ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЦИТОКІНІВ У МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Abstract

Одним з напрямків сучасної терапії інфекційних і неінфекційних захворювань є застосування великої групи різноманітних імунотропних речовин, до складу яких віднесено й цитокіни. Тривалий час препарати, які містили цитокіни, використовували ще до відкриття цих речовин. Останнім часом встановлено наявність IL (інтерлейкін)-1b, IL-6, TNF (фактор некрозу пухлин) у вакцинах, що виготовлено на клітинах еукаріотів (поліомієлітна, антирабічна, корова, проти гепатиту А), а IFN (інтерферон)-g, TNF, IL-1, IL-2, IL-4 - у препаратах, що містять імуноглобуліни [1].

Сучасні уявлення про процеси клітинної та гуморальної відповіді дозволили виявити та охарактеризувати значну кількість представників цитокінової мережі, які виявилися невід’ємними модуляторами імунної відповіді. Доведено, що ці речовини починають продукуватися клітинами лише за наявності в організмі патогену. Це сприяє розвитку імунної реакції, яка забезпечує резистентність організму людини до генетично чужорідних агентів