ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ І РЕФОРМУВАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ІНФЕКЦІЙНИМ ХВОРИМ

Abstract

Інфекційна служба, незважаючи на її особливу соціальну значимість, є, на жаль, характерним прикладом застою, в якому погрузла наша охорона здоров’я.

Реальна оцінка ситуації, яка склалась в нашій галузі, вимагає термінових перетворень, до яких нас власне і закликають засоби масової інформації, директивні та державні органи, численні вчені, спеціалісти, громадськість.

Можна виділити ряд особливостей і факторів, які характеризують і впливають на ситуацію з інфекційною захворюваністю та станом протиінфекційної служби в Україні, а саме:

- захворюваність населення на інфекційні хвороби, які практично в країнах Західної Європи не реєструються (лептоспіроз, сказ, дифтерія, кашлюк, кір, вітряна віспа, черевний тиф);

- періодичне виникнення спалахів, які уражають сотні людей і особливо дітей (шигельоз, гепатит А, сальмонельоз);

- значний ріст захворюваності на соціально-залежні інфекції (ВІЛ/СНІД, туберкульоз, хламідіози);

- відсутність в Україні власного виробництва вакцин, сироваток;

- погана матеріально-технічна база інфекційної служби;

- нераціональне використання ліжкового фонду;

- фінансування галузі за залишковим принципом;

- низька санітарна культура населення;

- відсутність правової бази існування інфекційної служби та юридичного захисту її працівників;

- існування санітарно-епідеміологічної служби як надбудови над інфекційною службою;

- неготовність державних органів, медицини до роботи з новими інфекційними хворобами, змінами властивостей збудників.

Отже, дозвольте більш детально зупинитись на окремих вище наведених положеннях.