СЕРОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ У ХВОРИХ НА ЛОКАЛІЗОВАНУ СКЛЕРОДЕРМІЮ

Автор(и)

  • К. Б. Штокайло Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0001-9360-1195
  • Д. С. Шах Лабораторія «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США) https://orcid.org/0000-0001-9890-366X
  • І. Д. Круз Лабораторія «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США)
  • М. А. Андрейчин Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0003-0154-730X
  • М. І. Шкільна Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0002-2689-6349
  • О. Л. Івахів Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0003-1917-1814
  • М. М. Корда Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0002-6066-5165

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12490

Ключові слова:

локалізована склеродермія, Лайм-бореліоз, кліщові поворотні гарячки, бартонельоз

Анотація

Мета дослідження – встановити частоту виявлення специфічних антитіл IgM і/чи IgG до Borrelia burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Bartonella henselae та B. quintana у сироватці крові хворих на локалізовану склеродермію.

Пацієнти і методи. Під спостереженням було 78 хворих із локалізованою склеродермією, віком від 18 до 74 років, які протягом 2015-2021 рр. лікувались амбулаторно і стаціонарно в КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер». Чоловіків було 17 (21,8 %), жінок – 61 (78,2 %).

Для виявлення специфічних IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. (збудників Лайм-бореліозу) у сироватці крові використали двохетапний метод (ІФА та імуноблот) за допомогою тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Отримані результати аналізували відповідно до рекомендацій виробника. Антитіла IgM і IgG до B. miyamotoi (одного зі збудників кліщових поворотних гарячок) визначали в сироватці крові методом імуноблоту в лабораторії «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США).

Специфічні антитіла IgG до Bartonella henselae та Bartonella quintana (збудників бартонельозу) визначали у сироватці крові пацієнтів за допомогою методу мультиплексної непрямої імунофлуоресценції, застосувавши тест-системи «Mosaic for Bartonella henselae / Bartonella quintana (IgG)», компанії Euroimmun AG (Німеччина), із використанням технології «Біочіп», які містили мічені флуоресцеїном антигени вказаних видів бартонел.

Результати досліджень та їх обговорення. Позитивні або проміжні результати пошуку специфічних IgM і/чи IgG до комплексу B. burgdorferi s. l. (хоча б одного класу антитіл) за допомогою ІФА отримано в 29 (37,2 %) із 78 пацієнтів з локалізованою склеродермією. Підтвердити отримані дані методом імуноблоту вдалося у 25 (86,2 %) хворих. Антитіла лише класу IgM одночасно до B. burgdorferi s. l. та B. miyamotoi методом імуноблоту діагностовано у 4 (11,1 %), IgG у – у 5 (13,9 %) із 36 пацієнтів із локалізованою склеродермією.

За допомогою методу непрямої імунофлуоресценції специфічні антитіла класу G лише до B. henselae виявлено в сироватці крові 4 (15,3 %) із 26 пацієнтів із локалізованою склеродермією.

Серологічну діагностику кліщових поворотних гарячок і бартонельозу (наявних або перенесених у минулому) в пацієнтів із локалізованою склеродермією, мешканців Тернопільської області, проведено вперше.

Висновки. Застосування двохетапного методу серологічної діагностики ЛБ (ELISA та імуноблот) дозволило виявити антитіла IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. у 32,1 % хворих із локалізованою склеродермією. Встановлено причетність B. miyamotoi до клінічних проявів локалізованої склеродермії у 13,9 % пацієнтів шляхом виявлення у них антитіл IgG одночасно до B. miyamotoi та B. burgdorferi s. l. методом імуноблоту. Специфічні антитіла IgG лише до B. henselae діагностовано в сироватці крові 15,3 % пацієнтів із локалізованою склеродермією.

Біографії авторів

К. Б. Штокайло, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

аспірантка кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

Д. С. Шах, Лабораторія «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США)

директорка клінічної лабораторії «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США)

І. Д. Круз, Лабораторія «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США)

менеджерка клінічної лабораторії «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США)

М. А. Андрейчин, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

Академік НАМНУ, професор, д. мед. н., завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

М. І. Шкільна, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

докторка мед. наук, доцентка кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

О. Л. Івахів, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

канд. мед. наук, доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського

М. М. Корда, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

д. мед. наук, професор, ректор ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського

Посилання

Popovych, О. (2016). Lyme Borreliosis: Current problem of infectiology (Clinical Lecture). Aktualna infektolohiia – Actual Infectology, (3.12), 114-122. DOI: 10.22141/2312-413x.3.12.2016.81725 [in Ukrainian]

Stanek, G., Wormser, G.P., Gray, J., & Strle, F. (2012). Lyme borreliosis. Lancet, 4. 379(9814). 461-473.

Shkilna, M.I. (2021). Clinical and epidemiological and immunological aspects of Lyme borreliosis, improvement of diagnosis and therapy. Candidate’s thesis. Ternopil [in Ukrainian].

Chemych, M., & Lutai, I. (2020). Lyme disease. Modern issue condition. Eastern Ukrainian Medical Journal, 8 (2), 230-241. DOI: 10.21272/eumj.2020;8(2):230-241 [in Ukrainian].

Zinchuk, O.M., & Kaliuzhna, L.D. (2016). Skin lesions in patients with late-onset Lyme disease. Dermatolohiia, kosmetolohiia, seksopatolohiia – Dermatology, Cosmetology, Sexopathology, 1-2, 10-14 [in Ukrainian].

Careta, M. F., & Romiti, R. (2015). Localized scleroderma: clinical spectrum and therapeutic update. Anais brasileiros de dermatologia, 90 (1). 62-73. Retrieved from: https://doi.org/10.1590/abd1806-4841.20152890

Peterson, L.S., Nelson, A.M., & Su, W.P. (1995). Classification of morphea (localized scleroderma). Mayo Clin. Proc., 70 (11), 1068-1076.

Fett, N. (2013) Scleroderma: nomenclature, etiology, pathogenesis, prognosis, and treatments: facts and controversies. Clin. Dermatol., 31 (4), 432-437.

Choi, M.S., Seong, G.H., Park, M.J., Park, M., Hong, S.P., Park, B.C., & Kim, M.H. (2020). Rapidly progressing generalized morphea with high Lyme disease titer. Indian Journal of Dermatology, 65 (5), 432-434. Retrieved from: https://doi.org/10.4103/ijd.IJD_279_18

Șandru, F., Popa, A., Petca, A., Miulescu, R.G., Constantin, M.M., Petca, R.C., ... & Dumitrașcu, M.C. (2020). Etiologic role of Borrelia burgdorferi in morphea: A case report. Experimental and Therapeutic Medicine, 20 (3), 2373-2376. Retrieved from: https://doi.org/10.3892/etm.2020.8815

Wagemakers, A., Jahfari, S., de Wever, B., Spanjaard, L., Starink, M.V., de Vries, H.J., ... & Hovius, J.W. (2017). Borrelia miyamotoi in vectors and hosts in The Netherlands. Ticks and Tick-borne Diseases, 8 (3), 370-374.

Berghoff, W. (2012). Chronic Lyme disease and co-infections: Differential diagnosis. The Open Neurology Journal, 6, 158-178.

Andreichyn, M.A., Kopcha, V.S., & Shkilna, M.I. (2019). Lyme borreliosis. Diagnostic criteria, treatment and prevention: method. Recommendations. Ternopil, TDMU [in Ukrainian].

Rogalska, A.M., Pawełczyk, O., Solarz, K., & Holecki, T. (2021). What are the costs of diagnostics and treatment of Lyme borreliosis in Poland? Frontiers in Public Health, 8. 599239. Retrieved from: https://doi.org/10.3389/fpubh.2020.599239

Talagrand-Reboul, E., Boyer, P. H., Bergström, S., Vial, L., & Boulanger, N. (2018). Relapsing fevers: Neglected tick-borne diseases. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology, 8. 98. Retrieved from: https://doi.org/10.3389/fcimb.2018.00098

Hepner, S., Fingerle, V., Duscher, G.G., Felsberger, G., Marosevic, D., Rollins, R.E., ... & Margos, G. (2020). Population structure of Borrelia turcica from Greece and Turkey. Infection, Genetics and Evolution, 77, 104050. DOI: 10.1016/j.meegid.2019.104050.

Lins, K.A., Drummond, M.R., & Velho, P. (2019). Cutaneous manifestations of bartonellosis. Anais Brasileiros de Dermatologia, 94 (5), 594-602. https://doi.org/10.1016/j.abd.2019.09.024

Eisendle, K., Grabner, T., & Zelger, B. (2007). Morphoea: a manifestation of infection with Borrelia species? British Journal of Dermatology, 157 (6), 1189-1198.

Aberer, E.G.M.R., Stanek, G., Ertl, M., & Neumann, R. (1987). Evidence for spirochetal origin of circumscribed scleroderma (morphea). Acta Dermato-venereologica, 67 (3), 225-231.

Wojas-Pelc, A., Wielowieyska-Szybińska, D., & Kiełtyka, A. (2002). Presence of the antinuclear antibodies and antibodies to Borrelia burgdorferi among patients with morphea en plaque, deep linear scleroderma and atrophoderma Pasini-Pierini. Przeglad lekarski, 59 (11), 898-902.

Svecova, D., & Buchvald, J. (2000). Borrelia burgdorferi antibodies in scleroderma circumscripta, lichen sclerosus et atrophicus, erythema nodosum, granuloma annulare, erythema annulare and chronic urticaria. Bratislavske Lekarske Listy, 101 (4), 194-199.

Jahfari, S., Herremans, T., Platonov, A.E., Kuiper, H., Karan, L.S., Vasilieva, O., Koopmans, M.P., Hovius, J.W., & Sprong, H. (2014). High seroprevalence of Borrelia miyamotoi antibodies in forestry workers and individuals suspected of human granulocytic anaplasmosis in the Netherlands. New Microbes and New Infections, 2 (5), 144-149.

Aydin, N., Bülbül, R., Tellı, M., Gültekın, B. Aydın (2014). Seroprevalence of Bartonella henselae and Bartonella quintana in blood donors in Aydin province, Turkey. Mikrobiyol Bul, 48 (3), 477-483.

Łysakowska, M.E., Brzezińska, O., Szybka, M., Konieczka, M., Moskwa, S., Brauncajs, M., ... & Grzegorczyk, J. (2019). The seroprevalence of Bartonella spp. in the blood of patients with musculoskeletal complaints and blood donors, Poland: A pilot study. Clinical Rheumatology, 38 (10), 2691-2698.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-29

Як цитувати

Штокайло, К. Б., Шах, Д. С., Круз, І. Д., Андрейчин, М. А., Шкільна, М. І., Івахів, О. Л., & Корда, М. М. (2021). СЕРОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ У ХВОРИХ НА ЛОКАЛІЗОВАНУ СКЛЕРОДЕРМІЮ . Інфекційні хвороби, (3), 33–42. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12490

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження