КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ГОСТРІ КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ, ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СИЛІКСУ

Abstract

Силікс - це новий синтетичний аморфний високодисперсний кремнезем (ВДК). Будучи ентеросорбентом нового покоління, він має високу гідрофільність і відповідно спроможність сорбувати воду. Позитивними його властивостями можна вважати і фізико-хімічну стабільність, у тому числі нерозчинністьу внутрішньому середовищі організму, він не всмоктується з кишкового каналу. Проте більше клінічне значення має інша особливість силіксу, що зумовлено його фізико-хімічними властивостями. Це висока здатність сорбувати білок (зв'язувати протеїн). З цього випливає той факт, що він може бути використаний для виведення з організму екзо- і ендотоксинів, патогенних імунних комплексів, продуктів деградації некротичних тканин й інших шкідливих речовин білкового походження, що так важливо в педіатричній практиці. Крім того, він може фіксуватися на поверхні мікроорганізмів, оскільки частинки силіксу за розмірами значно менші порівняно з мікроорганізмами, що дає їм можливість адсорбуватися на клітинах мікробів, а не навпаки. Навіть при незначній концентрації частинки препарату аглютинуються збудниками, створюючи єдиний конгломерат. Після контакту із силіксом бактерії стають чутливішими до антибіотиків, а також до дії протеолітичних ферментів й інших компонентів шлункових і кишкових соків, тому що на відміну від інших ентеросорбентів він позитивно впливає на фармакодинаміку паралельно застосовуваних лікарських засобів (створюєїхдепо, покращує всмоктування, сприяє пролонгованій дії) і не порушує процеси травлення.