ЗМІНИ ЕТІОЛОГІЧНОГО СПЕКТРУ ЗБУДНИКІВ ЛЕПТОСПІРОЗУ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ НА ТЕРНОПІЛЛІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2016.1.5956Анотація
Тернопільська область є ендемічною по лептоспірозу.
Її природні умови (слабколужні чи лужні ґрунти,
температура повітря, достатня кількість опадів)
сприяють існуванню основного природного резервуара
збудника − мишоподібних гризунів. На території облас-
ті постійно виділяються різні сероваріанти лептоспір
від гризунів і сільськогосподарських тварин. Проведе-
ний аналіз циркуляції збудників хвороби між різними
джерелами (гризуни, інші тварини) і щорічної захворю-
ваності населення свідчить про те, що нові серовари
лептоспір заносяться здебільшого сільськогосподар-
ськими тваринами, від яких через довкілля інфікується
людина, іноді з інтервалом 3-5 років; спостерігається
подальше розповсюдження нових для даної території
сероварів збудника у всіх видів обстежених мишопо-
дібних гризунів. Встановлено, що сільськогосподарські
тварини і гризуни є конкуруючими резервуарами. Для
прогнозування подальшої епідситуації з лептоспірозу
серед населення та покращення його діагностики
необхідний постійний моніторинг чисельності, інфіко-
ваності та лептоспіроносійства серед мишоподібних
гризунів і сільськогосподарських тварин й розширення
набору діагностичних штамів лептоспір з урахуванням
нових варіантів збудників у тварин.
Ключові слова: лептоспіроз, захворюваність
населення, джерела інфекції, мишоподібні гризуни,
сільськогосподарські тварини.
Посилання
Global Morbidity and Mortality of Leptospirosis: A Systematic Review / [F. Costa, J.E. Hagan, J. Calcagno et al.] // PLoS Negl. Trop. Dis. − 2015. − Vol. 9, N 9:e0003898. doi: 10.1371/journal.pntd.0003898.
Ekoloho-epidemiolohichni osoblyvosti leptospirozu na Ivano-Frankivshchyni / N.O. Vynohrad, O.P. Kiriiak, L.I. Murzova ta in. // Suchasni infektsii. – 2004. – № 1. – S. 60-65.
Kravchuk Yu.A. Epizootoloho-epidemiolohichni osoblyvosti leptospirozu v Ternopilskii oblasti / Yu.A. Kravchuk, N.A. Vasylieva // Analy Mechnykivskoho instytutu. − 2015. − № 2. − S. 165-171.
Epizootolohichni ta epidemiolohichni aspekty leptospirozu v Ukraini / [V.I. Zadorozhna, S.V. Protas, N.V. Hopko ta in.]. − K., 2014. − 46 s.
Bernasovska Ye.P. Problema leptospirozu v Ukraini / Ye.P. Bernasovska, V.M. Kondratenko, O.V. Melnytska // Infektsiini khvoroby. − 1996. − № 2. − S. 37-39.
Zakhvoriuvanist liudei na leptospiroz ta infikovanist patohennymy leptospiramy hryzuniv u Ternopilskii oblasti / N.A. Vasylieva, T.V. Burtniak, B.V. Blazhkevych, L.O. Hruzyna // Infektsiini khvoroby. – 1995. – № 2. – S. 22-25.
Epidemiolohichni osoblyvosti leptospirozu v zakhidnomu rehioni Ukrainy / [N.A. Vasylieva, Yu.A. Polishchuk, O.L. Ivakhiv ta in.] // Infektsiini khvoroby. – 2008. – № 2. – S. 14-18.
Vasylieva N.A. Evoliutsiia epidemichnoho protsesu leptospirozu (za materialamy Ternopilskoi oblasti) / N.A. Vasylieva, O.S. Lutsuk, O.V. Pavliv // Profilaktychna medytsyna. − 2011. − № 2. − S. 69-73.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).