КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ГОСТРІ КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ, ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СИЛІКСУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2004.3.2007Анотація
Силікс - це новий синтетичний аморфний високодисперсний кремнезем (ВДК). Будучи ентеросорбентом нового покоління, він має високу гідрофільність і відповідно спроможність сорбувати воду. Позитивними його властивостями можна вважати і фізико-хімічну стабільність, у тому числі нерозчинністьу внутрішньому середовищі організму, він не всмоктується з кишкового каналу. Проте більше клінічне значення має інша особливість силіксу, що зумовлено його фізико-хімічними властивостями. Це висока здатність сорбувати білок (зв'язувати протеїн). З цього випливає той факт, що він може бути використаний для виведення з організму екзо- і ендотоксинів, патогенних імунних комплексів, продуктів деградації некротичних тканин й інших шкідливих речовин білкового походження, що так важливо в педіатричній практиці. Крім того, він може фіксуватися на поверхні мікроорганізмів, оскільки частинки силіксу за розмірами значно менші порівняно з мікроорганізмами, що дає їм можливість адсорбуватися на клітинах мікробів, а не навпаки. Навіть при незначній концентрації частинки препарату аглютинуються збудниками, створюючи єдиний конгломерат. Після контакту із силіксом бактерії стають чутливішими до антибіотиків, а також до дії протеолітичних ферментів й інших компонентів шлункових і кишкових соків, тому що на відміну від інших ентеросорбентів він позитивно впливає на фармакодинаміку паралельно застосовуваних лікарських засобів (створюєїхдепо, покращує всмоктування, сприяє пролонгованій дії) і не порушує процеси травлення.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).