ГОСТРИЙ СЕПСИС І ЙОГО КЛІНІЧНІ ВАРІАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.4.13704Ключові слова:
сепсис, септицемія, септикопіємія, септичний (інфекційний) ендокардит, клінічні прояви, діагностика, клінічний випадокАнотація
Розглянуто проблему гострого сепсису як поліетіологічної ациклічної хвороби із своєрідною клінічною симптоматикою і труднощами діагностики, що вимагає спеціального лікування. Детально охарактеризовані провісники гострого сепсису та різноманіття клінічних проявів його двох класичних стадій – септицемії та септикопіємії.
Наведено типовий випадок гострого сепсису, який був діагностований тільки згодом. У зв’язку з цим етіотропна терапія виявилася запізнілою. Тому, попри потужну етіотропну терапію, недуга не обмежилася тільки гострим сепсисом, а мала продовження у вигляді інфекційного (септичного) ендокардиту.
Септична природа інфекційного ендокардиту зумовлена наявністю та персистенцією сепсисного вогнища/вогнищ в ендокарді, а також перебігом хвороби у вигляді безперервного наростання місцевих запально-деструктивних змін у первинних сепсисних вогнищах і загальних інфекційно-метастатичних, тромбоемболічних та імунокомплексних проявів, які за відсутності спеціального лікування призводять до неминучого летального висліду, тобто розвитком хвороби на кшталт сепсисної ациклічності.
Діагностика інфекційного ендокардиту базується на виявленні спочатку обґрунтовано підозрілих клінічних, а потім – доказових параклінічних ознак хвороби. Наведено класичні клінічні та морфологічні ознаки інфекційного ендокардиту, а також загальні принципи терапії таких хворих.
Посилання
Rebenok, Zh. A. (2007). Sepsis: modern problems. Minsk: Chetyre chetverti [in Russian].
Bochorishvili, V. G. (1998). Sepsisology with the basics of infectious pathology. Tbilisi: Metsniyereba [in Russian].
Kopcha, V. S. (2018). Sepsis – syndrome or infectious disease? Evolution of dilem. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, 4 (94), 33-43 [in Ukrainian].
Robertson, C. M., & Coopersmith, C. M. (2006). The systemic inflammatory response syndrome. Microbes and Infection, 8 (5), 1382-1389. DOI: https://doi.org/10.1016/j.micinf.2005.12.016
Kaukonen, K. M., Bailey, M., Pilcher, D., Cooper, D. J., & Bellomo, R. (2015). Systemic inflammatory response syndrome criteria in defining severe sepsis. New England Journal of Medicine, 372(17), 1629-1638. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1415236
Rebenok, Zh. O. (2008). Sepsis: Recognition and treatment. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, 3, 53-59 [in Ukrainian].
Rebenok, Zh. O. (2010). Modern resuscitation: opportunities for improvement. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, 2, 85-88 [in Ukrainian].
Iung, B. (2019). Infective endocarditis. Epidemiology, pathophysiology and histopathology. Presse Medicale (Paris, France: 1983), 48 (5), 513-521. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lpm.2019.04.009
Afeke, I., Adu-Amankwaah, J., Nyarko, M., Bushi, A., Ablordey, A. S., Duah, P. A., ... & Orish, V. N. (2022). Acinetobacter baumannii-induced infective endocarditis: new insights into pathophysiology and antibiotic resistance mechanisms. Future Microbiology, 17 (16), 1335-1344. DOI: https://doi.org/10.2217/fmb-2021-0279
Bomsztyk, K., Mar, D., An, D., Sharifian, R., Mikula, M., Gharib, S. A., ... & Denisenko, O. (2015). Experimental acute lung injury induces multi-organ epigenetic modifications in key angiogenic genes implicated in sepsis-associated endothelial dysfunction. Critical care, 19(1), 1-13. DOI: https://doi.org/10.1186/s13054-015-0943-4
Tyurin, V. P. (2002). Infective endocarditis. Moscow: Geotar-Med, 222 p. [in Russian].
Müller, A. M., Cronen, C., Kupferwasser, L. I., Oelert, H., Müller, K. M., & Kirkpatrick, C. J. (2000). Expression of endothelial cell adhesion molecules on heart valves: up-regulation in degeneration as well as acute endocarditis. The Journal of pathology, 191 (1), 54-60. DOI: https://doi.org/10.1002/(SICI)1096-9896(200005)191:1<54::AID-PATH568>3.0.CO;2-Y
ICD-11. International classification of diseases 11th revision. (2022). Retrieved from https://icd11.ru/endokardit-mkb11/ [in Russian].
Watanakunakorn, C. (1994). Staphylococcus aureus endocarditis at a community teaching hospital, 1980 to 1991: an analysis of 106 cases. Archives of Internal Medicine, 154 (20), 2330-2335. DOI: https://doi.org/10.1001/archinte.154.20.2330
Baddour, L. M., Wilson, W. R., Bayer, A. S., Fowler Jr, V. G., Tleyjeh, I. M., Rybak, M. J., ... & American Heart Association Committee on Rheumatic Fever, Endocarditis, and Kawasaki Disease of the Council on Cardiovascular Disease in the Young, Council on Clinical Cardiology, Council on Cardiovascular Surgery and Anesthesia, and Stroke Council. (2015). Infective endocarditis in adults: diagnosis, antimicrobial therapy, and management of complications: a scientific statement for healthcare professionals from the American Heart Association. Circulation, 132 (15), 1435-1486. DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000296
Rudasill, S. E., Sanaiha, Y., Mardock, A. L., Khoury, H., Xing, H., Antonios, J. W., ... & Benharash, P. (2019). Clinical outcomes of infective endocarditis in injection drug users. Journal of the American College of Cardiology, 73(5), 559-570. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.10.082
Martín-Dávila, P., Fortún, J., Navas, E., Cobo, J., Jiménez-Mena, M., Moya, J. L., & Moreno, S. (2005). Nosocomial endocarditis in a tertiary hospital: an increasing trend in native valve cases. Chest, 128 (2), 772-779. DOI: https://doi.org/10.1378/chest.128.2.772
Pierce, D., Calkins, B. C., & Thornton, K. (2012). Infectious endocarditis: diagnosis and treatment. American Family Physician, 85 (10), 981-986.
Durack, D. T., Luses, A. S., Bright, D. K. (1994). New eriterid for diagnosis of infective endocarditis: utilisation of specific echocardiographic findings. Duke Endocarditis Servise. Ann. J. Med., 96, 200-209. DOI: https://doi.org/10.1016/0002-9343(94)90143-0
Vinogradova, T. L., Chapigina, N. S. (1998). Subacute infective endocarditis – diagnostic issues. Terapevticheskiy arkhiv – Therapeutic Archive, 6, 35-38. [in Russian].
Iversen, K., Ihlemann, N., Gill, S. U., Madsen, T., Elming, H., Jensen, K. T., ... & Bundgaard, H. (2019). Partial oral versus intravenous antibiotic treatment of endocarditis. New England Journal of Medicine, 380 (5), 415-424. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1808312
Pettersson, G. B., & Hussain, S. T. (2019). Current AATS guidelines on surgical treatment of infective endocarditis. Annals of cardiothoracic surgery, 8 (6), 630. DOI: https://doi.org/10.21037/acs.2019.10.05
Rebenok, Zh. O., Andreychyn, M. A., Kopcha, V. S. (2003). Principles of rational antibiotic therapy. Ternopil: Ukrmedknyha, 43 p. [In Ukrainian].
Malhotra, K., & Yerram, P. (2019). Plasmapheresis and corticosteroids in infective endocarditis-related crescentic glomerulonephritis. BMJ Case Reports CP, 12 (3), e227672. DOI: https://doi.org/10.1136/bcr-2018-227672
Regazzoni, V., Loffi, M., Garini, A., & Danzi, G. B. (2020). Glucocorticoid-Induced Bacterial Endocarditis in COVID-19 Pneumonia – Something to Be Concerned About?. Circulation Journal, 84 (10), 1887. DOI: https://doi.org/10.1253/circj.CJ-20-0462
Rasmussen, R. V. (2011). Anticoagulation in patients with stroke with infective endocarditis is safe. Stroke, 42 (6), 1795-1796. DOI: https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.110.611681
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
