Визначення поширення гострого перитоніту в експерименті

А. І. Шурма; Ф. В. Гринчук

doi:10.11603/2414-4533.2022.4.13346

Автор(и)

А. І. Шурма Вищий державний навчальний заклад України “Буковинський державний медичний університет”
Ф. В. Гринчук Вищий державний навчальний заклад України “Буковинський державний медичний університет”

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.4.13346

Ключові слова:

гострий перитоніт, поширення гострого перитоніту, лазерні промені, ширина зони розсіювання лазерного променя

Анотація

Мета роботи: дослідження можливостей об’єктивного оцінювання поширення гострого перитоніту в експерименті.

Матеріали і методи. Досліди виконано на 50 білих нелінійних щурах. Гострий перитоніт моделювали інтраперитонеальним уведенням 20 % суміші автокалу. У 10 здорових (контроль) та 40 тварин з моделями гострого перитоніту через 6,12,24, 48 год після його ініціації виконували лапаротомію і визначали ширину зони розсіювання лазерних променів з довжинами хвиль λ=0,63 мкм і λ=0,5 мкм парієтальною очеревиною, після чого її забирали для гістологічного дослідження.

Результати досліджень та їх обговорення. В контролі ширина зони розсіювання лазерних променів на довжині хвилі λ=0,63 мкм – 6,2±0,12, на довжині хвилі λ=0,5 мкм – 6,0±0,15. Через 6 год з часу моделювання виявили ознаки серозного гострого перитоніту, надалі – гнійного гострого перитоніту. Через 6 год ширина зони розсіювання лазерних променів на довжині хвилі λ=0,63 мкм = 11,6±0,17, на довжині хвилі λ=0,5 мкм – 6,7±0,12, через 12 год – 13,95±0,16 і 7,62±0,12, через 24 год – 16,17±0,16 і 9,52±0,12, через 24 год – 16,17±0,16 і 9,52±0,12, через 48 год – 17,15±0,14 і 10,27±0,12. Співвідношення показників ширини зони розсіювання лазерних променів λ=0,63 мкм / λ=0,5 мкм у контролі = 1,06±0,03, через 6 год – 1,76±0,04, через 12 год – 1,85±0,04, через 24 год – 1,71±0,02, через 48 год – 1,68±0,02, що постійно істотно перевищувало контрольні показники (p<0,01).

У разі гострого перитоніту статистично істотно збільшується ширина зони розсіювання лазерних променів з довжинами хвиль λ=0,63 мкм і λ=0,5 мкм парієтальною очеревиною, одначе абсолютні параметри показника характеризуються індивідуальною мінливістю. Співвідношення показників ширини зони розсіювання лазерних променів із довжиною хвилі λ=0,63 мкм до такого з довжиною хвилі λ=0,5 мкм статистично істотно відрізняється у незмінених і запально змінених ділянках парієтальної очеревини. Показники співвідношення менші за 1,5 свідчать про відсутність запалення, а зростання показників вказує на запальний процес.

Посилання

Polianskyi, I., Hrynchuk, F., & Bilookyi, V. (2014). Hostryi perytonit na suchasnomu etapi – problemy, zdobutky i perspektyvy [Acute peritonitis at the modern stage – problems, achievements and prospects]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia – Clinical Anatomy and Operative Surgery. 13(1), 83-87. DOI: 10.24061/1727-0847.13.1.2014.21 [in Ukrainian].

Polovyi, V., Boiko, V., & Sydorchuk, R. (2012). Perytonit – odvichna problema nevidkladnoi khirurhii [Peritonitis is an eternal problem of emergency surgery]. Chernivtsi. Meduniversytet – Chernivtsi. Medical University 376. Retrieved from: http://irbis.bsmu.edu.ua › cgi-bin › cgiirbis_64 S21S. [in Ukrainian].

Andriushchenko, V., Andriushchenko, D., Fedorenko, S., & Dvorchyn, O. (2018). Hostryi hniinyi poshyrenyi perytonit: kontseptualni aspekty suchasnoi khirurhichnoi taktyky [Acute purulent disseminated peritonitis: conceptual aspects of modern surgical tactics]. ХХІV zyizd khirurhiv Ukrainy [Elektronnyi resurs]. Zb. nauk robit. – XXIV Congress of Surgeons of Ukraine [Electronic resource]: Collection. Sciences of works. Klin. Khirurhiia – Clinical Surgery, 231-232. Retrieved from: http://ir.librarynmu.com › bitstream › XXIV Congre [in Ukrainian].

Fomin, P., Usenko, O., & Bereznytskyi, Ya. (2018). Nevidkladna khirurhiia orhaniv cherevnoi porozhnyny (standarty orhanizatsii ta profesiino oriientovani alhorytmy nadannia khirurhichnoi dopomohy) [Emergency surgery of abdominal organs (standards of the organization and professionally oriented algorithms for providing surgical care)]. Kyiv: Biblioteka “Zdorovia Ukrainy”. Retrieved from: https://repo.dma.dp.ua/4219/1/Dovidnik-Nevidkladna-Hirurgiya-.pdf [in Ukrainian].

Van Ruler, O., & Boermeester, М. (2017). Surgical treatment of secondary peritonitis. A continuing problem. Der Chirurgia, 88(1), 1-6. DOI: 10.1007/s00104-015-0121-x.

Hecker, A., Reichert, M., Reuß, C., Schmoch, T., Riedel, J., Schneck, E., & Hecker M. (2019). Intra-abdominal sepsis: new definitions and current clinical standards. Langenbecks Arch. Surgery, 404(3), 257-271. DOI: 10.1007/s00423-019-01752-7.

Nascimbeni, R., Amato, A., Cirocchi, R., Serventi, A., Laghi, A., Bellini, M., Tellan, G., … Zago, M. (2021). Management of perforated diverticulitis with generalized peritonitis. A multidisciplinary review and position paper. Tech. Coloproctol., 25(2), 153-165. DOI: 10.1007/s10151-020-02346-y.

Tolonen, M., Sallinen, V., Leppäniemi, A., Bäcklund, M., & Mentula, P. (2019). The role of the intra-abdominal view in complicated intra-abdominal infections. World Journal Emergency Surgery, 14, 15. DOI: 10.1186/s13017-019-0232-7.

Hrynchuk, A., Hrynchuk, F., & Polianskyi, I. (2017). Obiektyvna diahnostyka poshyrenosti hostroho perytonitu [Objective diagnosis of the prevalence of acute peritonitis]. Kharkivska khirurhichna shkola – Kharkiv Surgical School, 1, 31-34. Retrieved from: https://surgical-school.com.ua/index.php/journal/issue/view/31/1-2017-pdf [in Ukrainian].

Lee, M., Kim, K., Jo, Y., Lee, J., & Hwang, J. (2016). Dose-dependent mortality and organ injury in a cecal slurry peritonitis model. Journal of Surgical Research, 206(2), 427-434. DOI: 10.1016/j.jss.2016.08.054.