ОСОБЛИВОСТІ РЕПАРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ МЕТОДІВ ФІКСАЦІЇ АЛОТРАНСПЛАНТАТА ПРИ ЛАПАРОСКОПІЧНІЙ ГЕРНІОПЛАСТИЦІ

Автор(и)

  • І. Ю. ЛАВРЕНЮК Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна
  • Т. К. ГОЛОВАТА Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0001-9989-6510

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.2.15401

Ключові слова:

алотрансплантат, герніопластика, репаративний процес

Анотація

Мета роботи: з’ясувати морфологічні особливості репаративного процесу в зоні м’язово-апоневротичного дефекту в експериментальних тварин залежно від способу фіксації поліпропіленового алотрансплантата.

Матеріали і методи. Дослідження проведено на 10-х клінічно здорових свинях великої білої породи масою 20–25 кг, яким виконували лапароскопічну герніопластику з використанням поліпропіленового алотрансплантата. Тварин поділили на три групи відповідно до методу фіксації сітки. Дослідження виконано на базі віварію Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Усі маніпуляції з експериментальними тваринами проводили згідно з положенням Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986), Наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. «Про затвердження Порядку проведення наукових експериментів із залученням тварин». Для проведення операційного втручання використовували комбіновану загальну анестезію з подальшим післяопераційним знеболюванням. Евтаназію здійснювали гуманним методом із дотриманням вимог AVMA Guidelines for the Euthanasia of Animals (2020).

Результати. При мікроскопічному дослідженні через 1 місяць після герніопластики алотрансплантатом без фіксації встановили, що рановий дефект заповнений грануляційною тканиною з осередками нагноєння і колоніями бактерій. Через 1 місяць після пластики алотрансплантатом, фіксованим степлером, у зоні ранового дефекту переважає молода сполучна тканина з невеликими осередками дозріваючої грануляційної тканини. Після пластики самоклеючою пропіленовою сіткою рановий дефект заповнений зрілою сполучною тканиною. Вона також забезпечує не лише механічну стабільність трансплантата, а й сприяє оптимальному мікрооточенню для формування зрілої сполучної тканини без ознак хронічного запалення.

Висновки. Застосування самоклеючої поліпропіленової сітки при лапароскопічній герніопластиці в експерименті забезпечує найсприятливіші умови для репаративного процесу – мінімальну запальну реакцію, активне формування зрілої сполучної тканини та збереження структури м’язів.

Посилання

Berrevoet F, Rogiers X. Prospective randomized trial comparing non-fixation of mesh to suture fixation in laparoscopic total extraperitoneal inguinal hernia repair. Surgical Endoscopy. 2016; 30(6):2345-50. DOI: 10.1007/s00464-015-4497-0.

Brown CN, Finch JG. Which mesh for hernia repair? Annals of The Royal College of Surgeons of England. 2020; 102(6):388-93. DOI: 10.1308/rcsann.2020.0064. DOI: https://doi.org/10.1308/rcsann.2020.0064

Caponnetto S, Bellato V, Maienza E, et al. Adhesion-free meshes in hernia surgery: Current evidence and future directions. Hernia. 2023; 27:547-56. DOI: 10.1007/s10029-023-02646-y.

de Vries Reilingh TS, van Goor H, Charbon JA, Rosman C, Hesselink EJ, Bleichrodt RP. Repair of large midline incisional hernias with polypropylene mesh: comparison of three operative techniques. Hernia. 2021; 25(2):457-63. DOI: 10.1007/s10029-020-02180-z. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-020-02180-z

Holmdahl L, Falk P, Ivarsson M. Adhesions: pathogenesis and prevention–panel discussion and summary. European Journal of Surgery. 2015; 165(1):23-9. DOI: 10.1007/BF02438759. DOI: https://doi.org/10.1007/BF02438759

Jenkins ED, Melman L, Desai SC, Brown, SR, Frisella MM, Matthews BD. Evaluation of intraperitoneal placement of a novel self-gripping polypropylene mesh in a porcine model. Surgical Endoscopy. 2017; 31(4):1743-49. DOI: 10.1007/s00464-016-5134-3.

Kaemmer DA, Otani Y, Tustumi F, et al. Mesh fixation techniques and chronic pain after inguinal hernia repair: A systematic review and meta-analysis. Surgical Endoscopy. 2019; 33:162-72. DOI: 10.1007/s00464-018-6315-7.

Klinge U, Si ZY, Zheng H, Klosterhalfen B. Meshes in hernia repair. Expert Review of Medical Devices. 2018; 15(4):329-39. DOI: 10.1080/17434440.2018.1452269. DOI: https://doi.org/10.1080/17434440.2018.1529565

Kokotovic D, Bisgaard T, Helgstrand F. Long-term recurrence and chronic pain after repair for groin hernia: A nationwide population-based cohort study. JAMA Surgery. 2016; 151(9):847-54. DOI: 10.1001/jamasurg.2016.0152.

Liang MK, Holihan JL, Itani KMF, et al. Mesh choice for hernia repair: Guidelines and future directions. Surgical Clinics of North America. 2017; 97(3):571-86. DOI: 10.1016/j.suc.2017.01.011. DOI: https://doi.org/10.1016/j.suc.2017.01.011

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-28

Як цитувати

ЛАВРЕНЮК, І. Ю., & ГОЛОВАТА, Т. К. (2025). ОСОБЛИВОСТІ РЕПАРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ МЕТОДІВ ФІКСАЦІЇ АЛОТРАНСПЛАНТАТА ПРИ ЛАПАРОСКОПІЧНІЙ ГЕРНІОПЛАСТИЦІ. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 117–121. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.2.15401

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ