Об рунтування активної хірургічної тактики у хворих із виразковими гастродуоденальними кровотечами

Анотація

Незважаючи на успіхи медикаментозного лікування, частота кровоточивих гастродуоденальних виразок не
зменшується. Тому було проаналізовано результати лікування 575 хворих із виразковими гастродуоденальними
кровотечами. Для об’єктивної оцінки тяжкості стану пацієнта використовували шкалу SAPS. Екстрену
фіброгастродуоденоскопію виконували в 1–2 год з моменту госпіталізації. Застосовували ендоскопічний
моніторинг з метою виявлення стану гемостазу у виразці та взяття біопсійного матеріалу із наступним його
дослідженням. Із 575 пацієнтів рецидив кровотечі виявлено у 55 хворих, що становить 9,14 % від загальної
кількості хворих. При цьому із 378 хворих, яким проводили ендоскопічний гемостаз, рецидив кровотечі
спостерігали у 26 пацієнтів (6,87 %). Аналізуючи строки виникнення рецидиву кровотечі залежно від стигмат
кровотечі за Forrest, слід зауважити, що із 55 хворих рецидив кровотечі у перші 12 год настав у 36 (65,4 %), а у
21 (43,8 %) в перші 24 год. Частота рецидиву кровотечі при виразці шлунка становить 22 %, тоді як при
дуоденальних виразках – 6,24 %; характерно, що із 49 пацієнтів із шлунковою локалізацією виразки у 23
рецидив кровотечі настав із стигматами кровотечі F II A–F II C. Отримані при порівнянні дані про морфологічні
зміни структури артеріального русла при виразкових кровотечах з рецидивами останніх і без них вказують на
суттєву різницю між досліджуваними параметрами у цих двох групах хворих із виразковою кровотечею.
Розроблено алгоритм лікувальної тактики у пацієнтів з гастродуоденальними кровотечами залежно від прогнозу
рецидиву кровотечі і об’єктивної оцінки тяжкості стану хворого за SAPS-II.