МАРКЕРИ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ, БАРТОНЕЛЬОЗУ І ЛЯМБЛІОЗУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ КРОПИВ’ЯНКОЮ

Автор(и)

  • А. М. Петрук Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського
  • О. Л. Івахів Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0003-1917-1814
  • В. О. Качор Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0001-8241-321X
  • І. В. Жулкевич Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0003-2466-2415
  • М. М. Корда Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0002-6066-5165
  • І. М. Кліщ Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0001-6226-4296

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.4.12836

Ключові слова:

Лайм-бореліоз, бартонельоз, лямбліоз, кропив’янка

Анотація

Мета дослідження – з’ясувати частоту виявлення серологічних і паразитологічних маркерів збудників деяких інфекційних хвороб (Лайм-бореліозу, бартонельозу і лямбліозу) в пацієнтів із кропивʼянкою.

Пацієнти і методи. Обстежено 52 хворих на кропивʼянку віком від 18 до 70 років, які протягом 2019-2022 рр. перебували на амбулаторному і стаціонарному лікуванні у КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Хмельницької області. Чоловіків було 16 (30,8 %), жінок – 36 (69,2 %).

У сироватках крові усіх обстежених методом імуноферментного аналізу (ІФА) визначали антитіла до антигенів комплексу B. burgdorferi s. l., застосувавши тест-системи компанії Euroimmun AG (Німеччина): класу IgМ − тест-системою Anti-Borrelia burgdorferi ELISA (IgM), класу IgG − Anti-Borrelia plus VIsE ELISA (IgG). Отримані результати оцінювали як позитивні, проміжні або негативні та інтерпретували відповідно до рекомендацій виробника.

Сироваткові антитіла класу IgG до збудників бартонельозу (B. henselae / B. quintana) визначали в сироватці крові хворих за допомогою методу непрямої імунофлуоресценції (НІФ), застосувавши тест-системи «Mosaic for Bartonella henselae / Bartonella quintana (IgG)» компанії Euroimmun AG (Німеччина), вироблені за технологією «Біочіп».

Для виявлення лямблій готували мазок нативного матеріалу фекалій, який досліджували у світлооптичному мікроскопі при малому і великому збільшенні (об. ×8, ×40, ок. ×10), шукали цистні форми паразита. Антитіла класу IgM до антигенів лямблій у сироватках крові пацієнтів із кропив’янкою визначали методом імуноферментного аналізу (ІФА), використавши набори «Лямблія-IgM-ІФА-Бест».

Результати досліджень та їх обговорення. При дослідженні за допомогою ІФА сироваток крові пацієнтів з кропив’янкою позитивні або проміжні результати наявності антитіл класів M і/або G до комплексу B. burgdorferi s. l. отримано у 22 (42,3 %) осіб із 52, негативні результати – у 30 (57,7 %).

Методом непрямої імунофлуоресценції в сироватках 4 (7,7 %) хворих із кропив’янкою діагностували специфічні імуноглобуліни класу G лише до B. henselaе.

При паразитологічному дослідженні фекалій хворих із кропив’янкою цисти лямблій знайдено у 12 (23,1 %) осіб із 52 обстежених. За допомогою методу ІФА специфічні сироваткові антитіла класу М до антигенів лямблій виявили у 3 (5,8 %) пацієнтів із кропив’янкою з 52 обстежених.

Висновки. Діагностування лямбліозу у 14 із 38 пацієнтів (36,8 %) з ідіопатичною кропив’янкою дає підстави вважати цей паразитоз тригерним фактором виникнення кропив’янки. Наявність у хворих на кропив’янку антитіл до B. burgdorferi s. l. та B. henselae може свідчити про причетність зазначених збудників кліщових інфекцій до виникнення цієї недуги. Такі обстеження пацієнтів з кропив’янкою у Хмельницькій області проведені вперше.

Біографії авторів

А. М. Петрук, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

аспірантка кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Тернопільського національного медичного універ­ситету ім. І.Я. Горбачевського

О. Л. Івахів, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

к. мед. н, доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

В. О. Качор, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

к. мед. н, доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

І. В. Жулкевич, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

д. мед. н., професор, професор кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

М. М. Корда, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

д. мед. н., професор, ректор Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

І. М. Кліщ, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

д. біол. н., професор, проректор з наукової роботи Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

Посилання

Nii-Trebi, N.I. (2017). Emerging and neglected infectious diseases: insights, advances, and challenges. BioMed Research International, 2017. Retrieved from: https://doi.org/10.1155/2017/5245021

Bobrova, O.V., & Krivonos, K.A. (2019). Problems the influence of parasitological pollution on the disease of parasitosis in Ukraine and in Kharkiv region. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny – Actual Problems of Modern Medicine, 4. DOI: 10.26565/2617-409x-2019-4-07 [in Ukrainian].

Andreychyn, M.A., Kopcha, V.S., & Shkilna, M.I. (2019). Lyme borreliosis. Diagnostic criteria, treatment and prevention: Guidelines. Ternopil, TDMU [in Ukrainian].

van Beek, J., Sajanti, E., Helve, O., Ollgren, J., Virtanen, M. J., Rissanen, H., ... & Sane, J. (2018). Population-based Borrelia burgdorferi sensu lato seroprevalence and associated risk factors in Finland. Ticks and Tick-borne Diseases, 9 (2), 275-280.

Woudenberg, T., Böhm, S., Böhmer, M., Katz, K., Willrich, N., Stark, K., ... & Wilking, H. (2020). Dynamics of Borrelia burgdorferi-specific antibodies: Seroconversion and seroreversion between two population-based, cross-sectional surveys among adults in Germany. Microorganisms, 8 (12), 1859. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/microorganisms8121859

Chemych, M., & Lutai, I. (2020). Lyme disease. Modern issue condition. Eastern Ukrainian Medical Journal, 8 (2), 230-241. DOI: 10.21272/eumj.2020;8(2):230-241 [in Ukrainian].

Maly V.P., Andreychyn, M.A.K. (Eds.). (2015). Infectious diseases: a textbook. VSV «Medytsyna» [in Ukrainian].

Pryshlyak, A.Ya., Protsyk, A.L., Kondryn, O.E., & Boychuk, A.P. (2018). Changes in hematological, biochemical and ultrasound parameters in patients with giardiasis and ascariasis. Klinicheskaya infektologiya i parazitologiya – Infectious Diseases and Parasitology, 1 (7), 14-20 [in Russian].

Maly, V.P. (2014). Giardiasis. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia – Clinical Immunology. Allergology. Infectious Diseases, 3 (72), 35-43 [in Ukrainian].

Khyts, A. (2021). Urticaria in children: etiology, pathogenesis and treatment. Ukr. Med. Chasopys – Ukr. Medical Journal, (2) [in Ukrainian].

Zuberbier, T., Aberer, W., Asero, R., Abdul Latiff, A.H., Baker, D., Ballmer-Weber, B., ... & Maurer, M. (2018). The EAACI/GA²LEN/EDF/WAO guideline for the definition, classification, diagnosis and management of urticaria. Allergy, 73 (7), 1393-1414. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/all.13414.

Mellina, K.V., & Okhotnikova, O.M. (2017). Modern realities of treatment of chronic urticaria in children. Imunolohiya ta alerholohiya – Immunology and Allergology, 2 (99), 57-60 [in Ukrainian].

Vasudevan, B., & Chatterjee, M. (2013). Lyme borreliosis and skin. Indian Journal of Dermatology, 58 (3), 167. Retrieved from: https://doi.org/10.4103/0019-5154.110822.

Minciullo, P.L., Cascio, A., Barberi, G., & Gangemi, S. (2014, July). Urticaria and bacterial infections. In Allergy & Asthma Proceedings 35 (4). Retrieved from: https://doi.org/10.2500/aap.2014.35.3764.

Imbalzano, E., Casciaro, M., Quartuccio, S., Minciullo, P. L., Cascio, A., Calapai, G., & Gangemi, S. (2016, January). Association between urticaria and virus infections: a systematic review. In Allergy Asthma Proc., 37 (1), 18-22. Retrieved from: https://doi.org/10.2500/aap.2016.37.3915

Minciullo, P.L., Cascio, A., & Gangemi, S. (2018). Association between urticaria and nematode infections. In Allergy & Asthma Proceedings, 39 (2). Retrieved from: https://doi.org/10.2500/aap.2018.38.4104.

Kozko, V.M., Miasoiedov, V.V., & Solomennyk, H.O. (2017). Medical parasitology with entomology: a textbook (University IV year). Kozko, V.M., & Myasoyedov, V.V. (Eds.). [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-11

Як цитувати

Петрук, А. М., Івахів, О. Л., Качор, В. О., Жулкевич, І. В., Корда, М. М., & Кліщ, І. М. (2022). МАРКЕРИ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ, БАРТОНЕЛЬОЗУ І ЛЯМБЛІОЗУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ КРОПИВ’ЯНКОЮ . Інфекційні хвороби, (4), 26–31. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.4.12836

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження