АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИКИ МІГРУЮЧОЇ ЕРИТЕМИ В ДІТЕЙ

Автор(и)

  • S. O. Nykytyuk Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2018.4.9771

Ключові слова:

Лайм-бореліоз, борелії, діти, мігруюча еритема, діагностика, кліщі, анкета-опитувальник

Анотація

Мета роботи – встановити передумови і частоту природного зараження B. burgdorferi sensu lato від кліщів, відібраних після укусу дітей у Тернопільській області в різні місяці року, а також визначити методи контролю за укусами кліщів у дітей.

Матеріали і методи. Було обстежено 291 дитину, яка зазнала нападу кліщів. Батьки усіх обстежених відповіли на запитання уніфікованої міжнародної анкети. В лабораторії медичного університету протягом липня-жовтня 2017 р. було досліджено 169 кліщів, взятих із шкіри дітей. Використовували метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) в режимі реального часу, проводили двоступеневу серологічну експертизу: скринінговий тест ELISA на наявність антитіл IgM/IgG, Western blot.

Результати. Хвороба Лайма проявляється у багатьох клінічних формах. Чим молодша дитина, тим складніше діагностувати хворобу Лайма.

Висновки. Відзначено високу частоту реєстрації випадків захворювання на Лайм-бореліоз серед міських жителів. У 38,3 % досліджених від моменту укусу кліща до його видалення минуло більше 24 год. Випадки захворювання на Лайм-бореліоз реєструвалися протягом усього року, з піками в липні й жовтні. 29,0 % кліщів виявилися інфікованими. Наявності в анамнезі контакту з кліщем, ураженим B. burgdorferi, та виникнення у пацієнта мігруючої еритеми (МЕ) достатньо для того, щоб діагностувати хворобу Лайма та розпочати лікування. За допомогою двоступеневої серологічної діагностики вдалося виявити антитіла до Borrelia burgdorferi sensu lato у 52,0 % обстежених дітей.

Посилання

Stanek, G., Wormser, G.P., Gray, J., & Strle, F. (2012). Lyme borreliosis. Lancet, 379 (9814), 461-473.

Susanna Esposito, Samantha Bosis, Caterina Sabatini, Laura Tagliaferri, & Nicola Principi (2013). Borrelia burgdorferi infection and Lyme disease in children. International Journal of Infectious Diseases, 17 (3), 153-158.

Shkilna, M.I. (2016). Laim-borelioz u pratsivnykiv lisovykh hospodarstv Ternopilskoi oblasti [Lime Borellios in the forestry workers of the Ternopil region]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 1 (83), 36-40 [in Ukrainian].

Weber, K. (2001). Aspects of Lyme borreliosis in Europe. European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases, 20 (1), 6-13.

(2010). Tsentralizovannaya informatsyonnaya sistema po infektsyonnym zabolevaniyam Yevropeyskogo regionarnogo byuro VOZ [Centralized information system for infectious diseases WHO European Regional Office]. Retrieved from: http://data.euro.who.int/cisid. [in Russian].

Bartosik, K., Kubrak, T., Olszewski, T., Jung, M., & Buczek, A. (2008). Prevention of tick bites and protection against tick-borne diseases in south-eastern Poland. Annals of Agricultural and Environmental Medicine, 15 (2), 181-185.

Centers for Disease Control and Prevention. Reported Cases of Lyme Disease by Year, United States, 2002-2011; 2012 Sept 12 [cited 2013 Mar 24]. Retrieved from: http://www.cdc.gov/lyme/stats/chartstables/casesbyyear.html

Dryden, M.S., Saeed, K., Ogborn, S., & Swales, P. (2015). Lyme borreliosis in southern United Kingdom and a case for a new syndrome, chronic arthropod-borne neuropathy. Epidemiology and Infection, 143 (3), 561-572.

Philip S.S. (2013). Current Medical Diagnosis and Treatment. New York: McGraw-Hill. Spirochetal Infections. Retrieved from: http://www.accessmedicine.com.eres.library.manoa.hawaii.edu/content.aspx?aID=18802&searchStr=lyme+disease

Caulfield, A.J., & Pritt, B.S. (2015). Lyme disease coinfections in the United States. Clin. Lab. Med., 35 (4), 827-846.

Wilking, H., & Stark, K. (2014). Trends in surveillance data of human Lyme borreliosis from six federal states in eastern Germany. Ticks and Tick-borne Diseases, 5 (3), 219-224.

Berglund, J., Eitrem, R., Ornstein, K., Lindberg, A., Ringer, A., Elmrud, H., Carlsson, M. (1995). An epidemiologic study of Lyme disease in southern Sweden. English Medical Journal, 333 (20), 319-1327.

Fingerle, V., Schulte-Spechtel, U.C., Ruzic-Sabljic, E., Leonhard, S., Hofmann, H., Weber, K., & Pfister, K. (2008). Epidemiological aspects and molecular characterization of Borrelia burgdorferi s.l. from southern Germany with special respect to the new species Borrelia spielmanii sp. nov. International Journal of Medical Microbiology, 298 (3-4), 279-290.

Steer, A.C. Lyme borreliosis. Harrison’s Infectious Diseases. Casper, D.L. & Fauci, A.S. (Eds.). 670-676.

Stanek, G., & Reiter, M. (2011). The expanding Lyme Borrelia complex – clinical significance of genomic species? Institute for Hygiene and Applied Immunology, Medical University of Vienna, Vienna, Austria. Retrieved from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1111/j.1469-0691.2011.03492.x

Balmelli, T., Piffaretti, J.C. (1995). Association between different clinical manifestations of Lyme disease and different species of Borrelia burgdorferi sensu lato. Research in Microbiology, 146 (4), 329-340.

Strle, F., Stanek, G. (2009). Clinical manifestations and diagnosis of lyme borreliosis. Current Problems in Dermatology, 37, 51-110.

Huppertz, H.I., Böhme, M., Standaert, S.M., Karch, H., & Plotkin, S.A. (1999). Incidence of Lyme borreliosis in the Würzburg region of Germany. European Journal of Clinical Microbiology and Infectional Diseases, 18 (10), 697-703.

Girschick, H.J., Morbach, H., & Tappe, D. (2009). Treatment of Lyme borreliosis. Retrieved from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3003502/pdf/ar2853.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-30

Як цитувати

Nykytyuk, S. O. (2019). АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИКИ МІГРУЮЧОЇ ЕРИТЕМИ В ДІТЕЙ. Інфекційні хвороби, (4), 15–19. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2018.4.9771

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження