СЕРОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ У ХВОРИХ НА ЛОКАЛІЗОВАНУ СКЛЕРОДЕРМІЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12490Ключові слова:
локалізована склеродермія, Лайм-бореліоз, кліщові поворотні гарячки, бартонельозАнотація
Мета дослідження – встановити частоту виявлення специфічних антитіл IgM і/чи IgG до Borrelia burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Bartonella henselae та B. quintana у сироватці крові хворих на локалізовану склеродермію.
Пацієнти і методи. Під спостереженням було 78 хворих із локалізованою склеродермією, віком від 18 до 74 років, які протягом 2015-2021 рр. лікувались амбулаторно і стаціонарно в КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер». Чоловіків було 17 (21,8 %), жінок – 61 (78,2 %).
Для виявлення специфічних IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. (збудників Лайм-бореліозу) у сироватці крові використали двохетапний метод (ІФА та імуноблот) за допомогою тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Отримані результати аналізували відповідно до рекомендацій виробника. Антитіла IgM і IgG до B. miyamotoi (одного зі збудників кліщових поворотних гарячок) визначали в сироватці крові методом імуноблоту в лабораторії «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США).
Специфічні антитіла IgG до Bartonella henselae та Bartonella quintana (збудників бартонельозу) визначали у сироватці крові пацієнтів за допомогою методу мультиплексної непрямої імунофлуоресценції, застосувавши тест-системи «Mosaic for Bartonella henselae / Bartonella quintana (IgG)», компанії Euroimmun AG (Німеччина), із використанням технології «Біочіп», які містили мічені флуоресцеїном антигени вказаних видів бартонел.
Результати досліджень та їх обговорення. Позитивні або проміжні результати пошуку специфічних IgM і/чи IgG до комплексу B. burgdorferi s. l. (хоча б одного класу антитіл) за допомогою ІФА отримано в 29 (37,2 %) із 78 пацієнтів з локалізованою склеродермією. Підтвердити отримані дані методом імуноблоту вдалося у 25 (86,2 %) хворих. Антитіла лише класу IgM одночасно до B. burgdorferi s. l. та B. miyamotoi методом імуноблоту діагностовано у 4 (11,1 %), IgG у – у 5 (13,9 %) із 36 пацієнтів із локалізованою склеродермією.
За допомогою методу непрямої імунофлуоресценції специфічні антитіла класу G лише до B. henselae виявлено в сироватці крові 4 (15,3 %) із 26 пацієнтів із локалізованою склеродермією.
Серологічну діагностику кліщових поворотних гарячок і бартонельозу (наявних або перенесених у минулому) в пацієнтів із локалізованою склеродермією, мешканців Тернопільської області, проведено вперше.
Висновки. Застосування двохетапного методу серологічної діагностики ЛБ (ELISA та імуноблот) дозволило виявити антитіла IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. у 32,1 % хворих із локалізованою склеродермією. Встановлено причетність B. miyamotoi до клінічних проявів локалізованої склеродермії у 13,9 % пацієнтів шляхом виявлення у них антитіл IgG одночасно до B. miyamotoi та B. burgdorferi s. l. методом імуноблоту. Специфічні антитіла IgG лише до B. henselae діагностовано в сироватці крові 15,3 % пацієнтів із локалізованою склеродермією.
Посилання
Popovych, О. (2016). Lyme Borreliosis: Current problem of infectiology (Clinical Lecture). Aktualna infektolohiia – Actual Infectology, (3.12), 114-122. DOI: 10.22141/2312-413x.3.12.2016.81725 [in Ukrainian]
Stanek, G., Wormser, G.P., Gray, J., & Strle, F. (2012). Lyme borreliosis. Lancet, 4. 379(9814). 461-473.
Shkilna, M.I. (2021). Clinical and epidemiological and immunological aspects of Lyme borreliosis, improvement of diagnosis and therapy. Candidate’s thesis. Ternopil [in Ukrainian].
Chemych, M., & Lutai, I. (2020). Lyme disease. Modern issue condition. Eastern Ukrainian Medical Journal, 8 (2), 230-241. DOI: 10.21272/eumj.2020;8(2):230-241 [in Ukrainian].
Zinchuk, O.M., & Kaliuzhna, L.D. (2016). Skin lesions in patients with late-onset Lyme disease. Dermatolohiia, kosmetolohiia, seksopatolohiia – Dermatology, Cosmetology, Sexopathology, 1-2, 10-14 [in Ukrainian].
Careta, M. F., & Romiti, R. (2015). Localized scleroderma: clinical spectrum and therapeutic update. Anais brasileiros de dermatologia, 90 (1). 62-73. Retrieved from: https://doi.org/10.1590/abd1806-4841.20152890
Peterson, L.S., Nelson, A.M., & Su, W.P. (1995). Classification of morphea (localized scleroderma). Mayo Clin. Proc., 70 (11), 1068-1076.
Fett, N. (2013) Scleroderma: nomenclature, etiology, pathogenesis, prognosis, and treatments: facts and controversies. Clin. Dermatol., 31 (4), 432-437.
Choi, M.S., Seong, G.H., Park, M.J., Park, M., Hong, S.P., Park, B.C., & Kim, M.H. (2020). Rapidly progressing generalized morphea with high Lyme disease titer. Indian Journal of Dermatology, 65 (5), 432-434. Retrieved from: https://doi.org/10.4103/ijd.IJD_279_18
Șandru, F., Popa, A., Petca, A., Miulescu, R.G., Constantin, M.M., Petca, R.C., ... & Dumitrașcu, M.C. (2020). Etiologic role of Borrelia burgdorferi in morphea: A case report. Experimental and Therapeutic Medicine, 20 (3), 2373-2376. Retrieved from: https://doi.org/10.3892/etm.2020.8815
Wagemakers, A., Jahfari, S., de Wever, B., Spanjaard, L., Starink, M.V., de Vries, H.J., ... & Hovius, J.W. (2017). Borrelia miyamotoi in vectors and hosts in The Netherlands. Ticks and Tick-borne Diseases, 8 (3), 370-374.
Berghoff, W. (2012). Chronic Lyme disease and co-infections: Differential diagnosis. The Open Neurology Journal, 6, 158-178.
Andreichyn, M.A., Kopcha, V.S., & Shkilna, M.I. (2019). Lyme borreliosis. Diagnostic criteria, treatment and prevention: method. Recommendations. Ternopil, TDMU [in Ukrainian].
Rogalska, A.M., Pawełczyk, O., Solarz, K., & Holecki, T. (2021). What are the costs of diagnostics and treatment of Lyme borreliosis in Poland? Frontiers in Public Health, 8. 599239. Retrieved from: https://doi.org/10.3389/fpubh.2020.599239
Talagrand-Reboul, E., Boyer, P. H., Bergström, S., Vial, L., & Boulanger, N. (2018). Relapsing fevers: Neglected tick-borne diseases. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology, 8. 98. Retrieved from: https://doi.org/10.3389/fcimb.2018.00098
Hepner, S., Fingerle, V., Duscher, G.G., Felsberger, G., Marosevic, D., Rollins, R.E., ... & Margos, G. (2020). Population structure of Borrelia turcica from Greece and Turkey. Infection, Genetics and Evolution, 77, 104050. DOI: 10.1016/j.meegid.2019.104050.
Lins, K.A., Drummond, M.R., & Velho, P. (2019). Cutaneous manifestations of bartonellosis. Anais Brasileiros de Dermatologia, 94 (5), 594-602. https://doi.org/10.1016/j.abd.2019.09.024
Eisendle, K., Grabner, T., & Zelger, B. (2007). Morphoea: a manifestation of infection with Borrelia species? British Journal of Dermatology, 157 (6), 1189-1198.
Aberer, E.G.M.R., Stanek, G., Ertl, M., & Neumann, R. (1987). Evidence for spirochetal origin of circumscribed scleroderma (morphea). Acta Dermato-venereologica, 67 (3), 225-231.
Wojas-Pelc, A., Wielowieyska-Szybińska, D., & Kiełtyka, A. (2002). Presence of the antinuclear antibodies and antibodies to Borrelia burgdorferi among patients with morphea en plaque, deep linear scleroderma and atrophoderma Pasini-Pierini. Przeglad lekarski, 59 (11), 898-902.
Svecova, D., & Buchvald, J. (2000). Borrelia burgdorferi antibodies in scleroderma circumscripta, lichen sclerosus et atrophicus, erythema nodosum, granuloma annulare, erythema annulare and chronic urticaria. Bratislavske Lekarske Listy, 101 (4), 194-199.
Jahfari, S., Herremans, T., Platonov, A.E., Kuiper, H., Karan, L.S., Vasilieva, O., Koopmans, M.P., Hovius, J.W., & Sprong, H. (2014). High seroprevalence of Borrelia miyamotoi antibodies in forestry workers and individuals suspected of human granulocytic anaplasmosis in the Netherlands. New Microbes and New Infections, 2 (5), 144-149.
Aydin, N., Bülbül, R., Tellı, M., Gültekın, B. Aydın (2014). Seroprevalence of Bartonella henselae and Bartonella quintana in blood donors in Aydin province, Turkey. Mikrobiyol Bul, 48 (3), 477-483.
Łysakowska, M.E., Brzezińska, O., Szybka, M., Konieczka, M., Moskwa, S., Brauncajs, M., ... & Grzegorczyk, J. (2019). The seroprevalence of Bartonella spp. in the blood of patients with musculoskeletal complaints and blood donors, Poland: A pilot study. Clinical Rheumatology, 38 (10), 2691-2698.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
