КОРОНАВІРУСНА ХВОРОБА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РИЗИКОМ ВИНИКНЕННЯ ТЯЖКОГО ТА УСКЛАДНЕНОГО ПЕРЕБІГУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2024.4.15004

Ключові слова:

респіраторні інфекції, фактори ризику, цукровий діабет, вагітність, ендотелійна дисфункція, серцева недостатність

Анотація

Проблеми перебігу інфекційних хвороб на тлі супутньої патології вже багато років цікавлять науковців і клініцистів. Колектив кафедри інфекційних хвороб Івано-Франківського національного медичного університету вивчає вплив коморбідних станів на перебіг інфекційного процесу та вплив інфекційної хвороби на стан коморбідної патології. Фундатором цієї ідеї був доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб та епідеміології (1991–2013 рр.) Богдан Миколайович Дикий.

За багато років було вивчено вагомі клініко-лабораторні, патогенетичні та терапевтичні аспекти перебігу вірусних гепатитів, кишкових інфекцій, лептоспірозу, ВІЛ-інфекції, деяких респіраторних інфекцій, паразитозів на тлі супутніх хвороб та доведено ризики, які ведуть до тяжкого (чи ускладненого) перебігу як інфекційної хвороби, так і до дестабілізації коморбідної патології.

Викликом для усього людства була поява в 2019 р. нового штаму коронавірусів SARS-CoV-2. Хоча коронавірусна хвороба на тепер перейшла в розряд сезонних респіраторних захворювань, однак вона зберігає значний потенціал викликати тяжкі (чи ускладнені) форми недуги, а часом і з летальним вислідом.

У комплексному дослідженні ми вивчали перебіг коронавірусної хвороби у пацієнтів із фоновим цукровим діабетом, хронічною серцево-судинною патологією. Було вивчено деякі патогенетичні аспекти перебігу COVID-19 у вагітних. У ході виконання роботи встановлено вагомі патогенетичні механізми ускладненого перебігу хвороби: при цукровому діабеті 2-го типу однією з важливих ланок патогенетичних порушень є ендотелійна дисфункція та зміни в мікросудинному руслі; такі фактори як хронічна серцева недостатність, зменшення фракції викиду, дисфункція міокарда різних типів, легенева гіпертензія, – мають несприятливе прогностичне значення. Щодо перебігу COVID-19 у вагітних, то попри підвищення рівнів D-димерів, вагітність не є самостійним чинником ризику тяжкого перебігу (за винятком ожиріння, наявного цукрового діабету, хронічної серцево-судинної та іншої супутньої патології у вагітної).

У публікацію включено результати досліджень, які є фрагментом комплексної роботи кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету «Перебіг інфекційних захворювань на тлі супутньої патології, поєднаних хронічних інфекцій та інвазій, корекція лікування», з державним фінансуванням, номер державної реєстрації: 0119U100571, терміни виконання: 2021-2023 рр.

Біографії авторів

О. Я. Пришляк, Івано-Франківський національний медичний університет

професорка, д. мед. наук, кафедра інфекційних хвороб та епідеміології, завідувачка кафедри

І. Г. Грижак, Івано-Франківський національний медичний університет

професор, д. мед. наук, кафедра інфекційних хвороб та епідеміології, професор кафедри

З. Р. Тиліщак, Івано-Франківський національний медичний університет

кафедра інфекційних хвороб та епідеміології, асистентка кафедри

Т. З. Кобрин, Івано-Франківський національний медичний університет

доцент, канд. мед. наук, кафедра інфекційних хвороб та епідеміології, доцент кафедри

Посилання

COVID-19 Dashboard by the Center for Systems Science and Engineering (CSSE) at Johns Hopkins University (JHU). https://coronavirus.jhu.edu/map.html (Accessed 06.11.24).

People with Certain Medical Conditions and COVID-19. Risk Factors. CDC. June 24, 2024. https://www.cdc.gov/covid/risk-factors/index.html (Accessed 06.11.24).

Zheng, Z., Peng, F., Xu, B., Zhao, J., Liu, H., Peng, J., Li, Q., Jiang, C., Zhou, Y., Liu, S., Ye, C., Zhang, P., Xing, Y., Guo, H., & Tang, W. (2020). Risk factors of critical & mortal COVID-19 cases: A systematic literature review and meta-analysis. The Journal of infection, 81(2), e16–e25. https://doi.org/10.1016/j.jinf.2020.04.021.

Dallavalasa, S., Tulimilli, S.V., Prakash, J., Ramachandra, R., Madhunapantula, S.V., & Veeranna, R.P. (2023). COVID-19: Diabetes Perspective-Pathophysiology and Management. Pathogens, 12(2), 184. https://doi.org/10.3390/pathogens12020184.

Yang, X., Yu, Y., Xu, J., Shu, H., Liu, H., Wu, Y., Zhang, L., Yu, Z., Fang, M., & Yu, T. (2020). Clinical course and outcomes of critically ill patients with SARS-CoV-2 pneumonia in Wuhan, China: A single-centered, retrospective, observational study. Lancet Respir. Med., 8, 475-481. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(20)30079-5.

Jin, Y., Ji, W., Yang, H., Chen, S., Zhang, W., & Duan, G. (2020). Endothelial activation and dysfunction in COVID-19: from basic mechanisms to potential therapeutic approaches. Signal transduction and targeted therapy, 5(1), 293. https://doi.org/10.1038/s41392-020-00454-7.

Iba, T., Levy, J. H., Connors, J. M., Warkentin, T. E., Thachil, J., & Levi, M. (2020). The unique characteristics of COVID-19 coagulopathy. Critical care (London, England), 24(1), 360. https://doi.org/10.1186/s13054-020-03077-0.

Jin, Y., Ji, W., Yang, H., Chen, S., Zhang, W., & Duan, G. (2020). Endothelial activation and dysfunction in COVID-19: from basic mechanisms to potential therapeutic approaches. Signal transduction and targeted therapy, 5(1), 293. https://doi.org/10.1038/s41392-020-00454-7.

Levy, J. H., Iba, T., & Gardiner, E. E. (2021). Endothelial Injury in COVID-19 and Acute Infections: Putting the Pieces of the Puzzle Together. Arteriosclerosis, thrombosis, and vascular biology, 41(5), 1774-1776. https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.121.316101.

Elbadawi, A., Elgendy, I.Y., Sahai, A., Bhandari, R., McCarthy, M., Gomes, M., Bishop, G.J., Bartholomew, J.R., Kapadia, S., & Cameron, S.J. (2021). Incidence and outcomes of thrombotic events in symptomatic patients with COVID-19. Arterioscler Thromb Vasc Biol., 41, 545-547. https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.120.315304.

Peacock, T. P., Goldhill, D. H., Zhou, J., Baillon, L., Frise, R., Swann, O. C., Kugathasan, R., Penn, R., Brown, J. C., Sanchez-David, R. Y., Braga, L., Williamson, M. K., Hassard, J. A., Staller, E., Hanley, B., Osborn, M., Giacca, M., Davidson, A. D., Matthews, D. A., & Barclay, W. S. (2021). The furin cleavage site in the SARS-CoV-2 spike protein is required for transmission in ferrets. Nature microbiology, 6(7), 899-909. https://doi.org/10.1038/s41564-021-00908-w.

Briukhanova, T. O., Zagayko, A. L., & Lytkin, D. V. (2020). Pathophysiological mechanisms of coronavirus disease (COVID-19) progression and fatal complications in patients with diabetes. Pathologia, (2). https://doi.org/10.14739/2310-1237.2020.2.212812.

Mehraeen, E., Karimi, A., Barzegary, A., Vahedi, F., Afsahi, A. M., Dadras, O., Moradmand-Badie, B., Seyed Alinaghi, S. A., & Jahanfar, S. (2020). Predictors of mortality in patients with COVID-19 – a systematic review. European journal of integrative medicine, 40, 101226. https://doi.org/10.1016/j.eujim.2020.101226.

Giustino, G., Croft, L. B., Stefanini, G. G., Bragato, R., Silbiger, J. J., Vicenzi, M., Danilov, T., Kukar, N., Shaban, N., Kini, A., Camaj, A., Bienstock, S. W., Rashed, E. R., Rahman, K., Oates, C. P., Buckley, S., Elbaum, L. S., Arkonac, D., Fiter, R., Singh, R., … Goldman, M. E. (2020). Characterization of Myocardial Injury in Patients With COVID-19. Journal of the American College of Cardiology, 76(18), 2043-2055. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.08.069.

Kang, Y., Chen, T., Mui, D., Ferrari, V., Jagasia, D., Scherrer-Crosbie, M., Chen, Y., & Han, Y. (2020). Cardiovascular manifestations and treatment considerations in COVID-19. Heart (British Cardiac Society), 106(15), 1132-1141. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2020-317056.

Soewono, K. Y., Raney, K. C., 3rd, & Sidhu, M. S. (2021). Pericarditis with pericardial effusion as a delayed complication of COVID-19. Proceedings (Baylor University. Medical Center), 34(5), 629-630. https://doi.org/10.1080/08998280.2021.1918975.

Deana, C., Vetrugno, L., Fabris, M., Curcio, F., Sozio, E., Tascini, C., & Bassi, F. (2022). Pericardial Cytokine «Storm» in a COVID-19 Patient: the Confirmation of a Hypothesis. Inflammation, 45(1), 1-5. https://doi.org/10.1007/s10753-021-01563-3.

Hryzhak, I., Pryshliak, O., Kobryn, T., Fedorov, S., Boichuk, O., Marynchak, O., Kvasniuk, V., Protsyk, A., Miziuk, R., Kucher, A., Simchych, M., Hryzhak, L., & Kuravkin, M. (2023). Clinical and echocardiographic findings in patients with COVID-19 across different severity levels. Journal of medicine and life, 16(11), 1692-1700. https://doi.org/10.25122/jml-2023-0206.

Asakura, H., & Ogawa, H. (2021). COVID-19-associated coagulopathy and disseminated intravascular coagulation. Int J Hematol, 113(1):45-57. https://doi.org/10.1007/s12185-020-03029-y.

Abraham, G. R., Kuc, R. E., Althage, M., Greasley, P. J., Ambery, P., Maguire, J. J., Wilkinson, I. B., Hoole, S. P., Cheriyan, J., & Davenport, A. P. (2022). Endothelin-1 is increased in the plasma of patients hospitalised with Covid-19. Journal of molecular and cellular cardiology, 167, 92-96. https://doi.org/10.1016/j.yjmcc.2022.03.007.

Katsoularis, I., Fonseca-Rodríguez, O., Farrington, P., Lindmark, K., & Fors Connolly, A. M. (2021). Risk of acute myocardial infarction and ischaemic stroke following COVID-19 in Sweden: a self-controlled case series and matched cohort study. Lancet (London, England), 398(10300), 599-607. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)00896-5.

Tudoran, C., Tudoran, M., Lazureanu, V. E., Marinescu, A. R., Pop, G. N., Pescariu, A. S., Enache, A., & Cut, T. G. (2021). Evidence of Pulmonary Hypertension after SARS-CoV-2 Infection in Subjects without Previous Significant Cardiovascular Pathology. Journal of clinical medicine, 10(2), 199. https://doi.org/10.3390/jcm10020199.

Tudoran, C., Tudoran, M., Lazureanu, V. E., Marinescu, A. R., Cut, T. G., Oancea, C., Pescariu, S. A., & Pop, G. N. (2021). Factors Influencing the Evolution of Pulmonary Hypertension in Previously Healthy Subjects Recovering from a SARS-CoV-2 Infection. Journal of clinical medicine, 10(22), 5272. https://doi.org/10.3390/jcm10225272.

Racicot, K., & Mor, G. (2017). Risks associated with viral infections during pregnancy. The Journal of clinical investigation, 127(5), 1591-1599. https://doi.org/10.1172/JCI87490.

Liu, H., Wang, L. L., Zhao, S. J., Kwak-Kim, J., Mor, G., & Liao, A. H. (2020). Why are pregnant women susceptible to COVID-19? An immunological viewpoint. Journal of reproductive immunology, 139, 103122. https://doi.org/10.1016/j.jri.2020.103122.

Madjunkov, M., Dviri, M., & Librach, C. (2020). A comprehensive review of the impact of COVID-19 on human reproductive biology, assisted reproduction care and pregnancy: a Canadian perspective. Journal of ovarian research, 13(1), 140. https://doi.org/10.1186/s13048-020-00737-1.

Ischenko, G.I. (2021). COVID-19 during pregnancy. Analytical inspection. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics, 1(85), 74-80. https://doi.org/10.15574/PP.2021.85.74.

Pryshliak, O. Y., Marynchak, O. V., Kondryn, O. Y., Hryzhak, I. H., Henyk, N. I., Makarchuk, O. M., Golovchak, I. S., Boichuk, O. P., Protsyk, A. L., & Prokofiev, M. V. (2023). Clinical and laboratory characteristics of COVID-19 in pregnant women. Journal of medicine and life, 16(5), 766-772. https://doi.org/10.25122/jml-2023-0044.

Toori, K. U., Qureshi, M. A., Chaudhry, A., & Safdar, M. F. (2021). Neutrophil to lymphocyte ratio (NLR) in COVID-19: A cheap prognostic marker in a resource constraint setting. Pakistan journal of medical sciences, 37(5), 1435-1439. https://doi.org/10.12669/pjms.37.5.4194.

Norouzi, M., Norouzi, S., Ruggiero, A., Khan, M. S., Myers, S., Kavanagh, K., & Vemuri, R. (2021). Type-2 Diabetes as a Risk Factor for Severe COVID-19 Infection. Microorganisms, 9(6), 1211.

https://doi.org/10.3390/microorganisms9061211.

Tylishchak, Z., Pryshliak, O., Skrypnyk, N., Boichuk, O., Protsyk, A., Marynchak, O., Sheremet, M., Lazaruk, O., Bezruk, V., & Olinik, O. (2023). Coronavirus disease (COVID-19) in patients with type 2 diabetes mellitus: clinical and laboratory peculiarities. Rom J Diabetes Nutr Metab Dis, 30(1), 9-15. https://doi.org/10.46389/rjd-2023-1224.

Gallo, G., Volpe, M., & Savoia, C. (2022). Endothelial Dysfunction in Hypertension: Current Concepts and Clinical Implications. Frontiers in Medicine, 8, 798958. https://doi.org/10.3389/fmed.2021.798958.

Xu, Sw., Ilyas, I., & Weng, J. P. (2023). Endothelial dysfunction in COVID-19: an overview of evidence, biomarkers, mechanisms and potential therapies. Acta Pharmacol Sin, 44, 695-709.

https://doi.org/10.1038/s41401-022-00998-0.

Katsoularis, I., Fonseca-Rodríguez, O., Farrington, P., Lindmark, K., & Fors Connolly, A. M. (2021). Risk of acute myocardial infarction and ischaemic stroke following COVID-19 in Sweden: a self-controlled case series and matched cohort study. Lancet (London, England), 398(10300), 599-607. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)00896-5.

Li, G., Hu, R., & Gu, X. (2020). A close-up on COVID-19 and cardiovascular diseases. Nutrition, metabolism, and cardiovascular diseases: NMCD, 30(7), 1057-1060. https://doi.org/10.1016/j.numecd.2020.04.001.

Tylishchak, Z. R. (2023). Features of endothelial dysfunction and capillary blood flow in patients with coronavirus disease (COVID-19) and concomitant type 2 diabetes. Bukovynsʹkyy medychnyy visnyk – Bukovyna Medical Herald, 27, 1(105), 37-41. https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.1.105.2023.7 [in Ukrainian].

Zupanets, I. A., Golubovska, O. A., Shkurba, A. V., Shebeko S. K., Shalamai A. S. (2020). Prospects for studying the use of quercetin preparations in the treatment of COVID-19. Ukrayinsʹkyy medychnyy chasopys – Ukrainian medical journal, 2 (136), 75-78. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.136.177136 [in Ukrainian].

Prokosa, M. I. (2022). The role of endothelioprotection in the treatment of patients with arterial hypertension: the effectiveness of quercetin. Bukovynsʹkyy medychnyy visnyk – Bukovyna Medical Herald, 26, 3(103), 61-67. https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVІ.3.103.2022.10 [in Ukrainian].

Fiorentino, G., Coppola, A., Izzo, R., Annunziata, A., Bernardo, M., Lombardi, A., Trimarco, V., Santulli, G., & Trimarco, B. (2021). Effects of adding L-arginine orally to standard therapy in patients with COVID-19: A randomized, double-blind, placebo-controlled, parallel-group trial. Results of the first interim analysis. EClinicalMedicine, 40, 101125. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2021.101125.

Gambardella, J., Khondkar, W., Morelli, M. B., Wang, X., Santulli, G., & Trimarco, V. (2020). Arginine and Endothelial Function. Biomedicines, 8(8), 277. https://doi.org/10.3390/biomedicines8080277.

Dubey, H., Dubey, A., Gulati, K., & Ray, A. (2022). Protective effects of L-arginine on cognitive deficits and biochemical parameters in an experimental model of type-2 diabetes mellitus induced Alzheimer’s disease in rats. Journal of physiology and pharmacology: an official journal of the Polish Physiological Society, 73(1),

https://doi.org/10.26402/jpp.2022.1.01.

Yousefi Rad, E., Nazarian, B., Saboori, S., Falahi, E., & Hekmatdoost, A. (2020). Effects of L-arginine supplementation on glycemic profile: Evidence from a systematic review and meta-analysis of clinical trials. Journal of integrative medicine, 18(4), 284-291.

https://doi.org/10.1016/j.joim.2020.05.001.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-17

Як цитувати

Пришляк, О. Я., Грижак, І. Г., Тиліщак, З. Р., & Кобрин, Т. З. (2024). КОРОНАВІРУСНА ХВОРОБА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РИЗИКОМ ВИНИКНЕННЯ ТЯЖКОГО ТА УСКЛАДНЕНОГО ПЕРЕБІГУ. Інфекційні хвороби, (4), 4–13. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2024.4.15004

Номер

Розділ

Передова стаття