СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ХОЛОГЕННУ ДІАРЕЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10635Ключові слова:
хологенна діарея, обмін жовчних кислот, 75SeHCAT-тест, лікування діареїАнотація
Мета роботи – узагальнити дані про етіологію, механізм розвитку, клінічні прояви, лабораторну діагностику та принципи лікування хологенної діареї (ХД).
ХД – хронічна діарея, яка спричинена надлишковим надходженням жовчних кислот (ЖК) в ободову кишку. Найчастіше такий стан виникає через порушення всмоктування ЖК в тонкій кишці або при швидкому транзиті їх внаслідок підвищеної моторно-евакуаторної функції тонкої кишки. Наведені основні механізми обміну ЖК в нормі та при різних патологічних станах. Порушення всмоктування ЖК в тонкій кишці може бути первинним (вродженим) – найчастіше при целіакії і вторинним. Вторинні порушення всмоктування ЖК розвиваються у пацієнтів, яким виконано резекцію клубової кишки або які мають захворювання, що супроводжуються запальним процесом у тонкій кишці (хвороба Крона). Розвиток ХД також може бути обумовлений патологією біліарної системи. Надмірне потрапляння жовчі у кишки можливе після холецистектомії або при різних дискінезіях жовчних шляхів, при синдромі дисфункції сфінктера Одді.
Основним симптомом ХД є часті випорожнення калом рідкої консистенції яскраво-жовтого або зеленого забарвлення. Іншим характерним симптомом ХД є виникнення больового синдрому у правих відділах живота. В основі діагностичного алгоритму ХД, окрім збору анамнезу і деталізації скарг пацієнта, лежить дослідження калу та проведення низки специфічних тестів: 75SeHCAT-тесту, визначення рівня сироваткового метаболіту C4 (7a-hydroxy-4-cholesten-3-one) та концентрації фактора росту фібробластів FGF-19.
Лікування ХД включає корекцію харчування та симптоматичну терапію. Призначають ентеросорбенти, при больовому синдромі – спазмолітики, для усунення асинхронного надходження з їжею жовчі в тонку кишку – жовчогінні препарати, для лікування синдрому надлишкового бактерійного росту у верхніх відділах тонкої кишки – кишкові антибіотики, кишкові антисептики, пробіотики та пребіотики. У період вираженої діареї призначають препарати, що пригнічують перистальтику, зокрема лоперамід. При значній втраті ЖК із калом рекомендовано застосування секвестрантів жовчі (холестираміну).
Посилання
World Health Organization (2005). The treatment of diarrhoea: a manual for physicians and other senior health workers. Geneva. Retrieved from: http://www.who.int/child_adolescent_health/documents/9241593180/en/index.html.
Parfenov, A.I. (2003). Bol v pravoy podvzdoshnoy oblasti i narusheniya enterogepaticheskoy tsirkulyatsii zhelchnykh kislot [Pain in the right ileal region and violation of the enterohepatic circulation of bile acids]. In Diseases of the ileocecal region. Мoscow: Anaharsis [in Russian].
Parfenov, A.I., Krums, L.M., Lychkova, А.E., Poleva, N.I. (2007). Kholagennaya diareya [Bile acid diarrhea]. Terapevticheskiy arhiv – Therapeutic Archive, 10 (1), 28-33 [in Russian].
Binder, H.Y. (2006). Causes of chronic diarrhea. The New England Journal of Medicine, 355, 236-239. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMp068124
Parfenov, A.I. (2010). Khologennaya diarreya [Bile acid diarrhea]. Rossiyskiy meditsinskiy zhurnal – Russian Medical Journal, 28, 1732-1738
Malov, V.I. (2019). Khologennaya diareya: prichiny, diagnostika i lecheniye [Bile acids diarrhea. Causes, diagnosis and treatment]. Zabaykalskiy meditsynskiy vestnik – Transbaikal Medical Journal, 1, 167-172 [in Russian]
Chan, J., & Vandeberg, J.L. (2012). Hepatybiliary transport and metabolism in health and desease. Journal of Clinical Lipidology, 7 (2), 189-202. DOI: https://doi.org/10.2217/clp.12.12
Dawson, P.A., & Karpen, S.J. (2015). Intestinal transport and metabolism of bile acids. The Journal of Lipid Research, 56 (6), 1085-1099 DOI: https://doi.org/10.1194/jlr.R054114
Pattni, S.S., & Walters, J.R.F. (2009). Resent advances in the understanding of bile acid malabsorption. British Medical Bulletin, 92 (1), 79-93. DOI: https://doi.org/10.1093/bmb/ldp032
Indeykina, L.Kh., Parfenov, A.I., Krums, L.M., Sabelnikova, E.A., Silvestrova, S.I., & Petrakov, A.V. (2015). Metabolizm zhelchnykh kislot i ikh rol v razvitii khologennoy diarei [Bile acids: Metabolism and role in cholerrheic diarrhea]. Gastroenterologhiya – Gastroenterology, 2 (103), 11-13 [in Russian].
Dantley, T. (2011). Clinical inyury. Postcholecystectomy diarrhea: what relives it? The Journal of Family Practice, 60 (10), 635-636.
Johnston, I., Nolan, J., Pattni, S.S., & Walters, J.R.F. (2011). New insights into bile acid malabsorption. Current Gastroenterology Reports, 13 (5), 418-425. DOI: https://doi.org/10.1007/s11894-011-0219-3
Walters, J.R.F. (2010). Deficit primary bile acid diarrhea: making the diagnosis and recognizing the disorders. Expert Review of Gastroenterology and Hepatology, 4 (5), 561-567. DOI: https://doi.org/10.1586/egh.10.54
Walters, J.R.F., Tasleem, A.M., Omer, O.S., & Brydon, W.G. (2009). A new mechanism for bile acid diarrhea – defective feed inhibition of bile acid biosynthesis. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 7 (11), 1189-1194 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cgh.2009.04.024
Walters, J.R., Pattni, S.S. (2010). Managing bile acid diarrhoea. Therapeutic Advances in Gastroenterology, 3 (6), 349-357. DOI: https://doi.org/10.1177/1756283X10377126
Vijayvargiya, P., & Camilleri, M. (2018). Update on Bile Acid Malabsorption: Finally Ready for Prime Time? Current Gastroenterology Reports, 20 (3), 10. doi: 10.1007/s11894-018-0615-z. DOI: https://doi.org/10.1007/s11894-018-0615-z
Caprili, R., Latella, Q., & Viscido, F. (2000). Chronic diarrhea. In: Chronic gastrointestinal disorders (pp. 295-30). Milano: Health Publishing.
Krystaleva, O.N. Melnik, M.G. (2010). Tseliakiya u vzroslykh – sovremennye podkhody k diagnostike i lecheniyu [Celiac disease in adults – modern approaches to diagnosis and treatment]. Sibirskiy meditsynskiy zhurnal – Siberian Medical Journal, 3, 121-123 [in Russian]
Majsiak, E., Cichoż-Lach, H., Gubska, O., & Cukrowska, B. (2018). Celiac disease – the disease of children and adults: symptoms, complications, risk groups and comorbidities. Polski merkuriusz lekarski, 44(259), 31-35.
Thaysen, E.H., Orholm, M., Arnfred, T., Carl, J., & Rødbro, P. (1982). Assessment of ileal function by abdominal counting of the retention of a gamma emitting bile acid analogue. Gut, 23 (10), 862-865. doi:10.1136/gut.23.10.862. DOI: https://doi.org/10.1136/gut.23.10.862
Murray, I.A., Murray, L.K., Woolson, K.L., Sherfi, H., Dixon, I., Palmer, J., & Sulkin, T. (2017). Incidence and predictive factors for positive 75SeHCAT test: improving the diagnosis of bile acid diarrhea. Scandinavian Journal of Gastroenterology, 52 (6-7), 698-703. doi: 10.1080/00365521.2017.1298153. DOI: https://doi.org/10.1080/00365521.2017.1298153
Baena García, A., Partida Palma, F., García Martínez, S., de Bonilla Candau, M., Pajares Vinardell, M. (2019). 75Se-Homocholic acid taurine scintigraphy (75SeHCAT®), a standard benchmark test in bile acid malabsorption? Revista Española de Medicina Nuclear e Imagen Molecular, S2253-654X(18)30187-2. doi: 10.1016/j.remn.2018.12.005. DOI: https://doi.org/10.1016/j.remn.2018.12.005
Merrick, M.V., Eastwood, M.A., & Anderson, J.R. (1982). Enterohepatic circulation in man of a gamma-emitting bile-acid conjugate, 23-selena-25-homotaurocholic acid (SeHCAT). Journal of Nuclear Medicine, 23, 126-130.
Wedlake, L., A’Hern, R., Russell, D., Thomas, K., Walters, J.R.F., & Andreyev, H.J.N. (2009). Systematic review: the prevalence of idiopathic bile acid malabsorption as diagnosed by SeHCAT scanning in patients with diarrhoea-predominant irritable bowel syndrome. Alimentary Pharmacology and Therapeutics, 30, 707-717. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2009.04081.x
Ross, S., D’Mello, M., Anand, S.S., & Eikelboom, J.; CARDIoGRAMplusC4D Consortium, Stewart, A.F., … Paré G. (2015). Effect of bile acid sequestrants on the risk of cardiovascular events: a mendelian randomization analysis. Circulation-Cardiovascular Genetics, 8, 618-627. doi: 10.1161/CIRCGENETICS.114.000952 DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCGENETICS.114.000952
Vijayvargiya, P., Camilleri, M., Burton, D., Busciglio, I., Lueke, A., & Donato, L.J. (2019). Bile and fat excretion are biomarkers of clinically significant diarrhoea and constipation in irritable bowel syndrome. Alimentary Pharmacology and Therapeutics, 49 (6), 744-758. doi: 10.1111/apt.15106. Epub 2019 Feb 10. DOI: https://doi.org/10.1111/apt.15106
Camilleri, M. (2015). Bile Acid diarrhea: prevalence, pathogenesis, and therapy. Gut and Liver, 9 (3), 332-339. doi: 10.5009/gnl14397 DOI: https://doi.org/10.5009/gnl14397
Kupko, N. (2015). Khologennaya diareya: podkhody k lecheniyu [Bile acids diarrhea: treatment approaches]. Ratsionalnaya farmakoterapiya – Rational Pharmacotherapy, 2 (35) 32-37 [in Russian].
Hvas, C.L., Ott, P., Paine, P., Lal, S., Jorgensen, S.P., & Dahlerup, J.F. (2018). Obeticholic acid for severe bile acid diarrhea with intestinal failure: A case report and review of the literature. World Journal of Gastroenterology, 24 (21), 2320-2326. doi: 10.3748/wjg.v24.i21.2320. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v24.i21.2320
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
