Патогенетичне обґрунтування імунокорекції у хворих на бешихове запалення залежно від форми та особливостей перебігу захворювання
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.4.13601Ключові слова:
бешихове запалення, клітинна ланка системи, імуномодуляториАнотація
Мета роботи: вивчення стану клітинної ланки імунної системи у хворих із різними формами та перебігом бешихи з подальшим обґрунтуванням призначення імуномодуляторів.
Матеріали і методи. Обстежено 130 пацієнтів із бешиховим запаленням обличчя, верхніх та нижніх кінцівок. Для оцінки імунного статусу проводили визначення субпопуляцій лімфоцитів із використанням моноклональних антитіл до антигенів СД3+ (Т-лімфоцити), СД4+ (Т-хелпери), СД8+ (Т-супресори), СД16+ (клітини-кілери), СД22+ (зрілі В-лімфоцити), а також розраховували імунорегуляторний індекс (ІРІ) СД4+ / СД8+. Визначення проводили реагентами фірми “Гранум” (Харків). Для виявлення порушень імунної системи використовували універсальний метод оцінки імунних розладів, розроблений професором Земсковим А. М. (1996).
Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного дослідження встановлено, що всі форми первинної та рецидивуючої бешихи (виняток становить бульозна форма) перебігали на тлі вторинного імунодефіциту. Ступінь імунних розладів змінювався залежно від тяжкості перебігу захворювання. Первинному бешиховому запаленню з еритематозною і бульозною формами характерний І ступінь імунних розладів, тоді як первинному бешиховому запаленню, ускладненому сепсисом та флегмонозно-некротичною формою при первинному та рецидивуючому перебігу – ІІ ступінь, а рецидивуючому перебігу, ускладненому сепсисом, ІІІ ступінь імунних розладів.
Хворі з бешиховим запаленням всіх форм, що перебігають на тлі вторинного імунодефіциту при I ступені імунних розладів (що, вочевидь, є транзиторним станом), не потребують корекції імуномодуляторами, водночас хворі з II і III ступенем імунних розладів, імунологічно компроментовані, потребують обовʼязкового призначення імуномодуляторів (як біологічного, так і синтетичного походження).
Посилання
Bashkina, O.A., Samotrueva, M.A., Azhikova, A.K., & Pakhnova, L.R. (2019). Neiroimmunoendokrinnaya regulyatsiya fiziologicheskikh i patofiziologicheskikh protsessov v kozhe [Neuroimmunoendocrine regulation of physiological and pathophysiological processes in the skin]. Meditsinskaya immunologiya – Medical Immunology, 21(5), 807-820 [In Russian].
Brazhnik, Ye.A., & Ostroushko, A.P. (2016). Rozhistoe vospalenie v khirurgicheskoi praktike [Erysipelas in surgical practice]. Nauchnoe obozrenie. Meditsinskie nauki – Scientific review. Medical Sciences, (4), 14-17 [In Russian].
Gopatsa, G.V., & Yermakova, L.A. (2016). Rozha: sovremennoe sostoyanie problem [Erysipelas: the current state of the problem]. Nauchnii almanakh – Scientific Almanac., 1-2, 364-366 [In Russian].
Yemelyanov, A.S., Yemelyanova, A.N., Pushkarev, B.S., & Vitkovskii, Yu.A. (2018). Polimorfizm promotornogo regiona rs1800629 gena TNFα i yego vliyanie na soderzhanie faktora nekroza opukholei alfa v krovi zdorovikh lits i bolnikh rozhei [Polymorphism of the promoter region rs1800629 of the TNFα gene and its effect on the content of tumor necrosis factor alpha in the blood of healthy individuals and patients with erysipelas]. Meditsinskaya immunologiya – Medical Immunology, 20(3), 411-416 [In Russian].
Zemskov, A.M., Zemskov, V.M., Chereshnev, V.A., Reshetnikov, S.S., Galimzyanov, Kh. M., & Zemskova, V. A. (2011). Rukovodstvo po klinicheskoi immunologii dlya prakticheskikh vrachei [A Guide to Clinical Immunology for Practitioners]. Moscow: Triada-Kh. [In Russian].
Nikolov, V.V., Ospanbekova, N.K., Denefil, Ye.V., Pokrishko, Ye.V., Vlchev, V.I., Guleva, D.V., & Marina, S.S. (2015). Immunnie i neiroregulyatornie narusheniya pri rozhistoi infektsii [Immune and neuroregulatory disorders in erysipelas]. Klinichna imunolohiya, alerholohiya, infektolohiya – Clinical Immunology, Allergology, Infectology, 1, 43-48 [In Russian].
Ratnikova, L.I., Ship, S.A., Bespalova, M.K., & Garifanova, A.R. (2016). Komorbidnost rozhi i endokrinnikh zabolevanii [Comorbidity of erysipelas and endocrine diseases]. Nauchnii almanakh – Scientific Almanac., 5-3(19), 341-346 [In Russian].
Cherkasov, V.L. (1986). Rozha [Erysipelas]. Leningrad: Meditsina [In Russian].
Li, A., Wang, N., Ge, L., Xin, H., & Li, W. (2021). Risk factors of recurrent erysipelas in adult Chinese patients: a prospective cohort study. BMC Infectious Diseases, 21, 1-7.
Bruun, T., Oppegaard, O., Hufthammer, K. O., Langeland, N., & Skrede, S. (2016). Early response in cellulitis: a prospective study of dynamics and predictors. Clinical Infectious Diseases, 63(8), 1034-1041.
Falcone, M., Concia, E., Giusti, M., Mazzone, A., Santini, C., Stefani, S., & Violi, F. (2016). Acute bacterial skin and skin structure infections in internal medicine wards: old and new drugs. Internal and Emergency Medicine, 11, 637-648.
Inghammar, M., Rasmussen, M., & Linder, A. (2014). Recurrent erysipelas-risk factors and clinical presentation. BMC infectious diseases, 14(1), 1-6.
Jendoubi, F., Rohde, M., & Prinz, J.C. (2019). Intracellular streptococcal uptake and persistence: a potential cause of erysipelas recurrence. Frontiers in Medicine, 6, 6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
