СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ХОЛОГЕННУ ДІАРЕЮ

Автор(и)

  • R. Yu. Hrytsko Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • O. M. Bochar Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • V. T. Bochar Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10635

Ключові слова:

хологенна діарея, обмін жовчних кислот, 75SeHCAT-тест, лікування діареї

Анотація

Мета роботи – узагальнити дані про етіологію, механізм розвитку, клінічні прояви, лабораторну діагностику та принципи лікування хологенної діареї (ХД).

ХД – хронічна діарея, яка спричинена надлишковим надходженням жовчних кислот (ЖК) в ободову кишку. Найчастіше такий стан виникає через порушення всмоктування ЖК в тонкій кишці або при швидкому транзиті їх внаслідок підвищеної моторно-евакуаторної функції тонкої кишки. Наведені основні механізми обміну ЖК в нормі та при різних патологічних станах. Порушення всмоктування ЖК в тонкій кишці може бути первинним (вродженим) – найчастіше при целіакії і вторинним. Вторинні порушення всмоктування ЖК розвиваються у пацієнтів, яким виконано резекцію клубової кишки або які мають захворювання, що супроводжуються запальним процесом у тонкій кишці (хвороба Крона). Розвиток ХД також може бути обумовлений патологією біліарної системи. Надмірне потрапляння жовчі у кишки можливе після холецистектомії або при різних дискінезіях жовчних шляхів, при синдромі дисфункції сфінктера Одді.

Основним симптомом ХД є часті випорожнення калом рідкої консистенції яскраво-жовтого або зеленого забарвлення. Іншим характерним симптомом ХД є виникнення больового синдрому у правих відділах живота. В основі діагностичного алгоритму ХД, окрім збору анамнезу і деталізації скарг пацієнта, лежить дослідження калу та проведення низки специфічних тестів: 75SeHCAT-тесту, визначення рівня сироваткового метаболіту C4 (7a-hydroxy-4-cholesten-3-one) та концентрації фактора росту фібробластів FGF-19.

Лікування ХД включає корекцію харчування та симптоматичну терапію. Призначають ентеросорбенти, при больовому синдромі – спазмолітики, для усунення асинхронного надходження з їжею жовчі в тонку кишку – жовчогінні препарати, для лікування синдрому надлишкового бактерійного росту у верхніх відділах тонкої кишки – кишкові антибіотики, кишкові антисептики, пробіотики та пребіотики. У період вираженої діареї призначають препарати, що пригнічують перистальтику, зокрема лоперамід. При значній втраті ЖК із калом рекомендовано застосування секвестрантів жовчі (холестираміну).

Біографії авторів

R. Yu. Hrytsko, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

к. мед. н., доктор наук державного управління, доцент кафедри інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

O. M. Bochar, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

к. мед. н., асистент кафедри терапії № 1 та медичної діагностики ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

V. T. Bochar, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

к. мед. н., доцент кафедри хірургії та ендоскопії ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

Посилання

World Health Organization (2005). The treatment of diarrhoea: a manual for physicians and other senior health workers. Geneva. Retrieved from: http://www.who.int/child_adolescent_health/documents/9241593180/en/index.html.

Parfenov, A.I. (2003). Bol v pravoy podvzdoshnoy oblasti i narusheniya enterogepaticheskoy tsirkulyatsii zhelchnykh kislot [Pain in the right ileal region and violation of the enterohepatic circulation of bile acids]. In Diseases of the ileocecal region. Мoscow: Anaharsis [in Russian].

Parfenov, A.I., Krums, L.M., Lychkova, А.E., Poleva, N.I. (2007). Kholagennaya diareya [Bile acid diarrhea]. Terapevticheskiy arhiv – Therapeutic Archive, 10 (1), 28-33 [in Russian].

Binder, H.Y. (2006). Causes of chronic diarrhea. The New England Journal of Medicine, 355, 236-239. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMp068124

Parfenov, A.I. (2010). Khologennaya diarreya [Bile acid diarrhea]. Rossiyskiy meditsinskiy zhurnal – Russian Medical Journal, 28, 1732-1738

Malov, V.I. (2019). Khologennaya diareya: prichiny, diagnostika i lecheniye [Bile acids diarrhea. Causes, diagnosis and treatment]. Zabaykalskiy meditsynskiy vestnik – Transbaikal Medical Journal, 1, 167-172 [in Russian]

Chan, J., & Vandeberg, J.L. (2012). Hepatybiliary transport and metabolism in health and desease. Journal of Clinical Lipidology, 7 (2), 189-202. DOI: https://doi.org/10.2217/clp.12.12

Dawson, P.A., & Karpen, S.J. (2015). Intestinal transport and metabolism of bile acids. The Journal of Lipid Research, 56 (6), 1085-1099 DOI: https://doi.org/10.1194/jlr.R054114

Pattni, S.S., & Walters, J.R.F. (2009). Resent advances in the understanding of bile acid malabsorption. British Medical Bulletin, 92 (1), 79-93. DOI: https://doi.org/10.1093/bmb/ldp032

Indeykina, L.Kh., Parfenov, A.I., Krums, L.M., Sabelnikova, E.A., Silvestrova, S.I., & Petrakov, A.V. (2015). Metabolizm zhelchnykh kislot i ikh rol v razvitii khologennoy diarei [Bile acids: Metabolism and role in cholerrheic diarrhea]. Gastroenterologhiya – Gastroenterology, 2 (103), 11-13 [in Russian].

Dantley, T. (2011). Clinical inyury. Postcholecystectomy diarrhea: what relives it? The Journal of Family Practice, 60 (10), 635-636.

Johnston, I., Nolan, J., Pattni, S.S., & Walters, J.R.F. (2011). New insights into bile acid malabsorption. Current Gastroenterology Reports, 13 (5), 418-425. DOI: https://doi.org/10.1007/s11894-011-0219-3

Walters, J.R.F. (2010). Deficit primary bile acid diarrhea: making the diagnosis and recognizing the disorders. Expert Review of Gastroenterology and Hepatology, 4 (5), 561-567. DOI: https://doi.org/10.1586/egh.10.54

Walters, J.R.F., Tasleem, A.M., Omer, O.S., & Brydon, W.G. (2009). A new mechanism for bile acid diarrhea – defective feed inhibition of bile acid biosynthesis. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 7 (11), 1189-1194 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cgh.2009.04.024

Walters, J.R., Pattni, S.S. (2010). Managing bile acid diarrhoea. Therapeutic Advances in Gastroenterology, 3 (6), 349-357. DOI: https://doi.org/10.1177/1756283X10377126

Vijayvargiya, P., & Camilleri, M. (2018). Update on Bile Acid Malabsorption: Finally Ready for Prime Time? Current Gastroenterology Reports, 20 (3), 10. doi: 10.1007/s11894-018-0615-z. DOI: https://doi.org/10.1007/s11894-018-0615-z

Caprili, R., Latella, Q., & Viscido, F. (2000). Chronic diarrhea. In: Chronic gastrointestinal disorders (pp. 295-30). Milano: Health Publishing.

Krystaleva, O.N. Melnik, M.G. (2010). Tseliakiya u vzroslykh – sovremennye podkhody k diagnostike i lecheniyu [Celiac disease in adults – modern approaches to diagnosis and treatment]. Sibirskiy meditsynskiy zhurnal – Siberian Medical Journal, 3, 121-123 [in Russian]

Majsiak, E., Cichoż-Lach, H., Gubska, O., & Cukrowska, B. (2018). Celiac disease – the disease of children and adults: symptoms, complications, risk groups and comorbidities. Polski merkuriusz lekarski, 44(259), 31-35.

Thaysen, E.H., Orholm, M., Arnfred, T., Carl, J., & Rødbro, P. (1982). Assessment of ileal function by abdominal counting of the retention of a gamma emitting bile acid analogue. Gut, 23 (10), 862-865. doi:10.1136/gut.23.10.862. DOI: https://doi.org/10.1136/gut.23.10.862

Murray, I.A., Murray, L.K., Woolson, K.L., Sherfi, H., Dixon, I., Palmer, J., & Sulkin, T. (2017). Incidence and predictive factors for positive 75SeHCAT test: improving the diagnosis of bile acid diarrhea. Scandinavian Journal of Gastroenterology, 52 (6-7), 698-703. doi: 10.1080/00365521.2017.1298153. DOI: https://doi.org/10.1080/00365521.2017.1298153

Baena García, A., Partida Palma, F., García Martínez, S., de Bonilla Candau, M., Pajares Vinardell, M. (2019). 75Se-Homocholic acid taurine scintigraphy (75SeHCAT®), a standard benchmark test in bile acid malabsorption? Revista Española de Medicina Nuclear e Imagen Molecular, S2253-654X(18)30187-2. doi: 10.1016/j.remn.2018.12.005. DOI: https://doi.org/10.1016/j.remn.2018.12.005

Merrick, M.V., Eastwood, M.A., & Anderson, J.R. (1982). Enterohepatic circulation in man of a gamma-emitting bile-acid conjugate, 23-selena-25-homotaurocholic acid (SeHCAT). Journal of Nuclear Medicine, 23, 126-130.

Wedlake, L., A’Hern, R., Russell, D., Thomas, K., Walters, J.R.F., & Andreyev, H.J.N. (2009). Systematic review: the prevalence of idiopathic bile acid malabsorption as diagnosed by SeHCAT scanning in patients with diarrhoea-predominant irritable bowel syndrome. Alimentary Pharmacology and Therapeutics, 30, 707-717. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2009.04081.x

Ross, S., D’Mello, M., Anand, S.S., & Eikelboom, J.; CARDIoGRAMplusC4D Consortium, Stewart, A.F., … Paré G. (2015). Effect of bile acid sequestrants on the risk of cardiovascular events: a mendelian randomization analysis. Circulation-Cardiovascular Genetics, 8, 618-627. doi: 10.1161/CIRCGENETICS.114.000952 DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCGENETICS.114.000952

Vijayvargiya, P., Camilleri, M., Burton, D., Busciglio, I., Lueke, A., & Donato, L.J. (2019). Bile and fat excretion are biomarkers of clinically significant diarrhoea and constipation in irritable bowel syndrome. Alimentary Pharmacology and Therapeutics, 49 (6), 744-758. doi: 10.1111/apt.15106. Epub 2019 Feb 10. DOI: https://doi.org/10.1111/apt.15106

Camilleri, M. (2015). Bile Acid diarrhea: prevalence, pathogenesis, and therapy. Gut and Liver, 9 (3), 332-339. doi: 10.5009/gnl14397 DOI: https://doi.org/10.5009/gnl14397

Kupko, N. (2015). Khologennaya diareya: podkhody k lecheniyu [Bile acids diarrhea: treatment approaches]. Ratsionalnaya farmakoterapiya – Rational Pharmacotherapy, 2 (35) 32-37 [in Russian].

Hvas, C.L., Ott, P., Paine, P., Lal, S., Jorgensen, S.P., & Dahlerup, J.F. (2018). Obeticholic acid for severe bile acid diarrhea with intestinal failure: A case report and review of the literature. World Journal of Gastroenterology, 24 (21), 2320-2326. doi: 10.3748/wjg.v24.i21.2320. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v24.i21.2320

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-11-29

Як цитувати

Hrytsko, R. Y., Bochar, O. M., & Bochar, V. T. (2019). СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ХОЛОГЕННУ ДІАРЕЮ. Інфекційні хвороби, (3), 46–53. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10635

Номер

Розділ

Огляди та лекції