ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЦИТОКІНІВ У МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.4.1243Анотація
Одним з напрямків сучасної терапії інфекційних і неінфекційних захворювань є застосування великої групи різноманітних імунотропних речовин, до складу яких віднесено й цитокіни. Тривалий час препарати, які містили цитокіни, використовували ще до відкриття цих речовин. Останнім часом встановлено наявність IL (інтерлейкін)-1b, IL-6, TNF (фактор некрозу пухлин) у вакцинах, що виготовлено на клітинах еукаріотів (поліомієлітна, антирабічна, корова, проти гепатиту А), а IFN (інтерферон)-g, TNF, IL-1, IL-2, IL-4 - у препаратах, що містять імуноглобуліни [1].
Сучасні уявлення про процеси клітинної та гуморальної відповіді дозволили виявити та охарактеризувати значну кількість представників цитокінової мережі, які виявилися невід’ємними модуляторами імунної відповіді. Доведено, що ці речовини починають продукуватися клітинами лише за наявності в організмі патогену. Це сприяє розвитку імунної реакції, яка забезпечує резистентність організму людини до генетично чужорідних агентів##submission.downloads##
Опубліковано
2013-08-06
Як цитувати
Нікітін, Є., Чабан, Т., & Сервецький, С. (2013). ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЦИТОКІНІВ У МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ. Інфекційні хвороби, (4). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.4.1243
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).