МАРКЕРИ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ, БАРТОНЕЛЬОЗУ І ЛЯМБЛІОЗУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ КРОПИВ’ЯНКОЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.4.12836Ключові слова:
Лайм-бореліоз, бартонельоз, лямбліоз, кропив’янкаАнотація
Мета дослідження – з’ясувати частоту виявлення серологічних і паразитологічних маркерів збудників деяких інфекційних хвороб (Лайм-бореліозу, бартонельозу і лямбліозу) в пацієнтів із кропивʼянкою.
Пацієнти і методи. Обстежено 52 хворих на кропивʼянку віком від 18 до 70 років, які протягом 2019-2022 рр. перебували на амбулаторному і стаціонарному лікуванні у КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Хмельницької області. Чоловіків було 16 (30,8 %), жінок – 36 (69,2 %).
У сироватках крові усіх обстежених методом імуноферментного аналізу (ІФА) визначали антитіла до антигенів комплексу B. burgdorferi s. l., застосувавши тест-системи компанії Euroimmun AG (Німеччина): класу IgМ − тест-системою Anti-Borrelia burgdorferi ELISA (IgM), класу IgG − Anti-Borrelia plus VIsE ELISA (IgG). Отримані результати оцінювали як позитивні, проміжні або негативні та інтерпретували відповідно до рекомендацій виробника.
Сироваткові антитіла класу IgG до збудників бартонельозу (B. henselae / B. quintana) визначали в сироватці крові хворих за допомогою методу непрямої імунофлуоресценції (НІФ), застосувавши тест-системи «Mosaic for Bartonella henselae / Bartonella quintana (IgG)» компанії Euroimmun AG (Німеччина), вироблені за технологією «Біочіп».
Для виявлення лямблій готували мазок нативного матеріалу фекалій, який досліджували у світлооптичному мікроскопі при малому і великому збільшенні (об. ×8, ×40, ок. ×10), шукали цистні форми паразита. Антитіла класу IgM до антигенів лямблій у сироватках крові пацієнтів із кропив’янкою визначали методом імуноферментного аналізу (ІФА), використавши набори «Лямблія-IgM-ІФА-Бест».
Результати досліджень та їх обговорення. При дослідженні за допомогою ІФА сироваток крові пацієнтів з кропив’янкою позитивні або проміжні результати наявності антитіл класів M і/або G до комплексу B. burgdorferi s. l. отримано у 22 (42,3 %) осіб із 52, негативні результати – у 30 (57,7 %).
Методом непрямої імунофлуоресценції в сироватках 4 (7,7 %) хворих із кропив’янкою діагностували специфічні імуноглобуліни класу G лише до B. henselaе.
При паразитологічному дослідженні фекалій хворих із кропив’янкою цисти лямблій знайдено у 12 (23,1 %) осіб із 52 обстежених. За допомогою методу ІФА специфічні сироваткові антитіла класу М до антигенів лямблій виявили у 3 (5,8 %) пацієнтів із кропив’янкою з 52 обстежених.
Висновки. Діагностування лямбліозу у 14 із 38 пацієнтів (36,8 %) з ідіопатичною кропив’янкою дає підстави вважати цей паразитоз тригерним фактором виникнення кропив’янки. Наявність у хворих на кропив’янку антитіл до B. burgdorferi s. l. та B. henselae може свідчити про причетність зазначених збудників кліщових інфекцій до виникнення цієї недуги. Такі обстеження пацієнтів з кропив’янкою у Хмельницькій області проведені вперше.
Посилання
Nii-Trebi, N.I. (2017). Emerging and neglected infectious diseases: insights, advances, and challenges. BioMed Research International, 2017. Retrieved from: https://doi.org/10.1155/2017/5245021
Bobrova, O.V., & Krivonos, K.A. (2019). Problems the influence of parasitological pollution on the disease of parasitosis in Ukraine and in Kharkiv region. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny – Actual Problems of Modern Medicine, 4. DOI: 10.26565/2617-409x-2019-4-07 [in Ukrainian].
Andreychyn, M.A., Kopcha, V.S., & Shkilna, M.I. (2019). Lyme borreliosis. Diagnostic criteria, treatment and prevention: Guidelines. Ternopil, TDMU [in Ukrainian].
van Beek, J., Sajanti, E., Helve, O., Ollgren, J., Virtanen, M. J., Rissanen, H., ... & Sane, J. (2018). Population-based Borrelia burgdorferi sensu lato seroprevalence and associated risk factors in Finland. Ticks and Tick-borne Diseases, 9 (2), 275-280.
Woudenberg, T., Böhm, S., Böhmer, M., Katz, K., Willrich, N., Stark, K., ... & Wilking, H. (2020). Dynamics of Borrelia burgdorferi-specific antibodies: Seroconversion and seroreversion between two population-based, cross-sectional surveys among adults in Germany. Microorganisms, 8 (12), 1859. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/microorganisms8121859
Chemych, M., & Lutai, I. (2020). Lyme disease. Modern issue condition. Eastern Ukrainian Medical Journal, 8 (2), 230-241. DOI: 10.21272/eumj.2020;8(2):230-241 [in Ukrainian].
Maly V.P., Andreychyn, M.A.K. (Eds.). (2015). Infectious diseases: a textbook. VSV «Medytsyna» [in Ukrainian].
Pryshlyak, A.Ya., Protsyk, A.L., Kondryn, O.E., & Boychuk, A.P. (2018). Changes in hematological, biochemical and ultrasound parameters in patients with giardiasis and ascariasis. Klinicheskaya infektologiya i parazitologiya – Infectious Diseases and Parasitology, 1 (7), 14-20 [in Russian].
Maly, V.P. (2014). Giardiasis. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia – Clinical Immunology. Allergology. Infectious Diseases, 3 (72), 35-43 [in Ukrainian].
Khyts, A. (2021). Urticaria in children: etiology, pathogenesis and treatment. Ukr. Med. Chasopys – Ukr. Medical Journal, (2) [in Ukrainian].
Zuberbier, T., Aberer, W., Asero, R., Abdul Latiff, A.H., Baker, D., Ballmer-Weber, B., ... & Maurer, M. (2018). The EAACI/GA²LEN/EDF/WAO guideline for the definition, classification, diagnosis and management of urticaria. Allergy, 73 (7), 1393-1414. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/all.13414.
Mellina, K.V., & Okhotnikova, O.M. (2017). Modern realities of treatment of chronic urticaria in children. Imunolohiya ta alerholohiya – Immunology and Allergology, 2 (99), 57-60 [in Ukrainian].
Vasudevan, B., & Chatterjee, M. (2013). Lyme borreliosis and skin. Indian Journal of Dermatology, 58 (3), 167. Retrieved from: https://doi.org/10.4103/0019-5154.110822.
Minciullo, P.L., Cascio, A., Barberi, G., & Gangemi, S. (2014, July). Urticaria and bacterial infections. In Allergy & Asthma Proceedings 35 (4). Retrieved from: https://doi.org/10.2500/aap.2014.35.3764.
Imbalzano, E., Casciaro, M., Quartuccio, S., Minciullo, P. L., Cascio, A., Calapai, G., & Gangemi, S. (2016, January). Association between urticaria and virus infections: a systematic review. In Allergy Asthma Proc., 37 (1), 18-22. Retrieved from: https://doi.org/10.2500/aap.2016.37.3915
Minciullo, P.L., Cascio, A., & Gangemi, S. (2018). Association between urticaria and nematode infections. In Allergy & Asthma Proceedings, 39 (2). Retrieved from: https://doi.org/10.2500/aap.2018.38.4104.
Kozko, V.M., Miasoiedov, V.V., & Solomennyk, H.O. (2017). Medical parasitology with entomology: a textbook (University IV year). Kozko, V.M., & Myasoyedov, V.V. (Eds.). [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
