ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ У ПАЦІЄНТІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

Автор(и)

  • Р. О. Гуменна Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • О. Л. Івахів Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • О. В. Покришко Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Н. А. Ничик Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.1.13922

Ключові слова:

Лайм-бореліоз, діагностика, імуноблот, антитіла класу М, B. burgdorferi s. s., B. garinii, B. afzelii та B. spielmaniі, клініка

Анотація

Мета дослідження – з’ясувати етіологічну структуру Лайм-бореліозу у пацієнтів Тернопільщини шляхом визначення сироваткових специфічних антитіл до B. burgdorferi s. s., B. garinii, B. afzelii та B. spielmanii.

Пацієнти і методи. Під спостереженням було 39 пацієнтів із Лайм-бореліозом (ЛБ), які протягом 2019-2022 рр. лікувалися амбулаторно і стаціонарно в ТОР КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» і КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер». Залежно від ураження тих чи інших органів і систем, розподілили на дві групи: група 1 – 20 осіб із ураженням серцево-судинної системи (ССС) і група 2 – 19 пацієнтів із ураженням інших органів і систем. Хворі були віком від 18 до 67 років. Чоловіків виявилося 22 (56,4 %), жінок – 17 (43,6 %).

Діагноз ЛБ встановлювали за МКХ-10, відповідно до якої недуга належить до підрозділу «Інші інфекції, спричинені спірохетами» і кодується як А69.2. Лабораторно ЛБ був підтверджений за допомогою двоетапного методу діагностики (ІФА та імуноблот) шляхом виявлення специфічних антитіл до комплексу B. burgdorferi s.l. у сироватках крові хворих із використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина): антитіла класу М виявляли тест-системою Anti-Borrelia burgdorferi ELISA (IgM), класу G − Anti-Borrelia plus VIsE ELISA (IgG). Для детекції лише антитіл класу М до OspC антигенів борелій чотирьох видів одночасно (B. burgdorferi s. s., B. garinii, B. afzelii та B. spielmanii) застосували лайн-блот, використавши тест-систем EUROLINE Borrelia RN-AT adv.

Результати. У пацієнтів із ЛБ за допомогою лайн-імуноблоту EUROLINE Borrelia RN-AT adv. вдалося виявити сироваткові антитіла класу M до OspC антигену борелій чотирьох геновидів ‒ B. spielmanii, B. burgdorferi s. s., B. garinii та B. afzelii, що дозволило розширити палітру збудників цієї недуги на Тернопільщині. Специфічні IgМ до OspC антигену борелій чотирьох геновидів (B. burgdorferi s. s., B. garinii B. afzelii та B. spielmanii ) одночасно виявлено лише у сироватках крові 21,1 % хворих на ЛБ із ураженнями серцево-судинної системи (р<0,05).

Висновки. Встановлено, що до виникнення Лайм-бореліозу у хворих як з ураженням серцево-судинної системи, так й інших органів і систем причетні борелії чотирьох генотипів:B. burgdorferi s. s., B. garinii, B. afzelii та B. spielmanii окремо або у поєднанні.

Біографії авторів

Р. О. Гуменна, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

аспірантка кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського

О. Л. Івахів, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

канд. мед. наук, доцент. кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського

О. В. Покришко, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

канд. мед. наук, доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського

 

Н. А. Ничик, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

канд. мед. наук, доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського

Посилання

Bron, G. M., Fenelon, H., & Paskewitz, S. M. (2021). Assessing Recognition of the Vector of Lyme Disease Using Resin-Embedded Specimens in a Lyme Endemic Area. Journal of medical entomology, 58(2), 866–872. https://doi.org/10.1093/jme/tjaa234 DOI: https://doi.org/10.1093/jme/tjaa234

Radolf, J. D., Strle, K., Lemieux, J. E., & Strle, F. (2021). Lyme Disease in Humans. Current issues in molecular biology, 42, 333–384. https://doi.org/10.21775/cimb.042.333 DOI: https://doi.org/10.21775/cimb.042.333

Karvonen, K., Nykky, J., Marjomäki, V., & Gilbert, L. (2021). Distinctive Evasion Mechanisms to Allow Persistence of Borrelia burgdorferi in Different Human Cell Lines. Frontiers in microbiology, 12, 711291. https://doi.org/10.3389/fmicb.2021.711291 DOI: https://doi.org/10.3389/fmicb.2021.711291

Bobe, J. R., Jutras, B. L., Horn, E. J., Embers, M. E., Bailey, A., Moritz, R. L., Zhang, Y., Soloski, M. J., Ostfeld, R. S., Marconi, R. T., Aucott, J., Ma’ayan, A., Keesing, F., Lewis, K., Ben Mamoun, C., Rebman, A. W., McClune, M. E., Breitschwerdt, E. B., Reddy, P. J., Maggi, R., … Fallon, B. A. (2021). Recent Progress in Lyme Disease and Remaining Challenges. Frontiers in medicine, 8, 666554. https://doi.org/10.3389/fmed.2021.666554 DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2021.666554

Sykes, R. A., & Makiello, P. (2017). An estimate of Lyme borreliosis incidence in Western Europe†. Journal of public health (Oxford, England), 39(1), 74–81. https://doi.org/10.1093/pubmed/fdw017 DOI: https://doi.org/10.1093/pubmed/fdw017

Andreichyn M. A., Kopcha V. S. & Shkilna M. I. (2019). Lyme borreliosis. Diagnostic criteria, treatment and prevention: Method. Recommendations. Ternopil, TDMU, 52 [in Ukrainian].

Chemych, M., & Lutai, I. (2020). Lyme disease. Modern issue condition. Eastern Ukrainian Medical Journal, 8(2), 230-241 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2020;8(2):230-241

Vasylieva, N. A., Ivakhiv, O. L. & Kachor, V. O. (2011). Lyme disease in Ternopil region. Infektsiini khvoroby – Infectious diseases, 2, 50–53 [in Ukrainian].

Mancilla-Agrono, L. Y., Banguero-Micolta, L. F., Ossa-López, P. A., Ramírez-Chaves, H. E., Castaño-Villa, G. J., & Rivera-Páez, F. A. (2022). Is Borrelia burgdorferi Sensu Stricto in South America? First Molecular Evidence of Its Presence in Colombia. Tropical medicine and infectious disease, 7(12), 428. https://doi.org/10.3390/tropicalmed7120428 DOI: https://doi.org/10.3390/tropicalmed7120428

Trevisan, G., Cinco, M., Trevisini, S., di Meo, N., Chersi, K., Ruscio, M., Forgione, P., & Bonin, S. (2021). Borreliae Part 1: Borrelia Lyme Group and Echidna-Reptile Group. Biology, 10(10), 1036. https://doi.org/10.3390/biology10101036 DOI: https://doi.org/10.3390/biology10101036

Nebohatkin, I. V. & Shulhan A. M. (2020). Epidemiological and epizootic features of Lyme disease in 2019 in Ukraine. Aktualna infektolohiia – Actual infectology, 8 (5/6), 57–61 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.22141/2312-413x.8.5-6.2020.217959

Turianytsia, S. M., Andrashko, Yu. V., Petrov, V. O. & Sakal, M. M. (2012). Dynamics of the Lyme disease situation in Transcarpathia]. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia – Clinical immunology. Allergology. Infectology, 1–2 (50–51), 61–64 [in Ukrainian].

Coipan, E. C., Jahfari, S., Fonville, M., Oei, G. A., Spanjaard, L., Takumi, K., Hovius, J. W., & Sprong, H. (2016). Imbalanced presence of Borrelia burgdorferi s.l. multilocus sequence types in clinical manifestations of Lyme borreliosis. Infection, genetics and evolution : journal of molecular epidemiology and evolutionary genetics in infectious diseases, 42, 66–76. https://doi.org/10.1016/j.meegid.2016.04.019 DOI: https://doi.org/10.1016/j.meegid.2016.04.019

Sprong, H., Azagi, T., Hoornstra, D., Nijhof, A. M., Knorr, S., Baarsma, M. E., & Hovius, J. W. (2018). Control of Lyme borreliosis and other Ixodes ricinus-borne diseases. Parasites & vectors, 11(1), 145. https://doi.org/10.1186/s13071-018-2744-5 DOI: https://doi.org/10.1186/s13071-018-2744-5

Rudenko, N., Golovchenko, M., Grubhoffer, L., & Oliver, J. H., Jr (2011). Updates on Borrelia burgdorferi sensu lato complex with respect to public health. Ticks and tick-borne diseases, 2(3), 123–128. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2011.04.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2011.04.002

Shkilna, M. I. (2021). Clinical and epidemiological and immunological aspects of Lyme borreliosis, improvement of diagnosis and therapy: PhD dissertation: 14.01.13. Ternopil, 436 [in Ukrainian].

Zadorozhna, V. I., Rudenko, A. O., Klius, V. Yu. (2017). Lyme borreliosis is a particularly dangerous infection. Threats and risks. Veterynarna medytsyna – Veterinary medicine, 103, 30–32 [in Ukrainian].

Kozlovska, A. (2020). Lyme-borreliosis: modern principles of treatment from A to Z. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia – Clinical immunology. Allergology. Infectology, 5 (126), 34–39 [in Ukrainian].

Baker P. J. (2019). Is It Possible to Make a Correct Diagnosis of Lyme Disease on Symptoms Alone? Review of Key Issues and Public Health Implications. The American journal of medicine, 132(10), 1148–1152. https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2019.04.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2019.04.001

Chou, E., Minor, A., & Cady, N. C. (2021). Quantitative multiplexed strategies for human Lyme disease serological testing. Experimental biology and medicine (Maywood, N.J.), 246(12), 1388–1399. https://doi.org/10.1177/15353702211003496 DOI: https://doi.org/10.1177/15353702211003496

Branda, J. A., Strle, F., Strle, K., Sikand, N., Ferraro, M. J., & Steere, A. C. (2013). Performance of United States serologic assays in the diagnosis of Lyme borreliosis acquired in Europe. Clinical infectious diseases : an official publication of the Infectious Diseases Society of America, 57(3), 333–340. https://doi.org/10.1093/cid/cit235 DOI: https://doi.org/10.1093/cid/cit235

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-29

Як цитувати

Гуменна, Р. О., Івахів, О. Л., Покришко, О. В., & Ничик, Н. А. (2023). ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ У ПАЦІЄНТІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ. Інфекційні хвороби, (1), 29–34. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.1.13922

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження