Перитонізація проленового протеза при виконанні лапароскопічної герніопластики в пацієнтів із пахвинними грижами
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.2.13125Ключові слова:
пахвинна грижа, операція, електрозварювання живих тканин, ускладненняАнотація
Мета роботи: оцінити ефективність перитонізації проленового протеза у ході виконання ТАПП у пацієнтів із пахвинними грижами методом електрозварювання порівняно з накладанням безперервного шва.
Матеріали і методи. Проведено хірургічне лікування 81 пацієнта з пахвинною грижею. У всіх пацієнтів виконували трансабдомінальну преперитонеальну пластику із застосуванням сітчастого проленового протеза стандартного розміру. У 45 пацієнтів герметизацію очеревини над протезом здійснювали за допомогою безперервного шва (1 група). У 36 герметизацію проводили за допомогою запропонованою нами методикою електрозварювання (2 група).
Результати досліджень та їх обговорення. Відмітили скорочення часу операції у пацієнтів другої групи (102,7 хв, проти 112,45), термінів стаціонарного (2,15, проти 2,95 дня) та амбулаторного лікування (5,15 проти 6,05 дня). У пацієнтів другої групи вірогідно (p<0.05) нижчою була частота появи гематоми пахвинної ділянки у ранньому післяопераційному періоді – 8,3 %, проти 28,9 % (OR 0,22, 95 %, CI 0,06-0,86, p=0,04; χ2=4,11), пахвинної невралгії – 2,8 %, проти 20,0 % (OR 0,11, 95 %, CI 0,01-0,95, p=0,04; χ2=4,01) та парестезій пахвинної ділянки з боку операції – 11,1 %, проти 33,3 % (OR 0,25, 95 %, CI 0,07-0,84, p=0,03; χ2=4,33).
Застосування електрозварювання для перитонізації проленового протеза у ході виконання трансабдомінальної преперитонеальної пластики дозволяє скоротити час операції, терміни стаціонарного й амбулаторного лікування пацієнтів та знизити частоту розвитку специфічних ускладнень у післяопераційному періоді.
Посилання
The HerniaSurge Group (2018) International guidelines for groin hernia management. Hernia. 22 (1), 1-165.
Aiolfi, A., Cavalli, M., Ferraro, S., Manfredini, L., Lombardo, F., Bonitta, G., Bruni, P., Panizzo, V., Campanelli, G., & Bona, D. (2021). Total extraperitoneal (TEP) versus laparoscopic transabdominal preperitoneal (TAPP) hernioplasty: systematic review and trial sequential analysis of randomized controlled trials. Hernia, 25 (5), 1147-1157. DOI: 10.1007/s10029-021-02407-7.
Zhu, X., Liu, J., Wei, N., Liu, Z., & Tang, R. (2022). A study of the “Swiss-roll” folding method for placement of self-gripping mesh in TAPP. Minim Invasive Ther. Allied Technol., 31 (2), 262-268. DOI: 10.1080/13645706.2020.1780452.
Aiolfi, A., Cavalli, M., Ferraro, S., Manfredini, L., Bonitta, G., Bruni, P., Bona, D., & Campanelli, G. (2021). Treatment of Inguinal Hernia: Systematic Review and Updated Network Meta-analysis of Randomized Controlled Trials. Ann. Surg., 274 (6), 954-961. DOI: 10.1097/SLA.0000000000004735.
Park, J., Chong, D., Reid, J., Edwards, S., & Maddern, G. (2022). Should asymptomatic contralateral inguinal hernia be laparoscopically repaired in the adult population as benefits greatly outweigh risks? A systematic review and meta-analysis. Hernia, 26 (4), 999-1007. DOI: 10.1007/s10029-022-02611-z.
Thölix, A-M., Kössi, J., & Harju, J. (2022). Postoperative pain and pain-related health-care contacts after open inguinal hernia repair with Adhesix™ and Progrip™: a randomized controlled trial. Hernia, 26 (4), 1095-1104. DOI: 10.1007/s10029-021-02549-8.
Alabi, A., Haladu, N., Scott, N., Imamura, M., Ahmed, I., Ramsay, G., & Brazzelli, M. (2022). Mesh fixation techniques for inguinal hernia repair: an overview of systematic reviews of randomised controlled trials. Hernia, 26 (4), 973-987. DOI: 10.1007/s10029-021-02546-x.
Ramos, R., O'Brien, W., Gupta, K., & Itani, K. (2022). Events, care, and outcomes after hernia mesh explantation for infection. Am J Surg., 224 (1 Pt A), 174-176. DOI: 10.1016/j.amjsurg.2021.11.036.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
