro de Doenças Sexualmente Transmissíveis, 15(3), 46-50.
Bolokadze, N., Gabunia, P., Ezugbaia, M., Gatserelia, L., & Khechiashvili, G. (2008). Neurological complications in patients with HIV/AIDS. Georgian Medical News, (165), 34-38.
Nissapatorn, V., Lee, C., Quek, K.F., Leong, C.L., Mahmud, R., & Abdullah, K.A. (2004). Toxoplasmosis in HIV/AIDS patients: a current situation. Japan. J. Infect. Dis., 57(4), 160-165.
Shostakovych-Koretska, L.R., Lytvyn, K.Yu., Volikova, O.O., Bilokon, О.О., Mishkoi, І.P., Chykarenko, Z.О., … & Halushchenko, S.A. (2017). Kharakterystyka tserebralnoho toksoplazmozu v patsiientiv z VIL: retrospektyvnyi analiz 135 vypadkiv u Dnipropetrovskomu rehioni [Characteristics of cerebral toxoplasmosis in HIV patients: retrospective analysis of 135 cases in Dnepropetrovsk region]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Researches, 4, 86-90 [in Ukrainian].
Shostakovych-Koretska, L.R., Lytvyn, K.Yu., Hubar, I.O., Volikova, O.O., Chykarenko, Z.О., Kushnierova, O.A. & Sheveliova, O.V. (2017). Analiz zmin syrovatkovoho beta-2-mikrohlobulinu ta pokaznykiv hematolohichnoho profiliu u patsiientiv iz VIL-asotsiiovanymy nevrolohichnymy zakhvoriuvanniamy [Analysis of changes of serum beta-2-microglobulin and hematological parameters in patients with HIV-associated neurological diseases]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Researches, 3, 110-113 [in Ukrainian].
Matinella, A., Lanzafame, M., Bonometti, M.A., Gajofatto, A., Concia, E., Vento, S., … & Ferrari, S. (2015). Neurological complications of HIV infection in pre-HAART and HAART era: a retrospective study. J. Neurology, 262 (5), 1317-1327.
Bowen, L.N., Smith, B., Reich, D., Quezado, M., & Nath, A. (2016). HIV-associated opportunistic CNS infections: pathophysiology, diagnosis and treatment. Nature Rev. Neurology, 12 (11), 662.
Park, J.Y., & Kim, M.J. (2014). Immune reconstitution inflammatory syndrome in acquired immune deficiency syndrome related to cryptococcal meningoencephalitis. Journal of Investigative Medicine High Impact Case Reports, 2 (2), 2324709614533951.
Li, W.X., Xia, J.A., Zhou, X., Ma, Y., Shen, G., & Qiu, F.W. (2017). Association of HLA alleles (A, B, DRB1) and HIV-1 infection in the Han population of Hubei, China. Journal of Huazhong University of Science and Technology [Medical Sciences], 37(1), 131-139.
Sundqvist, E., Buck, D., Warnke, C., Albrecht, E., Gieger, C., Khademi, M., ... & Søndergaard, H.B. (2014). JC polyomavirus infection is strongly controlled by human leucocyte antigen class II variants. PLoS pathogens, 10(4), e1004084.
Ferre, A.L., Hunt, P.W., McConnell, D.H., Morris, M.M., Garcia, J.C., Pollard, R.B., ... & Shacklett, B.L. (2010). HIV controllers with HLA-DRB1*13 and HLA-DQB1*06 alleles have strong, polyfunctional mucosal CD4+ T-cell responses. J. Virology, 84 (21), 11020-11029.
De Lourdes Veronese Rodrigues, M., De Castro Figueiredo, J.F., Deghaide, N.H.S., Romao, E., De Souza, N.V., & Donadi, E.A. (2003). Frequency of HLA class 1 and 2 alleles in Brazilian patients with AIDS and cytomegalovirus retinitis. Acta Ophthalmologica, 81 (5), 514-516.
Oriol-Tordera, B., Llano, A., Ganoza, C., Cate, S., Hildebrand, W., Sanchez, J., ... & Olvera, A. (2017). Impact of HLA-DRB1 allele polymorphisms on control of HIV infection in a Peruvian Msm cohort. HLA, 90 (4), 234-237.
Ranasinghe, S., Cutler, S., Davis, I., Lu, R., Soghoian, D.Z., Qi, Y., ... & Kuhl, B. (2013). Association of HLA-DRB1–restricted CD4+ T cell responses with HIV immune control. Nature Medicine, 19 (7), 930.
Julg, B., Moodley, E.S., Qi, Y., Ramduth, D., Reddy, S., Mncube, Z., ... & Walker, B.D. (2011). Possession of HLA class II DRB1*1303 associates with reduced viral loads in chronic HIV-1 clade C and B infection. J. Infect. Dis., 203 (6), 803-809.
Figueiredo, J.F.D.C., Rodrigues, M.D.L.V., Deghaide, N.H.S., & Donadi, E.A. (2008). HLA profile in patients with AIDS and tuberculosis. Braz. J. Infect. Dis., 12 (4), 278-280.
Sveinbjornsson, G., Gudbjartsson, D.F., Halldorsson, B.V., Kristinsson, K.G., Gottfredsson, M., Barrett, J.C., ... & Helgadottir, H.T. (2016). HLA class II sequence variants influence tuberculosis risk in populations of European ancestry. Nature Genetics, 48 (3), 318.
Oliveira-Cortez, A., Melo, A.C., Chaves, V.E., Condino-Neto, A., & Camargos, P. (2016). Do HLA class II genes protect against pulmonary tuberculosis? A systematic review and meta-analysis. Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis., 35 (10), 1567-1580.
Shostakovych-Koretska, L.R., Volikova, O.O., Lytvyn, K.Yu., Hubar, I.O., Kushnierova, O.A., & Sheveliova, O.V. (2017). HLA DRB1 polimorfizm ta ryzyk vynyknennia ko-infektsii VIL/tuberkuloz [HLA DRB1 polymorphism and the risk of co-infection with HIV/tuberculosis]. Medychni perspektyvy – Medical Prospects, ХХІІ (3), 81-88 [in Ukrainian].
Volikova, O.A. (2015). Correlation of locus alleles of DRB1 II class of histocompatibility complex with clinical, immunological and virological parameters in HIV infection. Eur. Sci. Rev., (9-10), 48-50.
De Sorrentino, A.H., López, R., Motta, P., Marinic, K., Sorrentino, A., Iliovich, E., ... & Salomón, H. (2005). HLA class II involvement in HIV-associated Toxoplasmic encephalitis development. Clin. Immunology, 115(2), 133-137.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
