ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ДОБРОЯКІСНИХ ТА ЗЛОЯКІСНИХ КІСТОЗНИХ НЕОПЛАЗІЙ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2026.1.16064Ключові слова:
підшлункова залоза, кістозна неоплазія, SCA, MCA, IPMN, диференційна діагностикаАнотація
Мета роботи: опрацювати методику диференційної діагностики кістозних неоплазій підшлункової залози, а також вивчити роль нейтрофільно-лімфоцитарного співвідношення як діагностичного критерію їхньої злоякісності.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз комплексного обстеження та лікування 52 пацієнтів із кістозними утвореннями підшлункової залози. За гістологічною структурою у 42,3 % хворих виявлено серозну цистаденому, в 40,4 % – муцинозну цистаденому та у 17,3 % пацієнтів – внутрішньопротокову папілярно-муцинозну неоплазію. У 80,8 % хворих за результатами патоморфологічного дослідження діагностовано доброякісні новоутворення, а в 19,2 % випадків виявлені злоякісні утворення на тлі кістозних неоплазій підшлункової залози. Проведено аналіз NLR, СА 19-9 у плазмі крові, а також наявність контрастних внутрішньокістозних утворень за даними комп’ютерної томографії.
Результати. При поєднанні наявності всередині кісти контрастних пристінкових утворень, підвищенні рівня СА 19-9 більше 39 Од/мл та збільшенні значення NLR вище 1,867, кістозна неоплазія розцінюється як злоякісна. Алгоритм диференційної діагностики кістозних утворень підшлункової залози орієнтований на виявлення походження кісти та визначення лікувальної тактики. Алгоритм включає визначення етіології кістозного утворення, заснованого на дослідженні рівня СА 19-9, NLR, а також даних інструментальних методів діагностики.
Висновки. Розроблений комбінований метод диференційної діагностики кістозних неоплазій підшлункової залози володіє статистично високою точністю: чутливість розробленого методу діагностики становить 71,4 %, а специфічність – 95,6 %.
Отримано: 10.10.2025 | Переглянуто: 19.01.2026 | Прийнято: 20.02.2026
Посилання
European Study Group on Cystic Tumours of the Pancreas. European evidence-based guidelines on pancreatic cystic neoplasms. Gut. 2018; 67(5):789-804. DOI: 10.1136/gutjnl-2018-316027.
García García de Paredes A, López-Durán S, Foruny Olcina JR, Albillos A, Vázquez-Sequeiros E. Management of pancreatic collections: an update. Rev Esp Enferm Dig. 2020; 112(6):483-90. DOI: 10.17235/reed.2020.6814/2019.
Atef E, El Nakeeb A, El Hanafy E, El Hemaly M, Hamdy E, El-Geidie A. Pancreatic cystic neoplasms: predictors of malignant behavior and management. Saudi J Gastroenterol. 2013 Jan-Feb; 19(1):45-53. DOI: 10.4103/1319-3767.105927.
Plichta JK, Brosius JA, Pappas SG, Abood GJ, Aranha GV. The changing spectrum of surgically treated cystic neoplasms of the pancreas. HPB Surg. 2015; 2015:791704. DOI: 10.1155/2015/791704.
Harrison JM, Castillo CF. To resect or not to resect: a review of pancreatic cyst disease management. Curr Opin Gastroenterol. 2018; 34(5):343-48. DOI: 10.1097/MOG.0000000000000463.
Valsangkar NP, Morales-Oyarvide V, Thayer SP, et al. 851 resected cystic tumors of the pancreas: a 33-year experience at the Massachusetts General Hospital. Surgery. 2012; 152(3 Suppl 1):S4-S12. DOI: 10.1016/j.surg.2012.05.033.
Postlewait LM, Ethun CG, McInnis MR, Merchant N, Parikh A, Idrees K, et al. Association of preoperative risk factors with malignancy in pancreatic mucinous cystic neoplasms: a multicenter study. JAMA Surg. 2017 Jan. 1; 152(1):19-25. DOI: 10.1001/jamasurg.2016.3598.
Bauer F. Pancreatic Cystic Lesions: Diagnostic, Management and Indications for Operation. Part II. Chirurgia (Bucur). 2018 May-Jun.; 113(3):318-34. DOI: 10.21614/chirurgia.113.3.318.
Sethi V, Giri B, Saluja A, Dudeja V. Insights into the pathogenesis of pancreatic cystic neoplasms. Dig Dis Sci. 2017 Jul.; 62 (7):1778-86. DOI: 10.1007/s10620-017-4603-1.
Pezzilli R, Calculli L, Melzi d’Eril G, Barassi A. Serum tumor markers not useful in screening patients with pancreatic mucinous cystic lesions associated with malignant changes. Hepatobiliary Pancreat Dis Int. 2016; 15(5):553-57. DOI: 10.1016/s1499-3872(16)60076-0.
Shaprynskyi VO, Kaminskyi OA, Myronyshen YuA, Chernychenko OI, Verba MA. Znachennya hematolohichnykh pokaznykiv PLR ta NLR u dyferentsiyniy diahnostytsi dobroyakisnykh ta neoplastychnykh kist pidshlunkovoyi zalozy [The significance of hematological indices PLR and NLR in the differential diagnosis of benign and neoplastic pancreatic cysts]. Klinichna anatomiya ta operatyvna khirurhiya. 2024; 23(3):41-7. DOI: 10.24061/17270847.23.3.2024.47. Ukrainian.
Zhang X, Zhang W, Feng LJ. Prognostic significance of neutrophil lymphocyte ratio in patients with gastric cancer: a meta-analysis. PLoS One. 2015; 9(11):e111906. DOI: 10.1371/journal.pone.0111906.m
Shaprynskyi VO, Kaminskyi OA, Verba MA, et al. Suchasni pidkhody do diahnostyky ta likuvannya nesformovanykh i sformovanykh kist pidshlunkovoyi zalozy [Modern approaches to the diagnosis and treatment of unformed and formed pancreatic cysts]. Shpytalʹna khirurhiya. Zhurnal imeni L. YA. Kovalʹchuka. 2024; 3:22-7. Ukrainian. DOI: 10.11603/2414-4533.2024.3.14920.
Sarr MG, Carpenter HA, Prabhakar LP, et al. Clinical and pathologic correlation of 84 mucinous cystic neoplasms of the pancreas: can one reliably differentiate benign from malignant (or premalignant) neoplasms? Ann Surg. 2000; 231(2):205-12. DOI: 10.1097/00000658-200002000-00009.
Lee CJ, Scheiman J, Anderson MA, et al. Risk of malignancy in resected cystic tumors of the pancreas < or =3 cm in size: is it safe to observe asymptomatic patients? A multi-institutional report. J Gastrointest Surg. 2008; 12(2):234-42. DOI: 10.1007/s11605-007-0381-y.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 В. О. ШАПРИНСЬКИЙ, О. А. КАМІНСЬКИЙ, Т. В. ФОРМАНЧУК, С. С. СТУКАН, О. І. ЧЕРНИЧЕНКО, Ю. А. МИРОНИШЕН, М. А. ВЕРБА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
