МІКРОБІОТА – ДРУГИЙ МОЗОК ЛЮДИНИ?

Abstract

Цілісний характер колоніальної та міжклітинної організації мікробіоти людини, колективні, обов’язкові для усієї колонії форми поведінки, біосоціальні ознаки (бактерійний альтруїзм у вигляді апоптозу та аутолізу в інтересах популяції), нестабільність генів, які відповідають за ці процеси, дозволяють розглядати мікробіоту як соціальне співтовариство, подібне до тварин та людей. Встановлення загальних нейротрансмітерів, які впливають як на головний мозок, так і на мікробіоту, наявність гомологічних рецепторів у мікробів та нервових клітин і загальних інформаційних агентів (малих молекул), їх структурна, кількісна (інформаційна) відповідність, вплив на соціальну поведінку людини дозволяє розглядати мікробіоту як аналог нервової системи.