Кисневий баланс у хворих на перитонеальний сепсис
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13840Ключові слова:
кисневий баланс, перитонеальний сепсис, гемодинамікаАнотація
Мета роботи: дослідити особливості порушень кисневого балансу при перитонеальному сепсисі.
Матеріали і методи. У дослідження включено 101 пацієнта із перитонеальним сепсисом, які проходили лікування у відділенні інтенсивної терапії Тернопільської обласної клінічної лікарні впродовж 2017–2022 р. Досліджували показники периферичної крові (гемоглобін, метгемоглобін, гематокрит – загальнолабораторними методами), гази крові (сатурацію, вміст кисню та його напруженість в артеріальній та венозній крові – ап. “EasyStat”), гемодинаміку (артеріальний тиск – систолічний, діастолічний, пульсовий та середній; центральний венозний тиск; загальний периферичний судинний опір), киснево-транспортну функцію крові; тканинний метаболізм (основний та енергетичний обмін, показники тканинного дихання – згідно з загальноприйнятими формулами) та рівень молочної кислоти.
Результати досліджень та їх обговорення. У хворих на перитонеальний сепсис виявлено такі особливості кисневого балансу: деяке зростання надходження кисню до артеріальної крові (на 2,8±0,2 %) на фоні високого ступеня гемічної гіпоксії (10,3±0,6 %), зумовленого утворенням метгемоглобіну і розвитком ступеня інактиваційної гіпоксії (5,8±0,8 %) та анемією (4,5±0,6 %). Виявляли активізацію системи гемодинаміки: ступінь циркуляторної гіпоксії становив (-31,4±2,2 %) для забезпечення надходження кисню до тканин, у яких виявляли інтенсивне зростання метаболізму. Індекс тканинного дихання становив (124,0±3,1) %.
Посилання
Dellinger, R.P., Levy, M.M., Rhodes, A., Annane, D., Gerlach, H., Opal, S.M. (2012). Surviving Sepsis Campaign: International guidelines for management of severe sepsis and septic shock. Intensive Care Med., 39,165-228. DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-012-2769-8
Otero, R.M., Nguyen, H.B., Huang, D.T., Gaieski, D.F., Goyal, M., Gunnerson, K.J., ... & Rivers, E. P. (2006). Early goal-directed therapy in severe sepsis and septic shock revisited: concepts, controversies, and contemporary findings. Chest, 130 (5), 1579-1595.
Bateman, R.M., Sharpe, M.D., & Ellis, C.G. (2003). Bench-to-bedside review: microvascular dysfunction in sepsis–hemodynamics, oxygen transport, and nitric oxide. Critical Care, 7 (5), 1-15.
Song, S., Wang, Y., He, W., Wang, K., Yan, M., Yan, Q., & Zhang, Q. (2020). Melamine N-oxide based self-assembled energetic materials with balanced energy & sensitivity and enhanced combustion behavior. Chemical Engineering Journal, 395, 125114. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cej.2020.125114
Cheng, Z., Zhang, Z. Q., Ma, Q., Yang, L., Yang, H., Cheng, G., ... & Yang, W. (2022). A potential insensitive-highly-energetic material through conjugation-promoted N-oxidation strategy. Chemical Engineering Journal, 436, 131990. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cej.2021.131990
Spronk, P.E., Zandstra, D.F., & Ince, C. (2004). Bench-to-bedside review: sepsis is a disease of the microcirculation. Critical care, 8 (6), 1-7. DOI: https://doi.org/10.1186/cc2894
Denshaw-Burke M. (2018). Methemoglobinemia Treatment & Management- DRUGS & DISEASES, 83 (7), 203-208.
Kursov S.V., Rozhnov O.O. (2020). Methemoglobinemia: poisoning by methemoglobin formers: emergency medical care and intensive care. Tutorial. Kharkiv, 45 [in Ukrainian].
Harrois, A., Huet, O., & Duranteau, J. (2009). Alterations of mitochondrial function in sepsis and critical illness. Current Opinion in Anesthesiology, 22 (2), 143-149. DOI: https://doi.org/10.1097/ACO.0b013e328328d1cc
Vallet B. (2002). Endothelial cell dysfunction and abnormal tissue perfusion. Crit. Care Med., 30, 229-34. DOI: https://doi.org/10.1097/00003246-200205001-00010
Singel, D.J., & Stamler, J.S. (2005). Chemical physiology of blood flow regulation by red blood cells: the role of nitric oxide and S-nitrosohemoglobin. Annu. Rev. Physiol., 67, 99-145. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.physiol.67.060603.090918
Dubois, M.J., De Backer, D., Creteur, J., Anane, S., & Vincent, J.L. (2003). Effect of vasopressin on sublingual microcirculation in a patient with distributive shock. Intensive care medicine, 29, 1020-1023. DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-003-1742-y
Spronk, P.E., Ince, C., Gardien, M.J., Mathura, K.R., Oudemans-van Straaten, H.M., & Zandstra, D.F. (2002). Nitroglycerin in septic shock after intravascular volume resuscitation. The Lancet, 360 (9343), 1395-1396. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(02)11393-6
Otero, R.M., Nguyen, H.B., Huang, D.T., Gaieski, D.F., Goyal, M., Gunnerson, K.J., ... & Rivers, E.P. (2006). Early goal-directed therapy in severe sepsis and septic shock revisited: concepts, controversies, and contemporary findings. Chest, 130 (5), 1579-1595. DOI: https://doi.org/10.1378/chest.130.5.1579
Raat, N.J., Verhoeven, A.J., Mik, E.G., Gouwerok, C.W., Verhaar, R., Goedhart, P. T., ... & Ince, C. (2005). The effect of storage time of human red cells on intestinal microcirculatory oxygenation in a rat isovolemic exchange model. Critical Care Medicine, 33 (1), 39-45. DOI: https://doi.org/10.1097/01.CCM.0000150655.75519.02
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Volodymyr Hnativ, Olena Plytka
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
