РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ТА УСКЛАДНЕННЯ ПІСЛЯ TAPP-ПЛАСТИКИ ПАХВИННИХ ГРИЖ У ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.3.15622Ключові слова:
пахвинна грижа, TAPP-пластика, пацієнти похилого та старечого віку, імплантація сіткиАнотація
Мета роботи: оцінити перебіг та частоту ускладнень під час і після лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної пластики пахвинних гриж у пацієнтів похилого та старечого віку.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективне порівняльне дослідження проспективно зібраних даних на базі КНП «Волочиська багатопрофільна лікарня» та КНП «Луцька міська клінічна лікарня», у яке включили 56 пацієнтів чоловічої статі з діагнозом пахвинної грижі (К40 за МКХ-10). Середній вік хворих склав (69,8±5,8) року, що відповідало віковим критеріям похилого та старечого віку. Пацієнтів поділили на дві групи залежно від методу імплантації сітки: група А (з фіксацією сітки, n=28) і група Б (без фіксації, n=28). Усім хворим виконували лапароскопічну трансабдомінальну преперитонеальну пластику (TAPP). Пневмоперитонеум створювали до 12 мм рт. ст. Використовували 3 троакари: один 10-міліметровий (пупковий) та два 5-міліметрові (правий і лівий здухвинні). Усіх пацієнтів оперували під інгаляційним наркозом зі штучною вентиляцією легень. Біль оцінювали за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) через 2–6 год, на наступну добу, в день виписки, через 1 тиждень і 1 місяць. Хронічний біль і парестезії – за шкалою CPSP (Chronic Post-Surgical Pain) у віддалені терміни. Усі пацієнти підписали поінформовану згоду на участь у дослідженні та обробку персональних даних в наукових цілях.
Результати. Середня тривалість операцій у пацієнтів із групи А (з фіксацією сітки) становила (64,3±12,5) хв, тоді як з групи Б (без фіксації сітки) – (51,4±10,8) хв, що приблизно на 20 % є меншою, ніж у групі А, й узгоджується з даними світових дослідників, які вказують на скорочення операційного часу при безфіксаційній техніці через відсутність потреби у додаткових маніпуляціях із фіксацією сітки. Інтраопераційних ускладнень під час виконання лапароскопічних втручань не було. Частота ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень – в 9 пацієнтів: у групі А (з фіксацією сітки) – в 7, у групі Б (без фіксації сітки) – в 2. Тромбоемболії легеневої артерії та післяопераційних пневмоній не відмічено в жодному випадку. Після повної десуфляції та контролю за правильним розташування сітки завершували процедуру. Порти ушивали відповідними швами.
Висновки. Результати дослідження показали, що TAPP-пластика пахвинних гриж у пацієнтів похилого та старечого віку є ефективною як при фіксаційному, так і при безфіксаційному методах імплантації сітки. Застосування безфіксаційного методу дозволило достовірно знизити рівень післяопераційного болю та сприяло більш швидкому відновленню функціональної активності без наявності рецидивів.
Посилання
Amirzargar MA, Mohseni M, Poorolajal J. Mesh fixation compared with nonfixation in transabdominal preperitoneal laparoscopic inguinal hernia repair. Surg Technol Int. 2013; 23:122-25.
Awad SS, Qahtani FH, Alsulaimani FS, et al. Perioperative outcome and cost utility of mesh fixation vs non fixation in laparoscopic transabdominal preperitoneal inguinal hernioplasty: a prospective randomized controlled trial. World J Lap Surg. 2023; 16(3):169-72.
Garg P, Nair S, Shereef M, Thakur JD, Nain N, Menon GR, Ismail M. Mesh fixation compared to non-fixation in total extraperitoneal inguinal hernia repair: a randomized controlled trial. Surg Endosc. 2011 Oct.; 25(10):3300-06.
Kaul A, Hutfless S, Le H, Hamed SA, Tymitz K, Nguyen H, Marohn MR. Staple versus fibrin glue fixation in laparoscopic total extraperitoneal repair of inguinal hernia: a systematic review and meta-analysis. Surg Endosc. 2012 May; 26(5):1269-78. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-011-2025-2
Kobayashi F, Watanabe J, Koizumi M, Sata N. Efficacy and safety of mesh non fixation in patients undergoing laparo endoscopic repair of groin hernia: a systematic review and meta analysis. Hernia. 2023; 27(6):1415-27. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-023-02919-4
Kochar S, Kakkar D, Singh DP. Evaluation of mesh fixation versus non fixation in laparoscopic mesh hernioplasty in inguinal hernias. Int Surg J. 2020; 7(10):3354-59. DOI: https://doi.org/10.18203/2349-2902.isj20204136
Naveenraj R, Patel B, Kavathiya J, Samdani S. Comparative study of mesh fixation versus without mesh fixation in laparoscopic inguinal hernia repair by TAPP approach. Int Surg J. 2024; 11(5):744-47. DOI: https://doi.org/10.18203/2349-2902.isj20241136
Koch CA, Greenlee SM, Larson DR, Harrington JR, Farley DR. Randomized Prospective Study of Totally Extraperitoneal Inguinal Hernia Repair: Fixation Versus No Fixation of Mesh. JSLS. 2006 Oct.-Dec.; 10(4):457-60.
Buyukasik K, Ari A, Akce B , Tatar C, O Segmen O, Bektas H. Comparison of mesh fixation and non fixation in totally extraperitoneal hernia repair. Hernia. 2017 Aug.; 21(4):543-48. DOI: 10.1007/s10029-017-1590-2. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-017-1590-2
Teng YJ, Pan SM, Liu YL, Yang KH, Zhang YC, Tian JH, Han JX. A meta analysis of randomized controlled trials of fixation versus non fixation of mesh in laparoscopic total extraperitoneal inguinal hernia repair. Surg Endosc. 2011 Sep.; 25(9):2849-58. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-011-1668-3
Wei K, Lu C, Ge L, Pan B, Yang H, Tian J, Cao N. Different types of mesh fixation for laparoscopic repair of inguinal hernia: protocol for systematic review and network meta analysis. Medicine (Baltimore). 2018 Apr.; 97(16):e0423. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000010423
Garg P, Nair S, Shereef M, Thakur JD, Nain N, Menon GR, et al. Mesh fixation compared to non-fixation in total extraperitoneal inguinal hernia repair: a randomized controlled trial. Surg Endosc. 2011 Oct.; 25(10):3300-06. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-011-1708-z
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 І. Ю. ЛАВРЕНЮК, А. М. ПРОДАН, Ю. В. ЛАВРЕНЮК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
