Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery <p><em><span style="line-height: 0,5em;"> Шпитальна&nbsp; хірургія - український науково-практичний журнал, який видається щоквартально. Журнал публікує статті, які охоплюють різні галузі хірургії та мають наукове й практичне значення для хірургів усіх спеціальностей.&nbsp;Журнал публікує оригінальні статті, огляди, дискусії на допомогу лікарям-практикам і дослідникам, діяльність яких пов’язана з хірургією. Статті відображають передовий досвід і результати наукових досліджень стосовно хірургічних захворювань та їх лікування. Важливою частиною редакційної політики є публікація лекцій провідних фахівців. Крім цього, журнал публікує матеріали з історії медицини, короткі обговорення клінічних випадків, повідомлення про з’їзди та конференції, рецензії.</span></em><br><em><strong><em><strong><span lang="EN-US">ISSN&nbsp;</span></strong><strong><span lang="EN-US">2414-4533 (Online), ISSN 1681-2778 (Print)</span></strong></em></strong></em></p> uk-UA <p><strong><em>Автори, які публікуються у журналі </em></strong><strong><em>«</em></strong><strong><em>Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука»,&nbsp; погоджуються з такими умовами:</em></strong></p> <p>а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії&nbsp;<a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</p> <p>б.<a href="http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/" rel="license"><img src="https://i.creativecommons.org/l/by-nc/4.0/88x31.png" alt="Лицензия Creative Commons"></a></p> <p>в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.</p> <p>г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.&nbsp;<a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</p> dzubanovsky@tdmu.edu.ua (Ihor Dzubanovskyi) kovbasyuk_i@tdmu.edu.ua (Ihor Kovbasyuk) пт, 20 тра 2022 10:35:35 +0300 OJS 3.2.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 До 60-річчя від Дня народження академіка Валерія Бойка https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12930 <p>До 60-річчя від Дня народження академіка Валерія Бойка</p> Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12930 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Спонтанний пневмоторакс у хворих на нову коронавірусну хворобу SARS-CoV-2 COVID-19 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12929 <p>З моменту оголошення ВООЗ пандемії COVID-19 (11 березня 2020 р.) основна увага при вивченні проявів цієї нової коронавірусної хвороби приділяється пневмонії та гострому респіраторному дистрес-синдрому. Тим часом при COVID-19 розвиваються також інші ураження легень, які потребують негайного хірургічного втручання. Зокрема, йдеться про розвиток “спонтанного” пневмотораксу як безпосереднього наслідку ураження легеневої тканини вірусом SARS-CoV-2 COVID-19. Наводимо наш досвід спостереження в умовах загальнохірургічного відділення, яке надавало хірургічну допомогу хворим на COVID-19 на період оголошеного карантину в умовах великого промислового міста. У даному повідомленні представлені історії хвороби чотирьох пацієнтів із “спонтанним” пневмотораксом, що виявився прямим ускладненням нової коронавірусної хвороби COVID-19. Простежено можливі причини розвитку цього ускладнення саме при пневмоніях (пневмонітах), спричинених вірусом SARS-CoV-2 COVID-19 на противагу пневмоніям, спричиненим вірусами грипу та іншими, раніше вже відомими, коронавірусами.</p> А. Ю. Горолюк Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12929 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Характеристика донорів із встановленим діагнозом смерть мозку в комунальному некомерційному підприємстві “Київська обласна клінічна лікарня” за 2021 рік https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12827 <p><strong>Мета роботи: </strong>визначити залежність кількості експлантацій органів у ефективних посмертних донорів від віку та результатів лабораторних досліджень.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> В дослідження включили 14 посмертних донорів, у яких була виконано експлантація органів у період від травня 2021 року до грудня 2021 року, з них 56,3 % – чоловіки та 43,7 % – жінки. За віком пацієнти були розділені на 3 групи: 1 група – усі донори; 2 група – молодші 50 років, 3 група – старші 50 років.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>За результатами статистичної обробки даних можна стверджувати, що групи достовірно не відрізнялись за статтю й такими лабораторними показниками, як середній рівень креатиніну, сечовини, натрію, АЛТ та АСТ, водночас спостерігалась різниця за кількістю експлантацій за конкретним органом.</p> <p><strong> </strong>Посмертне донорство рятує життя одночасно щонайменше 4 осіб. В Україні не прописані критерії маргінального донорства та розширені критерії для донації. Вік посмертного донора не є критичним критерієм для донації органів. Розширення критеріїв донорства частково покриває органний дефіцит. Подальші дослідження на більшій групі пацієнтів необхідні для подальшого вивчення ефективності використання донорів та післятрансплантаційних віддалених результатів.</p> М. С. Загрійчук, О. Є. Каніковський, О. О. Підопригора Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12827 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Мікробіологічне обґрунтування використання ксенотрансплантантів, насичених нанокристалами срібла, для лікування опікових ран https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12912 <p class="06-"><strong>Мета роботи:</strong> вивчити антимікробну eфективність насичених нанокристалами срібла ксенотрансплантантів, які використовуватимуться у лікуванні опікових ран.</p> <p class="06-"><strong>Матеріали і методи.</strong> Протимікробну ефективність ксенотрансплантантів, насичених нанокристалами срібла, досліджували <em>in vitro </em>методом дифузії в агар і в рідкому поживному середовищі, а також вивчаючи вплив нанокристалів срібла на адгезивну активність тест-культур: <em>Staphylococcus aureus</em> АТСС 6538, <em>Escherichia coli</em> АТСС 25922, <em>Pseudomonas aeruginosa</em> АТСС 9027 та <em>Candida albicans</em> АТСС 885-653.</p> <p class="06-"><strong>Результати</strong> <strong>досліджень та їх обговорення.</strong> Протимікробні властивості срібла, якими були насичені клапті кріоліофілізованої ксеношкіри, не поступалися за ступенем ефективності сучасним перев’язувальним матеріалам, які використовували як позитивний контроль (абсорбуючі стерильні пов’язки Mepilex Transfer Ag (Mölnlycke, Sweden) та Atrauman Ag (Heidenheim, Germany)) у дослідженнях. Наносрібло виконує роль антимікробного бар’єру в рані та знижує показники адгезивного потенціалу мікроорганізмів, що важливо для запобігання контамінації опікових ран.</p> <p class="06-">Отримані результати дають змогу розглядати можливість використання ксенотрансплантантів, насичених нанокристалами сріб­ла, для місцевого лікування опікових ран з метою профілактики гнійно-запальних ускладнень, що можуть виникати.</p> Н. В. Тузюк, О. В. Покришко Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12912 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Інтраопераційний стан гемокоагуляційної системи в пацієнтів при відкритій та ендоваскулярній реваскуляризації інфраінгвінального артеріального сегмента в умовах стенотично-оклюзивного процесу гомілкових артерій https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12913 <p><strong>Мета роботи: </strong>запобігти розвитку тромботичних ускладнень реваскуляризації артеріального русла нижньої кінцівки шляхом застосування патогенетично обґрунтованої системи післяопераційної тромбопрофілактики.</p> <p><strong>Матеріали і методи</strong>. В дослідження включено 97 пацієнтів із атеросклеротичним стенотично-оклюзивним ураженням інфраінгвінального артеріального русла в умовах стенотично-оклюзивного ураження гомілкових артерій. З метою вивчення стану гемокоагуляційної системи у пацієнтів застосовували методики для вивчення показників згортальної, фібринолітичної та агрегаційної систем.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> Формування гіперкоагулятивного синдрому в пацієнтів, у яких застосовано ендовас­кулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається більш інтенсивно порівняно з хворими, у яких виконували відкриті методи реваскуляризації артеріального русла. Гіперкоагуляція крові на інтраопераційному етапі реваскуляризації відбувається, перш за все, за рахунок активності ІІа фактора гемокоагулятивного каскаду. Враховуючи наведені обставини, вже на етапі завершення операційного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначити нефракціонований гепарин. Одночасно для профілактики тромбоемболічних ускладнень слід призначити подвійну антитромбоцитарну терапію: клопідогрель, ацетилсаліцилова кислота.</p> <p>Гіперкоагулятивна здатність системи крові, що виникає після проведення артеріальних реконструктивних втручань, відбувається на фоні низької активності фібринолітичної системи крові, але при поступовому наростанні активності агрегаційної здатності крові. Формування гіперкоагулятивного синдрому на інтраопераційному етапі хірургічного втручання в пацієнтів, в яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається більш інтенсивно порівняно з хворими, у яких застосовано відкриті методи реваскуляризації артеріального русла. Враховуючи наведені обставини, вже на етапі завершення операційного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначати антикоагулянт, що має цілеспрямований вплив на ІІа фактор гемокоагулятивного каскаду з одночасною профілактикою тромбоемболічних ускладнень – подвійною дизагрегантною терапією.</p> С. Я. Костів, Б. П. Сельський, М. П. Орлов Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12913 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Значення ультразвукової діагностики поверхневих вен нижніх кінцівок у виконанні радіочастотної абляції в амбулаторних умовах https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12914 <p><strong>Мета роботи: </strong>встановити особливості ультрасонографічної картини поверхневої венозної системи при варикозній хворобі нижніх кінцівок для визначення тактичних і технічних заходів виконання радіочастотної абляції (РЧА) в амбулаторних умовах.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Робота базується на даних ультрасонографічного дослідження 928 пацієнтів із клінічною стадією C<sub>2</sub> – 391 хворих; С<sub>3</sub> – 216 пацієнтів; С<sub>4</sub> – у 159 хворих; С<sub>5</sub> та С<sub>6</sub> відповідно у 87 і 75 випадках спостережень, виконаних до та після РЧА. Проведено ультрасонографічне дослідження стану сафено-феморального з’єднання (СФЗ), передньої додаткової поверхневої вени, діаметра великої підшкірної вени (ПДПВП).</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Після ультразвукової діагностики встановлено, що із 928 обстежених хворих у 12 % (n=111) мало місце ізольована недостатність ПДВПВ, 53 % випадків (n=492) виявлено недостатність СФЗ та ПДВПВ та у 35 % (n=325) хворих недостатність тільки СФЗ. Діагностовано, що при збільшенні клінічних проявів хронічної венозної недостатності за класифікацією СЕАР, збільшується діаметр великої підшкірної вени в місці СФЗ. Так, у групі з 391 (42,1 %) хворих із С<sub>2 </sub>&nbsp;склав (9,1±2,3) мм, у 375 (40,4 %) пацієнтів із С<sub>3</sub>–С<sub>4</sub>, відповідно, (12,9±2,8) мм, а у 162 випадках (17,5 %) із С<sub>5</sub>–С<sub>6 </sub>велика підшкірна вена (ВПВ) має діаметр (13,3±3,52) мм. Виявлені ультрасонографічні особливості вплинули на вибір тактичних та технічних заходів при виконанні моно РЧА або в комбінації з іншими міні-інвазивними операціями, завдяки чому значно покращилися післяопераційні результати РЧА, зокрема, зменшилась кількість післяопераційних рецидивів варикозної хвороби.</p> Ю. Ю. Свідерський, О. А. Якимчук Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12914 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Оцінка згортальної системи у пацієнтів із тромботичними ускладненнями за умов онкопатології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12915 <p><strong>Мета роботи: </strong>вивчення змін показників гемостазу крові у хворих на фоні пухлин шийки матки.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Обстежено 24 жінок, які були розподілені контрольну групу (І) – 9 пацієнток, у яких морфологічно верифіковано пухлини шийки матки та ІІ групу – 15 пацієнток, у яких поряд з морфологічно верифікованою пухлиною шийки матки діагностовано тромботичні ускладнення для вивчення показників системи гемостазу, які знаходилися на лікуванні у Тернопільській університетській лікарні.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>У І групі пацієнтів встановлено критичні рівні показників гемостазу, що свідчить про активацію згортальної системи. При порівнянні груп пацієнтів у ІІ групі статистично достовірним виявилося зменшення тромбінового часу (p &lt;0,01), активованого часткового тромбопластинового часу (p &lt;0,005) і протромбінового часу (p &lt;0,005), що свідчить про гіперкоагуляцію. При аналізі фібриногену A та протромбінового індексу встановлено статистичне збільшення показників (p &lt;0,01), що свідчить про схильність до тромбоутворення з ризиком тромбоембологенних ускладень. Підвищення рівня розчинних фібрин-мономерних комплексів (p &lt;0,01) пояснює активацію згортальної системи крові, оскільки останні є маркерами тромбінемії при внутрішньосудинному згортанні крові. Рівень D-димера у пацієнток із тромбозами достовірно вищий, ніж у пацієнток без тромбозів.</p> П. Я. Боднар, І. М. Кліщ, А. Д. Беденюк, Я. Я. Боднар, Т. В. Боднар Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12915 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Баріатрична емболізація артерій шлунка в експерименті https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12916 <p><strong>Мета роботи: </strong>оцінити ефективність баріатричної емболізації артерій шлунка в експериментальних тварин за динамікою змін маси, сироваткових рівнів греліну та лептину.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Для проведення експерименту відібрано 10 свиней в’єтнамської породи віком 4-5 місяців, жіночої статі, які впродовж 2 місяців перебували на дієті з підвищеним вмістом жирів. Тварини, у яких маса перевищувала 30 % від початкового значення, вважали такими, що досягнули стану ожиріння. Контрольну групу склали 5 тварин ті є ж статі та віку, яких утримували в стандартних умовах та нормальній дієті. Виконували баріатричну емболізацію лівої шлункової артерії. Вимірювання динаміки маси тіла проводили через 1 та 3 місяці після операції БЕА. Сироваткові рівні (зразки венозної крові 2 мл) греліну та лептину також визначали до операції та через 1,3 місяця після неї з використанням відповідних наборів (ELISA).</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Аналіз динаміки маси тіла встановив її зменшення у піддослідних тварин через 3 місяці на 16,05 % від доопераційного показника (р˂0,001). Динаміка сироваткового рівня греліну продемонструвала його зменшення через 3 місяці спостереження після БЕА на 23,79 % від доопераційного показника (р˂0,001), а рівня лептину на 56,38 % (р˂0,001).</p> І. Я. Дзюбановський, А. М. Продан, М. Ю. Кріцак, Б. М. Маслій Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12916 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Особливості локальних імунних реакцій у товстій кишці при резекції різних об’ємів паренхіми печінки https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12917 <p><strong>Мета</strong> <strong>роботи</strong>: вивчити особливості локальних імунних реакцій у товстій кишці при видаленні різних об’ємів паренхіми печінки.</p> <p><strong>Матеріали і методи</strong>. Проведено дослідження локальних імунні реакцій товстої кишки 75 білих щурів-самців: 15 інтактних тварин, 30 щурів після резекції лівої бокової частки – 31,5 % паренхіми печінки та 30 тварин після видалення лівої та правої бокових часток – 58,1 % паренхіми печінки. У слизовій оболонці дослідного органа визначали рівні секреторного JgA, а також кількість плазмоцитів-продуцентів JgA, JgM, JgG, JgE. Кількісні показники обробляли статистично.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення</strong>. Встановалено, що резекція 58,1 % паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та суттєвих порушень місцевого імунного гомеостазу товстої кишки, що характеризуються зниженням рівнів секреторного JgA і кількості плазмоцитів-продуцентів JgA, незбалансованим зростанням та значними змінами співвідношень між імуноцитами, що синтезують імуноглобуліни JgA, JgM, JgG, JgE, появою імунних комплексів у стромі та кровоносних судинах. Ступінь змін місцевих імунних реакцій корелює із глибиною та поширення гемодинамічних розладів, дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними та склеротичними процесами у досліджуваному органі.</p> <div id="gtx-trans" style="position: absolute; left: 102px; top: 317.778px;"> <div class="gtx-trans-icon">&nbsp;</div> </div> М. С. Гнатюк, О. М. Процaйло, Л. В. Татарчук, Н. Я. Монастирська Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12917 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Зміна морфологічної структури дермального імпланту шкіри свині після імплантації “on lay” в експерименті https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12918 <p><strong>Мета роботи:</strong> оцінити в експерименті рівень васкуляризації та інтеграції з розвитком грануляційної тканини ацелюлярного дермального матриксу свині після імплантації на передню черевну стінку “on lay” в різні терміни (7-ма,14-та, 21-ша доби).</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Експеримент проведено на 6 свинках породи українська біла. Під загальним знеболенням піддослідним було імплантовано на передню черевну стінку в просвіт між підшкірною жировою клітковиною та апоневрозом (“on lay”) ацелюлярний перфорований дермальний матрикс свині виробництва ТОВ “Інститут біомедичних технологій” (гол. директор проф.&nbsp;В.&nbsp;В.&nbsp;Бігуняк). Оцінювали якість приживлення швидкість/ступінь ангіогенезу, стан грануляційної тканини та структури трансплантата.</p> <p>Післяопераційний період перебігав без ускладнень, піддослідні отримали 1 дозу препарату “Цефтріаксон” 1,0 внутрішньом’язово. Надалі у 2 піддослідних забір матеріалу проводили на 7-му добу, ще у 2 – на 14-ту добу, та у 2-х на 21-шу добу після імплантації.</p> <p>Патоморфологічні дослідження проводили на базі лабораторії ТНМУ імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Зрізи імплантованого матеріалу забарвленні гематоксиліном-еозином оцінювали за реактивністю місцевого запалення на стороннє тіло, рівень васкуляризації та заміщення грануляційною тканиною.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> У результаті досліджень встановлено, що безклітинний шкірний матрикс після імплантації “on lay” викликає гостре запалення з повільною васкуляризацією в ранньому періоді з помірним наростанням до 14-ї і 21-ї доби. Імплант виконує роль бази для підтримки міграції природних клітин і заміщення в подальшому грануляційною тканиною як результат зміцнення даної ділянки. Ознак інфікування, що дає надію на використання імплантів в попередньо інфікованих середовищах після ускладнень внаслідок імплантації сіток з штучних матеріалів не спостерігали.</p> <p>У подальшому передбачено подальші дослідження щодо інтеграції біологічного імпланта на різні рівні черевної стінки – “sub lay”, preperitoneal.</p> <div id="gtx-trans" style="position: absolute; left: 197px; top: 696.333px;"> <div class="gtx-trans-icon">&nbsp;</div> </div> І. М. Дейкало, А. В. Махніцький, Т. В. Дацко, Р. Я. Кушнір Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12918 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Особливості діагностики карциноїдних пухлин легень https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12919 <p><strong>Мета роботи:</strong> визначити особливості доопераційної діагностики карциноїдних пухлин легень.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Проведено аналіз діагностики 126 пацієнтів, яким встановлено діагноз типовий та атиповий карциноїд легені. Вивчали клінічні особливості, ефективність променевих і візуалізувальних методів діагностики.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> Діагноз типовий карциноїд встановлено 110 пацієнтам, атиповий карциноїд – 16 пацієнтам. Центральну клініко-анатомічна форму діагностовано в 101 пацієнта, периферичну – у 25 пацієнтів. Тривалість захворювання коливалась від 1 місяця до 19 років. Основними клінічними проявами були кашель, задишка, кровохаркання, підвищення температури тіла. У більшості пацієнтів переважав ендобронхіальний або перибронхіальний ріст пухлини, у 63 та 22 випадках, відповідно, що супроводжувалося ознаками порушення бронхіальної прохідності, у 17 пацієнтів виявлено внутрішньолегеневу округлу або овоїдну пухлину з чіткими контурами, в 6 пацієнтів контури були нечіткі або тяжисті. Ендоскопічна картина неспецифічна. Доопераційну морфологічну верифікацію пухлин із використанням трансбронхіальної біопсії отримана в 60 пацієнтів, а з використанням трансторакальної біопсії під КТ-контролем – у 13 випадках. Ускладнень після трансбронхіальної біопсії не діагностували, після трансторакальної біопсії – в 1 пацієнта спостерігали пристінковий пневмоторакс.</p> І. З. Витвицький, В. Г. Гетьман Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12919 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Диференційована хірургічна тактика при синдромі міріззі у хворих із жовчнокамʼяною хворобою https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12850 <p><strong>Мета роботи:</strong> покращення результатів лікування синдрому Міріззі шляхом розробки раціональної хірургічної тактики залежно від його типу.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Робота основана на оцінці результатів хірургічного лікування 62 хворих з жовчнокамʼяною хворобою, ускладненою синдромом Міріззі, які перебували на стаціонарному лікуванні в хірургічних відділеннях Республіканського спеціалізованого науково-практичного Центру екстреної медичної допомоги Самаркандської філії за період з 2016 до 2021 р.</p> <p><strong>Результати досліджень так їх обговорення.</strong> Успішна радикальна холецистектомія залежить від правильно обраної хірургічної тактики, яка суттєво впливає на перебіг операції та має певне значення в результаті хірургічного лікування, відбивається на перебігу реабілітаційного періоду. Спираючись на дані доопераційного обстеження хворих, хворі основної групи були підрозділені на 3 підгрупи ступеня ймовірності синдрому Міріззі. Запропонована програма вибору хірургічної тактики у хворих з ЖКБ ускладненої СМ дозволила у 8,1% та 29,0 % випадків виконати лапароскопічну холецистектомію та холецистектомію з мінідос­тупу відповідно і тим самим дала змогу уникнути пошкоджень жовчних проток та з мінімальним ризиком завершити операцію. Розроб­лена програма вибору тактики хірургічного лікування хворих на ЖКБ, ускладненої СМ, з урахуванням комплексного підходу до вибору доступу дала змогу покращити якість допомоги за рахунок зниження частоти найближчих післяопераційних ускладнень до 3,2 %, а у віддаленому післяопераційному періоді ускладнення вдалося звести до нуля.</p> Н. А. Курбанов, С. С. Давлатов, К. Е. Рахманов, К. У. Газієв, І. Б. Хамдамов Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12850 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Тромбоз сегмента реконструкції після реваскуляризації аорто/клубово-стегнового артеріального басейну https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12920 <p><strong>Мета роботи: </strong>встановити причини тромбозу у віддаленому післяопераційному періоді після реконструкції аорто/клубово-стегнової зони і запропонувати об’єм реваскуляризації аорто/клубово-стегнового басейну з метою їх запобігання.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Впродовж 2006–2019 рр. операційне лікування проведено 522 хворим з атеросклеротичною оклюзією аорто/клубово-стегнової зони. У віддаленому післяопераційному періоді діагностовано 148 (28,35 %) пізніх ускладнень, з яких 47 (33,81 %) спостережень – це пізній тромбоз сегмента реконструкції.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> Тромбоз сегмента реконструкції пізнього післяопераційного періоду корелює з прогресуванням атеросклеротичного процесу, особливо в тих сегментах артеріального русла, які не були охоплені операційним втручанням. Аналіз випадків пізнього тромбозу сегмента реконструкції встановив, що врахування рівня стенотичного процесу клубово-стегнового сегмента контрлатеральної нижньої кінцівки та визначення рівня пікової систолічної швидкості та індексу резистентності на рівні глибокої артерії стегна та тібіоперинеального стовбура може запобігти розвитку пізнього тромбозу сегмента реконструкції. Таким чином, врахування гемодинамічних умов на рівні глибокої артерії стегна, контрлатерального клубово-стегнового сегмента при проведенні аорто/клубово-стегнового алопротезування дає змогу запобігти розвитку тромбозу сегмента реконструкції.</p> І. К. Венгер, Д. В. Ковальський Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12920 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Алгоритми хірургічного лікування поєднаної аноректальної патології з використанням сучасних технологій https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12921 <p><strong>Мета роботи:</strong> розробка алгоритмів хірургічного лікування різноманітних варіантів поєднаної патології анального каналу і прямої кишки з використанням сучасних апаратів високочастотної електрохірургії та радіохвильової хірургії.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Проаналізовано результати хірургічного лікування 441 пацієнта з варіантами поєднаної аноректальної патології, які трапляються найчастіше, із застосуванням сучасних радіохірургічних та високочастотних електрохірургічних технологій. З них за допомогою апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” було прооперовано 146 (33,1 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200”– 73 (16,5 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “ЭФА” – 104 (23,6 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “KLS Martin” – 118 (26,7 %) хворих.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> При використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” нагноєння післяопераційної рани було виявлено у 0,7 % випадків, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” – 1,3&nbsp;%, “ЭФА” – 1,9 %, “KLS Martin” – 0,8 %. Післяопераційні кровотечі при застосуванні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” зустрічались з частотою 0,7 %, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” – 1,3 %, “ЭФА” – 1,9&nbsp;%, “KLS Martin” – 0,8 %. Утворення рубцевих стриктур анального каналу не було діагностовано в жодній з дослідних груп. Рецидиви аноректальної патології при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” були відсутні, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” вони становили лише 1,3 %, “ЭФА” – 0,9 %, “KLS Martin” – 0,8 %.</p> В. В. Балицький Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12921 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Діагностична цінність морфометричного показника фактора форми нейтрофільних гранулоцитів у пацієнтів з опіками різного ступеня тяжкості https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12923 <p><strong>Мета роботи:</strong> вивчення діагностичного потенціалу показника фактора форми нейтрофільних гранулоцитів у крові пацієнтів з опіками різного ступеня тяжкості.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Дослідження передбачало обстеження 148 пацієнтів з опіками різної площі та глибини ушкодження, віком 18–60 років, які були госпіталізовані до Клінічного Центру термічної травми та пластичної хірургії Комунального некомерційного підприємства “Вінницька обласна клінічна лікарня імені М. І. Пирогова Вінницької обласної Ради” впродовж 2016–2020 рр. Відповідно до індексу тяжкості ураження вони були розподілені на 3 групи: І групу з показником 30–60 од. (ІІ ступінь/середня тяжкість) склали 63 пацієнта; ІІ групу з показником 60-90 од. (ІІІ ступінь/тяжкий стан) – 61 пацієнт; ІІІ групу, у яких значення показника було більше 90 од. (ІV ступінь/вкрай тяжкий стан) – 24 постраждалі. Забір крові для визначення загальноклінічних лабораторних показників та значення фактора форми нейтрофільних гранулоцитів проводили на 1, 3, 7, 14, 28, 42 та 56 доби. Статистичну обробку проводили з використанням програмного забезпечення Office 365 (“Microsoft Excel”) та “Stаtistica 5.5”.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Результати досліджень дали змогу встановити переваги фактора форми нейтрофільних гранулоцитів порівняно з традиційними загальноклінічними гематологічними показниками, який продемонстрував здатність відображати стадійність перебігу ранового процесу з достовірною різницею значень у пацієнтів залежно від ступеня тяжкості термічного ушкодження.</p> Р. М. Чорнопищук Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12923 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Клінічний випадок хірургічного лікування дивертикульозу тонкої кишки з прикритою перфорацією дивертикула, утворенням абсцесів та дифузним гнійним перитонітом https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12922 <p>Описано клінічний випадок діагностики та успішного лікування пацієнта з дивертикульозом тонкої кишки, що ускладнився прикритою перфорацією дивертикула тонкої кишки з утворенням абсцесів та дифузним гнійним перитонітом.</p> Є. М. Шепетько, В. В. Єфремов, Г. В. Полтавець, В. В. Ушко Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12922 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Гангренозна піодермія як позакишковий прояв неспецифічного виразкового коліту https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12927 <p>Гангренозна піодермія – це рідкісний позакишковий прояв неспецифічного виразкового коліту. Визначено, що гангренозна піодермія розвинулась у 0,6 ‒ 2,1 % пацієнтів з виразковим колітом. Вона виникає у формі одного або декількох еритематозних папул або пустул із подальшим формуванням некрозу дерми та глибоких гнійних виразок. Може проходити паралельно з початком активності виразкового коліту або перебігати незалежно від нього. У статті представлено результати власного клінічного спостереження випадку гангренозної піодермії у хворого з неспецифічним виразковим колітом, характер перебігу та особливості лікування. Встановлено, що гангренозна піодермія як позакишковий прояв неспецифічного виразкового коліту зустрічається вкрай рідко і характеризується наявністю складного, часто рецидивуючого перебігу, що складно піддається лікуванню.</p> В. В. Керничний, Ю. С. Кравчук, О. В. Загродський Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12927 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300 Грижа Аміанда: клінічний випадок https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12928 <p>Грижа Аміанда&nbsp;– це випадкова інтраопераційна знахідка пахових гриж. При входженні апендикса в грижовий мішок його кровопостачання погіршується, виникає запалення та розмноження мікроорганізмів, що може призвести до деструкції стінки. Виконання апендектомії є необхідним, оскільки маніпуляції з червоподібним відростком можуть викликати вторинний апендицит. Відносно використання сітчастого трансплантату при проведенні герніопластики, то доцільно враховувати наявність інфікування стінки грижового мішка та контамінації операційного поля, а також індивідуальних фізіологічних та анатомічних особливостей.</p> В. В. Буката Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12928 пт, 20 тра 2022 00:00:00 +0300