МІКРОБІОТА – ДРУГИЙ МОЗОК ЛЮДИНИ?

Автор(и)

  • І.В. Богадельніков Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського
  • Н.І. Мужецька
  • Е.В. Здирко
  • Ю.В. Вяльцева

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2011.4.621

Анотація

Цілісний характер колоніальної та міжклітинної організації мікробіоти людини, колективні, обов’язкові для усієї колонії форми поведінки, біосоціальні ознаки (бактерійний альтруїзм у вигляді апоптозу та аутолізу в інтересах популяції), нестабільність генів, які відповідають за ці процеси, дозволяють розглядати мікробіоту як соціальне співтовариство, подібне до тварин та людей. Встановлення загальних нейротрансмітерів, які впливають як на головний мозок, так і на мікробіоту, наявність гомологічних рецепторів у мікробів та нервових клітин і загальних інформаційних агентів (малих молекул), їх структурна, кількісна (інформаційна) відповідність, вплив на соціальну поведінку людини дозволяє розглядати мікробіоту як аналог нервової системи.

Біографія автора

І.В. Богадельніков, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-06-23

Як цитувати

Богадельніков, І., Мужецька, Н., Здирко, Е., & Вяльцева, Ю. (2013). МІКРОБІОТА – ДРУГИЙ МОЗОК ЛЮДИНИ?. Інфекційні хвороби, (4). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2011.4.621

Номер

№ 4 (2011)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).