ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗ ТА КЛІЩОВІ ПОВОРОТНІ ГАРЯЧКИ У ЛІСІВНИКІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

Автор(и)

  • M. I. Shkilna Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-2689-6349
  • J. S. Shah Лабораторія «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США) https://orcid.org/0000-0001-9890-366X
  • M. A. Andreychyn Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0003-0154-730X
  • I. D. Cruz Лабораторія «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США)
  • O. L. Ivakhiv Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0003-1917-1814
  • M. M. Korda Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-6066-5165
  • I. M. Klishch Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0001-6226-4296
  • S. Y. Zaporozhan Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-4038-2010

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.2.11283

Ключові слова:

Лайм-бореліоз, кліщові поворотні лихоманки, діагностика, ІФА, імуноблот, анкетування, лісівники

Анотація

Мета дослідження – з’ясувати частоту інфікування B. burgdorferi s. l. (збудниками Лайм-бореліозу) і B. hermsii та B. miyamotoi (збудниками кліщових поворотних лихоманок) працівників лісових господарств Тернопільщини, використавши двохетапну схему діагностики (ІФА та імуноблот), встановити клінічні прояви поєднаного перебігу цих бореліозів.

Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилося 339 працівників 4 лісових (Бучацького, Кременецького, Тернопільського, Чортківського) і Бережанського лісомисливського господарств Тернопільської області. Обстежені мали вік від 20 до 65 років. Чоловіків було 330, жінок – 9. Антитіла до антигенів збудників комплексу B. burgdorferi s. l. у сироватці крові лісівників визначали методом імуноферментного аналізу (ІФА) з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Зразки крові з проміжними й позитивними результатами першого етапу роботи досліджували методом імунного блотингу. Обстеження проводили в лабораторії Центру із вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами, який функціонує при Тернопільському національному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України.

Для визначення антитіл до B. hermsii та B. miyamotoi – збудників кліщових поворотних лихоманок методом імунного блотингу відібрали 114 сироваток крові лісівників, в яких були позитивні або проміжні результати детекції специфічних IgM та IgG до комплексу B. burgdorferi s. l в ІФА. Вони були віком від 20 до 65 років; чоловіків – 113, жінок – 1. Антитіла до збудників поворотних лихоманок у сироватці крові лісівників визначали науковці лабораторії «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США), використовуючи метод імунного блотингу.

Результати. Дослідження методом імуноблоту підтвердило наявність антитіл класів IgM і/чи IgG (позитивні або проміжні результати) до B. burgdorferi s. l. (B. burgdorferi s. s., B. afzeliі та B. garinii) у 85,1 % із 114 працівників лісових господарств Тернопільщини. Вперше в лісівників Тернопілля методом імуноблотингу виявлено антитіла класів IgM і/чи IgG до збудників кліщових поворотних гарячок (B. hermsii та B. miyamotoi) у 34,2 % із 114 осіб, в яких попередньо в ELISA знайдено антитіла IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. Серед специфічних IgG в обстежених осіб частіше відзначали антитіла до збудників Лайм-бореліозу – 78,1 проти 21,9 %, коли їх не було (p<0,05), тоді як антитіла цього класу до збудників кліщових поворотних лихоманок відзначали значно рідше – 12,3 проти 85,9 % відповідно (p<0,05). Антитіл IgG до B. burgdorferi s. l. в обстежених осіб виявляли значно частіше, ніж антитіла цього класу до B. hermsii та B. miyamotoi (78,1 проти 12,3 %, p<0,05). Лісівники, в яких одночасно виявляли антитіла до збудників Лайм-бореліозу і кліщових поворотних лихоманок, відзначили раніший початок сезону нападів кліщів (березень-жовтень), у них частіше були прояви інтоксикаційного синдрому та ураження опорно-рухової системи, ніж в осіб, у котрих наявні лише антитіла до B. burgdorferi s. l.

Біографії авторів

M. I. Shkilna, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

к. мед. н, доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТНМУ імені І.Я. Горбачевського

J. S. Shah, Лабораторія «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США)

директор клінічної лабораторії «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США)

M. A. Andreychyn, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

д. мед. н., професор, академік НАМН України, завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТНМУ імені І.Я. Горбачевського

I. D. Cruz, Лабораторія «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США)

менеджер клінічної лабораторії «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США)

O. L. Ivakhiv, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

к. мед. н., доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТНМУ імені І.Я. Горбачевського

M. M. Korda, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

д. мед. н., професор, ректор ТНМУ імені І.Я. Горбачевського

I. M. Klishch, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

д. біол. н., професор, проректор з наукової роботи ТНМУ імені І.Я. Горбачевського

S. Y. Zaporozhan, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

д. мед. н., професор, проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи ТНМУ імені І.Я. Горбачевського

Посилання

Adeolu, M., & Gupta, R.S. (2014). A phylogenomic and molecular marker based proposal for the division of the genus Borrelia into two genera: the emended genus Borrelia containing only the members of the relapsing fever Borrelia, and the genus Borreliella gen. nov. containing the members of the Lyme disease Borrelia (Borrelia burgdorferi sensu lato complex). Antonie Van Leeuwenhoek, 105, 1049-1072.

Oren, A., & Garrity, G.M. (2015). Notification of changes in taxonomic opinion previously published outside the IJSEM. Evol. Microbiol, 65, 7-10.

Wang, G., & Schwartz, I. (2011). Genus II. Borrelia Swellengrebel 1907, 582AL,”in Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology. Brenner, D.J., Krieg, N.R., Garrity, G.M., Staley, J.T. (Eds.). New York, NY: Springer, 484-498.

Sarksyan, D.S., Maleev, V.V., Platonov, A.E., Platonova, O.V., Karn, L.S. (2012). Differential diagnosis of ixodic tick-borne borreliosis caused by Borrelia miyamotoi. Infektsionnye bolezni –Infectious Diseases, 10 (4), 41-44 [in Russian].

Andreychyn, M.A., Kopcha, V.S., Shkilna, M.I., Korda, M.M., Klishch, I.M., Nykytiuk, S.O., ... Nychyk N.A. (2019). Lyme borreliosis. Diagnostic criteria, treatment and prevention: Method. Recommendations. Ternopil [in Ukrainian].

Popovich, O.O. (2016). Lyme borreliosis: a modern problem of infectology (clinical lecture). Aktualna infektolohiia – Actual Infectology, 3 (12), 114-122 [in Ukrainian].

7. Centers for Disease Control and Prevention. (2015). Tick-Borne Relapsing Fever (TBRF). www.cdc.gov. Retrieved from: https://www.cdc.gov/relapsing-fever/index.html (accessed on 23 August 2018).

Centers for Disease Control and Prevention. (2019). Borrelia Miyamotoi. www.cdc.gov. Retrieved from: https://www.cdc.gov/ticks/miyamotoi.html. (accessed on 20 June 2019).

Palma, M., Lopes de Carvalho, I., Figueiredo, M., Amaro, F., Boinas, F., & Cutler, S.J. (2012). Borrelia hispanica in Ornithodoros erraticus, Portugal. Clin. Microbiol. Infect., 18, 696-701.

Elbir, H., Larsson, P., Normark, J., Upreti, M., Korenberg, E., & Larsson, C. (2014). Genome sequence of the Asiatic species Borrelia persica. Genome Announc., 2, 1127-1140.

Krause, P.J., Fish D., Narasimhan, S., & Barbour, A.G. (2015). Borrelia miyamotoi infection in nature and in humans. Clin. Microbiol. Infect, 21, 631-639.

Shkilna, M.I. (2016). Lyme borreliosis in forestry workers of Ternopil region. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 1 (83), 36-40 [in Ukrainian].

Shah, J.S., Liu, S., Du Cruz, I., Poruri, A., Maynard, R., Shkilna, M. (2019). Line immunoblot assay for tick-borne relapsing fever and findings in patient sera from Australia, Ukraine, and the USA. Healthcare, 7 (4), 121.

Liu, S., Du Cruz, I., Calalo Ramos, C., Taleon, P., Ramasamy, R., & Shah, J. (2018). Pilot study of immunoblots with recombinant Borrelia burgdorferi antigens for laboratory diagnosis of Lyme disease. Healthcare, 6 (3), 99.

Zákutná, Ľ., Dorko, E., Mattová, E., & Rimárová, K. (2015). Sero-epidemiological study of Lyme disease among high-risk population groups in eastern Slovakia. Ann. Agric. Environ. Med., 22, 632-636.

De Keukeleire, M., Robert, A., Luyasu, V., Kabamba, B., & Vanwambeke, S.O. (2018). Seroprevalence of Borrelia burgdorferi in Belgian forestry workers and associated risk factors. Parasites & Vectors, 11, 277.

Pańczuk, A., Kozioł-Montewka, M., Tokarska-Rodak, M. (2014). Exposure to ticks and seroprevalence of Borrelia burgdorferi among a healthy young population living in the area of southern Podlasie. Annals of Agricultural and Environmental Medicine, 21 (3), 512-517.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-11

Як цитувати

Shkilna, M. I., Shah, J. S., Andreychyn, M. A., Cruz, I. D., Ivakhiv, O. L., Korda, M. M., … Zaporozhan, S. Y. (2020). ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗ ТА КЛІЩОВІ ПОВОРОТНІ ГАРЯЧКИ У ЛІСІВНИКІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ . Інфекційні хвороби, (2), 22–30. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.2.11283

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження