Морфометричний аналіз тканин м’язово-апоневротичного дефекту в експерименті за умов герніопластики з застосуванням стовбурових клітин у різні терміни дослідження
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.4.14344Ключові слова:
м’язово-апоневротичний дефект, герніопластика, морфометричний аналіз, мезенхімальні стовбурові клітиниАнотація
Мета роботи: провести аналіз морфометричних змін у ділянці м’язово-апоневротичного дефекту передньої черевної стінки в експерименті за умови використання стовбурових клітин.
Матеріали і методи. Експериментальне дослідження проведено на 76 білих статевозрілих щурах обох статей вихідною масою (215±12) г. Моделювання м’язово-апоневротичного дефекту хірургічним методом проводили в стерильних умовах із використанням загального методу знеболення. Усім щурам 1 та 3 групи було виконано моделювання мʼязово-апоневротичного дефекту передньої черевної стінки гострим шляхом до 2,5 см в діаметрі з наступним пошаровим ушиванням дефекту однорядним безперервним обвивним швом шовним матеріалом “Вікрил” 3/0 з колючою голкою. Додатково у групі 3 виконували ін’єкції стовбурових клітин. У групах 2 та 4 також виконували формування мʼязово-апоневротичного дефекту передньобокової стінки живота 2,5 см у діаметрі з наступною пластикою з використанням методики “on lay” поліпропіленовою сіткою. У групі 4 додатково проводили ін’єкції стовбурових клітин. Виведення тварин з експерименту відбувалось шляхом передозування тіопенталового наркозу на 10-ту та 30-ту доби спостереження. Далі проводили повношаровий забір тканин передньої черевної стінки у місці моделювання пластики м’язово-апоневротичного дефекту для наступного гістологічного дослідження.
Результати досліджень та їх обговорення. У перших двох групах зберігалася виразна запальна реакція на 10-ту добу і слабо виражена на 30-ту добу, що сприяло сповільненню формування зрілої сполучної тканини. Виразну позитивну динаміку спостерігали в 3 групі тварин, де встановлено повне затихання запального процесу і часткове формування повноцінної рубцевої тканини. Найкращі результати отримані в 4 групі тварин за умови застосування комбінації хірургічної сітки та стовбурових клітин. Встановлена повна редукція запальної реакції і формування рубцевої тканини.
Посилання
Liang, M.K., Holihan, J.L., Itani, K., Alawadi, Z.M., Gonzalez, J.R.F., Askenasy, E.P., ... & Berger, D.H. (2017). Ventral hernia management. Annals of Surgery, 265(1), 80-89. DOI: https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000001701
Garcia-Urena, M.A., & POP (Progress On Prevention) Surgical Group F. Berrevoet D. Cuccurullo K. Decaestecker M. Angel Garcia-Urena M. López-Cano J. Manuel Molina Villar J. de Santiago Garcia A. Seternes C. Stabilini. (2021). Preventing incisional ventral hernias: important for patients but ignored by surgical specialities? A critical review. Hernia, 25, 13-22. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-020-02348-7
Ki, H.J., Park, J.B., & Sul, J.Y. (2020). Umbilical port site hernia and diastasis recti. Journal of Minimally Invasive Surgery, 23 (2), 80. DOI: https://doi.org/10.7602/jmis.2020.23.2.80
Tutchenko, M.I., Vasylchuk, O.V., Piotrovych, S.M., & Mamonov, O.V. (2013). Hryzha yak uskladnennia laparoskopichnykh operatsii [Hernia as a complication of laparoscopic operations]. Ukrainskyi zhurnal khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, (2), 99-101 [in Ukrainian].
Antoniou, S.A., Morales-Conde, S., Antoniou, G. A., Granderath, F.A., Berrevoet, F., Muysoms, F.E., & Bonham Group Andrew C. de Beaux Kamil Bury Manuel Lopez-Cano Diego Cuccurullo Eva B. Deerenberg Barbora E. East Rene H. Fortelny Jean-Francois Gillion Nadia A. Henriksen Marc Miserez David L. Sanders Maarten P. Simons Linas Venclauskas. (2016). Single-incision laparoscopic surgery through the umbilicus is associated with a higher incidence of trocar-site hernia than conventional laparoscopy: a meta-analysis of randomized controlled trials. Hernia, 20, 1-10. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-015-1371-8
Saiding, Q., Chen, Y., Wang, J., Pereira, C.L., Sarmento, B., Cui, W., & Chen, X. (2023). Abdominal wall hernia repair: From prosthetic meshes to smart materials. Materials Today Bio, 100691. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mtbio.2023.100691
Alvarado, A.S., & Yamanaka, S. (2014). Rethinking differentiation: stem cells, regeneration, and plasticity. Cell, 157(1), 110-119. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cell.2014.02.041
Kliuchnykova, A.I., & Lisianyi, M.I. (2014). Reheneratyvnyi potentsial mezenkhimalnykh stovburovykh klityn (ohliad literatury) [Regenerative potential of mesenchymal stem cells). Naukovyi zhurnal – Scientific Journal, 8 (08) 2014, 69 [in Ukrainian].
Grabovyi, O.M., Nevmerzhytska, N.M., Yaremenko, L.M., Kostynskyi, H.B., Demydchuk, A.S., & Kondaurova, H.Y. (2023). Mesenchymal stem cells: diversity. Pathologia, 20(1), 76-84 DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2023.1.272938
Sukach, O.M., Ionov, I.A., & Vsevolodska, S.O. (2021). Vstup do biolohii stovburovoi klityny.
Vareniuk, I.M., & Dzerzhynskyi, M.E. (2019). Metody tsyto- histolohichnoi diahnostyky [Methods of cyto-histological diagnosis]. Kyiv: Interservis [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 М.-І. Р. ВАРВАРУК, Т. К. ГОЛОВАТА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
