Рак щитоподібної залози: підходи та тактика. Чому стало більше?

Автор(и)

  • О. В. ПОГОРЄЛОВ Київський міський клінічний ендокринологічний центр Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ
  • П. І. ГОРДІЙЧУК Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ
  • О. В. МАЗУР Київський міський клінічний ендокринологічний центр
  • О. В. ШІДЛОВСЬКИЙ Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • С. М. ЦИМБАЛЮК Київський міський клінічний ендокринологічний центр

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.4.14348

Ключові слова:

папілярна карцинома, пункційна біопсія, тиреоїдектомія

Анотація

Мета роботи: проаналізувати рівні захворюваності та підвищити ефективність лікування хворих на рак щитоподібної залози шляхом удосконалення його діагностики та хірургічної тактики, покращити профілактику післяопераційних ускладнень.

Матеріали і методи. Використовували традиційні та спеціальні методи дослідження: анамнез, особливості попереднього лікування, огляд та фізикальне обстеження пацієнтів, УЗД щитоподібної залози, тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія з цитологічним дослідженням пунктату, визначення вмісту гормонів тиреоїдного профілю в сироватці крові (ТТГ, Т4 вільний, тиреоглобулін (ТГ), кальцитонін (КТ)); гістологічне дослідження операційного матеріалу (експрес- та патогістологічного заключного).

Результати досліджень та їх обговорення. В статті висвітлені дані про рівні захворюваності на рак щитоподібної залози серед населення України, обговорюються сучасні підходи до поліпшення діагностики та лікування таких хворих, представлені дані про лікування таких хворих в Київському міському клінічному ендокринологічному центрі. Традиційно діагностика раку щитоподібної залози базується на результатах комплексної оцінки даних клінічного обстеження, ультразвукового дослідження, цитологічного дослідження біоптатів, отриманих при тонкоголковій аспіраційній пункційній біопсії. За останні роки у пролікованих в клініці спостерігається тенденція до збільшення випадків захворюваності на рак щитоподібної залози. Це пов’язано із вдосконаленням методів діагностики (новітніх УЗ апаратів та високочастотних датчиків), збільшенням кількості обстежень з метою превенції та комплаєнсу із лікарями загальної практики.

УЗД щитоподібної залози та тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія з цитологічним аналізом біоптатів є необхідними і обов’язковими методами дослідження при вогнищевих утвореннях щитоподібної залози як найточніших методів діагностики на доопераційному етапі обстеження.

Посилання

Larin, A., Cherenko, S., Krushinska, Z. (2017). Suchasni trendy optymizatsii diahnostyky raku shchytopodibnoyi zalozy [Current trends in thyroid cancer diagnostics]. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery, 0(2(58)), 19-28. https://doi.org/10.24026/1818-1384.2(58).2017.105549 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.24026/1818-1384.2(58).2017.105549

Cancer in Ukraine, (2020-2021). Zakhvoriuvanist, smertnist, pokaznyky diyalnosti onkolohichnoyi sluzhby [Morbidity, mortality, performance indicators of the oncology service]. Bulletin of the National Chancery Register of Ukraine, 23, Kyiv, [in Ukrainian].

Tsymbalyuk, S.M. (2017). Hihiyenichna otsinka vplyvu kantserohennykh rechovyn atmosfernoho povitrya na formuvannya zakhvoryuvanosti na rak shchytopodibnoyi zalozy [Hygienic assessment of the influence of carcinogenic substances in atmospheric air on the formation of the incidence of thyroid cancer]. Candidate’s thesis. Kyiv. 21 p. [in Ukrainian].

Rybakov, S.Y. (2012). Rak shchytovydnoi zalozy (klinichni lektsii) [Cancer of the thyroid gland (clinical lectures)]. Poltava [in Ukrainian].

El Hag, I.A., Kollur, S.M., & Chiedozi, L.C. (2003). The role of FNA in the initial management of thyroid lesions: 7-year experience in a district general hospital. Cytopathology, 14(3), 126-130. https://doi.org/10.1046/j.1365-2303.2003.00053.x DOI: https://doi.org/10.1046/j.1365-2303.2003.00053.x

Ringel, M. D. (2020). New Horizons: Emerging Therapies and Targets in Thyroid Cancer. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 106(1), e382-e388. https://doi.org/10.1210/clinem/dgaa687 DOI: https://doi.org/10.1210/clinem/dgaa687

Wei, X., Wang, X., Xiong, J., Li, C., Liao, Y., Zhu, Y., & Mao, J. (2022, May 18). Risk and Prognostic Factors for BRAFV600E Mutations in Papillary Thyroid Carcinoma. BioMed Research International, 2022, 1-13. https://doi.org/10.1155/2022/9959649 DOI: https://doi.org/10.1155/2022/9959649

Araque, K.A., Gubbi, S., & Klubo-Gwiezdzinska, J. (2020, February 10). Updates on the Management of Thyroid Cancer. Hormone and Metabolic Research, 52(08), 562-577. https://doi.org/10.1055/a-1089-7870 DOI: https://doi.org/10.1055/a-1089-7870

Haddad, R.I., Nasr, C., Bischoff, L., Busaidy, N.L., Byrd, D., Callender, G., Dickson, P., Duh, Q.Y., Ehya, H., Goldner, W., Haymart, M., Hoh, C., Hunt, J.P., Iagaru, A., Kandeel, F., Kopp, P., Lamonica, D. M., McIver, B., Raeburn, C.D.,et al. (2018). NCCN Guidelines Insights: Thyroid Carcinoma, Version 2.2018. Journal of the National Comprehensive Cancer Network, 16(12), 1429-1440. https://doi.org/10.6004/jnccn.2018.0089 DOI: https://doi.org/10.6004/jnccn.2018.0089

Laha, D., Nilubol, N., & Boufraqech, M. (2020). New Therapies for Advanced Thyroid Cancer. Frontiers in Endocrinology, 11. https://doi.org/10.3389/fendo.2020.00082 DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2020.00082

Brito, J.P., Gionfriddo, M.R., Al Nofal, A., Boehmer, K.R., Leppin, A.L., Reading, C., Callstrom, M., Elraiyah, T.A. et al. (2014). The Accuracy of Thyroid Nodule Ultrasound to Predict Thyroid Cancer: Systematic Review and Meta-Analysis. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 99(4), 1253-1263. https://doi.org/10.1210/jc.2013-2928 DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2013-2928

Mazur, O. (2022). Predictors of Multifocal Papillary Thyroid Cancer. Do They Exist? Acta Endocrinologica (Bucharest), 18(4), 424-428. https://doi.org/10.4183/aeb.2022.424 DOI: https://doi.org/10.4183/aeb.2022.424

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28

Як цитувати

ПОГОРЄЛОВ, О. В., ГОРДІЙЧУК, П. І., МАЗУР, О. В., ШІДЛОВСЬКИЙ, О. В., & ЦИМБАЛЮК, С. М. (2023). Рак щитоподібної залози: підходи та тактика. Чому стало більше?. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (4), 50–55. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.4.14348

Номер

Розділ

З ДОСВІДУ РОБОТИ