РЕНТГЕНЕНДОВАСКУЛЯРНА ОКЛЮЗІЯ ГІЛОК ВОРІТНОЇ ВЕНИ ЯК МЕТОД ДООПЕРАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПЕРИФЕРИЧНОЮ ХОЛАНГІОКАРЦИНОМОЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.1.14647Ключові слова:
периферична холангіокарцинома, резекція печінки, рентгенендоваскулярна оклюзіяАнотація
Мета роботи: оцінити безпосередні результати хірургічного лікування пацієнтів з периферичною холангіокарциномою після проведення рентгенендоваскулярної оклюзії ворітної вени на передопераційному етапі.
Матеріали і методи. Впродовж 2004–2018 рр. у відділенні трансплантації та хірургії печінки ДУ “Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова” НАМН України радикально прооперовано 84 хворих із ПХ, основну групу склав 21 (25 %) хворий, яким як передопераційну підготовку було виконано рентгенендоваскулярну оклюзію гілок ворітної вени, контрольну групу – 63 (75 %) хворі, яким рентгенендоваскулярну оклюзію ворітної вени не виконували.
Результати. Протягом 90 днів клінічно значимі післяопераційні ускладнення (III a– IV ступінь за класифікацією Clavien – Dindo) спостерігали в 6 (28,5 %) випадках серед пацієнтів основної групи та 13 (20,6 %) випадках серед пацієнтів контрольної групи (р=0,002). Клінічно значима післяопераційна печінкова недостатність відповідно до критеріїв ISGLS траплялась в 5 (23,8 %) пацієнтів основної групи та 12 (19 %) пацієнтів контрольної групи (р=0,305). Повторне оперативне втручання виконували в одному (4,7 %) випадку в основній групі та в 7 (11,1 %) випадках в контрольній групі. Післяопераційна летальність склала 3,1 % – 2 пацієнти контрольної групи, тоді як серед пацієнтів основної групи післяопераційну летальність не констатували.
Рентгенендоваскулярна оклюзія гілок ворітної вени як метод передопераційної підготовки здатна забезпечити задовільні показники післяопераційних ускладнень на фоні виконання обширних за обʼємом резекцій печінки як ізольовано, так і симультанно з васкулобіліарними втручаннями.
Посилання
Bridgewater J, Galle PR, Khan SA, Llovet JM, Park JW, Patel T, Gores GJ Guidelines for the diagnosis and management of intrahepatic cholangiocarcinoma. Journal of Hepatology. 2014;60(6): 1268-89.
Esnaola NF, Meyer JE, Karachristos A, Maranki JL, Camp ER, Denlinger CS Evaluation and management of intrahepatic and extrahepatic cholangiocarcinoma. Cancer. 2016;122(9): 1349-69.
Nagino M, Kamiya J, Nishio H, Ebata T, Arai T, Nimura Y Two hundred forty consecutive portal vein embolizations before extended hepatectomy for biliary cancer: surgical outcome and long-term follow-up. Annals of Surgery. 2006;243(3): 364-72.
Guglielmi A et al. How much remnant is enough in liver resection? Digestive surgery. 2012; 29 (1): 6-17. URL: https://doi.org/10.1159/000335713(date of access: 03.03.2024).
Lang H, Baumgart J, Heinrich S, Huber T, Heuft LK, Margies R, Bartsch F. Liver resection for intrahepatic cholangiocarcinoma – single-center experience with 286 patients undergoing surgical exploration over a thirteen year period. Journal of Clinical Medicine. 2021;10(16); 3559.
Radtke A, Königsrainer A. Surgical therapy of cholangiocarcinoma. Visceral Medicine. 2016;32(6); 422-6. URL: https://doi.org/10.1159/000452921
Wang K, Zhang H, Xia Y, Liu J, Shen F. Surgical options for intrahepatic cholangiocarcinoma. Hepatobiliary Surgery and Nutrition. 2017;6(2): 79. URL: https://doi.org/10.21037/hbsn.2017.01.06(date of access: 03.03.2024)..
Spolverato G, Kim Y, Alexandrescu S, Popescu I, Marques HP, Aldrighetti L, Pawlik TM Is hepatic resection for large or multifocal intrahepatic cholangiocarcinoma justified? Results from a multi-institutional collaboration. Annals of Surgical Oncology. 2015;22: 2218-25.
Spolverato G, Kim Y, Ejaz A, Alexandrescu S, Marques H, Aldrighetti L Pawlik TM Conditional probability of long-term survival after liver resection for intrahepatic cholangiocarcinoma: a multi-institutional analysis of 535 patients. JAMA Surgery. 2015;150(6): 538-45.
Kishi Y, Vauthey J-N Issues to be considered to address the future liver remnant prior to major hepatectomy. Surgery today. 2020. URL: https://doi.org/10.1007/s00595-020-02088-2.
Khan AS, Garcia-Aroz S, Ansari MA, Atiq SM, Senter-Zapata M, Fowler K, Chapman WC Assessment and optimization of liver volume before major hepatic resection: Current guidelines and a narrative review // International journal of surgery. 2018;52: 74-81.URL: https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2018.01.042.
Madoff DC, Odisio BC, Schadde E, Gaba RC, Bennink R J, van Gulik TM, Guiu B Improving the safety of major resection for hepatobiliary malignancy: portal vein embolization and recent innovations in liver regeneration strategies. Current oncology reports. 2020;22: 1-20.
Yeom Y K, Shin JH Complications of portal vein embolization: evaluation on cross-sectional imaging. Korean Journal of Radiology. 2015;16(5): 1079. URL: https://doi.org/10.3348/kjr.2015.16.5.1079.
Orcutt ST, Kobayashi K, Sultenfuss M, Hailey BS, Sparks A, Satpathy B, Anaya DA Portal vein embolization as an oncosurgical strategy prior to major hepatic resection: anatomic, surgical, and technical considerations. Frontiers in Surgery. 2016;3: 14.
Zhang X F, Bagante F, Chakedis J, Moris D, Beal EW, Weiss M, Pawlik TM Perioperative and long-term outcome for intrahepatic cholangiocarcinoma: impact of major versus minor hepatectomy. Journal of Gastrointestinal Surgery. 2017;21(11): 1841-50.
Ma KW, Cheung TT, She WH, Chok KSH, Chan ACY, Dai WC, Lo CM Major postoperative complications compromise oncological outcomes of patients with intrahepatic cholangiocarcinoma after curative resection–A 13-year cohort in a tertiary center. Asian journal of surgery. 2019;42(1): 164-71.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 О. Ю. УСЕНКО, А. І. ЖИЛЕНКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
