Вплив аутомезоконцентрату тромбоцитів на функціональний стан печінки щурів після часткової резекції паренхіми печінки
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.3.14149Ключові слова:
печінка, резекція, аутомезоконцентрат тромбоцитів, аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, γ-глутамілтрансферазаАнотація
Мета роботи: визначити маркери функціонального стану печінки у щурів після часткової резекції паренхіми печінки за умов застосування аутомезоконцентрату тромбоцитів.
Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проводили на білих лабораторних щурах лінії Вістар, яких розділили на три групи: 1-ша група – інтактні тварини (контроль); 2-га група – тварини, яким проводили резекцію лівої частки печінки без проведення подальшої додаткової терапії; 3-тя група – тварини, яким після проведення часткової резекції лівої частки печінки вводили аутомезоконцентрат тромбоцитів.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що на початкових етапах після часткової резекції печінки спостерігалася гіперферментемія аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, γ-глутамілтрансфераз, що вказує на ушкодження клітин печінки та низьку інтенсивність процесів регенерації. Введення аутомезоконцентрату тромбоцитів вже на 6-ту добу після операційного втручання сприяло зниженню аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази і γ-глутамілтрансфераз у сироватці крові, з нормалізацією досліджуваних показників на 18-ту добу експерименту. Введення аутомезоконцентрату тромбоцитів сприяло суттєвішому відновленню білок-синтезуючої функції печінки, на що вказують нижчі значення тимолової проби порівняно із показниками групи тварин, яким не вводили аутомезоконцентрату тромбоцитів.
Введення аутомезоконцентрату тромбоцитів запускає швидші регенеративні процеси у печінці, про що свідчить зниження гіперферментемії амінотрансфераз, γ-глутамілтрансфераз і показника тимолової проби. Нормалізація печінкових проб вказує на відновлення структурно-функціонального стану цього органа.
Посилання
Mukherji, A., Bailey, S.M., Staels, B., & Baumert, T.F. (2019). The circadian clock and liver function in health and disease. Journal of Hepatology, 71 (1), 200-211. DOI: 10.1016/j.jhep.2019.03.020. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2019.03.020
Almazroo, O.A., Miah, M.K., & Venkataramanan, R. (2017). Drug metabolism in the liver. Clinics in liver disease, 21(1), 1-20. DOI: 10.1016/j.cld.2016.08.001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cld.2016.08.001
Cheng, M.L., Nakib, D., Perciani, C.T., & MacParland, S.A. (2021). The immune niche of the liver. Clinical Science, 135(20), 2445-2466. DOI: 10.1042/CS20190654. DOI: https://doi.org/10.1042/CS20190654
Kanda, T., Goto, T., Hirotsu, Y., Moriyama, M., & Omata, M. (2019). Molecular mechanisms driving progression of liver cirrhosis towards hepatocellular carcinoma in chronic hepatitis B and C infections: a review. International Journal of Molecular Sciences, 20(6), 1358. DOI: 10.3390/ijms20061358. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms20061358
Baglieri, J., Brenner, D.A., & Kisseleva, T. (2019). The role of fibrosis and liver-associated fibroblasts in the pathogenesis of hepatocellular carcinoma. International Journal of Molecular Sciences, 20(7), 1723. DOI: 10.3390/ijms20071723. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms20071723
Michalopoulos, G. K., & Bhushan, B. (2021). Liver regeneration: biological and pathological mechanisms and implications. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology, 18(1), 40-55. DOI: 10.1038/s41575-020-0342-4. DOI: https://doi.org/10.1038/s41575-020-0342-4
Li, N., & Hua, J. (2017). Immune cells in liver regeneration. Oncotarget, 8(2), 3628. DOI: 10.18632/oncotarget.12275. DOI: https://doi.org/10.18632/oncotarget.12275
Everts, P., Onishi, K., Jayaram, P., Lana, J.F., & Mautner, K. (2020). Platelet-rich plasma: new performance understandings and therapeutic considerations in 2020. International journal of molecular sciences, 21(20), 7794. DOI: 10.3390/ijms21207794. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms21207794
Thomas, L. (1998). Alanine aminotransferase (ALT), Aspartate aminotransferase (AST). Clinical Laboratory Diagnostics. 1st ed. Frankfurt: TH-Books Verlagsgesellschaft, 2, 55-65.
IFCC Primary reference procedures for the measurements of catalytic activity concentrations of enzymes at 37ºC. Part 6. Reference procedure for the measurements of catalytic concentration of gamma-glutamyltransferase. Clin. Chem. Lab Med., 2002, 40, 734-738. DOI: https://doi.org/10.1515/CCLM.2002.093
Kunkel, H.G., & Hoagland, C.L. (1947). Mechanism and significance of the thymol turbidity test for liver disease. The Journal of Clinical Investigation, 26(6), 1060-1071. DOI: https://doi.org/10.1172/JCI101898
Smith, A.K., Ropella, G.E., McGill, M.R., Krishnan, P., Dutta, L., Kennedy, R. C., ... & Hunt, C.A. (2020). Contrasting model mechanisms of alanine aminotransferase (ALT) release from damaged and necrotic hepatocytes as an example of general biomarker mechanisms. PLoS Computational Biology, 16(6), e1007622. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pcbi.1007622
Shymanskyi, I.O., Ketsa, O.V., Marchenko, M.M., & Veliky, М.М. (2018). Liver cytochrome P450-hydroxylation system of tumor-bearing rats under the influence of ω-3 polyunsaturated fatty acids and vitamin D3. The Ukrainian Biochemical Journal, 90, (4), 36-44. DOI: https://doi.org/10.15407/ubj90.04.036. DOI: https://doi.org/10.15407/ubj90.04.036
Aydın, O., Pehlivanlı, F., Karaca, G., Aydın, G., Altunkaya, C., Bulut, H., & Aydınuraz, K. (2019). May dexpanthenol, platelet-rich plasma, and thymoquinone provide new hope to maintain liver regeneration after partial hepatectomy?. The Turkish Journal of Gastroenterology, 30(9), 826-834. DOI: 10.5152/tjg.2019.18697. DOI: https://doi.org/10.5152/tjg.2019.18697
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Р. В. САЛЮТІН, К. О. ЮЗВИК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
