КЛІНІЧНІ ПРЕДИКТОРИ КОРОТКОСТРОКОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ БЛАСТОЦИСТОЗУ НІФУРАТЕЛЕМ

І. П. Бодня

doi:10.11603/1681-2727.2025.3.15593

Автор(и)

І. П. Бодня Харківський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-7687-4068

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.3.15593

Ключові слова:

бластоцистоз, клініка, ефективність терапії, прогноз

Анотація

Питання індивідуалізації лікування хворих є актуальною проблемою сучасної медицини. Одним із напрямів розв’язання цієї проблеми є розробка предикторів ефективності лікарських засобів, зокрема й ніфурателю, під час терапії бластоцистозу.

Пацієнти і методи. З метою встановлення прогностичної значущості клінічної симптоматики був здійснений ретроспективний її аналіз у 69 хворих на бластоцистоз, які лікувалися ніфурателем у поєднанні із симптоматичними препаратами. Усіх хворих було розподілено на альтернативні групи: з добрим (група А, n=41) і задовільним (група Б, n=28) терапевтичним ефектом.

До групи А відносили пацієнтів, у яких через 1 місяць від початку лікування ступінь регресії клінічних проявів загалом становив ≥31 %, а до групи Б − з ≤30 %. Як критерій короткостроковості прогнозу слугувала ефективність лікування через 1 місяць від його початку.

Результати досліджень та їх обговорення. Попередній аналіз встановив достовірні відмінності за більшістю симптомів між групами, що дало підставу для розробки предикторів ефективності терапії ніфурателем за допомогою неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна.

Високу прогностичну інформативність виявили: ступінь маніфестації клінічної симптоматики (J=3,74), тривалість захворювання (J=2,05), вік хворого (J=1,60), запаморочення (J=3,08), лімфаденопатія (J=2,85), біль голови (J=2,75) та артралгії (J=2,66), диспепсичний синдром (J=2,62), погіршення пам’яті (J=2,42), відчуття важкості у правому підребер’ї (J=2,41), м’язовий біль (J=1,67), температура тіла (J=1,38), тахікардія (J=1,07) і вегето-вісцеральний синдром (J=1,02). Помірна прогностична цінність характерна для зниження працездатності (J=0,82) і болю в ділянці серця (J=0,50), а низька − для абдомінального больового синдрому (J=0,45), збільшення селезінки (J=0,44) і печінки (J=0,23). Щодо таких симптомів, як стать хворого (J=0,14), шкірні прояви (J=0,07), судоми (J=0,04) і жовтяниця (J=0,01) − предикторних властивостей не виявлено.

Апробований прогностичний алгоритм на групі навчання (n=69) виявив високу надійність, оскільки кількість помилкових прогнозів склала 4,3 %, що не перевищило 5 % (р<0,05) заданого рівня надійності, правильні прогнози склали 81,2 %, невизначені − 14,5 % випадків.

Висновки. За допомогою неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна розроблено алгоритм короткострокового прогнозу (до 1 місяця) ефективності терапії хворих на бластоцистоз ніфурателем, у якому визначено значення прогностичних коефіцієнтів кожної з градацій симптомів та їх загальну прогностичну інформативність.

Найбільшу діагностичну інформативність виявили такі клінічні симптоми, як ступінь маніфестації клінічної симптоматики (J=3,74), запаморочення (J=3,08), лімфаденопатія (J=2,85), головний (J=2,75) та суглобовий (J=2,66) біль.

Апробація алгоритму на групі обстеження (n=69) за 95 % рівня надійності виявила високу його ефективність, а частка помилкових прогнозів становила 4,3 %, що не перевищило заданий рівень надійності, а правильні прогнози становили 81,2 %, невизначені − 14,5 %.

Біографія автора

І. П. Бодня, Харківський національний медичний університет

канд. мед. наук, доцент кафедри інфекційних хвороб, дитячих інфекційних хвороб та фтизіатрії

Посилання

Tan, K. S. (2008). New insights on classification, identification, and clinical relevance of Blastocystis spp. Clinical Microbiology Reviews, 21(4), 639–665. https://doi.org/10.1128/CMR.00022-08 DOI: https://doi.org/10.1128/CMR.00022-08

Clark, C. G., van der Giezen, M., Alfellani, M. A., & Stensvold, C. R. (2013). Recent developments in Blastocystis research. Advances in Parasitology, 82, 1–32. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-407706-5.00001-0 DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-407706-5.00001-0

Arisue, N., Hashimoto, T., Yoshikawa, H., Nakamura, Y., Nakamura, G., Nakamura, F., Yano, T. A., & Hasegawa, M. (2002). Phylogenetic position of Blastocystis hominis and of stramenopiles inferred from multiple molecular sequence data. Journal of Eukaryotic Microbiology, 49(1), 42–53. https://doi.org/10.1111/j.1550-7408.2002.tb00339.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1550-7408.2002.tb00339.x

Andersen, L. O., & Stensvold, C. R. (2016). Blastocystis in health and disease: Are we moving from a clinical to a public health perspective? Journal of Clinical Microbiology, 54(3), 524–528. https://doi.org/10.1128/JCM.02520-15 DOI: https://doi.org/10.1128/JCM.02520-15

Wawrzyniak, I., Poirier, P., Viscogliosi, E., Dionigia, M., Texier, C., Delbac, F., & Alaoui, H. E. (2013). Blastocystis, an unrecognized parasite: An overview of pathogenesis and diagnosis. Therapeutic Advances in Infectious Disease, 1(5), 167–178. https://doi.org/10.1177/2049936113504754 DOI: https://doi.org/10.1177/2049936113504754

Sheehan, D. J., Raucher, B. G., & McKitrick, J. C. (1986). Association of Blastocystis hominis with signs and symptoms of human disease. Journal of Clinical Microbiology, 24(4), 548–550. https://doi.org/10.1128/jcm.24.4.548-550.1986 DOI: https://doi.org/10.1128/jcm.24.4.548-550.1986

Doyle, P. W., Helgason, M. M., Mathias, R. G., & Proctor, E. M. (1990). Epidemiology and pathogenicity of Blastocystis hominis. Journal of Clinical Microbiology, 28(1), 116–121. https://doi.org/10.1128/jcm.28.1.116-121.1990 DOI: https://doi.org/10.1128/jcm.28.1.116-121.1990

Qadri, S. M., al-Okaili, G. A., & al-Dayel, F. (1989). Clinical significance of Blastocystis hominis. Journal of Clinical Microbiology, 27(11), 2407–2409. https://doi.org/10.1128/jcm.27.11.2407-2409.1989 DOI: https://doi.org/10.1128/jcm.27.11.2407-2409.1989

Miller, R. A., & Minshew, B. H. (1988). Blastocystis hominis: An organism in search of a disease. Reviews of Infectious Diseases, 10(5), 930–938. https://doi.org/10.1093/clinids/10.5.930 DOI: https://doi.org/10.1093/clinids/10.5.930

Udkow, M. P., & Markell, E. K. (1993). Blastocystis hominis: Prevalence in asymptomatic versus symptomatic hosts. Journal of Infectious Diseases, 168(1), 242–244. https://doi.org/10.1093/infdis/168.1.242 DOI: https://doi.org/10.1093/infdis/168.1.242

Poirier, P., Wawrzyniak, I., Vivarès, C. P., Delbac, F., & El Alaoui, H. (2012). New insights into Blastocystis spp.: A potential link with irritable bowel syndrome. PLoS Pathogens, 8(3), e1002545. https://doi.org/10.1371/journal.ppat.1002545 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.ppat.1002545

Doğruman-Al, F., Kustimur, S., Yoshikawa, H., Tuncer, C., Şimşek, Z., Tanyüksel, M., Araz, E., & Boorom, K. (2009). Blastocystis subtypes in irritable bowel syndrome and inflammatory bowel disease in Ankara, Turkey. Memórias do Instituto Oswaldo Cruz, 104(5), 724–727. https://doi.org/10.1590/s0074-02762009000500011 DOI: https://doi.org/10.1590/S0074-02762009000500011

Giacometti, A., Cirioni, O., Fiorentini, A., Fortuna, M., & Scalise, G. (1999). Irritable bowel syndrome in patients with Blastocystis hominis infection. European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases, 18(6), 436–439. https://doi.org/10.1007/s100960050314 DOI: https://doi.org/10.1007/s100960050314

Nagler, J., Brown, M., & Soave, R. (1993). Blastocystis hominis in inflammatory bowel disease. Journal of Clinical Gastroenterology, 16(2), 109–112. https://doi.org/10.1097/00004836-199303000-00006 DOI: https://doi.org/10.1097/00004836-199303000-00006

Beghini, F., Pasolli, E., Truong, T. D., Putignani, L., Cacciò, S. M., & Segata, N. (2017). Large-scale comparative metagenomics of Blastocystis, a common member of the human gut microbiome. The ISME Journal, 11(12), 2848–2863. https://doi.org/10.1038/ismej.2017.139 DOI: https://doi.org/10.1038/ismej.2017.139

Audebert, C., Even, G., Cian, A., Loywick, A., Merlin, S., Viscogliosi, E., & Chabé, M.; Blastocystis Investigation Group. (2016). Colonization with the enteric protozoa Blastocystis is associated with increased diversity of human gut bacterial microbiota. Scientific Reports, 6, 25255. https://doi.org/10.1038/srep25255 DOI: https://doi.org/10.1038/srep25255

Iebba, V., Santangelo, F., Totino, V., Pantanella, F., Monsia, A., Di Cristanziano, V., Di Cave, D., Schippa, S., Berrilli, F., & D’Alfonso, R. (2016). Gut microbiota related to Giardia duodenalis, Entamoeba spp. and Blastocystis hominis infections in humans from Côte d’Ivoire. Journal of Infection in Developing Countries, 10(9), 1035–1041. https://doi.org/10.3855/jidc.8179 DOI: https://doi.org/10.3855/jidc.8179

Nourrisson, C., Scanzi, J., Pereira, B., Nkoud-Mongo, C., Wawrzyniak, I., Cian, A., Viscogliosi, E., Livrelli, V., Delbac, F., Dapoigny, M., & Poirier, P. (2014). Blastocystis is associated with decrease of fecal microbiota protective bacteria: Comparative analysis between patients with irritable bowel syndrome and control subjects. PLoS ONE, 9(11), e111868. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0111868 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0111868

Stensvold, C. R., Suresh, G. K., Tan, K. S., Thompson, R. C., Traub, R. J., Viscogliosi, E., Yoshikawa, H., & Clark, C. G. (2007). Terminology for Blastocystis subtypes–a consensus. Trends in Parasitology, 23(3), 93–96. https://doi.org/10.1016/j.pt.2007.01.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pt.2007.01.004

Malatyalı, E., & Özçelik, S. (2011). Isolation of Blastocystis spp. from human hosts and in vitro determination of different morphological forms. Türkiye Parazitoloji Dergisi, 35(1), 19–22. https://doi.org/10.5152/tpd.2011.05 DOI: https://doi.org/10.5152/tpd.2011.05

Petti, S., Andreasen, J. O., Glendor, U., & Andersson, L. (2022). NA0D – The new traumatic dental injury classification of the World Health Organization. Dental Traumatology, 38(3), 170–174. https://doi.org/10.1111/edt.12753 DOI: https://doi.org/10.1111/edt.12753

Lepczyńska, M., Białkowska, J., Dzika, E., Piskorz-Ogórek, K., & Korycińska, J. (2017). Blastocystis: How do specific diets and human gut microbiota affect its development and pathogenicity? European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases, 36(9), 1531–1540. https://doi.org/10.1007/s10096-017-2965-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s10096-017-2965-0

Gubler, E. V. (1978). Computational methods for the analysis and recognition of pathological processes. Meditsina.