СПОСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ВІЛ-АСОЦІЙОВАНОЇ ГЕРПЕТИЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2013.3.1553Анотація
Вивчено діагностичну інформативність серологічних і вірусологічних маркерів ВІЛ-асоційованої герпетичної інфекції з врахуванням стадії ВІЛ-інфекції. У хворих виявлено феномен відсутності діагностичного росту протигерпетичних антитіл класу IgG та відсутності антитіл класу IgМ на тлі імунодефіциту. Не встановлено прямої кореляції між висотою рівнів специфічних IgG і активністю інфекційного процесу. Реплікативні форми герпетичної інфекції діагностували у хворих як з високими рівнями IgG (І-ІІ стадія ВІЛ-інфекції), так і з низькими (ІІІ-ІV стадіями ВІЛ-інфекції). Дуже рідко (3,0 % випадків) при активній герпетичній інфекції виявляли специфічні IgM. Метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) підтверджує найвищу інформативність матеріалу із піхви і цервікального каналу при генітальному герпесі (відповідно 37,5 і 31,25 % позитивних результатів) та з крові і стравоходу при генералізованих формах (відповідно 62,5 і 62,5 % позитивних результатів) герпетичної інфекції. При дослідженні ліквору методом ПЛР герпетична етіологія енцефаліту підтверджена у 100 % хворих. У зв’язку з низькою діагностичною інформативністю серологічних маркерів для оптимізації діагностики ВІЛ-асоційованої герпетичної інфекції запропоновано двохетапний алгоритм, який дозволяє підвищити ефективність її діагностики порівняно із протокольним дослідженням на 13,0 %.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).