СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ НЕСФОРМОВАНИХ І СФОРМОВАНИХ КІСТ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.3.14920Ключові слова:
кіста підшлункової залози, хірургічне лікування, ендосокопічна цист-гастростоміяАнотація
Мета роботи: покращити результати оперативного лікування кіст підшлункової залози (ПЗ) шляхом ретроспективного аналізу клінічного перебігу, оцінки морфологічної класифікації та оптимального вибору хірургічного лікування кіст.
Матеріали і методи. дослідження проводилося на базі Клінічного високоспеціалізованого хірургічного центру з малоінвазивними технологіями КНП “Вінницька обласна клінічна лікарня імені М. І. Пирогова”. Для досягнення мети був проведений поглиблений аналіз результатів лікування 60-ти хворих, які перенесли оперативне втручання з приводу кіст ПЗ у період з 2018 по 2023 роки.
Результати. У дослідження увійшли 60 пацієнтів, які перенесли оперативне втручання з приводу кіст ПЗ: у 2018 – 6 хворих, у 2019 – 7, у 2020 – 10, у 2021 – 11, у 2022 – 9 та у 2023 – 17 пацієнтів, що свідчить про збереження тенденції до зростання даної патології. За статтю переважали чоловіки – 43 (71,7 %) пацієнти; жінок було 17 (28,3 %). Середній вік пацієнтів склав (48,1±1,1) років, що надає даній проблемі соціально-економічного значення. Згідно з даними променевих методів дослідження, найчастішою локалізацією є поєднання кіст у головці і тілі ПЗ – у 20 (33,3 %) пацієнтів. За перебігом у 18 (30 %) пацієнтів кісти були прості, а у 42 (70 %) – ускладнені, з них у 27 (45 %) осіб спостерігалося нагноєння кісти, у 7 (11,7 %) хворих розвинулася перфорація, у 5 (8,3 %) пацієнтів – кровотеча та ще у 3 (5 %) обстежених хворих розвивалася компресія суміжних органів у вигляді механічної жовтяниці та дуоденальної непрохідності. Усі пацієнти перенесли хірургічні втручання, частка яких, за нашими даними, становить 0,34 % від загальної кількості операцій за період дослідження. У зв’язку з нагноєнням кіст для 27 (45 %) пацієнтів було проведене зовнішнє дренування кісти ПЗ. 32 (53,3 %) пацієнтам методом хірургічного лікування було обрано накладання цист-ентероанастомозу на виключеній петлі кишки за Ру або накладання цист-ентероанастомозу з ентеро-ентероанастомозом і заглушкою за Шалімовим. Ще 1 (1,7 %) пацієнту була виконана ендоскопічна цист-гастростомія. Летальних наслідків не було.
Посилання
European Study Group on Cystic Tumours of the Pancreas. European evidence-based guidelines on pancreatic cystic neoplasms. Gut 2018; 67(5): 789–804. DOI: 10.1136/gutjnl-2018-316027
Jones M, Zheng Z, Wang J, Dudley J, Albanese E, Kadayifci A, … & Pitman MB. Impact of next-generation sequencing on the clinical diagnosis of pancreatic cysts. Gastrointestinal endoscopy. 2016; 83(1): 140–148. DOI:10.1016/j.gie.2015.06.047
Jones MJ, Buchanan AS, Neal CP, Dennison AR, Metcalfe MS, & Garcea G. Imaging of indeterminate pancreatic cystic lesions: a systematic review. Pancreatology: official journal of the International Association of Pancreatology (IAP) ... [et al.] 2013; 13(4): 436–442. DOI: 10.1016/j.pan.2013.05.007
Lee LS. Updates in diagnosis and management of pancreatic cysts. World journal of gastroenterology. 2021; 27(34): 5700–5714. DOI: 10.3748/wjg.v27.i34.5700
Singhi AD, Zeh HJ, Brand RE, Nikiforova MN, Chennat JS, Fasanella KE, … & McGrath K. American Gastroenterological Association guidelines are inaccurate in detecting pancreatic cysts with advanced neoplasia: a clinicopathologic study of 225 patients with supporting molecular data. Gastrointestinal endoscopy. 2016; 83(6): 1107–1117.e2. DOI: 10.1016/j.gie.2015.12.009
Springer S, Wang Y, Dal Molin M, Masica DL, Jiao Y, Kinde I, … & Lennon AM. A combination of molecular markers and clinical features improve the classification of pancreatic cysts. Gastroenterology. 2015; 149(6): 1501–1510. DOI: 10.1053/j.gastro.2015.07.041.
Tanaka M, Fernández-Del Castillo C, Kamisawa T, Jang JY, Levy P, Ohtsuka T, … & Wolfgang CL. Revisions of international consensus Fukuoka guidelines for the management of IPMN of the pancreas. Pancreatology: official journal of the International Association of Pancreatology (IAP). 2017; 17(5): 738–753. DOI: 10.1016/j.pan.2017.07.007
Vege SS, Ziring B, Jain R, Moayyedi P. Clinical Guidelines Committee, & American Gastroenterology Association (2015). American gastroenterological association institute guideline on the diagnosis and management of asymptomatic neoplastic pancreatic cysts. Gastroenterology. 2015; 148(4): 819–822. DOI: 10.1053/j.gastro.2015.01.015
Kanikovskyi OE, Pavlyk IV, Oliynyk IV, & Makhovskyi OL. Alhorytm likuvannia psevdokist pidshlunkovoi zalozy u khvorykh na khronichnyi pankreatyt [Algorithm for the treatment of pseudocysts of the pancreas in patients with chronic pancreatitis]. Naukovyy visnyk Uzhhorodsʹkoho universytetu – Scientific Bulletin of the Uzhhorod University. Uzhhorod: "Lira". 2018; 1(57): 64–69. [in Ukrainian] http://visnyk-med.uzhnu.edu.ua/article/download/183697/183552
Shevelev VV, Ratchik VM, & Orlovsky DV. Kisty pidshlunkovoi zalozy : suchasni uiavlennia pro patohenez, diahnostyku ta likuvalno-diahnostychnu taktyku [Pancreatic cysts: modern ideas about pathogenesis, diagnosis and treatment and diagnostic tactics]. Hastroenterolohiya – Gastroenterology. 2014; 3(53):43-50. [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 В. О. ШАПРИНСЬКИЙ, О. А. КАМІНСЬКИЙ, В. Р. ТАГЕЄВ, Ю. А. МИРОНИШЕН, В. М. МАКАРОВ, О. І. ЧЕРНИЧЕНКО, С. С. СТУКАН, М. А. ВЕРБА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
