ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗ ТА КЛІЩОВІ ПОВОРОТНІ ГАРЯЧКИ У ЛІСІВНИКІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.2.11283Ключові слова:
Лайм-бореліоз, кліщові поворотні лихоманки, діагностика, ІФА, імуноблот, анкетування, лісівникиАнотація
Мета дослідження – з’ясувати частоту інфікування B. burgdorferi s. l. (збудниками Лайм-бореліозу) і B. hermsii та B. miyamotoi (збудниками кліщових поворотних лихоманок) працівників лісових господарств Тернопільщини, використавши двохетапну схему діагностики (ІФА та імуноблот), встановити клінічні прояви поєднаного перебігу цих бореліозів.
Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилося 339 працівників 4 лісових (Бучацького, Кременецького, Тернопільського, Чортківського) і Бережанського лісомисливського господарств Тернопільської області. Обстежені мали вік від 20 до 65 років. Чоловіків було 330, жінок – 9. Антитіла до антигенів збудників комплексу B. burgdorferi s. l. у сироватці крові лісівників визначали методом імуноферментного аналізу (ІФА) з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Зразки крові з проміжними й позитивними результатами першого етапу роботи досліджували методом імунного блотингу. Обстеження проводили в лабораторії Центру із вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами, який функціонує при Тернопільському національному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України.
Для визначення антитіл до B. hermsii та B. miyamotoi – збудників кліщових поворотних лихоманок методом імунного блотингу відібрали 114 сироваток крові лісівників, в яких були позитивні або проміжні результати детекції специфічних IgM та IgG до комплексу B. burgdorferi s. l в ІФА. Вони були віком від 20 до 65 років; чоловіків – 113, жінок – 1. Антитіла до збудників поворотних лихоманок у сироватці крові лісівників визначали науковці лабораторії «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США), використовуючи метод імунного блотингу.
Результати. Дослідження методом імуноблоту підтвердило наявність антитіл класів IgM і/чи IgG (позитивні або проміжні результати) до B. burgdorferi s. l. (B. burgdorferi s. s., B. afzeliі та B. garinii) у 85,1 % із 114 працівників лісових господарств Тернопільщини. Вперше в лісівників Тернопілля методом імуноблотингу виявлено антитіла класів IgM і/чи IgG до збудників кліщових поворотних гарячок (B. hermsii та B. miyamotoi) у 34,2 % із 114 осіб, в яких попередньо в ELISA знайдено антитіла IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. Серед специфічних IgG в обстежених осіб частіше відзначали антитіла до збудників Лайм-бореліозу – 78,1 проти 21,9 %, коли їх не було (p<0,05), тоді як антитіла цього класу до збудників кліщових поворотних лихоманок відзначали значно рідше – 12,3 проти 85,9 % відповідно (p<0,05). Антитіл IgG до B. burgdorferi s. l. в обстежених осіб виявляли значно частіше, ніж антитіла цього класу до B. hermsii та B. miyamotoi (78,1 проти 12,3 %, p<0,05). Лісівники, в яких одночасно виявляли антитіла до збудників Лайм-бореліозу і кліщових поворотних лихоманок, відзначили раніший початок сезону нападів кліщів (березень-жовтень), у них частіше були прояви інтоксикаційного синдрому та ураження опорно-рухової системи, ніж в осіб, у котрих наявні лише антитіла до B. burgdorferi s. l.
Посилання
Adeolu, M., & Gupta, R.S. (2014). A phylogenomic and molecular marker based proposal for the division of the genus Borrelia into two genera: the emended genus Borrelia containing only the members of the relapsing fever Borrelia, and the genus Borreliella gen. nov. containing the members of the Lyme disease Borrelia (Borrelia burgdorferi sensu lato complex). Antonie Van Leeuwenhoek, 105, 1049-1072.
Oren, A., & Garrity, G.M. (2015). Notification of changes in taxonomic opinion previously published outside the IJSEM. Evol. Microbiol, 65, 7-10.
Wang, G., & Schwartz, I. (2011). Genus II. Borrelia Swellengrebel 1907, 582AL,”in Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology. Brenner, D.J., Krieg, N.R., Garrity, G.M., Staley, J.T. (Eds.). New York, NY: Springer, 484-498.
Sarksyan, D.S., Maleev, V.V., Platonov, A.E., Platonova, O.V., Karn, L.S. (2012). Differential diagnosis of ixodic tick-borne borreliosis caused by Borrelia miyamotoi. Infektsionnye bolezni –Infectious Diseases, 10 (4), 41-44 [in Russian].
Andreychyn, M.A., Kopcha, V.S., Shkilna, M.I., Korda, M.M., Klishch, I.M., Nykytiuk, S.O., ... Nychyk N.A. (2019). Lyme borreliosis. Diagnostic criteria, treatment and prevention: Method. Recommendations. Ternopil [in Ukrainian].
Popovich, O.O. (2016). Lyme borreliosis: a modern problem of infectology (clinical lecture). Aktualna infektolohiia – Actual Infectology, 3 (12), 114-122 [in Ukrainian].
7. Centers for Disease Control and Prevention. (2015). Tick-Borne Relapsing Fever (TBRF). www.cdc.gov. Retrieved from: https://www.cdc.gov/relapsing-fever/index.html (accessed on 23 August 2018).
Centers for Disease Control and Prevention. (2019). Borrelia Miyamotoi. www.cdc.gov. Retrieved from: https://www.cdc.gov/ticks/miyamotoi.html. (accessed on 20 June 2019).
Palma, M., Lopes de Carvalho, I., Figueiredo, M., Amaro, F., Boinas, F., & Cutler, S.J. (2012). Borrelia hispanica in Ornithodoros erraticus, Portugal. Clin. Microbiol. Infect., 18, 696-701.
Elbir, H., Larsson, P., Normark, J., Upreti, M., Korenberg, E., & Larsson, C. (2014). Genome sequence of the Asiatic species Borrelia persica. Genome Announc., 2, 1127-1140.
Krause, P.J., Fish D., Narasimhan, S., & Barbour, A.G. (2015). Borrelia miyamotoi infection in nature and in humans. Clin. Microbiol. Infect, 21, 631-639.
Shkilna, M.I. (2016). Lyme borreliosis in forestry workers of Ternopil region. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 1 (83), 36-40 [in Ukrainian].
Shah, J.S., Liu, S., Du Cruz, I., Poruri, A., Maynard, R., Shkilna, M. (2019). Line immunoblot assay for tick-borne relapsing fever and findings in patient sera from Australia, Ukraine, and the USA. Healthcare, 7 (4), 121.
Liu, S., Du Cruz, I., Calalo Ramos, C., Taleon, P., Ramasamy, R., & Shah, J. (2018). Pilot study of immunoblots with recombinant Borrelia burgdorferi antigens for laboratory diagnosis of Lyme disease. Healthcare, 6 (3), 99.
Zákutná, Ľ., Dorko, E., Mattová, E., & Rimárová, K. (2015). Sero-epidemiological study of Lyme disease among high-risk population groups in eastern Slovakia. Ann. Agric. Environ. Med., 22, 632-636.
De Keukeleire, M., Robert, A., Luyasu, V., Kabamba, B., & Vanwambeke, S.O. (2018). Seroprevalence of Borrelia burgdorferi in Belgian forestry workers and associated risk factors. Parasites & Vectors, 11, 277.
Pańczuk, A., Kozioł-Montewka, M., Tokarska-Rodak, M. (2014). Exposure to ticks and seroprevalence of Borrelia burgdorferi among a healthy young population living in the area of southern Podlasie. Annals of Agricultural and Environmental Medicine, 21 (3), 512-517.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
